Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пауль Пройс (нім. Paul Preuß; 19 серпня 1886, Ліцен, Штирія — 3 жовтня 1913, [de], Австрія) — австрійський альпініст, який здійснив близько 1200 сходжень в Альпах, з яких близько 300 соло, а також проклав більше як 150 нових альпіністських маршрутів. Ідеолог й основоположник «чистого стилю» в альпінізмі, що означає сходження на вершини без допоміжного альпіністського спорядження, зокрема, без використання штучних точок опори або страховки.
| Пауль Пройс | |
|---|---|
| нім. Paul Preuß | |
 | |
| Народився | 19 серпня 1886[1][2] d, Ліцен, Штирія[1] |
| Помер | 3 жовтня 1913[1][2] (27 років) d |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | альпініст, скелелаз, біолог |
| Знання мов | німецька[2] |
| Членство | d[3] |
| |
Біографія
Народився в невеликій австрійській комуні Альтаусзе 19 серпня 1886 року в сім'ї Едуарда Пройса та його дружини Кароліни Лаухгайм (нім. Caroline Lauchheim). Батьки були вчителями — батько викладав фортепіано, мати працювала репетитором. Сім'я жила у Відні, а на літо виїжджала до Альтаусзея, де Пауль часто вирушав на прогулянки місцевими горами разом із батьком — пристрасним ботаніком-любителем. У шестирічному віці Пройс, який не відрізнявся хорошим здоров'ям, захворів на вірусне захворювання, схоже на поліомієліт, через який опинився частково паралізований і прикутий до ліжка. Наполеглива гімнастика та прогулянки з батьком у гори змогли поставити його на ноги. Коли Паулю було десять років, його батько помер. Пройс продовжив свої прогулянки горами, іноді у супроводі сестер Софі та Міни або друзів, але частіше — наодинці. В одинадцятирічному віці він навіть зробив кілька простих сходжень, які започаткували його «альпіністську кар'єру», інтерес до якої, згодом, тільки посилювався. Батько прищепив Пройсу любов до ботаніки, і після закінчення школи він вступив на факультет біології Віденського університету, а після закінчення працював в Інституті ботаніки при Мюнхенському університеті. У 1911 році здобув докторський ступінь.
У період з 1908 до 1913 рік Пауль Пройс здійснив близько 1 200 сходжень, 300 з яких соло, а 150 за новими маршрутами. Пройс був всебічним альпіністом, він не обмежувався виключно скельними маршрутами, з не меншим успіхом він проходив як льодові, так і комбіновані маршрути. Під час навчання в Мюнхені він часто займався білдерингом на [de], тому раз у раз потрапляв у поле зору місцевої поліції. Як тренування сили рук і координації його улюбленою вправою було підтягування на перевернених догори дном склянках, встановлених нагорі платтяної шафи. Підтягування на одній руці також було частиною його звичайних тренувань. Крім видатних досягнень в альпінізмі, Пройс чудово грав у шахи, теніс, катався на ковзанах, володів англійською, французькою й італійською мовами. Пройс загинув 3 жовтня 1913 року в 27-річному віці внаслідок зриву під час сходження на вершину Мандлькогель (нім. Mandlkogel) північним гребенем у гірському масиві [de].
Альпіністська кар'єра
Перші сходження
Своє перше серйозне сходження Пройс здійснив влітку 1908 року північною стіною [de] за маршрутом Едуарда Піхля (Pichl-Route) — соло. Справжня ж популярність прийшла до нього влітку 1911 року після сходження Західною стіною [de]. Цей маршрут тоді вважався одним із найскладніших в Альпах. Його перше проходження зайняло сім годин. Пройс пройшов його соло за дві з половиною години. Після цього він здійснив приголомшливе соло першопроходження східної стіни [en]. Протягом кількох наступних місяців Пройс здійснив друге проходження маршруту Анджело Дібона на [it] та сходження Північним гребенем на [[:de:Großer Ödstein |[de]]], при цьому не користуючись гаками, які залишили перші підкорювачі.
