Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пауль Гіслер (нім. Paul Giesler; 15 червня 1895, Зіген — 8 травня 1945, Бішофсвізен) — нацистський політик, в 1941/43 роках гауляйтер Південної Вестфалії, паралельно з 1942 року також гауляйтер Мюнхена і Верхньої Баварії, в 1942/45 роках прем'єр-міністр Баварії, в травні 1945 року — передостанній міністр внутрішніх справ Третього рейху, призначений замість Генріха Гіммлера (до виконання обов'язків не приступив).
| Пауль Гіслер | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Paul Giesler | |||||||||||
 | |||||||||||
| Народився | 15 червня 1895[1][2] Зіґен, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] | ||||||||||
| Помер | 8 травня 1945 (49 років) або 4 травня 1945[1] (49 років) Бішофсвізен, Берхтесґаден[d], Верхня Баварія, Баварія | ||||||||||
| Країна |  Німеччина | ||||||||||
| Діяльність | архітектор, політик | ||||||||||
| Alma mater | d | ||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||
| Членство | СА | ||||||||||
| Посада | d, Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини, d, d і d | ||||||||||
| Військове звання | лейтенант | ||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія | ||||||||||
| Конфесія | лютеранство | ||||||||||
| Брати, сестри | d | ||||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||||
| |||||||||||
)
Біографія
За освітою і професією — архітектор, як його батько і молодший брат Герман. У 1914 році вирушив добровольцем на фронт, війну закінчив у званні лейтенанта. З 1922 року по 1933 рік працював самостійним архітектором.
У 1919 році вступив в організацію «Сталевий шолом», в якій перебував до 1927 року. З 1920 року також член Младогерманського ордена. У цей час він був членом Національної німецької народної партії. У більш пізніх біографіях Гіслер стверджував, нібито вступив у СА вже в 1922 році і активно брав участь в створенні нацистської партії, однак фактично став членом НСДАП лише в 1928 році (партійний квиток № 72741).
У партії Гіслер належав до найбільш агресивних членів, прихильників активних дій, вимагав «очистити наш будинок від бур'янів», організовував напади на антинацистські угруповання. При цьому, попри антиклерикальні настрої нацистської верхівки, Гіслер відкрито висловлював свою прихильність протестантизму.
З 1933 року входить у вище керівництво СА. У квітні 1934 року йому надано звання бригадефюрера СА. Під час «Ночі довгих ножів» Гіслер був у відпустці, завдяки чому вцілів, проте пізніше гауляйтер Південної Вестфалії Йозеф Вагнер притягнув Гіслера до суду як передбачуваного спільника Ернста Рема. У квітні 1935 року партійний суд виправдав Гіслера, проте заборонив йому з'являтися в рідному окрузі Зіген і підтримувати зв'язки з рядом колишніх соратників по СА.
З травня 1935 року очолив 63-тю бригаду СА, з вересня 1936 року — начальник штабу групи СА «Гохланд» в Мюнхені. 9 листопада 1937 року йому надано звання группенфюрера СА. Після приєднання Австрії з 1 червня 1938 по 6 вересня 1941 Гіслер очолював групу СА «Альпенланд» (Лінц).
З 1938 року — офіцер резерву вермахту. На посаді командира роти брав участь в Польській і Французькій кампаніях, отримав поранення.
Бувши фаворитом Мартіна Бормана, в листопаді 1941 року став гауляйтером Південної Вестфалії, змінивши свого давнього супротивника Йозефа Вагнера. З 9 листопада 1941 по 18 червня 1943 прусський державний радник. З 23 червня 1942 заміщав хворого гауляйтера Мюнхена і Верхньої Баварії Адольфа Вагнера (в 1944 зайняв пост), продовжуючи також протягом року залишатися гауляйтером Південної Вестфалії.
13 січня 1943 року Гіслер виголосив промову в Мюнхенському університеті, де обрушився з лайкою на студенток, зажадавши від них припинити навчання і «подарувати фюреру дитину». Студенти виступили з протестами. Після розкриття антинацистському студентської організації «Біла троянда» за наполяганням Гіслера була проведена публічна страта її членів.
