Пауль Ґауч фон Франкентурн (нім. Paul Gautsch Freiherr von Frankenthurn; *26 лютого 1851, Відень — †20 квітня 1918, Відень) — австро-угорський державний і політичний діяч. Тричі (у 1897-1898, 1905-1906 і 1911) займав пост міністр-президента Цислейтанії.
Пауль Ґауч фон Франкентурн нім. Paul Gautsch Freiherr von Frankenthurn | |||
| |||
---|---|---|---|
30 листопада 1897 — 5 березня 1898 | |||
Попередник: | Казимир Фелікс Бадені | ||
Спадкоємець: | |||
| |||
1 січня 1905 — 30 квітня 1906 | |||
Попередник: | Ернест фон Кьорбер | ||
Спадкоємець: | Конрад цу Гогенлое-Шіллінгсфюрст | ||
| |||
27 червня 1911 — 28 жовтня 1911 | |||
Попередник: | Ріхард фон Бінерт-Шмерлінг | ||
Спадкоємець: | Карл фон Штюрґк | ||
Народження: | 26 лютого 1851 Відень | ||
Смерть: | 20 квітня 1918 (67 років) Відень | ||
Країна: | Австрійська імперія | ||
Освіта: | Віденський університет | ||
Шлюб: | d[1] | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Народився в сім'ї комісара поліції. Навчався у віденській гімназії «Терезіанум», потім на юридичному факультеті Віденського університету. У 1874 вступив на службу в міністерство освіти. У 1879–1893 — міністр освіти в кабінеті Едварда Тааффе. З 1881 одночасно працював директором в «Терезіанум».
У 1890 удостоєний чину барона. З 1895 по 1897 обіймав посаду міністра культури і освіти (Minister für Cultus und Unterricht) в уряді Казимира Фелікса Бадені. З 1885 — член Палати панів (Heerenhaus) парламенту Цислейтанії. Вважався представником клерикальних католицьких кіл, противником німецького націоналізму. Робив спроби вилучити зі шкільних бібліотек книги ліберальної і пронімецькою спрямованості.
Міністр-президент
У 1897 країну охопила політична криза, пов'язана зі спробою уряду Бадені (поляка за національністю) ввести новий закон про мови (Sprachenverordnung), який зобов'язував державних службовців в землях зі змішаним німецько-слов'янським населенням (перш за все — в Богемії) володіти обома мовами. Проект викликав різке неприйняття німецьких націоналістичних кіл. 30 листопада 1897 на хвилі націоналістичних студентських бунтів, Ґауч фон Франкентурн в перший раз був призначений міністр-президентом Цислейтанії, одночасно зайняв пост міністра внутрішніх справ. У 1888 провів закон про студентські корпораціях, спрямований проти німецьких націоналістів. У 1889 запропонував проект закону, який передбачав підпорядкування школи церкві. Проект зустрів серйозну протидію і не дійшов до обговорення в парламенті.
Зіткнувшись з протидією Рейхсрата своїй політиці, уряд Ґауча був змушений здійснювати управління переважно за допомогою надзвичайних постанов. Для придушення протестів проти звільнення Бадені в Празі вводився надзвичайний стан. Спроба знайти компроміс з питання закону про мови успіху не мала. У 1898 Ґауч покинув пост глави уряду. Закон про мови був скасований урядом Кларі-Альдрінгена.
У 1899–1904 обіймав посаду керівника Ревізійної палати (Rechnungshof). У 1905 Ґауч знову стає главою уряду. Кабінет пропрацював лише 15 місяців. Центром політичного життя в цей період був проект реформи виборчого законодавства, який наштовхнувся на опір парламенту. Навесні 1906 Ґауч подає у відставку і знову обіймає посаду керівника Ревізійної палати.
Втретє Ґауч займає пост міністр-президента в кінці червня 1911 і знову в кризовій ситуації. Його попередник Ріхард фон Бінерт-Шмерлінг не зміг сформувати в парламент лояльну до уряду більшість і погасити ворожість між німецькими і чеськими депутатами. Відставка Ґауча також стала результатом кризи — в країні спалахнули протести, викликані підвищенням цін на продукти харчування внаслідок неврожаю. У жовтня 1911 уряд подав у відставку і був сформований кабінет Карла фон Штюргка. Ґауч продовжив роботу як член Палати панів і виступав довіреною особою імператора Франца Йосифа.
