Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перисті, або пір'ясті, хмари (міжнародна номенклатура — Cirrus) — одні з основних видів хмар. За формою пір'ясті хмари нагадують пір'я, промені або нитки (звідси й назва). Утворюються внаслідок охолодження повітря, що спричиняє утворення хмар. Опади не випадають. Зазвичай позначають символом 
, але залежно від вигляду можуть позначати по-іншому.
Опис
Пір'ясті хмари зазвичай мають товщину від 100 до 8000 м, середнє значення — 1500 м. В середньому хмара містить 30 крижаних кристалів на літр, але це варіює від одного кристала льоду на 10000 літрів до 10000 кристалів льоду на літр. В перистих хмарах кристали найчастіше мають форми стовпчиків чи призм. Довжина кожного з цих кристалів льоду зазвичай дорівнює 0,25 мм, однак вона змінюється від 0,01 мм до кількох міліметрів. Температура хмари Cirrus може коливатися від -20 до -30 °C. Це залежить від пори року та висоти нижньої та верхньої межі хмар.
За даними дослідників США, денний відсоток покриву перистими хмарами поверхні Землі змінюється протягом доби та пори року. Дослідники виявили, що в літній час опівдні покрив є найменшим: у середньому перисті хмари покривають 23 % території США. Близько опівночі хмарний покрив збільшується до 28%. Взимку немає помітних коливань площі покриву впродовж доби. Згідно з супутниковими даними, пір'ясті хмари покривають в середньому від 20% до 25% поверхні Землі. У тропічних регіонах ці хмари покривають близько 70 % території.
Зовнішній вигляд
За формою пір'ясті хмари нагадують пір'я, промені або нитки. Висота розташування хмар сильно залежить від притоку сонячного випромінювання до підстилаючої поверхні. Формуються в тропосфері на висоті 6-10 км в помірному поясі, 4-6 км — у полярних регіонах і 16-18 км — в екваторіальних. Також висота може змінюватися в залежності від пори року чи часу доби. Не закривають небо повністю, а лише виникають у певних його областях. Не приносять опадів, але можуть віщувати зміну погоди (поява перистих хмар у західній частині горизонту в помірному поясі пов'язана з наближенням фронтів і циклонів, а їхнє рівномірне розміщення, навпаки, означає стійкість погоди). Однак в арктичних районах, де перисті хмари утворюються на досить низьких висотах, опади з перистих хмар можуть досягати поверхні опадомірів, хоча і в такому випадку виміряти ці опади неможливо. Складаються з кристаликів льоду. Можуть спричиняти такі оптичні явища, як округло-горизонтальна дуга і гало.
Увечері після заходу Сонця перисті хмари ще довго залишаються освітленими, набуваючи сріблястого, золотавого або червонуватого забарвлення. Згодом ці хмари поступово сіріють і здаються густішими, ніж удень. У безмісячну ніч вони стають невидимими або слабо помітними. Зранку перед сходом Сонця перисті хмари є першими хмарами, які освітлюють і забарвлюють вранішні промені Сонця.
Класифікація
Пір'ясті хмари поділяють на такі різновиди:
Cirrus filosus (fibratus)
Cirrus filosus чи Cirrus fibratus (Ci fil. чи Cirrus fib.) – ниткоподібні. Це основний вид перистих хмар. Нитки можуть розміщуватись більш чи менш паралельно або химерно переплетеними клубками. Ці хмари характерні для переднього краю системи хмар теплого фронту. Існують такі різновиди Ci filosus:
- Cirrus uncinus (Ci unc.) – кігтеподібні. Мають вигляд паралельних ниток, загнутих вверх і часто потовщених на одному кінці.
- Cirrus vertebrates (Ci vert.) – хребтоподібні. Мають більш ущільнену середню частину, від якої в обидва боки розходяться нитки. Зовнішній вигляд нагадує скелет риби.
- Cirrus intortus (Ci int.) – переплутані. Мають вигляд безладно переплутаних волокон, розкиданих по небі у вигляді окремих клубків або плям.