30 січня 1943 року Гіслер надано звання обергруппенфюрера СА. З 25 вересня 1944 року також ще очолив фольксштурм в своєму гау.
За допомогою СС Гіслер придушив 28-29 квітня 1945 року «Акцію свободи Баварії» в Мюнхені, учасники якої виступали за здачу Баварії американським військам без бою. За наказом Гіслера було страчено близько 100 учасників.
Згідно , Гіслер був призначений міністром внутрішніх справ замість зміщеного Гіммлера, проте до обов'язків не приступив. 29 квітня 1945 року Гіслер з дружиною і тещею втік з Мюнхена від наступаючих американців. 1 травня Гіслер спробували покінчити життя самогубством за допомогою снодійного, ця спроба не вдалася. На наступний день Гіслер застрелив дружину в лісі біля озера Гінтерзе і вистрілив собі в голову. Гіслер помер у військовому шпиталі в Бішофсвізені через кілька днів. Міністром внутрішніх справ в уряді Деніца був призначений Вільгельм Штуккарт.
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Золотий партійний знак НСДАП
- Почесний кут старих бійців
- (Почесний кинджал СА) (1934)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Почесна пов'язка СА
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі та сріблі (15 років)
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
Література
- Richard Hanser: Deutschland zuliebe. Leben und Sterben der Geschwister Scholl. Die Geschichte der Weißen Rose. Kindler, München 1980, ISBN 3-463-00794-0 .
- Dieter Helmes: Aufbau und Entwicklung der NSDAP im Siegerland vor der Machtübernahme. Siegen 1974, Masch.
- Peter Hüttenberger: Die Gauleiter. Studie zum Wandel des Machtgefüges in der NSDAP (Schriften der Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte. Nr. 19), Stuttgart 1969
- Ernst Keßler: Gieslers Blutabschied von München. Ein authentischer Bericht, in: Süddeutsche Zeitung, 19. Oktober 1945.
- Joachim Lilla (Bearbeiter): Statisten in Uniform. Die Mitglieder des Reichstags 1933—1945. Droste Verlag, Düsseldorf 2004. ISBN 3-7700-5254-4.
- Georg Lorenz (Hrsg.): Die Penzberger Mordnacht vom 28. April 1945 vor dem Richter. Garmisch-Partenkirchen 1948
- Dieter Pfau: 2. Mai 1933 — Zerschlagung von Arbeiterbewegung und Gewerkschaften.(= Beiträge zur Geschichte der Siegerländer Arbeiterbewegung, Band 4) Siegen 2003
- Ulrich Friedrich Opfermann: Siegerland und Wittgenstein im Nationalsozialismus. Personen, Daten, Literatur. Ein Handbuch zur regionalen Zeitgeschichte. (= Siegener Beiträge, Sonderband 2001.), Siegen 2001, 2. Aufl.
- Adelheid L. Rüter-Ehlermann/C. F. Rüter: Justiz und NS-Verbrechen. Sammlung deutscher Strafurteile wegen nationalsozialistischer Tötungsverbrechen 1945—1966.
- Band III, Amsterdam 1969, S. 65-128
- Band VIII, Amsterdam 1972, S. 559—657
- Grebe, Markus; Mertens, Joachim: Spuren der Gewalt — Verbrechen von Angehörigen der SA und des FAD im Siegerland in den 30er-Jahren. In: Der Nationalsozialismus im Siegerland / hrsg. u. bearb. v. Armin Flender und Sebastian Schmidt unter Mitarbeit eines studentischen Projektseminares. — Siegen, 2000. — (Siegener Beiträge ; 2000, Sonderband). — S. 9-35 : Ill.