Пам'ять
На честь Ґауча фон Франкентурна був названий пароплав «Барон Ґауч», спущений на воду в 1908 і підірвався на міні в 1914 недалеко від міста Ровінь, звідки на затонуле судно практикуються підводні екскурсії.
Джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Gautsch von Frankenthurn Paul Frh.. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 1, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1957.
- Johann Christoph Allmayer-Beck: Gautsch von Frankenthurn, Paul Freiherr. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 6, Duncker & Humblot, Berlin 1964.
- Gabriele Johanna Eder (Hrsg.): Alexius Meinong und Guido Adler. Eine Freundschaft in Briefen. (=Studien zur österreichischen Philosophie. Band 24) Rodopi, Amsterdam 1995, .
- Erich Zöllner: Geschichte Österreichs. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Oldenbourg Wissenschaftsverlag, München 1990, .
- Jörg Konrad Hoensch: Geschichte Böhmens. Von der slavischen Landnahme bis zur Gegenwart. Verlag Beck, München 1997³, .
- Jiří Kořalka: Die Herausbildung des Wirtschaftsbürgertums in den böhmischen Ländern im 19. Jahrhundert. In: Peter Heumos (Hrsg.): Polen und die böhmischen Länder im 19. und 20. Jahrhundert. Politik und Gesellschaft im Vergleich. Vorträge der Tagung des Collegium Carolinum in Bad Wiessee vom 15. bis 17. November 1991. Verlag Oldenbourg, München 1997, .
- https://www.geni.com/people/Freiherr-Paul-Gautsch-von-Frankenthurn-Dr-jur/6000000076669150477
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paul Gauch fon Frankenturn nim Paul Gautsch Freiherr von Frankenthurn 26 lyutogo 1851 Viden 20 kvitnya 1918 Viden avstro ugorskij derzhavnij i politichnij diyach Trichi u 1897 1898 1905 1906 i 1911 zajmav post ministr prezidenta Cislejtaniyi Paul Gauch fon Frankenturn nim Paul Gautsch Freiherr von FrankenthurnPaul Gauch fon Frankenturn Prapor Ministr prezident Cislejtaniyi 30 listopada 1897 5 bereznya 1898 Poperednik Kazimir Feliks Badeni Spadkoyemec Prapor Ministr prezident Cislejtaniyi 1 sichnya 1905 30 kvitnya 1906 Poperednik Ernest fon Korber Spadkoyemec Konrad cu Gogenloe Shillingsfyurst Prapor Ministr prezident Cislejtaniyi 27 chervnya 1911 28 zhovtnya 1911 Poperednik Rihard fon Binert Shmerling Spadkoyemec Karl fon Shtyurgk Narodzhennya 26 lyutogo 1851 1851 02 26 VidenSmert 20 kvitnya 1918 1918 04 20 67 rokiv VidenKrayina Avstrijska imperiyaOsvita Videnskij universitetShlyub d 1 Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiNarodivsya v sim yi komisara policiyi Navchavsya u videnskij gimnaziyi Terezianum potim na yuridichnomu fakulteti Videnskogo universitetu U 1874 vstupiv na sluzhbu v ministerstvo osviti U 1879 1893 ministr osviti v kabineti Edvarda Taaffe Z 1881 odnochasno pracyuvav direktorom v Terezianum U 1890 udostoyenij chinu barona Z 1895 po 1897 obijmav posadu ministra kulturi i osviti Minister fur Cultus und Unterricht v uryadi Kazimira Feliksa Badeni Z 1885 chlen Palati paniv Heerenhaus parlamentu Cislejtaniyi Vvazhavsya predstavnikom klerikalnih katolickih kil protivnikom nimeckogo nacionalizmu Robiv sprobi viluchiti zi shkilnih bibliotek knigi liberalnoyi i pronimeckoyu spryamovanosti Ministr prezidentU 1897 krayinu ohopila politichna kriza pov yazana zi sproboyu uryadu Badeni polyaka za nacionalnistyu vvesti novij zakon pro movi Sprachenverordnung yakij zobov yazuvav derzhavnih sluzhbovciv v zemlyah zi zmishanim nimecko slov