Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пацю́к мандрівний або пацю́к сірий (Rattus norvegicus) — один з видів гризунів роду пацюків (Rattus). Первинний ареал сірого пацюка, ймовірно, обмежувався північно-східним Китаєм, зараз же завдяки людині він проживає майже в усьому світі. У початковому ареалі вид населяв лісові й чагарникові місцевості, проте інтродуковані популяції здебільшого обмежені людськими поселеннями. Пацюк сірий — це дуже плідна, нічна, всеїдно-рослиноїдна тварина, що живе в ієрархічних групах. Вид розглядається як шкідник господарств і переносник хвороб, з іншого боку як домашня чи лабораторна тварина. Це кремезний гризун у родині мишевих із довжиною тіла ≈ 25 см і вагою ≈ 300 грамів.
| Пацюк сірий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Рід: | Пацюк (Rattus) |
| Вид: | R. norvegicus |
| Біноміальна назва | |
| Rattus norvegicus (, 1769) | |
 | |
| Ареал виду Rattus norvegicus | |
Поширення
Пацюк сірий спочатку був родом з південно-східного Сибіру, північного сходу Китаю та частини Японії. Після серії інтродукцій вид знайшов свій шлях у Східну Європу на початку XVIII століття. До 1800 року він жив уже в кожній європейській країні. Зараз сірого пацюка можна знайти на всіх континентах світу, крім Антарктиди. Належить до космополітичних хребетних.
В Азії R. norvegicus був родом з лісів і чагарникової місцевості. Сьогодні, однак, R. norvegicus знайшли, що найкращим середовищем проживання є поряд з людиною. Майже кожне портове місто у світі має істотну популяцію цих гризунів. Вони займають різні місця існування, включно зі сміттєвими звалищами, колекторами, відкритими полями та лісаи, підвалами та є майже скріхь, де є їжа та прихисток.
Зовнішній вигляд
R. norvegicus досить великий представник родини мишевих. У середньому, ці пацюки досягають довжини тіла ≈ 25 см (і хвіст зазвичай трохи меншої довжини). Важать від 140 до 500 г; самці зазвичай більші за самиць. У природних популяціях ці пацюки покриті грубим, коричневим хутром (іноді з вкладками чорного або білого волосся) на спинній поверхні, яке зазвичай світлішає до сірого або коричневого ближчн до низу тіла. Різні штами сірих пацюків у неволі можуть бути білого, коричневого або чорного забарвлення. Мордочка тупа. Вуха й хвіст лисі. Хвіст товстий, має 163—205 кілець луски. Вуха круглі, малі, як правило, коротші, ніж у споріднених видів. Довжина хвоста коротша ніж довжина тіла.
| Зубна формула |
|---|
| I 1 C 0 P 0 M 3 |
| I 1 C 0 P 0 M 3 |
Поведінка
R. norvegicus активні вночі або в сутінках. Часто ці пацюки поселяються в районах поряд з водою. Вони є чудовими плавцями. Використовуючи свій нюх і дотик, вони здатні до досить легкого виживання, якщо мають стабільний доступ будь-якого типу їжі. У мегаполісах сірі пацюки виживають в основному завдяки викидам людської їжі та всього, що можна з'їсти без негативних наслідків. Деяких R. norvegicus на березі моря виявляли, коли вони ловили рибу лапами. Також вони полюють на курчат, мишей, птахів і дрібних ящірок.
Відтворення
R. norvegicus можуть розмножуватися до 7 разів на рік. Діапазон числа нащадків складає від 2 до 14 осіб, середнє число нащадків — 9,9. Вагітність триває від 22 до 24 днів. Новонароджені важать приблизно 5,81 г. Дитинчата стають незалежними у період від 4 до 5 тижнів. Статева зрілість для самиць настає у 3-4 місяці.
Примітки
- Зоря О. Ссавці Харківської області та їх видове багатство // Науковий вісник ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005. — Вип. 17. — С. 155–164.
- Антонець Н. В. Динаміка видового складу і чисельності дрібних ссавців Дніпровсько-Орільського природного заповідника // Природничий альманах. Сер.: Біологічні науки. — 2013. — Вип. 19. — С. 6-14.
- Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — Вип. 10. — С. 5-30.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 193.
- Загороднюк І. В. Дика теріофауна Києва та його околиць і тенденції її урбанізації // Вестник зоологии. — 2003. — Вип. 37. — № 6. — С. 29–38.
Посилання
- Ruedas, L. 2008. Rattus norvegicus. / IUCN 2012 (англ.)
- University of Michigan Museum of Zoology (англ.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Основні модельні організми в генетиці |
|---|
| Фаг лямбда | Кишкова паличка | Хламідомонада | | Дріжджі (Пивні дріжджі • Schizosaccharomyces pombe) | Neurospora | Кукурудза | Arabidopsis | C. elegans | Дрозофіла | Даніо-реріо | Пацюк сірий | Миша хатня |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pacyu k mandrivnij abo pacyu k sirij Rattus norvegicus odin z vidiv grizuniv rodu pacyukiv Rattus Pervinnij areal sirogo pacyuka jmovirno obmezhuvavsya pivnichno shidnim Kitayem zaraz zhe zavdyaki lyudini vin prozhivaye majzhe v usomu sviti U pochatkovomu areali vid naselyav lisovi j chagarnikovi miscevosti prote introdukovani populyaciyi zdebilshogo obmezheni lyudskimi poselennyami Pacyuk sirij ce duzhe plidna nichna vseyidno roslinoyidna tvarina sho zhive v iyerarhichnih grupah Vid rozglyadayetsya yak shkidnik gospodarstv i perenosnik hvorob z inshogo boku yak domashnya chi laboratorna tvarina Ce kremeznij grizun u rodini mishevih iz dovzhinoyu tila 25 sm i vagoyu 300 gramiv Pacyuk sirij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Mishevi Muridae Rid Pacyuk Rattus Vid R norvegicus Binomialna nazva Rattus norvegicus 1769 Areal vidu Rattus norvegicusPoshirennyaPacyuk sirij spochatku buv rodom z pivdenno shidnogo Sibiru pivnichnogo shodu Kitayu ta chastini Yaponiyi Pislya seriyi introdukcij vid znajshov svij shlyah u Shidnu Yevropu na pochatku XVIII stolittya Do 1800 roku vin zhiv uzhe v kozhnij yevropejskij krayini Zaraz sirogo pacyuka mozhna znajti na vsih kontinentah svitu krim Antarktidi Nalezhit do kosmopolitichnih hrebetnih V Aziyi R norvegicus buv rodom z lisiv i chagarnikovoyi miscevosti Sogodni odnak R norvegicus znajshli sho najkrashim seredovishem prozhivannya ye poryad z lyudinoyu Majzhe kozhne portove misto u sviti maye istotnu populyaciyu cih grizuniv Voni zajmayut rizni miscya isnuvannya vklyuchno zi smittyevimi zvalishami kolektorami vidkritimi polyami ta lisai pidvalami ta ye majzhe skrih de ye yizha ta prihistok Zovnishnij viglyadPorivnyannya Rattus rattus z Rattus norvegicus R norvegicus dosit velikij predstavnik rodini mishevih U serednomu ci pacyuki dosyagayut dovzhini tila 25 sm i hvist zazvichaj trohi menshoyi dovzhini Vazhat vid 140 do 500 g samci zazvichaj bilshi za samic U prirodnih populyaciyah ci pacyuki pokriti grubim korichnevim hutrom inodi z vkladkami chornogo abo bilogo volossya na spinnij poverhni yake zazvichaj svitlishaye do sirogo abo korichnevogo blizhchn do nizu tila Rizni shtami sirih pacyukiv u nevoli mozhut buti bilogo korichnevogo abo chornogo zabarvlennya Mordochka tupa Vuha j hvist lisi Hvist tovstij maye 163 205 kilec luski Vuha krugli mali yak pravilo korotshi nizh u sporidnenih vidiv Dovzhina hvosta korotsha nizh dovzhina tila Zubna formula I 1 C 0 P 0 M 3 I 1 C 0 P 0 M 3PovedinkaR norvegicus aktivni vnochi abo v sutinkah Chasto ci pacyuki poselyayutsya v rajonah poryad z vodoyu Voni ye chudovimi plavcyami Vikoristovuyuchi svij nyuh i dotik voni zdatni do dosit legkogo vizhivannya yaksho mayut stabilnij dostup bud yakogo tipu yizhi U megapolisah siri pacyuki vizhivayut v osnovnomu zavdyaki vikidam lyudskoyi yizhi ta vsogo sho mozhna z yisti bez negativnih naslidkiv Deyakih R norvegicus na berezi morya viyavlyali koli voni lovili ribu lapami Takozh voni polyuyut na kurchat mishej ptahiv i dribnih yashirok VidtvorennyaR norvegicus mozhut rozmnozhuvatisya do 7 raziv na rik Diapazon chisla nashadkiv skladaye vid 2 do 14 osib serednye chislo nashadkiv 9 9 Vagitnist trivaye vid 22 do 24 dniv Novonarodzheni vazhat priblizno 5 81 g Ditinchata stayut nezalezhnimi u period vid 4 do 5 tizhniv Stateva zrilist dlya samic nastaye u 3 4 misyaci PrimitkiZorya O Ssavci Harkivskoyi oblasti ta yih vidove bagatstvo Naukovij visnik uzhgorodskogo universitetu Seriya Biologiya 2005 Vip 17 S 155 164 Antonec N V Dinamika vidovogo skladu i chiselnosti dribnih ssavciv Dniprovsko Orilskogo prirodnogo zapovidnika Prirodnichij almanah Ser Biologichni nauki 2013 Vip 19 S 6 14 Zagorodnyuk I V Yemelyanov I G Taksonomiya i nomenklatura ssavciv Ukrayini Visnik Nacionalnogo naukovo prirodnichogo muzeyu 2012 Vip 10 S 5 30 Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 193 Zagorodnyuk I V Dika teriofauna Kiyeva ta jogo okolic i tendenciyi yiyi urbanizaciyi Vestnik zoologii 2003 Vip 37 6 S 29 38 PosilannyaRuedas L 2008 Rattus norvegicus IUCN 2012 angl University of Michigan Museum of Zoology angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Osnovni modelni organizmi v genetici Fag lyambda Kishkova palichka Hlamidomonada Drizhdzhi Pivni drizhdzhi Schizosaccharomyces pombe Neurospora Kukurudza Arabidopsis C elegans Drozofila Danio rerio Pacyuk sirij Misha hatnya