На початку XX століття скельні гаки й інші технічні новинки в арсеналі альпіністів лише починали активно використовуватися для сходжень у горах. Спочатку вони використовувалися для кріплення страхувальних мотузок під час спусків або при проходженні траверсів, але потім все частіше стали використовуватися і при підйомах. Пройс вважав їх використання шахрайством. Він думав, що проходити маршрут варто лише з допомогою своїх здібностей, а не з допомогою технологічних досягнень.
 | При сходженні зі штучними точками опори ви перетворюєте гори на механічні іграшки, які рано чи пізно зламаються, і їх залишиться лише викинути. |  |
— Пауль Пройс | ||
Етика чистого стилю
У вересні 1911 року в авторитетному журналі «Deutsche Alpenzeitung» Пауль Пройс опублікував статтю «Використання штучних точок страховки на альпіністських маршрутах» (англ. Artificial Aids on Alpine Routes). Це есе викликало бурхливу реакцію та започаткувало тривалу полеміку між багатьма відомими альпіністами, як-от [it], Францом Ніберлем (нім. Franz Nieberl), Гансом Дюльфером й іншими. У пізнішій статті Пройс сформулював свої шість знаменитих принципів «чистого альпійського стилю»:
- Рівень підготовки альпініста має бути вищим, ніж складність маршруту;
- Мінімальний рівень складності маршруту на підйом визначається ступенем складності спуску, який під силу альпіністу;
- Використання штучних точок опори або страховки виправдано лише у випадку, що безпосередньо загрожує небезпекою;
- Скельні гаки — це аварійний запас, а не засіб досягнення мети;
- Мотузка — це засіб порятунку, але не засіб для сходження;
- Безпека — це вищий принцип. Але слідувати йому потрібно не за допомогою використання штучних точок опори чи страховки, а правильною оцінкою своїх можливостей.
Багато хто з опонентів Пройса загалом на словах погоджувався з його думкою, але насправді все було інакше. Його точку зору засуджували як загрозу життю професійним провідникам, яка спокушає молодих альпіністів, готових принести себе в жертву високим ідеалам, як непослідовну, оскільки черевики та льодоруби, якими користувався Пройс, також розцінювалися як штучні точки опори. Пройс з іронією ставився до критики на свою адресу та не приймав висловлювання опонентів близько до серця. «Мої пальці пройшли маршрут і тільки-но лейкопластир на них був моєю точкою опори, і який жоден, навіть найсуворіший критик, не вважатиме винятком з моїх правил, тим більше, що я використав його липкою стороною всередину».
Пройс, на думку Райнгольда Месснера, не був одержимим, що фанатично слідував своїм принципам. Компроміс прийнятний практично як найкращий спосіб досягнення мети, але тільки у філософії. Як приклад він наводить випадок, коли Пройс використовував старі гаки під час другого сходження на Ріццикамін (нім. Rizzikamin) і навіть особисто забив два гаки під час проходження нового маршруту на [de] разом із Гретою Лев (нім. Grete Loew) та Гансом Гюдлем (нім. Hans Hüdl), коли зіткнувся зі складною ділянкою маршруту.
Наступні роки та пам'ять
На початку 1910 років Пройс став найзатребуванішим лектором з альпінізму в німецькомовному світі, прочитавши понад п'ятдесят лекцій. Він був неймовірно дотепним та захопленим викладачем.
У 1912 році Пройс разом з Оскаром Еккенштейном опановував мистецтво проходження льодових маршрутів у Західних Альпах. Того ж року він став свідком загибелі британського альпініста Овена Джонса, його нареченої та гірського провідника Юліуса Траффера під час сходження на [en]. Це сталося через скальний гак, що вирвався, при зриві провідника, який зірвав услід за собою молодят. Цей випадок лише додав Пройс впевненості в обраному ним способі досягнення мети. Він вважав, що на соло сходженні під загрозою лише власне життя альпініста, а не чиєсь ще. Під час соло сходження він і помер. 3 жовтня 1913 року під час проходження нового маршруту північним гребенем на вершину Мандлькогель масиву Гозаукамм Пауль Пройс розбився через падіння з висоти понад 400 метрів після зриву. Як з'ясувалося через десять років, він зірвався, ймовірно, через втрату рівноваги на порівняно безпечній ділянці гребеня при спробі зловити складаний ніж, що вислизнув з руки. Його тіло було виявлено через півтора тижня та поховано біля підніжжя гори.