yanskim naselennyam persh za vse v Bogemiyi voloditi oboma movami Proekt viklikav rizke neprijnyattya nimeckih nacionalistichnih kil 30 listopada 1897 na hvili nacionalistichnih studentskih buntiv Gauch fon Frankenturn v pershij raz buv priznachenij ministr prezidentom Cislejtaniyi odnochasno zajnyav post ministra vnutrishnih sprav U 1888 proviv zakon pro studentski korporaciyah spryamovanij proti nimeckih nacionalistiv U 1889 zaproponuvav proekt zakonu yakij peredbachav pidporyadkuvannya shkoli cerkvi Proekt zustriv serjoznu protidiyu i ne dijshov do obgovorennya v parlamenti Zitknuvshis z protidiyeyu Rejhsrata svoyij politici uryad Gaucha buv zmushenij zdijsnyuvati upravlinnya perevazhno za dopomogoyu nadzvichajnih postanov Dlya pridushennya protestiv proti zvilnennya Badeni v Prazi vvodivsya nadzvichajnij stan Sproba znajti kompromis z pitannya zakonu pro movi uspihu ne mala U 1898 Gauch pokinuv post glavi uryadu Zakon pro movi buv skasovanij uryadom Klari Aldringena U 1899 1904 obijmav posadu kerivnika Revizijnoyi palati Rechnungshof U 1905 Gauch znovu staye glavoyu uryadu Kabinet propracyuvav lishe 15 misyaciv Centrom politichnogo zhittya v cej period buv proekt reformi viborchogo zakonodavstva yakij nashtovhnuvsya na opir parlamentu Navesni 1906 Gauch podaye u vidstavku i znovu obijmaye posadu kerivnika Revizijnoyi palati Vtretye Gauch zajmaye post ministr prezidenta v kinci chervnya 1911 i znovu v krizovij situaciyi Jogo poperednik Rihard fon Binert Shmerling ne zmig sformuvati v parlament loyalnu do uryadu bilshist i pogasiti vorozhist mizh nimeckimi i cheskimi deputatami Vidstavka Gaucha takozh stala rezultatom krizi v krayini spalahnuli protesti viklikani pidvishennyam cin na produkti harchuvannya vnaslidok nevrozhayu U zhovtnya 1911 uryad podav u vidstavku i buv sformovanij kabinet Karla fon Shtyurgka Gauch prodovzhiv robotu yak chlen Palati paniv i vistupav dovirenoyu osoboyu imperatora Franca Josifa Pam yatNa chest Gaucha fon Frankenturna buv nazvanij paroplav Baron Gauch spushenij na vodu v 1908 i pidirvavsya na mini v 1914 nedaleko vid mista Rovin zvidki na zatonule sudno praktikuyutsya pidvodni ekskursiyi DzherelaEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Gautsch von Frankenthurn Paul Frh In Osterreichisches Biographisches Lexikon 1815 1950 OBL Band 1 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 1957 Johann Christoph Allmayer Beck Gautsch von Frankenthurn Paul Freiherr In Neue Deutsche Biographie NDB Band 6 Duncker amp Humblot Berlin 1964 Gabriele Johanna Eder Hrsg Alexius Meinong und Guido Adler Eine Freundschaft in Briefen Studien zur osterreichischen Philosophie Band 24 Rodopi Amsterdam 1995 ISBN 90 5183 867 0 Erich Zollner Geschichte Osterreichs Von den Anfangen bis zur Gegenwart Oldenbourg Wissenschaftsverlag Munchen 1990 ISBN 3 486 46708 5 Jorg Konrad Hoensch Geschichte Bohmens Von der slavischen Landnahme bis zur Gegenwart Verlag Beck Munchen 1997 ISBN 3 406 41694 2 Jiri Koralka Die Herausbildung des Wirtschaftsburgertums in den bohmischen Landern im 19 Jahrhundert In Peter Heumos Hrsg Polen und die bohmischen Lander im 19 und 20 Jahrhundert Politik und Gesellschaft im Vergleich Vortrage der Tagung des Collegium Carolinum in Bad Wiessee vom 15 bis 17 November 1991 Verlag Oldenbourg Munchen 1997 ISBN 3 486 56021 2 https www geni com people Freiherr Paul Gautsch von Frankenthurn Dr jur 6000000076669150477