Велика передміська синагога втрачена синагога яка розташовувалася на Краківському передмісті міста Львова Велика передмі

Велика передміська синагога — втрачена синагога, яка розташовувалася на Краківському передмісті міста Львова.

Велика передміська синагога
Велика передміська синагога
49°50′46″ пн. ш. 24°01′39″ сх. д. / 49.8461639° пн. ш. 24.0277444° сх. д. / 49.8461639; 24.0277444Координати: 49°50′46″ пн. ш. 24°01′39″ сх. д. / 49.8461639° пн. ш. 24.0277444° сх. д. / 49.8461639; 24.0277444
Тип споруди	зруйнована синагога^[d]
Розташування	Україна, Львів
Початок будівництва	1630
Кінець будівництва	1632
Зруйновано	осінь 1941
Стиль	Архітектура Відродження
Належність	юдаїзм
Передміська синагога (Львів) (Львів)

Передміська синагога у Вікісховищі

Історія

Первісна передміська синагога згадується мандрівником Мартіном Ґруневеґом, котрий перебував у Львові протягом 1582—1602 років. Про євреїв передмістя він писав:

Чимало їх живе і на Краківському передмісті Там за моїх часів збудовано нову синагогу на місці старої. Будуючи її, зробили високо піднятий дах… За це мусили заплатити штраф, а дах знизити наполовину, і тепер він неначе надламаний, як видно на малюнку

Схематичний рисунок синагоги зі щоденника Мартіна Ґруневеґа (кінець XVI ст.).

У своєму щоденнику він подає зокрема і схематичний рисунок — перше зображення синагоги. Дах справді двоспадовий, що може бути наслідком його перебудови.

Синагога була споруджена з дерева, або за іншими даними — з прусського муру («фахверк»). 1619 року майже дощенту знищена під час погрому учнями єзуїтської школи. Була відбудована, однак згоріла 1623 року під час пожежі Краківського передмістя. Після пожежі міські райці заборонили зводити будівлі ближче ніж 400 ліктів до міських укріплень, через що нову синагогу довелось будувати дещо північніше.

Автор проєкту невідомий, однак існує версія дослідника Сергія Кравцова про авторство львівського цехового будівничого Якуба Мадлайна. У такому разі хтось окрім Мадлайна, який помер 1630 року, мав ще два роки займатись будівництвом, оскільки відомо, що спорудження завершено 1632 року. Оксана Бойко припускає можливість будівництва за спільним проєктом Амвросія Прихильного та Адама Покори. Прихильний був помічником Павла Щасливого під час зведення синагоги «Золота Роза», а фасад приміської синагоги подібний на фасад костелу Св. Лазаря авторства Прихильного.

Для будівництва євреї були змушені брати дозвіл у тодішнього католицького архієпископа Яна Порохницького. 1635 року до південного і північного фасадів прибудовано одноповерхові галереї. Синагога знову горіла 1648 року під час облоги військами Богдана Хмельницького. Ще одна пожежа відбулась під час погрому учнями Єзуїтського колегіуму 1664 року. Відомо про реконструкцію у 1864—1865 роках за проєктом Йозефа Енґеля і масштабнішу — у 1870 за проєктом Міхаеля Герля. 1918 року стіни було розписано за проєктом Ерика і Мавриція Флєків. 22—24 листопада того ж року синагога горіла і була пограбована під час погрому після вступу до Львова польських військ. Повоєнною реконструкцією займався архітектор Леопольд Райсс. Восени 1941 року підірвана нацистами. Із синагогою пов'язана діяльність визначних єврейських культурних діячів. Зокрема тут у 1652—1667 роках був рабином Давид Галеві — один з коментаторів ритуального кодексу Йозефа Кара, автор праці «Туре Загав».

Архітектура

Розміри синагоги були близько 24×35 м. Площа молитовної зали становила майже 400 м². Молитовна зала була перекрита системою з дев'яти хрестових склепінь, опертих на стіни та на чотири масивні восьмигранні колони товщиною 1,23 м з коринфськими капітелями. Біма знаходилась між цими колонами по центру зали. В інтер'єрі при західній стіні знаходилась галерея для студентів 3,38×0,79 м на висоті 4,5 м, на яку провадили гвинтові сходи. Така галерея була унікальним явищем для тогочасних синагог Польщі. До північного і західного фасадів примикали одноповерхові галереї, перекриті хрестовим склепінням. З молитовною залою вони поєднувались невеликими вікнами, по шість з кожного боку. У присінку в давнину знаходився стовп ганьби. Фасад споруди ймовірно увінчував ренесансний аттик, який виконував оборонну функцію.

Галерея зображень

Примітки

Найдавніший історичний опис Львова. Мартин Ґруневеґ. Опис Львова. Публікацію підготував Я. Ісаєвич // Жовтень. — 1980. — № 10. — С. 105—114.

Джерела

Передміська синагога у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Передміська синагога у Вікісховищі^?

Бойко О. Передміська синагога // Синагоги Львова. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2008. — С. 50—76. — .
Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сянська, 16 — Передміська синагога (не існує). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 19 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Меламед В. Путівник старими гебрейськими вуличками // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — 2008. — № 51. — С. 311—312.

Посилання

Влада Левчич. Юдейська дільниця Львова. Зниклі єврейські святині Львова: Краківське передмістя. tureizahav.lviv.ua. Турей Загав. Процитовано 19 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[1] Найдавніший історичний опис Львова. Мартин Ґруневеґ. Опис Львова. Публікацію підготував Я. Ісаєвич // Жовтень. — 1980. — № 10. — С. 105—114.