На початку 1920 років антисемітизм, що охопив багато країн Європи, не оминув і німецький й австрійський альпійські клуби, і Пауль Пройс — єврей за національністю — як і його видатні досягнення виявилися на довгі роки забуті. Особливо досягнув успіху в цьому Едуард Піхль — у 1920 роках голова Австрійського альпійського клубу. Навіть у 1995 році у випущеній ювілейній збірці баварського альпклубу «100 Jahre Sektion Bayerland» ім'я Пройса згадувалося лише побіжно.
Ім'ям Пауля Пройса названо вершину Торре-Пройс (також відома як Чіма-Пікколісіма; італ. Cima Piccolissima) в масиві Тре Чіме ді Лаваредо, камін Пройса на Південно-Східній стіні [en], хатина в Альпах і вулиця в Мюнхені.
| | Жоден інший альпініст не означав для нас більше, ніж Пауль Пройс. | |
— Райнгольд Месснер | ||
| | Завжди сподівайтеся на те, що очікуєте, але не чекайте на те, на що сподіваєтеся. Вірте тільки в те, в чому переконуєтесь, але розлучайтеся з переконаннями, як тільки ви повірили в них. | |
— Пауль Пройс | ||
Короткий список нових маршрутів і найпомітніших сходжень
Усі перелічені маршрути Пауля Пройса мають складність 5.7–5.8 за шкалою UIAA.
- [en] — соло проходження
- [de] — Північна стіна (новий маршрут)
- [en] —Північно-східна стіна (новий маршрут)
- [it] — Південна стіна (друге проходження)
- [en] — Південно-Східна стіна (друге проходження)
- [de] — Південна стіна (друге проходження)
- [en] — траверс чотирьох вершин масиву за один день, проходження соло
- [de] — Південна вежа (новий маршрут)
- Hauptgipfel — Головна вершина
- [de] — новий маршрут
- [de] — Північний гребінь (друге проходження)
- Гохваннер — Північний гребінь (новий маршрут)
- L'Innominata — Південно-східний гребінь (новий маршрут)
- Aiguille Savoie — Південно-східний гребінь (новий маршрут)
- Pointe des Papillons, Hauptgipfel — новий маршрут, проходження соло
- Aiguille Rouge de Triolet — Південний гребінь (новий маршрут)
- Strichkogel — Східна стіна (новий маршрут)
- Däumling — новий маршрут
- Gosauer Mandl — новий маршрут
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118817094 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.biodiversitylibrary.org/item/137015#page/123/mode/1up
- Martin Grabner. Preuß, Paul // Der Standard. — Standard Verlagsgesellschaft m. b. H., 2006. — № 22 August (19 липня). з джерела 2 квітня 2015.
- Sebastian Hofer. Paul Preuß: Vor 100 Jahren verunglückte der "Philosoph des Freikletterns". Profil. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- Nicholas Mailänder. Klettern auf den Spuren von Paul Preuß (PDF) (нім.). Deutschen Alpenverein. (PDF) оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 7 березня 2015.
- Campanile Basso (PDF) (нім.). DAV. (PDF) оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 2 березня 2015.
- Messner, 1996.
- Preuss, Paul. The Piton Dispute (англ.). ISSUU. оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- John Middendorf. The Mechanical Advantage (англ.). Big Walls Website. оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 8 березня 2015.
- Messner, 1996, с. 58.
- Oertel, Eugen. Dr. Paul Preuß // Österreichische Alpenzeitung. — 1913. — 19 Juli. — S. 357—377.
