Культура Паракас — археологічна культура, що існувала в Андах у період приблизно з 750 по 100 роки до н. е. Носії культури Паракас володіли мистецтвом іригації і меліорації земель. Культура існувала на півострові , згідно з сучасним адміністративним поділом — у муніципалітеті провінції регіону Іка, Перу. Нащадком культури Паракас є, імовірно, культура Наска. Саме слово паракас перекладається як «пісок, що струмує немов дощ».
Історія
Культура Паракас проіснувала понад 6 століть, проте наприкінці І тис. н. е. вона раптово і загадково зникла, перебуваючи на вершині своїх інтелектуальних можливостей, за умов активного будування стратифікованого державно організованого суспільства, розвинених політико-релігійних інститутів, розширення багато галузевого господарства.
Концепцій, що намагаються пояснити цей культурно-політичний крах, значно більше, аніж реально досліджених фактів, аргументів чи матеріалів, що могли б підтвердити або спростувати найрізноманітніші теорії паракаського культурного затухання.
Суспільство
Пишність розкопаних поховань свідчить про високий рівень соціально-майнової диференціації, що її досягло паракаське суспільство. Існувала спадкова знать, кількість якої дослідники нараховують в межах 3-4 %. Їх зовнішньою відмінністю були стиснуті черепи (на кшталт майя і ольмеків), коштовності та вишуканий одяг. Знать поділялася на жрецьку і світську.
Основу населення складали землероби, ремісники, частково збираці та скотарі. Також існував невеличкий прошарок торговців.
Господарство
Основою місцевої економіки було іригаційне землеробство, типологічно схоже на аналогічні рільничі системи в долинах Хуанхе, Інду чи Передньої Азії. Базою для нього слугувала річка Іка та, частково, сусідні з нею річки Піско й Наска. Тому масштаби іригаційних комплексів Паракасу багато в чому поступалися своїм східним аналогам.
Застосовували природні добрива гуано — екскременти морських пернатих (бакланів, пеліканів, морських ластівок-олушів тощо), що давало можливість збирати на бідних гумусом землях гарні врожаї. Вирощували кукурудзу, квасолю, арахіс, гарбуз, ачіру, перець і бавовник, культивували лукуму. Об'єктами збиральництва були дикий бавовник і хунко.
Вантажі для паракасців переносили лами, вони ж забезпечували людей вовною, м'ясом, шкурами і паливом. Допоміжну роль у господарському комплексі Паракасу відігравали морські промисли та в дуже обмежених масштабах — полювання на сухопутних тварин.
Доволі примітивною залишалася більшість ремісничих технологій: знаряддя праці, що їх застосовували паракасці були переважно кам'яними, кістяними або обсидіановими.
У металообробці мешканці Паракасу досягли неабияких успіхів. Вони навчилися плавити золото і мідь, виготовляли ювелірні вироби із сплавів міді й золота (тумбага). На виробництво знарядь праці чи військового спорядження цей технологічний прорив майже не вплинув (лише наявність обсидіанових знарядь стала дійсно новим словом у виготовленні засобів виробництва). Метали паракасці використовували виключно для виготовлення прикрас.
Найбільшого розвитку досягло ткацтво. Ці тканини славляться як одні з найкращих зразків доколумбового мистецтва. Вони комбіновано виткані з бавовнику, вовни лам і вікуній, людського волосся, пташиного пір'я, навіть шерсті й пуху кажанів. Тканини надзвичайно яскраво й колоритно орнаментовані та прикрашені поліхромними візерунками, зображеннями людей, птахів і тварин (риб, змій, мавп, крабів, восьминогів тощо), загадкових богів і навіть малюнковими знаками, котрі нагадують якісь зародки ймовірної піктографічної писемності. Сучасні вчені нарахували 190 їхніх кольорів і відтінків, що застосовувалися при забарвлені. Попри несприятливі умови зберігання ці кольори (найчастіше — різноманітні відтінки синього, зеленого, жовтого й коричневого) зберегли свою надзвичайну яскравість.
Культура
Мотиви котячих і кондорів, поширені в паракаському мистецтві, яскраво свідчать про певну культурно-історичну спадковість між Чавіном і Паракасом, проте успадкування це найімовірніше було здійснене не безпосередньо від чавінців, а через первісних посередників.
Некрополь в Уарі-Каян (Wari Kayan) складався з безлічі великих підземних похоронних камер, кожна з яких вміщала в середньому сорок мумій (на сьогодні виявлено 429 мумій). Вважається, що кожна камера належала окремій сім'ї або клану і використовувалася впродовж багатьох поколінь. Кожна мумія прив'язувалася мотузком до свого місця й потім обгорталася в декілька шарів тканини, прикрашеної багатим візерунком (фардос). Щоб обгорнути тканинами одну мумію родовитого небіжчика паракасці витрачали в середньому 17 м2 орнаментованої тканини, на виготовлення якої потребувалося приблизно 1000 людино-годин робочого часу.
Кераміка Паракасу, що зазнала істотного впливу чавінських канонів, залишалася ще недосконалою.
Вірування
Паракасці поступово відійшли від тотемних традицій попередників-чавінів і перейшли до «олюднення» своїх богів, яких вони до того почали диференціювати на вищих (можливо, навіть одного головного), середніх і нижчих, що віддзеркалювало та освячувало разючу нерівність у людському суспільстві.