Cirrus spissatus
Cirrus spissatus (Ci sp.) – густі. Цей вид перистих хмар має численні білі ущільнення неправильної форми. Ниткоподібна будова хмар виражена різкіше, ніж у Ci fil. Різновиди Ci sp.:
- Cirrus incus genitus (Ci ing.) – грозові (післягрозові). Утворюються, коли льодяна вершина грозових хмар (Cumulonimbus) відділяється від основи купчасто-дощової хмари і може деякий час існувати самостійно як окрема хмара.
- Cirrus floccus (Ci floc.) – пластівцеподібні. Ущільнення в цих хмарах мають вигляд білих пластівців, безпосередньо сполучених (на відміну від Ac floccus) з навколишніми нитками.
Інші різновиди
Розрізняють ще такі особливі види пір'ястих хмар:
Cirrus basis (Ci bas.) – скупчення перистих хмар біля горизонту в тій його частині, звідки хмари насуваються. У напрямку цього скупчення (бази хмар) зазвичай перебуває центральна частина циклону. Між базою і горизонтом не може бути смугасто блакитного неба. База спостерігається найчастіше на західній половині горизонту відповідно до звичайного напрямку руху циклонів із заходу.
Cirrus radiatus (Ci rad.) – радіальні, коли смуги хмар унаслідок перспективи здаються такими, що сходяться в одній або двох протилежних точках горизонту.
Утворення
Перисті хмари утворюються внаслідок охолодження повітря. Зазвичай процес відбувається при висхідному русі повітря у верхній частині тропосфери у зоні атмосферних фронтів (особливо в теплому фронті). Чим далі від фронту, тим менший шар хмароутворення. Спочатку перисті хмари тонкі, а в міру наближення фронту, шар хмароутворення стає більшим, і перисті хмари стають щільнішими, і згодом перисті переходять в перисто-шаруваті хмари. У повітрі, яке охолоджується, відбувається (десублімація) водяної пари і утворення різних льодяних кристалів. Маленькі льодяні кристали падають дуже повільно і висхідними рухами повітря можуть переноситись на вищі рівні. Перисті хмари можуть утворюватись також із вершин купчасто-дощових при розпаді цих хмар (Ci ing.). Сіrrus unc., Ci intortus., Ci fib., утворюються внаслідок зміни напрямку вітру з висотою. Коли кристали падають в інші шари повітря може змінювати напрямок волокон та ниток в перистих хмарах.
Як уже згадувалося, збільшуючись кількісно, перисті хмари можуть змінюватися пеленою пір'ясто-шаруватих хмар. Крім того, хмари Cirrus іноді спостерігаються одночасно з пір'ясто-купчастими (Cirrocumulus).
Умови спостереження з поверхні Землі
Велика висота і характерна волокниста будова за наявності смуг блакитного неба переважно дає змогу легко відрізнити пір'ясті хмари від інших форм. Перисті хмари можна переплутати із перисто-шаруватими (Cirrostratus), однак останні відрізняються тим, що утворюють безперервну пелену, достатньо однорідну і розлогу. Перисті хмари відрізняються від хмар типу Altocumulus virga (висококупчастих зі смугами опадів) волокнистою будовою на великих ділянках неба, тоді як у Altocumulus virga ниткоподібні смуги падіння займають відносно невеликі ділянки неба.
