Пере́спа — село в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 742 осіб.
село Переспа | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Червоноградський район |
Громада | Сокальська міська |
Основні дані | |
Засноване | 1425 |
Населення | 742 |
Площа | 1,57 км² |
Густота населення | 472,61 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80082 |
Телефонний код | +380 3257 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°24′06″ пн. ш. 24°26′30″ сх. д. / 50.40167° пн. ш. 24.44167° сх. д.Координати: 50°24′06″ пн. ш. 24°26′30″ сх. д. / 50.40167° пн. ш. 24.44167° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 210 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80082, Львівська обл., Червоноградський р-н, с. Переспа, вул. Івана Франка, 8 |
Староста | Кіндратюк Степан Несторович |
Карта | |
Переспа | |
Переспа | |
Мапа | |
Переспа у Вікісховищі |
Географія
На схід від Переспи за 5 км лежить село Бишів, на захід за 7 км — Тартаків, на північ 6 км — Спасів, на південь за 5 км — Розжалів і Зубків.
Село розташоване на правому березі річки Млинівки, лівої притоки Білостоку.
Походження назви
Про походження назви села Переспа існує дві легенди. Перша з них про те, що нібито після того, як по наших землях прокотилася татарська навала, територія на якій ми живемо на деякий час опустіла. Та незадовго на ті вже вжиті місця, поверталися русини наші предки, яких в дорозі захопила ніч і які на березі невідомої досі річки, слідом якої є торфовище, зупинились, щоб переспати, залишаючись тут назавжди.
Друга версія про те, що наші краяни в сиву давнину пересипали цю річку, побудувавши переправу. Тому якраз від слів «переспати» чи «пересипати» походить назва села.
Історія
Перша згадка про село зустрічається в 1426 році. Село названо в грамоті (дипломі) князів Земовіта Тройдена і Владислава Мазовецького в справі розмежування володіння Готарда із Фалениць між Сокалем і Радеховом.
У середині 16 ст. село майже повністю було знищене татарами. Люди втікали в ліси і на болота. Відбудувати село не було можливості через часті постої польських військ. Власником села, зокрема, був белзький воєвода Адам Прусиновський (Прусіновський).
На початку 19 ст., коли наші землі були під владою Австрії, головну дорогу, яка проходила з Бишева на Тартаків, називали «Гостинцем». І вже тоді почали цю дорогу укладати цеглою. Така дорога, без особливих ремонтів, простояла 150 років і лише в 1981 році була покрита сумішшю смоли з подрібненим каменем (асфальтом).
На північно-східному боці с. Переспа розташований ліс площею понад 500 га. В ньому ростуть переважно мішані породи дерев.
В середині 18 ст. коштом Франциска Салезія Потоцького було вибудувано в Переспі, яка належала до «Кристинопольського ключа», невеликий палац в стилі рококо. Архітектором палацу вважають відомого П'єра Ріко де Тірреґайля, який спроектував також палац в Кристинополі. Палац служив для його кількаденних відвідин гостями, був накритий ламаним дахом з чотирма вікнами. До першої світової війни були збережені рококові оздоблення.
8 березня 1781 Станіслав Потоцький продав Переспу Понінському. Пізніше увесь «Кристинопольський ключ» перейшов до австрійського уряду, який розпродав його різним власникам.
Біля 1850 року маєток у Переспів належав Гагенам, пізніше до князів Вишневецьких. Останнім власником був Едмунд Країнський (до 1939). На початку 20 ст. палац Ф. С. Потоцького був перебудований, зліва була добудована оранжерея і справа партерове крило, що поєднало палац з кухнею, яка до того часу була окремим будинком. Палац стояв на пагорбі, до нього вела алея старих лип. Навколо був краєподібний парк, величиною в 5 га. Перед палацом розміщувався великий газон з рабатами квітковими та з трояндами. Біля палацу знаходився канал, через який йшов міст. Країнські мали там велику бібліотеку, на 1500 томів, яка пропала під час першої світової війни.
Відомі люди
Народилися
- Олег Мусій (нар. 1965) — український лікар, громадський діяч. Організатор медичної служби на Євромайдані; міністр охорони здоров'я України в Кабінеті Міністрів Арсенія Яценюка; народний депутат України VIII скликання.
- Генрик Сухецький (1811—1872) — польський філолог, професор Карлового та Ягеллонського університетів.
Примітки
- Kowalska H. Prusinowski Adam h. Topór (zm. 1619) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/4, zeszyt 119. — S. 584. (пол.)
Джерела
- Perespa, wś, pow. sokalski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 7. (пол.).— S. 7-8. (пол.)
