Перак (малай. Perak, джаві: ڨيرق — «срібло», за подібним до срібла кольором олова) — штат Малайзії. Адміністративний центр — місто Іпох (Ipoh). Глава штату — Султан Азлан Шах. Резиденція султана знаходиться в місті Куала Кангсар (Kuala Kangsar).
Перак | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Адм. центр | Іпох | ||||
Країна | Малайзія | ||||
| |||||
Номерний знак | A | ||||
Населення | |||||
- повне | 2 258 428 (2010 рік) | ||||
Площа | |||||
- повна | 21035 км² | ||||
Часовий пояс | +8 | ||||
Губернатор | d | ||||
Вебсайт | perak.gov.my | ||||
Код ISO 3166-2 | MY-08 | ||||
|
Офіційна назва штату — Perak Darul Ridzuan (Джаві: ڨيرق دار الرّضوان), або «Перак, Обитель Благодаті».
Історія
У XVII столітті султанат Перак вів тривалі війни з голландцями, які намагалися закріпитися на Малайському півострові. У XVIII — початку XIX століття він підпадає під вплив сусіднього Сіаму. У 1826 році англійці захопили і перетворили на свою колонію територію Діндінгс, що знаходилася на заході Пераку, на узбережжі Малаккської протоки. У той же час вони протидіяли анексії Пераку Сіамом. У 1848 році в султанаті починається видобуток олова, здійснюваний в першу чергу китайськими емігрантами. Він супроводжується постійними кровопролитними сутичками між бандами, що намагаються контролювати копальні. У 1874 році султан укладає на острові Пангкор договір з Великою Британією, за яким Перак стає англійським протекторатом. У 1896 році Перак, спільно з Селангором, Пахангом і Негері-Сембеланом, утворюють контрольовану Англією Федерацію Малайських князівств. У грудні 1941 року Перак був зайнятий японськими військами, у вересні 1945 вони були витіснені англійцями. У 1957 році Перак входить до складу незалежної Малайської Федерації, а в 1963 — Малайзії.
Географія
Штат Перак розташований в Західній Малайзії, на західному узбережжі і в центральній частині Малайського півострова. На півночі Пераку проходить державний кордон з Таїландом, на півночі ж таки Перак межує зі штатом Кедах; на сході — зі штатами Келантан і Паханг, на півдні — зі штатом Селангор. На заході він омивається водами Малаккської протоки. Східний кордон Пераку пролягає по гірському хребту Банджаран Тітівангса, який в серединній своїй частині досягає висоти 2183 метри (гора Корбу). Через усю територію штату, з півночі на південний захід, протікає річка Перак, що впадає в Малаккську протоку. Навпроти гирла цієї річки, в протоці знаходиться належний Пераку острів Пангкор. Центральні та північні райони штату гористі, тут річка Перак у своїй верхній течії утворює ланцюжок гірських озер. На півдні — болотиста низовина, щільно заросла лісом та чагарниками.
Найбільші міста Пераку: Іпох, Куала Кангсар, Тапа, Кангар, Телук Інтан, Тайпінг.
У 1884 році в султанаті Перак, в районі Кінта, було відкрито найбільше в світі родовище олова.
Населення
Як і скрізь в Малайзії, основні 3 групи населення в Пераку — це малайці (у 2010 році 1,360,506 чи 55.74 % від загального числа жителів), китайці (702,170 чи 28.77 %) і індійці — 296,600 чи 12.15 %. Китайська еміграція була досить значною вже в XV столітті, проте найбільша кількість китайців та індійців в'їхали в Перак в кінці XIX століття, законтрактовані для роботи на олов'яних копальнях і каучукових плантаціях. Серед китайців переважають вихідці з Південно-Східного Китаю, серед індійців — таміли. Китайці заселяють досить щільно прибережну смугу штату, багато їх і серед міських жителів. Найбільш великі колонії індійців в містах Іпо і Тайпінг — за чисельністю мешканців вони поступаються в Малайзії тільки індійській колонії в столиці країни — Куала Лумпурі.
У Пераку живуть також нечисленні аборигенні народи — джакун, споріднені з чаоле Таїланду і селунами Бірми, а також належні до Малаккської мовної групи сеної і семангі. Джакун поділяються на племена мантера, бідуанда, бланда, орангулу, орангканак і оранглаут. Семангі, що являють собою також кілька племен кочівників (джагай, менра, менрі, ланох, батег, сабуб) є в расовому відношенні низькорослими негритосами. Джакун мешкають у верхів'ях річки Перак, сеної — в центральній частині штату і на північний схід від міста Іто, семангі — в районі Балінга на кордоні з Таїландом.
Адміністративний поділ
Штат поділяється на 10 районів:
№ | Район | Населення, чол. (2009) |
---|---|---|
1 | Кінта | 846 300 |
2 | Ларут, Матанг Дан Селама | 320 100 |
3 | Манджунг | 247 200 |
4 | Хілір Перак | 232 800 |
5 | Керіан | 196 500 |
6 | Батанг Паданг | 191 900 |
7 | Куала Кангсар | 176 000 |
8 | Перак Тенґах | 116 500 |
9 | Хулу Перак | 114 900 |
10 | Кампар | 98 534 |
Примітки
- . Jabatan Perangkaan Malaysia. с. 3. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 24 листопада 2010.
Посилання
- Офіційний сайт влади штату Перак
- Сторінка Пераку на офіційному порталі Міністерства туризму Малайзії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Perak Perak malaj Perak dzhavi ڨيرق sriblo za podibnim do sribla kolorom olova shtat Malajziyi Administrativnij centr misto Ipoh Ipoh Glava shtatu Sultan Azlan Shah Rezidenciya sultana znahoditsya v misti Kuala Kangsar Kuala Kangsar Perak malaj Perak dzhavi ڨيرق Gerb Prapor Adm centr Ipoh Krayina Malajziya Mezhuye z susidni adminodinicid Kelantan Pahang Selangor Tayiland Kedah Nomernij znak A Naselennya povne 2 258 428 2010 rik Plosha povna 21035 km Chasovij poyas 8 Gubernator d Vebsajt perak gov my Kod ISO 3166 2 MY 08 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Perak Oficijna nazva shtatu Perak Darul Ridzuan Dzhavi ڨيرق دار الر ضوان abo Perak Obitel Blagodati IstoriyaU XVII stolitti sultanat Perak viv trivali vijni z gollandcyami yaki namagalisya zakripitisya na Malajskomu pivostrovi U XVIII pochatku XIX stolittya vin pidpadaye pid vpliv susidnogo Siamu U 1826 roci anglijci zahopili i peretvorili na svoyu koloniyu teritoriyu Dindings sho znahodilasya na zahodi Peraku na uzberezhzhi Malakkskoyi protoki U toj zhe chas voni protidiyali aneksiyi Peraku Siamom U 1848 roci v sultanati pochinayetsya vidobutok olova zdijsnyuvanij v pershu chergu kitajskimi emigrantami Vin suprovodzhuyetsya postijnimi krovoprolitnimi sutichkami mizh bandami sho namagayutsya kontrolyuvati kopalni U 1874 roci sultan ukladaye na ostrovi Pangkor dogovir z Velikoyu Britaniyeyu za yakim Perak staye anglijskim protektoratom U 1896 roci Perak spilno z Selangorom Pahangom i Negeri Sembelanom utvoryuyut kontrolovanu Angliyeyu Federaciyu Malajskih knyazivstv U grudni 1941 roku Perak buv zajnyatij yaponskimi vijskami u veresni 1945 voni buli vitisneni anglijcyami U 1957 roci Perak vhodit do skladu nezalezhnoyi Malajskoyi Federaciyi a v 1963 Malajziyi GeografiyaShtat Perak roztashovanij v Zahidnij Malajziyi na zahidnomu uzberezhzhi i v centralnij chastini Malajskogo pivostrova Na pivnochi Peraku prohodit derzhavnij kordon z Tayilandom na pivnochi zh taki Perak mezhuye zi shtatom Kedah na shodi zi shtatami Kelantan i Pahang na pivdni zi shtatom Selangor Na zahodi vin omivayetsya vodami Malakkskoyi protoki Shidnij kordon Peraku prolyagaye po girskomu hrebtu Bandzharan Titivangsa yakij v seredinnij svoyij chastini dosyagaye visoti 2183 metri gora Korbu Cherez usyu teritoriyu shtatu z pivnochi na pivdennij zahid protikaye richka Perak sho vpadaye v Malakksku protoku Navproti girla ciyeyi richki v protoci znahoditsya nalezhnij Peraku ostriv Pangkor Centralni ta pivnichni rajoni shtatu goristi tut richka Perak u svoyij verhnij techiyi utvoryuye lancyuzhok girskih ozer Na pivdni bolotista nizovina shilno zarosla lisom ta chagarnikami Najbilshi mista Peraku Ipoh Kuala Kangsar Tapa Kangar Teluk Intan Tajping U 1884 roci v sultanati Perak v rajoni Kinta bulo vidkrito najbilshe v sviti rodovishe olova NaselennyaYak i skriz v Malajziyi osnovni 3 grupi naselennya v Peraku ce malajci u 2010 roci 1 360 506 chi 55 74 vid zagalnogo chisla zhiteliv kitajci 702 170 chi 28 77 i indijci 296 600 chi 12 15 Kitajska emigraciya bula dosit znachnoyu vzhe v XV stolitti prote najbilsha kilkist kitajciv ta indijciv v yihali v Perak v kinci XIX stolittya zakontraktovani dlya roboti na olov yanih kopalnyah i kauchukovih plantaciyah Sered kitajciv perevazhayut vihidci z Pivdenno Shidnogo Kitayu sered indijciv tamili Kitajci zaselyayut dosit shilno priberezhnu smugu shtatu bagato yih i sered miskih zhiteliv Najbilsh veliki koloniyi indijciv v mistah Ipo i Tajping za chiselnistyu meshkanciv voni postupayutsya v Malajziyi tilki indijskij koloniyi v stolici krayini Kuala Lumpuri U Peraku zhivut takozh nechislenni aborigenni narodi dzhakun sporidneni z chaole Tayilandu i selunami Birmi a takozh nalezhni do Malakkskoyi movnoyi grupi senoyi i semangi Dzhakun podilyayutsya na plemena mantera biduanda blanda orangulu orangkanak i oranglaut Semangi sho yavlyayut soboyu takozh kilka plemen kochivnikiv dzhagaj menra menri lanoh bateg sabub ye v rasovomu vidnoshenni nizkoroslimi negritosami Dzhakun meshkayut u verhiv yah richki Perak senoyi v centralnij chastini shtatu i na pivnichnij shid vid mista Ito semangi v rajoni Balinga na kordoni z Tayilandom Administrativnij podilShtat podilyayetsya na 10 rajoniv Rajon Naselennya chol 2009 1 Kinta 846 300 2 Larut Matang Dan Selama 320 100 3 Mandzhung 247 200 4 Hilir Perak 232 800 5 Kerian 196 500 6 Batang Padang 191 900 7 Kuala Kangsar 176 000 8 Perak Tengah 116 500 9 Hulu Perak 114 900 10 Kampar 98 534 Panorama mista IpohPrimitki Jabatan Perangkaan Malaysia s 3 Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 24 listopada 2010 PosilannyaOficijnij sajt vladi shtatu Perak Storinka Peraku na oficijnomu portali Ministerstva turizmu Malajziyi