Перехре́стя — село у Вилоцькій селищній громаді Берегівського району Закарпатської області України.
село Перехрестя | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Закарпатська область | ||
Район | Берегівський район | ||
Громада | Вилоцька селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA21020090070014588 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1200 | ||
Населення | 927 | ||
Площа | 3989 км² | ||
Густота населення | 0,23 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 90320 | ||
Телефонний код | +380 03143 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | H G O | ||
Середня висота над рівнем моря | 118 м | ||
Водойми | 4 кілометри до р. Тиса | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 90320 с. Перехрестя, вул. Кошута, 5 | ||
Карта | |||
Перехрестя | |||
Перехрестя | |||
Мапа | |||
Перехрестя у Вікісховищі |
Історія
Колишня назва — Тісокерестур.
Угорська назва цього села пояснюється тим, що сільську церкву посвятили в честь Святого Хреста. Перша частина слова Тісо викликана, швидше за все, близькістю до Тиси. Можливо, один із рукавів цієї ріки колись протікав через село. Знайдено сліди слов'янського поселення, що датуються 8 століттям, мешканці якого, за знайденими знаряддями, окрім вирощування зернових сильно покладалися на риболовлю та полювання
Поселення вперше згадується в 1181 році під назвою Керестур, і в той час воно було власністю воєводи Ласло. На час монгольської навали село було зруйноване.
Керестур знову згадується в історичних документах в 1260 році, як сусіднє поселення Чорного Потока. Керестур був осередком величезних землеволодінь на самому заході комітату Угочі, але, у той же час, був ближчим до інтересів Березького комітату. Уйгеї, володіння яких буквально оточували Керестур, в 1421 році розпочали судовий позов проти нього і через століття заволоділи Керестуром. В ході подальшого розвитку в Керестурі, як і у всіх інших селах Уйгеїв, знайшли домівку багато дрібнопомісних дворян, хоч поміщицького помістя в селі так і не було побудовано.
В селі була Ленкесова чарда, хутір Нодь Ідої та колодязь на Чорді. В цей період в селі діяла державна сільська школа.
На фронтах Другої світової війни 26 чоловіків із села загинули, а після визволення села в жовтні 1944 року до сталінських таборів було кинуто 56 чоловіків, із яких 12 не повернулося додому.
Релігія
В 1870 році пожежа нанесла селу страшенної шкоди, у тому числі і церкві. В період реформації жителі села добровільно перейшли до реформатського віросповідання. Як уже зазначалося, під час пожежі церква повністю вигоріла, залишилися лише стіни, звичайно, її довелося відновлювати. В 1914 році на церкві добудували вежу, тоді ж були відлиті і дзвони. В 1927 році старший Онтол Комловші придбав так званий «малий дзвін».
В ХХ столітті в селі служили такі пастори: Деяк Мігай до 1922 року, Чок Йожеф (1922—1939), доктор Шаркань Лойош (пів року), Фургон Пал (1939—1942), Орговані Дєрдь (1942—1946), Сабо Бейло (1946—1956), Чок Йожеф (1956—1967), Сабо Елемир (два місяці), Горкої Борно (1967—1973), Лойош Мігай (1973—1998), Тегзе Лорант з 1998 року. Тепер тут служить пастор Йосип Шіпош.
Після легалізації греко-католицької церкви в Україні в Перехресті зареєстрували її громаду. Молилися греко-католики в школі та клубі. Їм виділили землю для будівництва церкви. 3 травня 2009 року хрест та камінь під спорудження церкви Жінок Мироносиць освятив єпископ Мілан Шашік. Закінчену будівництвом церкву освячено в 2014 році.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 884 особи, з яких 429 чоловіків та 455 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 918 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
угорська | 74,22 % |
українська | 24,70 % |
російська | 1,08 % |
Туристичні місця
- Ленкесова чарда
- хутір Нодь Ідої
- колодязь Чорд
- реформатський храм
Відомі особи
Уродженцем села був Борбей Балаж — улюблений полковник Ракоці Ференца ІІ. Свій чин заслужив у битві під Тисобечом, проявивши надзвичайну доблесть і військову кмітливість. Його героїчні вчинки описав Йокаї Мор у своєму відомому романі «Люблячи до ешафоту».