- Karl Höffkes: HpG. Die Gauleiter des Dritten Reiches, Grabert-Verlag, Tübingen
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1163130303 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Munzinger Personen
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paul Gisler nim Paul Giesler 15 chervnya 1895 Zigen 8 travnya 1945 Bishofsvizen nacistskij politik v 1941 43 rokah gaulyajter Pivdennoyi Vestfaliyi paralelno z 1942 roku takozh gaulyajter Myunhena i Verhnoyi Bavariyi v 1942 45 rokah prem yer ministr Bavariyi v travni 1945 roku peredostannij ministr vnutrishnih sprav Tretogo rejhu priznachenij zamist Genriha Gimmlera do vikonannya obov yazkiv ne pristupiv Paul Gislernim Paul GieslerNarodivsya15 chervnya 1895 1895 06 15 1 2 Zigen Arnsberg Provinciya Vestfaliya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer8 travnya 1945 1945 05 08 49 rokiv abo 4 travnya 1945 1945 05 04 1 49 rokiv Bishofsvizen Berhtesgaden d Verhnya Bavariya BavariyaKrayina NimechchinaDiyalnistarhitektor politikAlma materdZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoSAPosadad Federalne ministerstvo vnutrishnih sprav Nimechchini d d i dVijskove zvannyalejtenantPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini i Nimecka nacionalna narodna partiyaKonfesiyalyuteranstvoBrati sestridNagorodiZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Zolotij partijnij znak NSDAP Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Pochesnij kut starih bijciv Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZa osvitoyu i profesiyeyu arhitektor yak jogo batko i molodshij brat German U 1914 roci virushiv dobrovolcem na front vijnu zakinchiv u zvanni lejtenanta Z 1922 roku po 1933 rik pracyuvav samostijnim arhitektorom U 1919 roci vstupiv v organizaciyu Stalevij sholom v yakij perebuvav do 1927 roku Z 1920 roku takozh chlen Mladogermanskogo ordena U cej chas vin buv chlenom Nacionalnoyi nimeckoyi narodnoyi partiyi U bilsh piznih biografiyah Gisler stverdzhuvav nibito vstupiv u SA vzhe v 1922 roci i aktivno brav uchast v stvorenni nacistskoyi partiyi odnak faktichno stav chlenom NSDAP lishe v 1928 roci partijnij kvitok 72741 U partiyi Gisler nalezhav do najbilsh agresivnih chleniv prihilnikiv aktivnih dij vimagav ochistiti nash budinok vid bur yaniv organizovuvav napadi na antinacistski ugrupovannya Pri comu popri antiklerikalni nastroyi nacistskoyi verhivki Gisler vidkrito vislovlyuvav svoyu prihilnist protestantizmu Z 1933 roku vhodit u vishe kerivnictvo SA U kvitni 1934 roku jomu nadano zvannya brigadefyurera SA Pid chas Nochi dovgih nozhiv Gisler buv u vidpustci zavdyaki chomu vciliv prote piznishe gaulyajter Pivdennoyi Vestfaliyi Jozef Vagner prityagnuv Gislera do sudu yak peredbachuvanogo spilnika Ernsta Rema U kvitni 1935 roku partijnij sud vipravdav Gislera prote zaboroniv jomu z yavlyatisya v ridnomu okruzi Zigen i pidtrimuvati zv yazki z ryadom kolishnih soratnikiv po SA Z travnya 1935 roku ocholiv 63 tyu brigadu SA z veresnya 1936 roku nachalnik shtabu grupi SA Gohland v Myunheni 9 listopada 1937 roku jomu nadano zvannya gruppenfyurera SA Pislya priyednannya Avstriyi z 1 chervnya 1938 po 6 veresnya 1941 Gisler ocholyuvav grupu SA Alpenland Linc Z 1938 roku oficer rezervu vermahtu Na posadi komandira roti brav uchast v Polskij i Francuzkij kampaniyah otrimav poranennya Buvshi favoritom Martina Bormana v listopadi 1941 roku stav gaulyajterom Pivdennoyi Vestfaliyi zminivshi svogo davnogo suprotivnika Jozefa Vagnera Z 9 listopada 1941 po 18 chervnya 1943 prusskij derzhavnij radnik Z 23 chervnya 1942 zamishav hvorogo gaulyajtera Myunhena i Verhnoyi Bavariyi Adolfa Vagnera