- OSCAR ECKENSTEIN, 1859-1921 (PDF) (англ.). The Alpine Journal. (PDF) оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
- End, Willi. Grosser Manndlkogel: Seine Ersteigungsgeschichte // Österreichische Alpenzeitung. — . — С. 90–97.
- Preuss Chimney (англ.). Rockfax Advertising. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- Paul-Preuß-Hütte 2.243 m (нім.). Berge und Gipfel der Alpen von Hilmar Schmitt. оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- Peter Grimm. Preuß (auch Preuss), Paul (нім.). Deutsche Biographie. оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 17 березня 2015.
- R. Hösch. Preuss Paul (PDF) (нім.). Austrian Academy of Sciences. (PDF) оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 березня 2015.
Література
- Reinhold Messner. Paul Preuss. — München : Verlag J. Berg bei Bruckmann, 1996. — (Alpine Klassiker) — .
- Reinhold Messner. Der Philosoph des Freikletterns: Die Geschichte von Paul Preuß. — Piper Verlag, 2012. — 304 p. — (Malik National Geographic Taschenbuch) — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paul Projs nim Paul Preuss 19 serpnya 1886 18860819 Licen Shtiriya 3 zhovtnya 1913 de Avstriya avstrijskij alpinist yakij zdijsniv blizko 1200 shodzhen v Alpah z yakih blizko 300 solo a takozh proklav bilshe yak 150 novih alpinistskih marshrutiv Ideolog j osnovopolozhnik chistogo stilyu v alpinizmi sho oznachaye shodzhennya na vershini bez dopomizhnogo alpinistskogo sporyadzhennya zokrema bez vikoristannya shtuchnih tochok opori abo strahovki Paul Projsnim Paul PreussNarodivsya19 serpnya 1886 1886 08 19 1 2 d Licen Shtiriya 1 Pomer3 zhovtnya 1913 1913 10 03 1 2 27 rokiv dKrayina AvstriyaDiyalnistalpinist skelelaz biologZnannya movnimecka 2 Chlenstvod 3 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v nevelikij avstrijskij komuni Altausze 19 serpnya 1886 roku v sim yi Eduarda Projsa ta jogo druzhini Karolini Lauhgajm nim Caroline Lauchheim Batki buli vchitelyami batko vikladav fortepiano mati pracyuvala repetitorom Sim ya zhila u Vidni a na lito viyizhdzhala do Altauszeya de Paul chasto virushav na progulyanki miscevimi gorami razom iz batkom pristrasnim botanikom lyubitelem U shestirichnomu vici Projs yakij ne vidriznyavsya horoshim zdorov yam zahvoriv na virusne zahvoryuvannya shozhe na poliomiyelit cherez yakij opinivsya chastkovo paralizovanij i prikutij do lizhka Napolegliva gimnastika ta progulyanki z batkom u gori zmogli postaviti jogo na nogi Koli Paulyu bulo desyat rokiv jogo batko pomer Projs prodovzhiv svoyi progulyanki gorami inodi u suprovodi sester Sofi ta Mini abo druziv ale chastishe naodinci V odinadcyatirichnomu vici vin navit zrobiv kilka prostih shodzhen yaki zapochatkuvali jogo alpinistsku kar yeru interes do yakoyi zgodom tilki posilyuvavsya Batko prishepiv Projsu lyubov do botaniki i pislya zakinchennya shkoli vin vstupiv na fakultet biologiyi Videnskogo universitetu a pislya zakinchennya pracyuvav v Instituti botaniki pri Myunhenskomu universiteti U 1911 roci zdobuv doktorskij stupin U period z 1908 do 1913 rik Paul Projs zdijsniv blizko 1 200 shodzhen 300 z yakih solo a 150 za novimi marshrutami Projs buv vsebichnim alpinistom vin ne obmezhuvavsya viklyuchno skelnimi marshrutami z ne menshim uspihom vin prohodiv yak lodovi tak i kombinovani marshruti Pid chas navchannya v Myunheni vin chasto zajmavsya bilderingom na de tomu raz u raz potraplyav u pole zoru miscevoyi policiyi Yak trenuvannya sili ruk i koordinaciyi jogo ulyublenoyu vpravoyu bulo pidtyaguvannya na perevernenih dogori dnom sklyankah vstanovlenih nagori plattyanoyi shafi Pidtyaguvannya na odnij ruci takozh bulo chastinoyu jogo zvichajnih trenuvan Krim vidatnih dosyagnen v alpinizmi Projs chudovo grav u shahi tenis katavsya na kovzanah volodiv anglijskoyu francuzkoyu j italijskoyu movami Projs zaginuv 3 zhovtnya 1913 roku v 27 richnomu vici vnaslidok zrivu pid chas shodzhennya na vershinu Mandlkogel nim Mandlkogel pivnichnim grebenem u girskomu masivi de Alpinistska kar yeraPershi shodzhennya Planshpitce Svoye pershe serjozne shodzhennya Projs zdijsniv vlitku 1908 roku pivnichnoyu stinoyu de za marshrutom Eduarda Pihlya Pichl Route solo Spravzhnya zh populyarnist prijshla do nogo vlitku 1911 roku pislya shodzhennya Zahidnoyu stinoyu de Cej marshrut todi vvazhavsya odnim iz najskladnishih v Alpah Jogo pershe prohodzhennya zajnyalo sim godin Projs projshov jogo solo za dvi z polovinoyu godini Pislya cogo vin zdijsniv prigolomshlive solo pershoprohodzhennya shidnoyi stini en Protyagom kilkoh nastupnih misyaciv Projs zdijsniv druge prohodzhennya marshrutu Andzhelo Dibona na it ta shodzhennya Pivnichnim grebenem na de Grosser Odstein de pri comu ne koristuyuchis gakami yaki zalishili pershi pidkoryuvachi Na pochatku XX stolittya skelni gaki j inshi tehnichni novinki v arsenali alpinistiv lishe pochinali aktivno vikoristovuvatisya dlya shodzhen u gorah Spochatku voni vikoristovuvalisya dlya kriplennya strahuvalnih motuzok pid chas spuskiv abo pri prohodzhenni traversiv ale potim vse chastishe stali vikoristovuvatisya i pri pidjomah Projs vvazhav yih vikoristannya shahrajstvom Vin dumav sho prohoditi marshrut varto lishe z dopomogoyu svoyih zdibnostej a ne z dopomogoyu tehnologichnih dosyagnen Pri shodzhenni zi shtuchnimi tochkami opori vi peretvoryuyete gori na mehanichni igrashki yaki rano chi pizno zlamayutsya i yih zalishitsya lishe vikinuti Paul Projs Etika chistogo stilyu U veresni 1911 roku v avtoritetnomu zhurnali Deutsche Alpenzeitung Paul Projs opublikuvav stattyu Vikoristannya shtuchnih tochok strahovki na alpinistskih marshrutah angl Artificial Aids on Alpine Routes Ce ese viklikalo burhlivu reakciyu ta zapochatkuvalo trivalu polemiku mizh bagatma vidomimi alpinistami yak ot it Francom Niberlem nim Franz Nieberl Gansom Dyulferom j inshimi U piznishij statti Projs sformulyuvav svoyi shist znamenitih principiv chistogo alpijskogo stilyu Riven pidgotovki alpinista maye buti vishim nizh skladnist marshrutu Minimalnij riven skladnosti marshrutu na pidjom viznachayetsya stupenem skladnosti spusku yakij pid silu alpinistu Vikoristannya shtuchnih tochok opori abo strahovki vipravdano lishe u vipadku sho bezposeredno zagrozhuye nebezpekoyu Skelni gaki ce avarijnij zapas a ne zasib dosyagnennya meti Motuzka ce zasib poryatunku ale ne zasib dlya shodzhennya Bezpeka ce vishij princip Ale sliduvati jomu potribno ne za dopomogoyu vikoristannya shtuchnih tochok opori chi strahovki a pravilnoyu ocinkoyu svoyih mozhlivostej Bagato hto z oponentiv Projsa