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perehre stya selo u Vilockij selishnij gromadi Beregivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Perehrestya Gerb Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Beregivskij rajon Gromada Vilocka selishna gromada Kod KATOTTG UA21020090070014588 Osnovni dani Zasnovane 1200 Naselennya 927 Plosha 3989 km Gustota naselennya 0 23 osib km Poshtovij indeks 90320 Telefonnij kod 380 03143 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 08 14 pn sh 22 50 13 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 118 m Vodojmi 4 kilometri do r Tisa Misceva vlada Adresa radi 90320 s Perehrestya vul Koshuta 5 Karta Perehrestya Perehrestya Mapa Perehrestya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perehrestya znachennya IstoriyaKolishnya nazva Tisokerestur Ugorska nazva cogo sela poyasnyuyetsya tim sho silsku cerkvu posvyatili v chest Svyatogo Hresta Persha chastina slova Tiso viklikana shvidshe za vse blizkistyu do Tisi Mozhlivo odin iz rukaviv ciyeyi riki kolis protikav cherez selo Znajdeno slidi slov yanskogo poselennya sho datuyutsya 8 stolittyam meshkanci yakogo za znajdenimi znaryaddyami okrim viroshuvannya zernovih silno pokladalisya na ribolovlyu ta polyuvannya Poselennya vpershe zgaduyetsya v 1181 roci pid nazvoyu Kerestur i v toj chas vono bulo vlasnistyu voyevodi Laslo Na chas mongolskoyi navali selo bulo zrujnovane Kerestur znovu zgaduyetsya v istorichnih dokumentah v 1260 roci yak susidnye poselennya Chornogo Potoka Kerestur buv oseredkom velicheznih zemlevolodin na samomu zahodi komitatu Ugochi ale u toj zhe chas buv blizhchim do interesiv Berezkogo komitatu Ujgeyi volodinnya yakih bukvalno otochuvali Kerestur v 1421 roci rozpochali sudovij pozov proti nogo i cherez stolittya zavolodili Keresturom V hodi podalshogo rozvitku v Keresturi yak i u vsih inshih selah Ujgeyiv znajshli domivku bagato dribnopomisnih dvoryan hoch pomishickogo pomistya v seli tak i ne bulo pobudovano V seli bula Lenkesova charda hutir Nod Idoyi ta kolodyaz na Chordi V cej period v seli diyala derzhavna silska shkola Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni 26 cholovikiv iz sela zaginuli a pislya vizvolennya sela v zhovtni 1944 roku do stalinskih taboriv bulo kinuto 56 cholovikiv iz yakih 12 ne povernulosya dodomu ReligiyaV 1870 roci pozhezha nanesla selu strashennoyi shkodi u tomu chisli i cerkvi V period reformaciyi zhiteli sela dobrovilno perejshli do reformatskogo virospovidannya Yak uzhe zaznachalosya pid chas pozhezhi cerkva povnistyu vigorila zalishilisya lishe stini zvichajno yiyi dovelosya vidnovlyuvati V 1914 roci na cerkvi dobuduvali vezhu todi zh buli vidliti i dzvoni V 1927 roci starshij Ontol Komlovshi pridbav tak zvanij malij dzvin V HH stolitti v seli sluzhili taki pastori Deyak Migaj do 1922 roku Chok Jozhef 1922 1939 doktor Sharkan Lojosh piv roku Furgon Pal 1939 1942 Orgovani Dyerd 1942 1946 Sabo Bejlo 1946 1956 Chok Jozhef 1956 1967 Sabo Elemir dva misyaci Gorkoyi Borno 1967 1973 Lojosh Migaj 1973 1998 Tegze Lorant z 1998 roku Teper tut sluzhit pastor Josip Shiposh Pislya legalizaciyi greko katolickoyi cerkvi v Ukrayini v Perehresti zareyestruvali yiyi gromadu Molilisya greko katoliki v shkoli ta klubi Yim vidilili zemlyu dlya budivnictva cerkvi 3 travnya 2009 roku hrest ta kamin pid sporudzhennya cerkvi Zhinok Mironosic osvyativ yepiskop Milan Shashik Zakinchenu budivnictvom cerkvu osvyacheno v 2014 roci NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 884 osobi z yakih 429 cholovikiv ta 455 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 918 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ugorska 74 22 ukrayinska 24 70 rosijska 1 08 Turistichni miscya Lenkesova charda hutir Nod Idoyi kolodyaz Chord reformatskij hramVidomi osobiUrodzhencem sela buv Borbej Balazh ulyublenij polkovnik Rakoci Ferenca II Svij chin zasluzhiv u bitvi pid Tisobechom proyavivshi nadzvichajnu doblest i vijskovu kmitlivist Jogo geroyichni vchinki opisav Jokayi Mor u svoyemu vidomomu romani Lyublyachi do eshafotu Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 Ce nezavershena stattya z geografiyi Zakarpatskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi