Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пеетер Ярвелайд ест Peeter Järvelaid 28 листопада 1957 естонський історик і правознавець професор Талліннського універси

Пеетер Ярвелайд

Пеетер Ярвелайд

Пеетер Ярвелайд (ест. Peeter Järvelaid, 28 листопада 1957) — естонський історик і правознавець, професор Талліннського університету. Розробив семіотичний особистісно-орієнтований напрям в історичному дослідженні. Автор численних статей з європейської та естонської історії права та освіти, опублікованих на естонською, англійською, німецькою, французькою, російською, латиською, фінською, литовською та шведською мовах. З 2006 року фокус його досліджень був зосереджений на історії міжнародних відносин у XX столітті. З 2012 року предметом його вивчення стали німецькі дипломатичні місії, особлива увага приділяється німецькому дипломатичному представництву в Таллінні.

Пеетер Ярвелайд
image
Народився28 листопада 1957(1957-11-28)[1] (66 років)
Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Країнаimage Естонія
Діяльністьісторик права, історик, професор
Alma materТартуський університет
d
Галузьюриспруденція
ЗакладТартуський університет
Талліннський університет
Науковий ступіньдоктор юридичних наук[d]
Членствоd
У шлюбі зd
Нагороди
image
image Пеетер Ярвелайд у Вікісховищі

Біографія

image
Пеетер Ярвелайд — ректор Естонської морської академії
image
Пеетер Ярвелайд — ректор Естонської Академії внутрішньої оборони

Пеетер Ярвелайд народився в Таллінні в родині військового. В 1981 році закінчив Тартуський університет. У 1990 році в Всесоюзному юридичному заочному інституті захистив дисертацію на тему «Історія викладання юридичних наук в Тартуському університеті до реформи 1889», ставши доктором юридичних наук. У 1981 році Ярвелайд стає викладачем юридичного факультету Тартуського університету. З 1992 року є професором кафедри історії естонського права. У 1997 році отримав стипендії Фонду Олександра фон Гумбольдта, які дозволили йому в 1998—2000 і 2012 роках проводити науково-дослідну роботу в Інстітуті європейської історії права товариства Макса Планк а і в інших великих німецьких академічних центрах. У 2000 році перейшов на роботу до , яка в 2010 році була перетворена в Юридичний інститут Талліннського університету, де займає посаду професора права. У 1997—2000 роках був радником при Міністерстві юстиції, в 2003—2005 роках виконував обов'язки ректора , в 2006—2007 роках був виконуючим обов'язки ректора .

Нагороди

У 2003 році Пеетер Ярвелайд був нагороджений орденом I ступеня «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».

Вибрані публікації

  • Методологические возможности историко-правового знания в юридической теории (анализ историческово материала Тартусково университета) Методология права: общие проблемы и отраслевые особенности. Тарту, 1988. (Tartu Ülikooli toimetised ; 806 / Õigusteaduslikke töid; [37] / Studia iuridica: historia et theoria ; 1). c. 121—142
  • Из истории юридическото образования в Эстонии в XVII—XIX вв. /[ответственные редакторы И. Н. Грязин, П. М. Ярвелайд]. Тарту: [Тартуский университет], 1989, 195 c.
  • Теоретические проблемы юридической практики / [ответственные редакторы И. Н. Грязин, П. М. Ярвелайд]. Тарту: [Tartu Ülikool],1990, 139 c.
  • Strafrechtslehre an der Universität Tartu von 1802 bis 1820. Kriminaalteaduslikke uurimusi Tartu Ülikoolis. Tartu, 1989. (Tartu Ülikooli toimetised ; 861/Õigusteaduslikke töid; [45]). c. 19-25
  • Комлектация преподавательского состава юридического факултета Тартуского университета в первые десятилетия XIX века. Из истории юридического образования в Эстонии в XVII—XIX веках. Тарту, 1989. (Tartu Ülikooli toimetised ; 868 / Studia juridica: historia et theoria ; 4 / Õigusteaduslikke töid; [46]). c. 96-118
  • Преподавание юридических дисциплин как вид юридической практики (анализ исторического материала Тартуского Университета). Историческое в теории права. Тарту, 1989. (Tartu Riikliku Ülikooli toimetused ; 850 / Studia juridica: historia et theoria ; 3 / Õigusteaduslikke töid; [43]). c. 112—123
  • Роль правотворчества в активизации правовой науки: история и современность (анализ исторического материала Тартуского Университета). Õigusriik. 1 : õigusloomingu probleemid. Tartu, 1989. c. 40-46. On activizing influence of legal creation on jurisprudence: history and today (example of Tartu University). pp. 45-46
  • История преподавания юридических дисциплин в Тартуском университете за период с основания университета (1632) до его реформы (1889): автореферат … кандидата юридических наук. Москва: [Всесоюзный юридический заочный институт], 1990, 14, [1] с.
  • Ильмар Таммело (1917—1982)Внетеоретические формы отражения права. Tartu, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 914 / Studia iuridica ; 5 / Õigusteaduslikke töid; [49]). c. 111—127
  • Комплектация преподавательского состава юридических факультетов в условиях негативного социального заказа (анализ исторического материала Тартуского университета 1865—1889 гг.).Теоретические проблемы юридической практики. Тарту, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 909 / Studia iuridica ; 6 / Õigusteaduslikke töid; [48]). c. 83-92
  • Преподавание международного права в Тартуском университете в 1920—1940 гг. как важный фактор подготовки дипломатического корпуса Эстонской Республики (к постановке проблемы). Теоретические проблемы юридической практики. Тарту, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 909 / Studia iuridica ; 6 / Õigusteaduslikke töid; [48]). c. 106—112 (соавтор: Тыну Пыдер)*
  • Слово о воспитаннике Тартуского Университета Василии Ивановче Синайском Внетеоретические формы отражения права. Tartu, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised; 914 / Studia iuridica ; 5 / Õigusteaduslikke töid; [49]). c. 136—140
  • Теоретические проблемы комплектации преподавательского состава в университетах: история и современность (анализ исторического материала Тартуского университета 1632—1710). Теоретические проблемы юридической практики. Тарту, 1990. (Tartu Ülikooli toimetised ; 909 / Studia iuridica ; 6 / Õigusteaduslikke töid; [48]). c. 63-73
  • 75 лет со дня рождения Ильмара Таммело. Юрист Эстонии (1992) но. 1, с. 48-50
  • 90 лет со дня рождения Лео Лесмента (1902—1986 гг.) Юрист Эстонии (1992) но. 2, с. 164—166
  • 100 лет со дня рождения Мярта Нурка (1892—1948 гг.)Юрист Эстонии (1992) но. 5, с. 374—375
  • 360 лет юридическому факультету Тартуского Университета. Юрист Эстонии (1992) но. 1, с. 51-57 ; но. 2, с. 167—172 ; но. 3/4, с. 250—260 ; но. 5, с. 369—373 ; но. 6, с. 438—449
  • Встреча историков права Центральной Европы в Венгрии. Юрист Эстонии (1992) но. 6, с. 431
  • Ильмар Аренс — 80. Юрист Эстонии (1992) но. 6, с. 432—434
  • К 190-летию со дня рождения Фридриха Георга фон Бунге (1802—1897 гг.)Юрист Эстонии (1992) но. 2, с. 160—164
  • Юридический факультет Тартуского Университета в 1992 г. : начало новой эпохи? Юрист Эстонии (1992) но. 5, с. 377—378
  • Очерки истории финского права Юрист Эстонии (1992) но. 3/4, с. 224—225 Raamaturvustus: Suomen oikeushistorian pääpiirteet: sukuvallasta moderniin oikeuteen / toim. Pia Letto-Vanamo. Jyväskylä, (соавтор:: Яан Эрельт)
  • Стремление уловить парадигму европейского права Юрист Эстонии (1992) но. 6, с. 427—430 Kolme Euroopa õiguse ajalugu käsitleva raamatu retsensioonid. (Соавтор: Марью Лутс)
  • On the correlation of the legislative and executive power in the Republic of Estonia (1918—1940) Theorie und Institutionsystem der Gewaltentrennung in Europa. Budapest. (Studies on public administration and law ; 4), pp. 139—148 (1993).
  • Die historische Rechtsschule Russlands und Professor Neumann. Must, A. (Ed.). Steinbrücke (S. 199 −218). Tartu: Ajaloosihtasutus Kleio (1998).
  • Die historische Rechtsschule Rußlands in Dorpat und Professor Neumann. Steinbrücke. Estnische Historische Zeitschrift, S. 199—218. (1998).
  • Von Göttingen nach Dorpat: Johann Philipp Gustav Ewers (1779—1830). Jahrbuch des baltischen Deutschtums, Band XLVII 2000 (S. 20 — 25). Lüneburg (2000).
  • The development of the Estonian legal system. Reform of the legal system of the Republic of Estonia, 1992—1999. Zeitschrift für europäisches Privatrecht, 4, S. 873—877. (2000).
  • Estonian legal culture on the threshold to the 21st century. International Journal of Legal Information, 1, S. 75 — 83. (2001).
  • Enlargement of the European Union in the 21-st century — either integration or moving on parallel ways? In: Evaluation of legislation: proceedings of the fourth congress of the European Association of Legislation (EAL): Evaluation of legislation, in Warsaw (Poland), 15th-16th 2000. Baden-Baden: European Association of Legislation ; Deutsche Gesellschaft für Gesetzgebung, 2002, pp. 156—169. (2002).
  • Die Zeit zwischen den Weltkriegen: westliche Vorbilder für die innere Organisation der neuen Staaten? Die baltischen Staaten im Schnittpunkt der Entwicklungen: Vergangenheit und Gegenwart, S. 133—140. Basel: Schwabe Verlag. (2002).
  • Rolle der Rechtsgeschichte bei der Wiederherstellung der Souveränität der baltischen Staaten in der 90-er Jahren. In: Rättshistoria i föränding. Olinska stiftelsen 50 ar.Ett internationellt symposium i Stockholm den 19-21 november 1997: Legal History in Change. The Olin Foundation for Legal History 50 Years; Stockholm; 19-21 November 1997. Lund: Lund University, 2002, S. 293—302. (2002).
  • Kalevipoeg — seine staatstragende Gestaltung für Estland: Versuch, Kalevipoeg durch Kreutzwalds Leben zu rekonstruieren. Kalevipoeg: das estniche Nationalepos, S. 307—314. Stuttgart, Berlin: Berlin: Mayer (2004).
  • F. G. von Bunge als Professor an der Universität Dorpat/Tartu (1831—1842). In: Õpetatud Eesti Seltsi Toimetised XXXV: Tundmatu Friedrich Georg von Bunge: Materjale Õpetatud Eesti Seltsi konverentsilt 200 aastat prof Friedrich Georg von Bunge (1802—1897) sünnist Tartu Ülikooli ajaloo muuseumis 27. aprillil 2002.. , 2006, S. 70 — 75. (2006).
  • Baltische Rechtswissenschaftsgeschichte: zwei grenzüberschreitende Rechtshistoriker Friedrich von Bunge und Leo Leesment. Juridiskā zinātne = Law, S. 99 — 138. Rīga: Latvijas Universitāte: Latvia (2006).
  • Kein Staat ohne Staatsmythos. Kalevipoeg — seine staatstragende Gestaltung für Estland. Ein Versuch das Reich Kreutzwalds und Kalevipoegs zu rekonstruieren. Diestelkamp, B. (Ed.). Liber Amicorum Kjell A. Modeer, S. 285—294. Lund: Lund University Press (2007).
  • Baltische Rechtswissenschaftsgeschichte: Professor Jüri Uluots (1890—1945) in seiner und unserer zait. Juridiskā zinātne = Law, 740, S. 73 — 94. (2008).
  • Europäische Rechtshistoriker des 19. Jahrhunderts Professor Oswald Schmidt — ein Jurist aus Livland, der während des Zeitalters des Nationalismus und nationalen Erwachens Rechtsgeschichte lehrte. Juridiskā zinātne = Law, S. 61 — 72. (2008).
  • Friedrich Georg von Bunge und Leo Leesment. Ein biographischer Essay. Baltisch-europäische Rechtsgeschichte und Lexikographie, S. 233—280. Heidelberg, Heidelberger Akademie der Wissenschaften: Universitätsverlag Winter (2009).
  • Das Frühwerk Ilmar Tammelos: Der Weg zum Wissenschaftler. Raimund Jakob, Lothar Philipps, Erich Schweighofer, Csaba Varga (Ed.). Auf dem Weg zur Idee der Gerechtigkeit. Gedenkschrift für Ilmar Tammelo, S. 5 — 21. Wien-Münster: LIT (2009).
  • Die Rezeption Kelsens und der Einfluss der Reinen Rechtslehre in Estland. Robert Walter, Clemens Jabloner, Klaus Zeleny (Ed.). Hans Kelsen anderswo — Hans Kelsen abroad: Der Einfluss der Reinen Rechtslehre auf die Rechtstheorie in verschiedenen Ländern, S. 73 — 88. Hans-Kelsen-Institut — Universität Wien, Austria: Manz'sche Verlags Wien (2010).

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #123479401 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 9 лютого 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  3. . Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 9 лютого 2014.
  4. [1]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Peeter Yarvelajd est Peeter Jarvelaid 28 listopada 1957 estonskij istorik i pravoznavec profesor Tallinnskogo universitetu Rozrobiv semiotichnij osobistisno oriyentovanij napryam v istorichnomu doslidzhenni Avtor chislennih statej z yevropejskoyi ta estonskoyi istoriyi prava ta osviti opublikovanih na estonskoyu anglijskoyu nimeckoyu francuzkoyu rosijskoyu latiskoyu finskoyu litovskoyu ta shvedskoyu movah Z 2006 roku fokus jogo doslidzhen buv zoseredzhenij na istoriyi mizhnarodnih vidnosin u XX stolitti Z 2012 roku predmetom jogo vivchennya stali nimecki diplomatichni misiyi osobliva uvaga pridilyayetsya nimeckomu diplomatichnomu predstavnictvu v Tallinni Peeter YarvelajdNarodivsya28 listopada 1957 1957 11 28 1 66 rokiv Tallinn Estonska RSR SRSRKrayina EstoniyaDiyalnististorik prava istorik profesorAlma materTartuskij universitet dGaluzyurisprudenciyaZakladTartuskij universitet Tallinnskij universitetNaukovij stupindoktor yuridichnih nauk d ChlenstvodU shlyubi zdNagorodi Peeter Yarvelajd u VikishovishiBiografiyaPeeter Yarvelajd rektor Estonskoyi morskoyi akademiyi Peeter Yarvelajd rektor Estonskoyi Akademiyi vnutrishnoyi oboroni Peeter Yarvelajd narodivsya v Tallinni v rodini vijskovogo V 1981 roci zakinchiv Tartuskij universitet U 1990 roci v Vsesoyuznomu yuridichnomu zaochnomu instituti zahistiv disertaciyu na temu Istoriya vikladannya yuridichnih nauk v Tartuskomu universiteti do reformi 1889 stavshi doktorom yuridichnih nauk U 1981 roci Yarvelajd staye vikladachem yuridichnogo fakultetu Tartuskogo universitetu Z 1992 roku ye profesorom kafedri istoriyi estonskogo prava U 1997 roci otrimav stipendiyi Fondu Oleksandra fon Gumboldta yaki dozvolili jomu v 1998 2000 i 2012 rokah provoditi naukovo doslidnu robotu v Instituti yevropejskoyi istoriyi prava tovaristva Maksa Plank a i v inshih velikih nimeckih akademichnih centrah U 2000 roci perejshov na robotu do yaka v 2010 roci bula peretvorena v Yuridichnij institut Tallinnskogo universitetu de zajmaye posadu profesora prava U 1997 2000 rokah buv radnikom pri Ministerstvi yusticiyi v 2003 2005 rokah vikonuvav obov yazki rektora v 2006 2007 rokah buv vikonuyuchim obov yazki rektora NagorodiU 2003 roci Peeter Yarvelajd buv nagorodzhenij ordenom I stupenya Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Vibrani publikaciyiMetodologicheskie vozmozhnosti istoriko pravovogo znaniya v yuridicheskoj teorii analiz istoricheskovo materiala Tartuskovo universiteta Metodologiya prava obshie problemy i otraslevye osobennosti Tartu 1988 Tartu Ulikooli toimetised 806 Oigusteaduslikke toid 37 Studia iuridica historia et theoria 1 c 121 142 Iz istorii yuridicheskoto obrazovaniya v Estonii v XVII XIX vv otvetstvennye redaktory I N Gryazin P M Yarvelajd Tartu Tartuskij universitet 1989 195 c Teoreticheskie problemy yuridicheskoj praktiki otvetstvennye redaktory I N Gryazin P M Yarvelajd Tartu Tartu Ulikool 1990 139 c Strafrechtslehre an der Universitat Tartu von 1802 bis 1820 Kriminaalteaduslikke uurimusi Tartu Ulikoolis Tartu 1989 Tartu Ulikooli toimetised 861 Oigusteaduslikke toid 45 c 19 25 Komlektaciya prepodavatelskogo sostava yuridicheskogo fakulteta Tartuskogo universiteta v pervye desyatiletiya XIX veka Iz istorii yuridicheskogo obrazovaniya v Estonii v XVII XIX vekah Tartu 1989 Tartu Ulikooli toimetised 868 Studia juridica historia et theoria 4 Oigusteaduslikke toid 46 c 96 118 Prepodavanie yuridicheskih disciplin kak vid yuridicheskoj praktiki analiz istoricheskogo materiala Tartuskogo Universiteta Istoricheskoe v teorii prava Tartu 1989 Tartu Riikliku Ulikooli toimetused 850 Studia juridica historia et theoria 3 Oigusteaduslikke toid 43 c 112 123 Rol pravotvorchestva v aktivizacii pravovoj nauki istoriya i sovremennost analiz istoricheskogo materiala Tartuskogo Universiteta Oigusriik 1 oigusloomingu probleemid Tartu 1989 c 40 46 On activizing influence of legal creation on jurisprudence history and today example of Tartu University pp 45 46 Istoriya prepodavaniya yuridicheskih disciplin v Tartuskom universitete za period s osnovaniya universiteta 1632 do ego reformy 1889 avtoreferat kandidata yuridicheskih nauk Moskva Vsesoyuznyj yuridicheskij zaochnyj institut 1990 14 1 s Ilmar Tammelo 1917 1982 Vneteoreticheskie formy otrazheniya prava Tartu 1990 Tartu Ulikooli toimetised 914 Studia iuridica 5 Oigusteaduslikke toid 49 c 111 127 Komplektaciya prepodavatelskogo sostava yuridicheskih fakultetov v usloviyah negativnogo socialnogo zakaza analiz istoricheskogo materiala Tartuskogo universiteta 1865 1889 gg Teoreticheskie problemy yuridicheskoj praktiki Tartu 1990 Tartu Ulikooli toimetised 909 Studia iuridica 6 Oigusteaduslikke toid 48 c 83 92 Prepodavanie mezhdunarodnogo prava v Tartuskom universitete v 1920 1940 gg kak vazhnyj faktor podgotovki diplomaticheskogo korpusa Estonskoj Respubliki k postanovke problemy Teoreticheskie problemy yuridicheskoj praktiki Tartu 1990 Tartu Ulikooli toimetised 909 Studia iuridica 6 Oigusteaduslikke toid 48 c 106 112 soavtor Tynu Pyder Slovo o vospitannike Tartuskogo Universiteta Vasilii Ivanovche Sinajskom Vneteoreticheskie formy otrazheniya prava Tartu 1990 Tartu Ulikooli toimetised 914 Studia iuridica 5 Oigusteaduslikke toid 49 c 136 140 Teoreticheskie problemy komplektacii prepodavatelskogo sostava v universitetah istoriya i sovremennost analiz istoricheskogo materiala Tartuskogo universiteta 1632 1710 Teoreticheskie problemy yuridicheskoj praktiki Tartu 1990 Tartu Ulikooli toimetised 909 Studia iuridica 6 Oigusteaduslikke toid 48 c 63 73 75 let so dnya rozhdeniya Ilmara Tammelo Yurist Estonii 1992 no 1 s 48 50 90 let so dnya rozhdeniya Leo Lesmenta 1902 1986 gg Yurist Estonii 1992 no 2 s 164 166 100 let so dnya rozhdeniya Myarta Nurka 1892 1948 gg Yurist Estonii 1992 no 5 s 374 375 360 let yuridicheskomu fakultetu Tartuskogo Universiteta Yurist Estonii 1992 no 1 s 51 57 no 2 s 167 172 no 3 4 s 250 260 no 5 s 369 373 no 6 s 438 449 Vstrecha istorikov prava Centralnoj Evropy v Vengrii Yurist Estonii 1992 no 6 s 431 Ilmar Arens 80 Yurist Estonii 1992 no 6 s 432 434 K 190 letiyu so dnya rozhdeniya Fridriha Georga fon Bunge 1802 1897 gg Yurist Estonii 1992 no 2 s 160 164 Yuridicheskij fakultet Tartuskogo Universiteta v 1992 g nachalo novoj epohi Yurist Estonii 1992 no 5 s 377 378 Ocherki istorii finskogo prava Yurist Estonii 1992 no 3 4 s 224 225 Raamaturvustus Suomen oikeushistorian paapiirteet sukuvallasta moderniin oikeuteen toim Pia Letto Vanamo Jyvaskyla soavtor Yaan Erelt Stremlenie ulovit paradigmu evropejskogo prava Yurist Estonii 1992 no 6 s 427 430 Kolme Euroopa oiguse ajalugu kasitleva raamatu retsensioonid Soavtor Maryu Luts On the correlation of the legislative and executive power in the Republic of Estonia 1918 1940 Theorie und Institutionsystem der Gewaltentrennung in Europa Budapest Studies on public administration and law 4 pp 139 148 1993 Die historische Rechtsschule Russlands und Professor Neumann Must A Ed Steinbrucke S 199 218 Tartu Ajaloosihtasutus Kleio 1998 Die historische Rechtsschule Russlands in Dorpat und Professor Neumann Steinbrucke Estnische Historische Zeitschrift S 199 218 1998 Von Gottingen nach Dorpat Johann Philipp Gustav Ewers 1779 1830 Jahrbuch des baltischen Deutschtums Band XLVII 2000 S 20 25 Luneburg 2000 The development of the Estonian legal system Reform of the legal system of the Republic of Estonia 1992 1999 Zeitschrift fur europaisches Privatrecht 4 S 873 877 2000 Estonian legal culture on the threshold to the 21st century International Journal of Legal Information 1 S 75 83 2001 Enlargement of the European Union in the 21 st century either integration or moving on parallel ways In Evaluation of legislation proceedings of the fourth congress of the European Association of Legislation EAL Evaluation of legislation in Warsaw Poland 15th 16th 2000 Baden Baden European Association of Legislation Deutsche Gesellschaft fur Gesetzgebung 2002 pp 156 169 2002 Die Zeit zwischen den Weltkriegen westliche Vorbilder fur die innere Organisation der neuen Staaten Die baltischen Staaten im Schnittpunkt der Entwicklungen Vergangenheit und Gegenwart S 133 140 Basel Schwabe Verlag 2002 Rolle der Rechtsgeschichte bei der Wiederherstellung der Souveranitat der baltischen Staaten in der 90 er Jahren In Rattshistoria i foranding Olinska stiftelsen 50 ar Ett internationellt symposium i Stockholm den 19 21 november 1997 Legal History in Change The Olin Foundation for Legal History 50 Years Stockholm 19 21 November 1997 Lund Lund University 2002 S 293 302 2002 Kalevipoeg seine staatstragende Gestaltung fur Estland Versuch Kalevipoeg durch Kreutzwalds Leben zu rekonstruieren Kalevipoeg das estniche Nationalepos S 307 314 Stuttgart Berlin Berlin Mayer 2004 F G von Bunge als Professor an der Universitat Dorpat Tartu 1831 1842 In Opetatud Eesti Seltsi Toimetised XXXV Tundmatu Friedrich Georg von Bunge Materjale Opetatud Eesti Seltsi konverentsilt 200 aastat prof Friedrich Georg von Bunge 1802 1897 sunnist Tartu Ulikooli ajaloo muuseumis 27 aprillil 2002 2006 S 70 75 2006 Baltische Rechtswissenschaftsgeschichte zwei grenzuberschreitende Rechtshistoriker Friedrich von Bunge und Leo Leesment Juridiska zinatne Law S 99 138 Riga Latvijas Universitate Latvia 2006 Kein Staat ohne Staatsmythos Kalevipoeg seine staatstragende Gestaltung fur Estland Ein Versuch das Reich Kreutzwalds und Kalevipoegs zu rekonstruieren Diestelkamp B Ed Liber Amicorum Kjell A Modeer S 285 294 Lund Lund University Press 2007 Baltische Rechtswissenschaftsgeschichte Professor Juri Uluots 1890 1945 in seiner und unserer zait Juridiska zinatne Law 740 S 73 94 2008 Europaische Rechtshistoriker des 19 Jahrhunderts Professor Oswald Schmidt ein Jurist aus Livland der wahrend des Zeitalters des Nationalismus und nationalen Erwachens Rechtsgeschichte lehrte Juridiska zinatne Law S 61 72 2008 Friedrich Georg von Bunge und Leo Leesment Ein biographischer Essay Baltisch europaische Rechtsgeschichte und Lexikographie S 233 280 Heidelberg Heidelberger Akademie der Wissenschaften Universitatsverlag Winter 2009 Das Fruhwerk Ilmar Tammelos Der Weg zum Wissenschaftler Raimund Jakob Lothar Philipps Erich Schweighofer Csaba Varga Ed Auf dem Weg zur Idee der Gerechtigkeit Gedenkschrift fur Ilmar Tammelo S 5 21 Wien Munster LIT 2009 Die Rezeption Kelsens und der Einfluss der Reinen Rechtslehre in Estland Robert Walter Clemens Jabloner Klaus Zeleny Ed Hans Kelsen anderswo Hans Kelsen abroad Der Einfluss der Reinen Rechtslehre auf die Rechtstheorie in verschiedenen Landern S 73 88 Hans Kelsen Institut Universitat Wien Austria Manz sche Verlags Wien 2010 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 123479401 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 9 lyutogo 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 6 listopada 2013 Procitovano 9 lyutogo 2014 1

Дата публікації:
Топ