Переслі́дування, або гоні́ння (англ. persecution) — систематичне погане ставлення до окремої особи або групи з боку іншої особи або групи. Найпоширенішими формами є релігійне переслідування, расизм і політичні репресії, хоча між цими термінами існує певне перетинання. Нанесення страждань, страху, болю, домагання, ув'язнення, інтернування — це всі чинники, які можуть спричинити переслідування, але не всі страждання обов'язково принесуть переслідування. Страждання, які зазнає жертва, повинні бути досить суворі. Пороговий рівень тяжкості був джерелом великих дискусій.
Міжнародне право
Як частина Нюрнберзьких принципів, злочин проти людства є частиною міжнародного права. Принцип VI Нюрнберзьких принципів стверджує, що
Злочини, наведені далі, караються як злочини відповідно до міжнародного права: ... (c) Злочини проти людяності:
|
, який був радником прокуратури Нюрнберзького судового процесу, написав "[на] Нюрнберзькому процесі, обвинувачені відкинули декілька зусиль обвинувачення щодо приведення таких «внутрішніх» звірств у сферу міжнародного права, як «злочини проти людства» ". Декілька наступних міжнародних договорів включають цей принцип, але деякі скасували обмеження «у зв'язку з будь-яким злочином проти миру або будь-якого воєнного злочину».
Римський статут Міжнародного кримінального суду, який є обов'язковим для 111 держав, визначає злочини проти людства у статті 7.1. Стаття криміналізує певні дії, «вчинені як частина широкомасштабної або систематичної атаки, спрямованої проти будь-якого цивільного населення, при знанні про напад». До них належать:
(h) Переслідування будь-якої ідентифікованої групи або колективу за політичною, расовою, національною, етнічною, культурною, релігійною, гендерною ... або іншими підставами, які загально визнаються неприпустимими згідно з міжнародним правом, у зв'язку з будь-яким актом, згаданим у цьому пункті [наприклад вбивство, знищення, поневолення, депортація, ув'язнення, катування, сексуальне насильство, апартеїд та інші негуманні дії] або будь-який злочин, що входить до компетенції Суду |
Різновиди
- Політичне — переслідування, яке полягає у застосуванні до особи чи групи осіб законних та/або незаконних різнорідних, функціонально спільних заходів впливу, об'єднаних політичною чи політично зумовленою метою та які тягнуть за собою соціальні обтяження та/або спричиняють фізичну, моральну чи матеріальну шкоду.
- Етнічне
- Релігійне
Історія
Примітки
- Гоніння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- S. Rempell, Defining Persecution, http://ssrn.com/abstract=1941006
- Telford Taylor «When people kill a people», The New York Times, March 28, 1982.
- Стаття 7.3 Римського статуту, що становить "компромісний текст", в якому зазначено, що "З метою цього Статуту, мається на увазі, що термін "гендер" відноситься до двох статей, чоловічої і жіночої, в контексті суспільства. Термін "гендер" не вказує на будь-яке значення, відмінне від вищезазначеного". Хоча за міжнародним кримінальним правом переслідування, засноване на ґендерній ідентичності, також заборонене, під час Римської дипломатичної конференції, яка прийняла Статут МКС, було вирішено визначити гендерну проблему для того, щоб подолати протидію Святого Престолу та інших держав, які стурбовані тим, що МКС може також теоретично розглядати дискримінаційну практику релігійних установ. Це положення було врівноважене з положенням статті 10, в якій зазначено, що "Ніщо в цій частині не повинно тлумачитися як обмеження або зашкодження будь-яким чином існуючих або розвиваючих норм міжнародного права для цілей, відмінних від цього Статуту".
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Переслідування
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Peresliduvannya znachennya ta Kriminalne peresliduvannya Peresli duvannya abo goni nnya angl persecution sistematichne pogane stavlennya do okremoyi osobi abo grupi z boku inshoyi osobi abo grupi Najposhirenishimi formami ye religijne peresliduvannya rasizm i politichni represiyi hocha mizh cimi terminami isnuye pevne peretinannya Nanesennya strazhdan strahu bolyu domagannya uv yaznennya internuvannya ce vsi chinniki yaki mozhut sprichiniti peresliduvannya ale ne vsi strazhdannya obov yazkovo prinesut peresliduvannya Strazhdannya yaki zaznaye zhertva povinni buti dosit suvori Porogovij riven tyazhkosti buv dzherelom velikih diskusij Peresliduvannya hristiyan v yazichnickomu RimiMizhnarodne pravoYak chastina Nyurnberzkih principiv zlochin proti lyudstva ye chastinoyu mizhnarodnogo prava Princip VI Nyurnberzkih principiv stverdzhuye sho Zlochini navedeni dali karayutsya yak zlochini vidpovidno do mizhnarodnogo prava c Zlochini proti lyudyanosti Vbivstvo znishennya ponevolennya deportaciya ta inshi negumanni diyi vchineni proti bud yakogo civilnogo naselennya abo peresliduvannya na politichnih rasovih abo religijnih pidstavah koli taki diyi zrobleni abo taki peresliduvannya zdijsnyuyutsya u vikonanni chi u zv yazku z bud yakim zlochinom proti miru abo bud yakim voyennim zlochinom yakij buv radnikom prokuraturi Nyurnberzkogo sudovogo procesu napisav na Nyurnberzkomu procesi obvinuvacheni vidkinuli dekilka zusil obvinuvachennya shodo privedennya takih vnutrishnih zvirstv u sferu mizhnarodnogo prava yak zlochini proti lyudstva Dekilka nastupnih mizhnarodnih dogovoriv vklyuchayut cej princip ale deyaki skasuvali obmezhennya u zv yazku z bud yakim zlochinom proti miru abo bud yakogo voyennogo zlochinu Rimskij statut Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu yakij ye obov yazkovim dlya 111 derzhav viznachaye zlochini proti lyudstva u statti 7 1 Stattya kriminalizuye pevni diyi vchineni yak chastina shirokomasshtabnoyi abo sistematichnoyi ataki spryamovanoyi proti bud yakogo civilnogo naselennya pri znanni pro napad Do nih nalezhat h Peresliduvannya bud yakoyi identifikovanoyi grupi abo kolektivu za politichnoyu rasovoyu nacionalnoyu etnichnoyu kulturnoyu religijnoyu gendernoyu abo inshimi pidstavami yaki zagalno viznayutsya nepripustimimi zgidno z mizhnarodnim pravom u zv yazku z bud yakim aktom zgadanim u comu punkti napriklad vbivstvo znishennya ponevolennya deportaciya uv yaznennya katuvannya seksualne nasilstvo aparteyid ta inshi negumanni diyi abo bud yakij zlochin sho vhodit do kompetenciyi SuduRiznovidiPolitichne peresliduvannya yake polyagaye u zastosuvanni do osobi chi grupi osib zakonnih ta abo nezakonnih riznoridnih funkcionalno spilnih zahodiv vplivu ob yednanih politichnoyu chi politichno zumovlenoyu metoyu ta yaki tyagnut za soboyu socialni obtyazhennya ta abo sprichinyayut fizichnu moralnu chi materialnu shkodu Etnichne ReligijneIstoriyaGoninnya hristiyan Stalinske goninnya yevangelskih hristiyan Goninnya na hristiyan u Rimskij imperiyi Velike goninnya Diokletiana Goninnya slidu Golodomor Golokost Gonninnya na nimciv 1941 1950 PrimitkiGoninnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 S Rempell Defining Persecution http ssrn com abstract 1941006 Telford Taylor When people kill a people The New York Times March 28 1982 Stattya 7 3 Rimskogo statutu sho stanovit kompromisnij tekst v yakomu zaznacheno sho Z metoyu cogo Statutu mayetsya na uvazi sho termin gender vidnositsya do dvoh statej cholovichoyi i zhinochoyi v konteksti suspilstva Termin gender ne vkazuye na bud yake znachennya vidminne vid vishezaznachenogo Hocha za mizhnarodnim kriminalnim pravom peresliduvannya zasnovane na gendernij identichnosti takozh zaboronene pid chas Rimskoyi diplomatichnoyi konferenciyi yaka prijnyala Statut MKS bulo virisheno viznachiti gendernu problemu dlya togo shob podolati protidiyu Svyatogo Prestolu ta inshih derzhav yaki sturbovani tim sho MKS mozhe takozh teoretichno rozglyadati diskriminacijnu praktiku religijnih ustanov Ce polozhennya bulo vrivnovazhene z polozhennyam statti 10 v yakij zaznacheno sho Nisho v cij chastini ne povinno tlumachitisya yak obmezhennya abo zashkodzhennya bud yakim chinom isnuyuchih abo rozvivayuchih norm mizhnarodnogo prava dlya cilej vidminnih vid cogo Statutu PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Peresliduvannya