zagalom na slovah pogodzhuvavsya z jogo dumkoyu ale naspravdi vse bulo inakshe Jogo tochku zoru zasudzhuvali yak zagrozu zhittyu profesijnim providnikam yaka spokushaye molodih alpinistiv gotovih prinesti sebe v zhertvu visokim idealam yak neposlidovnu oskilki chereviki ta lodorubi yakimi koristuvavsya Projs takozh rozcinyuvalisya yak shtuchni tochki opori Projs z ironiyeyu stavivsya do kritiki na svoyu adresu ta ne prijmav vislovlyuvannya oponentiv blizko do sercya Moyi palci projshli marshrut i tilki no lejkoplastir na nih buv moyeyu tochkoyu opori i yakij zhoden navit najsuvorishij kritik ne vvazhatime vinyatkom z moyih pravil tim bilshe sho ya vikoristav jogo lipkoyu storonoyu vseredinu Projs na dumku Rajngolda Messnera ne buv oderzhimim sho fanatichno sliduvav svoyim principam Kompromis prijnyatnij praktichno yak najkrashij sposib dosyagnennya meti ale tilki u filosofiyi Yak priklad vin navodit vipadok koli Projs vikoristovuvav stari gaki pid chas drugogo shodzhennya na Riccikamin nim Rizzikamin i navit osobisto zabiv dva gaki pid chas prohodzhennya novogo marshrutu na de razom iz Gretoyu Lev nim Grete Loew ta Gansom Gyudlem nim Hans Hudl koli zitknuvsya zi skladnoyu dilyankoyu marshrutu Nastupni roki ta pam yat Pam yatnik Paulyu Projsu v Altausze Na pochatku 1910 rokiv Projs stav najzatrebuvanishim lektorom z alpinizmu v nimeckomovnomu sviti prochitavshi ponad p yatdesyat lekcij Vin buv nejmovirno dotepnim ta zahoplenim vikladachem U 1912 roci Projs razom z Oskarom Ekkenshtejnom opanovuvav mistectvo prohodzhennya lodovih marshrutiv u Zahidnih Alpah Togo zh roku vin stav svidkom zagibeli britanskogo alpinista Ovena Dzhonsa jogo narechenoyi ta girskogo providnika Yuliusa Traffera pid chas shodzhennya na en Ce stalosya cherez skalnij gak sho virvavsya pri zrivi providnika yakij zirvav uslid za soboyu molodyat Cej vipadok lishe dodav Projs vpevnenosti v obranomu nim sposobi dosyagnennya meti Vin vvazhav sho na solo shodzhenni pid zagrozoyu lishe vlasne zhittya alpinista a ne chiyes she Pid chas solo shodzhennya vin i pomer 3 zhovtnya 1913 roku pid chas prohodzhennya novogo marshrutu pivnichnim grebenem na vershinu Mandlkogel masivu Gozaukamm Paul Projs rozbivsya cherez padinnya z visoti ponad 400 metriv pislya zrivu Yak z yasuvalosya cherez desyat rokiv vin zirvavsya jmovirno cherez vtratu rivnovagi na porivnyano bezpechnij dilyanci grebenya pri sprobi zloviti skladanij nizh sho visliznuv z ruki Jogo tilo bulo viyavleno cherez pivtora tizhnya ta pohovano bilya pidnizhzhya gori Na pochatku 1920 rokiv antisemitizm sho ohopiv bagato krayin Yevropi ne ominuv i nimeckij j avstrijskij alpijski klubi i Paul Projs yevrej za nacionalnistyu yak i jogo vidatni dosyagnennya viyavilisya na dovgi roki zabuti Osoblivo dosyagnuv uspihu v comu Eduard Pihl u 1920 rokah golova Avstrijskogo alpijskogo klubu Navit u 1995 roci u vipushenij yuvilejnij zbirci bavarskogo alpklubu 100 Jahre Sektion Bayerland im ya Projsa zgaduvalosya lishe pobizhno Im yam Paulya Projsa nazvano vershinu Torre Projs takozh vidoma yak Chima Pikkolisima ital Cima Piccolissima v masivi Tre Chime di Lavaredo kamin Projsa na Pivdenno Shidnij stini en hatina v Alpah i vulicya v Myunheni Zhoden inshij alpinist ne oznachav dlya nas bilshe nizh Paul Projs