Література
- Облака и их трансформация / науч. ред. И.В. Кужевская. – Томск : Издательский Дом Томского государственного университета, 2020. – 234 с
Посилання
- (укр.) Юрим М.Ф. Метеорологія і кліматологія, Львів, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, 2011
- атлас хмар [ 31 липня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peristi abo pir yasti hmari mizhnarodna nomenklatura Cirrus odni z osnovnih vidiv hmar Za formoyu pir yasti hmari nagaduyut pir ya promeni abo nitki zvidsi j nazva Utvoryuyutsya vnaslidok oholodzhennya povitrya sho sprichinyaye utvorennya hmar Opadi ne vipadayut Zazvichaj poznachayut simvolom ale zalezhno vid viglyadu mozhut poznachati po inshomu Nebo na yakomu roztashovani riznomanitni tipi peristih hmar Takozh tut ye peristo sharuvati hmari roztashovani zverhu v centri ta sprava zgoriOpisPir yasti hmari zazvichaj mayut tovshinu vid 100 do 8000 m serednye znachennya 1500 m V serednomu hmara mistit 30 krizhanih kristaliv na litr ale ce variyuye vid odnogo kristala lodu na 10000 litriv do 10000 kristaliv lodu na litr V peristih hmarah kristali najchastishe mayut formi stovpchikiv chi prizm Dovzhina kozhnogo z cih kristaliv lodu zazvichaj dorivnyuye 0 25 mm odnak vona zminyuyetsya vid 0 01 mm do kilkoh milimetriv Temperatura hmari Cirrus mozhe kolivatisya vid 20 do 30 C Ce zalezhit vid pori roku ta visoti nizhnoyi ta verhnoyi mezhi hmar Za danimi doslidnikiv SShA dennij vidsotok pokrivu peristimi hmarami poverhni Zemli zminyuyetsya protyagom dobi ta pori roku Doslidniki viyavili sho v litnij chas opivdni pokriv ye najmenshim u serednomu peristi hmari pokrivayut 23 teritoriyi SShA Blizko opivnochi hmarnij pokriv zbilshuyetsya do 28 Vzimku nemaye pomitnih kolivan ploshi pokrivu vprodovzh dobi Zgidno z suputnikovimi danimi pir yasti hmari pokrivayut v serednomu vid 20 do 25 poverhni Zemli U tropichnih regionah ci hmari pokrivayut blizko 70 teritoriyi Zovnishnij viglyadZa formoyu pir yasti hmari nagaduyut pir ya promeni abo nitki Visota roztashuvannya hmar silno zalezhit vid pritoku sonyachnogo viprominyuvannya do pidstilayuchoyi poverhni Formuyutsya v troposferi na visoti 6 10 km v pomirnomu poyasi 4 6 km u polyarnih regionah i 16 18 km v ekvatorialnih Takozh visota mozhe zminyuvatisya v zalezhnosti vid pori roku chi chasu dobi Ne zakrivayut nebo povnistyu a lishe vinikayut u pevnih jogo oblastyah Ne prinosyat opadiv ale mozhut vishuvati zminu pogodi poyava peristih hmar u zahidnij chastini gorizontu v pomirnomu poyasi pov yazana z nablizhennyam frontiv i cikloniv a yihnye rivnomirne rozmishennya navpaki oznachaye stijkist pogodi Odnak v arktichnih rajonah de peristi hmari utvoryuyutsya na dosit nizkih visotah opadi z peristih hmar mozhut dosyagati poverhni opadomiriv hocha i v takomu vipadku vimiryati ci opadi nemozhlivo Skladayutsya z kristalikiv lodu Mozhut sprichinyati taki optichni yavisha yak okruglo gorizontalna duga i galo Uvecheri pislya zahodu Soncya peristi hmari she dovgo zalishayutsya osvitlenimi nabuvayuchi sriblyastogo zolotavogo abo chervonuvatogo zabarvlennya Zgodom ci hmari postupovo siriyut i zdayutsya gustishimi nizh uden U bezmisyachnu nich voni stayut nevidimimi abo slabo pomitnimi Zranku pered shodom Soncya peristi hmari ye pershimi hmarami yaki osvitlyuyut i zabarvlyuyut vranishni promeni Soncya KlasifikaciyaCirrus filosusCirrus uncinus Pir yasti hmari podilyayut na taki riznovidi Cirrus filosus fibratus Cirrus filosus chi Cirrus fibratus Ci fil chi Cirrus fib nitkopodibni Ce osnovnij vid peristih hmar Nitki mozhut rozmishuvatis bilsh chi mensh paralelno abo himerno perepletenimi klubkami Ci hmari harakterni dlya perednogo krayu sistemi hmar teplogo frontu Isnuyut taki riznovidi Ci filosus Cirrus uncinus Ci unc kigtepodibni Mayut