v 1944 zajnyav post prodovzhuyuchi takozh protyagom roku zalishatisya gaulyajterom Pivdennoyi Vestfaliyi 13 sichnya 1943 roku Gisler vigolosiv promovu v Myunhenskomu universiteti de obrushivsya z lajkoyu na studentok zazhadavshi vid nih pripiniti navchannya i podaruvati fyureru ditinu Studenti vistupili z protestami Pislya rozkrittya antinacistskomu studentskoyi organizaciyi Bila troyanda za napolyagannyam Gislera bula provedena publichna strata yiyi chleniv 30 sichnya 1943 roku Gisler nadano zvannya obergruppenfyurera SA Z 25 veresnya 1944 roku takozh she ocholiv folksshturm v svoyemu gau Za dopomogoyu SS Gisler pridushiv 28 29 kvitnya 1945 roku Akciyu svobodi Bavariyi v Myunheni uchasniki yakoyi vistupali za zdachu Bavariyi amerikanskim vijskam bez boyu Za nakazom Gislera bulo stracheno blizko 100 uchasnikiv Zgidno Gisler buv priznachenij ministrom vnutrishnih sprav zamist zmishenogo Gimmlera prote do obov yazkiv ne pristupiv 29 kvitnya 1945 roku Gisler z druzhinoyu i tesheyu vtik z Myunhena vid nastupayuchih amerikanciv 1 travnya Gisler sprobuvali pokinchiti zhittya samogubstvom za dopomogoyu snodijnogo cya sproba ne vdalasya Na nastupnij den Gisler zastreliv druzhinu v lisi bilya ozera Ginterze i vistriliv sobi v golovu Gisler pomer u vijskovomu shpitali v Bishofsvizeni cherez kilka dniv Ministrom vnutrishnih sprav v uryadi Denica buv priznachenij Vilgelm Shtukkart NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Zolotij partijnij znak NSDAP Pochesnij kut starih bijciv Pochesnij kindzhal SA 1934 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Pochesna pov yazka SA Medal Za vislugu rokiv u NSDAP v bronzi ta sribli 15 rokiv Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasuLiteraturaRichard Hanser Deutschland zuliebe Leben und Sterben der Geschwister Scholl Die Geschichte der Weissen Rose Kindler Munchen 1980 ISBN 3 463 00794 0 Dieter Helmes Aufbau und Entwicklung der NSDAP im Siegerland vor der Machtubernahme Siegen 1974 Masch Peter Huttenberger Die Gauleiter Studie zum Wandel des Machtgefuges in der NSDAP Schriften der Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte Nr 19 Stuttgart 1969 Ernst Kessler Gieslers Blutabschied von Munchen Ein authentischer Bericht in Suddeutsche Zeitung 19 Oktober 1945 Joachim Lilla Bearbeiter Statisten in Uniform Die Mitglieder des Reichstags 1933 1945 Droste Verlag Dusseldorf 2004 ISBN 3 7700 5254 4 Georg Lorenz Hrsg Die Penzberger Mordnacht vom 28 April 1945 vor dem Richter Garmisch Partenkirchen 1948 Dieter Pfau 2 Mai 1933 Zerschlagung von Arbeiterbewegung und Gewerkschaften Beitrage zur Geschichte der Siegerlander Arbeiterbewegung Band 4 Siegen 2003 Ulrich Friedrich Opfermann Siegerland und Wittgenstein im Nationalsozialismus Personen Daten Literatur Ein Handbuch zur regionalen Zeitgeschichte Siegener Beitrage Sonderband 2001 Siegen 2001 2 Aufl Adelheid L Ruter Ehlermann C F Ruter Justiz und NS Verbrechen Sammlung deutscher Strafurteile wegen nationalsozialistischer Totungsverbrechen 1945 1966 Band III Amsterdam 1969 S 65 128 Band VIII Amsterdam 1972 S 559 657 Grebe Markus Mertens Joachim Spuren der Gewalt Verbrechen von Angehorigen der SA und des FAD im Siegerland in den 30er Jahren In Der Nationalsozialismus im Siegerland hrsg u bearb v Armin Flender und Sebastian Schmidt unter Mitarbeit eines studentischen Projektseminares Siegen 2000 Siegener Beitrage 2000 Sonderband S 9 35 Ill Karl Hoffkes HpG Die Gauleiter des Dritten Reiches Grabert Verlag TubingenPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1163130303 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Munzinger Personen d Track Q107343683