Rajngold Messner Zavzhdi spodivajtesya na te sho ochikuyete ale ne chekajte na te na sho spodivayetesya Virte tilki v te v chomu perekonuyetes ale rozluchajtesya z perekonannyami yak tilki vi povirili v nih Paul ProjsKorotkij spisok novih marshrutiv i najpomitnishih shodzhenTorre Projs Totenkirhl Usi perelicheni marshruti Paulya Projsa mayut skladnist 5 7 5 8 za shkaloyu UIAA en solo prohodzhennya de Pivnichna stina novij marshrut en Pivnichno shidna stina novij marshrut it Pivdenna stina druge prohodzhennya en Pivdenno Shidna stina druge prohodzhennya de Pivdenna stina druge prohodzhennya en travers chotiroh vershin masivu za odin den prohodzhennya solo de Pivdenna vezha novij marshrut Hauptgipfel Golovna vershina de novij marshrut de Pivnichnij grebin druge prohodzhennya Gohvanner Pivnichnij grebin novij marshrut L Innominata Pivdenno shidnij grebin novij marshrut Aiguille Savoie Pivdenno shidnij grebin novij marshrut Pointe des Papillons Hauptgipfel novij marshrut prohodzhennya solo Aiguille Rouge de Triolet Pivdennij grebin novij marshrut Strichkogel Shidna stina novij marshrut Daumling novij marshrut Gosauer Mandl novij marshrutPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118817094 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www biodiversitylibrary org item 137015 page 123 mode 1up Martin Grabner Preuss Paul Der Standard Standard Verlagsgesellschaft m b H 2006 22 August 19 lipnya z dzherela 2 kvitnya 2015 Sebastian Hofer Paul Preuss Vor 100 Jahren verungluckte der Philosoph des Freikletterns Profil originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 8 bereznya 2015 Nicholas Mailander Klettern auf den Spuren von Paul Preuss PDF nim Deutschen Alpenverein PDF originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 7 bereznya 2015 Campanile Basso PDF nim DAV PDF originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 2 bereznya 2015 Messner 1996 Preuss Paul The Piton Dispute angl ISSUU originalu za 19 bereznya 2015 Procitovano 8 bereznya 2015 John Middendorf The Mechanical Advantage angl Big Walls Website originalu za 31 bereznya 2019 Procitovano 8 bereznya 2015 Messner 1996 s 58 Oertel Eugen Dr Paul Preuss Osterreichische Alpenzeitung 1913 19 Juli S 357 377 OSCAR ECKENSTEIN 1859 1921 PDF angl The Alpine Journal PDF originalu za 23 sichnya 2015 Procitovano 13 lyutogo 2015 End Willi Grosser Manndlkogel Seine Ersteigungsgeschichte Osterreichische Alpenzeitung S 90 97 Preuss Chimney angl Rockfax Advertising originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 8 bereznya 2015 Paul Preuss Hutte 2 243 m nim Berge und Gipfel der Alpen von Hilmar Schmitt originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 8 bereznya 2015 Peter Grimm Preuss auch Preuss Paul nim Deutsche Biographie originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 17 bereznya 2015 R Hosch Preuss Paul PDF nim Austrian Academy of Sciences PDF originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2015 LiteraturaReinhold Messner Paul Preuss Munchen Verlag J Berg bei Bruckmann 1996 Alpine Klassiker ISBN 3 7654 2855 8 Reinhold Messner Der Philosoph des Freikletterns Die Geschichte von Paul Preuss Piper Verlag 2012 304 p Malik National Geographic Taschenbuch ISBN 9783492404167 Posilannya