viglyad paralelnih nitok zagnutih vverh i chasto potovshenih na odnomu kinci Cirrus vertebrates Ci vert hrebtopodibni Mayut bilsh ushilnenu serednyu chastinu vid yakoyi v obidva boki rozhodyatsya nitki Zovnishnij viglyad nagaduye skelet ribi Cirrus intortus Ci int pereplutani Mayut viglyad bezladno pereplutanih volokon rozkidanih po nebi u viglyadi okremih klubkiv abo plyam Cirrus spissatus Cirrus uncinus ta Cirrus flocsus Cirrus spissatus Ci sp gusti Cej vid peristih hmar maye chislenni bili ushilnennya nepravilnoyi formi Nitkopodibna budova hmar virazhena rizkishe nizh u Ci fil Riznovidi Ci sp Cirrus incus genitus Ci ing grozovi pislyagrozovi Utvoryuyutsya koli lodyana vershina grozovih hmar Cumulonimbus viddilyayetsya vid osnovi kupchasto doshovoyi hmari i mozhe deyakij chas isnuvati samostijno yak okrema hmara Cirrus floccus Ci floc plastivcepodibni Ushilnennya v cih hmarah mayut viglyad bilih plastivciv bezposeredno spoluchenih na vidminu vid Ac floccus z navkolishnimi nitkami Inshi riznovidi Rozriznyayut she taki osoblivi vidi pir yastih hmar Cirrus basis Ci bas skupchennya peristih hmar bilya gorizontu v tij jogo chastini zvidki hmari nasuvayutsya U napryamku cogo skupchennya bazi hmar zazvichaj perebuvaye centralna chastina ciklonu Mizh bazoyu i gorizontom ne mozhe buti smugasto blakitnogo neba Baza sposterigayetsya najchastishe na zahidnij polovini gorizontu vidpovidno do zvichajnogo napryamku ruhu cikloniv iz zahodu Cirrus radiatus Ci rad radialni koli smugi hmar unaslidok perspektivi zdayutsya takimi sho shodyatsya v odnij abo dvoh protilezhnih tochkah gorizontu UtvorennyaPeristi hmari utvoryuyutsya vnaslidok oholodzhennya povitrya Zazvichaj proces vidbuvayetsya pri vishidnomu rusi povitrya u verhnij chastini troposferi u zoni atmosfernih frontiv osoblivo v teplomu fronti Chim dali vid frontu tim menshij shar hmaroutvorennya Spochatku peristi hmari tonki a v miru nablizhennya frontu shar hmaroutvorennya staye bilshim i peristi hmari stayut shilnishimi i zgodom peristi perehodyat v peristo sharuvati hmari U povitri yake oholodzhuyetsya vidbuvayetsya desublimaciya vodyanoyi pari i utvorennya riznih lodyanih kristaliv Malenki lodyani kristali padayut duzhe povilno i vishidnimi ruhami povitrya mozhut perenositis na vishi rivni Peristi hmari mozhut utvoryuvatis takozh iz vershin kupchasto doshovih pri rozpadi cih hmar Ci ing Sirrus unc Ci intortus Ci fib utvoryuyutsya vnaslidok zmini napryamku vitru z visotoyu Koli kristali padayut v inshi shari povitrya mozhe zminyuvati napryamok volokon ta nitok v peristih hmarah Cirrus fibratus intortus Hmari na nebi nemov zaplutani Yak uzhe zgaduvalosya zbilshuyuchis kilkisno peristi hmari mozhut zminyuvatisya pelenoyu pir yasto sharuvatih hmar Krim togo hmari Cirrus inodi sposterigayutsya odnochasno z pir yasto kupchastimi Cirrocumulus Umovi sposterezhennya z poverhni ZemliPoznachennya hmar verhnogo yarusu Velika visota i harakterna voloknista budova za nayavnosti smug blakitnogo neba perevazhno daye zmogu legko vidrizniti pir yasti hmari vid inshih form Peristi hmari mozhna pereplutati iz peristo sharuvatimi Cirrostratus odnak ostanni vidriznyayutsya tim sho utvoryuyut bezperervnu pelenu dostatno odnoridnu i rozlogu Peristi hmari vidriznyayutsya vid hmar tipu Altocumulus virga visokokupchastih zi smugami opadiv voloknistoyu budovoyu na velikih dilyankah neba todi yak u Altocumulus virga nitkopodibni smugi padinnya zajmayut vidnosno neveliki dilyanki neba LiteraturaOblaka i ih transformaciya nauch red I V Kuzhevskaya Tomsk Izdatelskij Dom Tomskogo gosudarstvennogo universiteta 2020 234 sPosilannya ukr Yurim M F Meteorologiya i klimatologiya Lviv Lvivskij derzhavnij universitet bezpeki zhittyediyalnosti 2011 atlas hmar 31 lipnya 2020 u Wayback Machine