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (квітень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Perespa Pere spa selo v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 742 osib selo Perespa Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Chervonogradskij rajon Gromada Sokalska miska Osnovni dani Zasnovane 1425 Naselennya 742 Plosha 1 57 km Gustota naselennya 472 61 osib km Poshtovij indeks 80082 Telefonnij kod 380 3257 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 24 06 pn sh 24 26 30 sh d 50 40167 pn sh 24 44167 sh d 50 40167 24 44167 Koordinati 50 24 06 pn sh 24 26 30 sh d 50 40167 pn sh 24 44167 sh d 50 40167 24 44167 Serednya visota nad rivnem morya 210 m Misceva vlada Adresa radi 80082 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Perespa vul Ivana Franka 8 Starosta Kindratyuk Stepan Nestorovich Karta Perespa Perespa Mapa Perespa u VikishovishiGeografiyaNa shid vid Perespi za 5 km lezhit selo Bishiv na zahid za 7 km Tartakiv na pivnich 6 km Spasiv na pivden za 5 km Rozzhaliv i Zubkiv Selo roztashovane na pravomu berezi richki Mlinivki livoyi pritoki Bilostoku Cherez selo teche richka Ostriv liva pritoka Bilostoku Pohodzhennya nazviPro pohodzhennya nazvi sela Perespa isnuye dvi legendi Persha z nih pro te sho nibito pislya togo yak po nashih zemlyah prokotilasya tatarska navala teritoriya na yakij mi zhivemo na deyakij chas opustila Ta nezadovgo na ti vzhe vzhiti miscya povertalisya rusini nashi predki yakih v dorozi zahopila nich i yaki na berezi nevidomoyi dosi richki slidom yakoyi ye torfovishe zupinilis shob perespati zalishayuchis tut nazavzhdi Druga versiya pro te sho nashi krayani v sivu davninu peresipali cyu richku pobuduvavshi perepravu Tomu yakraz vid sliv perespati chi peresipati pohodit nazva sela IstoriyaPersha zgadka pro selo zustrichayetsya v 1426 roci Selo nazvano v gramoti diplomi knyaziv Zemovita Trojdena i Vladislava Mazoveckogo v spravi rozmezhuvannya volodinnya Gotarda iz Falenic mizh Sokalem i Radehovom U seredini 16 st selo majzhe povnistyu bulo znishene tatarami Lyudi vtikali v lisi i na bolota Vidbuduvati selo ne bulo mozhlivosti cherez chasti postoyi polskih vijsk Vlasnikom sela zokrema buv belzkij voyevoda Adam Prusinovskij Prusinovskij Na pochatku 19 st koli nashi zemli buli pid vladoyu Avstriyi golovnu dorogu yaka prohodila z Bisheva na Tartakiv nazivali Gostincem I vzhe todi pochali cyu dorogu ukladati cegloyu Taka doroga bez osoblivih remontiv prostoyala 150 rokiv i lishe v 1981 roci bula pokrita sumishshyu smoli z podribnenim kamenem asfaltom Na pivnichno shidnomu boci s Perespa roztashovanij lis plosheyu ponad 500 ga V nomu rostut perevazhno mishani porodi derev V seredini 18 st koshtom Franciska Saleziya Potockogo bulo vibuduvano v Perespi yaka nalezhala do Kristinopolskogo klyucha nevelikij palac v stili rokoko Arhitektorom palacu vvazhayut vidomogo P yera Riko de Tirregajlya yakij sproektuvav takozh palac v Kristinopoli Palac sluzhiv dlya jogo kilkadennih vidvidin gostyami buv nakritij lamanim dahom z chotirma viknami Do pershoyi svitovoyi vijni buli zberezheni rokokovi ozdoblennya 8 bereznya 1781 Stanislav Potockij prodav Perespu Poninskomu Piznishe uves Kristinopolskij klyuch perejshov do avstrijskogo uryadu yakij rozprodav jogo riznim vlasnikam Bilya 1850 roku mayetok u Perespiv nalezhav Gagenam piznishe do knyaziv Vishneveckih Ostannim vlasnikom buv Edmund Krayinskij do 1939 Na pochatku 20 st palac F S Potockogo buv perebudovanij zliva bula dobudovana oranzhereya i sprava parterove krilo sho poyednalo palac z kuhneyu yaka do togo chasu bula okremim budinkom Palac stoyav na pagorbi do nogo vela aleya starih lip Navkolo buv krayepodibnij park velichinoyu v 5 ga Pered palacom rozmishuvavsya velikij gazon z rabatami kvitkovimi ta z troyandami Bilya palacu znahodivsya kanal cherez yakij jshov mist Krayinski mali tam veliku biblioteku na 1500 tomiv yaka propala pid chas pershoyi svitovoyi vijni Vidomi lyudiNarodilisya Oleg Musij nar 1965 ukrayinskij likar gromadskij diyach Organizator medichnoyi sluzhbi na Yevromajdani ministr ohoroni zdorov ya Ukrayini v Kabineti Ministriv Arseniya Yacenyuka narodnij deputat Ukrayini VIII sklikannya Genrik Suheckij 1811 1872 polskij filolog profesor Karlovogo ta Yagellonskogo universitetiv PrimitkiKowalska H Prusinowski Adam h Topor zm 1619 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1985 T XXVIII 4 zeszyt 119 S 584 pol DzherelaPerespa ws pow sokalski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 7 pol S 7 8 pol Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2014