Одяг
Складався із накидки на кшталт понч, прикрашеної пір'ям головної пов'язки, бахрома від якої перепліталася з довгим, заплетеним у спільну з нитками косу волоссям, та пов'язки з бахромою на стегна.
Медицина
Одним із найвищих здобутків даної культури був високий рівень розвитку медицини, насамперед хірургії. Тгочасні лікарі жрецького походження широко використовували у своїй практиці антисептики, застосовували для комплексної анестезії пацієнтів високоградусну чічу (ферментоване маїсове пиво) та галюциногенний напій, виготовлений з кактуса Сан-Педро.
Проводячи хірургічні операції, вони користувалися інструментами, виготовленими з обсидіану, кістки й каменю, до яких з часом додалося перше мідне хірургічне обладнання. В ході операцій, пов'язаних із трепанацією черепа, паракаські лікарі застосовували спеціальні золоті пластини, що вживлялися у рани, після чого їхні пацієнти жили повноцінним життям ще багато років.
Дослідження
Переважно сучасні знання про життя культури Паракас ґрунтуються на розкопках великого приморського некрополя, який уперше досліджував перуанський археолог в 1920-х роках. Саме він дав назву цієї культурі у 1925 році.
Посилання
- Месоамерика.ru (рос.)
- Paracas Textiles at the Brooklyn Museum Brooklyn Museum (англ.)
- Impactos del Turismo en Paracas (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Parakas znachennya Kultura Parakas arheologichna kultura sho isnuvala v Andah u period priblizno z 750 po 100 roki do n e Nosiyi kulturi Parakas volodili mistectvom irigaciyi i melioraciyi zemel Kultura isnuvala na pivostrovi zgidno z suchasnim administrativnim podilom u municipaliteti provinciyi regionu Ika Peru Nashadkom kulturi Parakas ye imovirno kultura Naska Same slovo parakas perekladayetsya yak pisok sho strumuye nemov dosh Tkanina kulturi Parakas Muzej Larko LimaIstoriyaKultura Parakas proisnuvala ponad 6 stolit prote naprikinci I tis n e vona raptovo i zagadkovo znikla perebuvayuchi na vershini svoyih intelektualnih mozhlivostej za umov aktivnogo buduvannya stratifikovanogo derzhavno organizovanogo suspilstva rozvinenih politiko religijnih institutiv rozshirennya bagato galuzevogo gospodarstva Koncepcij sho namagayutsya poyasniti cej kulturno politichnij krah znachno bilshe anizh realno doslidzhenih faktiv argumentiv chi materialiv sho mogli b pidtverditi abo sprostuvati najriznomanitnishi teoriyi parakaskogo kulturnogo zatuhannya SuspilstvoPishnist rozkopanih pohovan svidchit pro visokij riven socialno majnovoyi diferenciaciyi sho yiyi dosyaglo parakaske suspilstvo Isnuvala spadkova znat kilkist yakoyi doslidniki narahovuyut v mezhah 3 4 Yih zovnishnoyu vidminnistyu buli stisnuti cherepi na kshtalt majya i olmekiv koshtovnosti ta vishukanij odyag Znat podilyalasya na zhrecku i svitsku Osnovu naselennya skladali zemlerobi remisniki chastkovo zbiraci ta skotari Takozh isnuvav nevelichkij prosharok torgovciv GospodarstvoOsnovoyu miscevoyi ekonomiki bulo irigacijne zemlerobstvo tipologichno shozhe na analogichni rilnichi sistemi v dolinah Huanhe Indu chi Perednoyi Aziyi Bazoyu dlya nogo sluguvala richka Ika ta chastkovo susidni z neyu richki Pisko j Naska Tomu masshtabi irigacijnih kompleksiv Parakasu bagato v chomu postupalisya svoyim shidnim analogam Zastosovuvali prirodni dobriva guano ekskrementi morskih pernatih baklaniv pelikaniv morskih lastivok olushiv tosho sho davalo mozhlivist zbirati na bidnih gumusom zemlyah garni vrozhayi Viroshuvali kukurudzu kvasolyu arahis garbuz achiru perec i bavovnik kultivuvali lukumu Ob yektami zbiralnictva buli dikij bavovnik i hunko Vantazhi dlya parakasciv perenosili lami voni zh zabezpechuvali lyudej vovnoyu m yasom shkurami i palivom Dopomizhnu rol u gospodarskomu kompleksi Parakasu vidigravali morski promisli ta v duzhe obmezhenih masshtabah polyuvannya na suhoputnih tvarin Dovoli primitivnoyu zalishalasya bilshist remisnichih tehnologij znaryaddya praci sho yih zastosovuvali parakasci buli perevazhno kam yanimi kistyanimi abo obsidianovimi U metaloobrobci meshkanci Parakasu dosyagli neabiyakih uspihiv Voni navchilisya plaviti zoloto i mid vigotovlyali yuvelirni virobi iz splaviv midi j zolota tumbaga Na virobnictvo znaryad praci chi vijskovogo sporyadzhennya cej tehnologichnij proriv majzhe ne vplinuv lishe nayavnist obsidianovih znaryad stala dijsno novim slovom u vigotovlenni zasobiv virobnictva Metali parakasci vikoristovuvali viklyuchno dlya vigotovlennya prikras Najbilshogo rozvitku dosyaglo tkactvo Ci tkanini slavlyatsya yak odni z najkrashih zrazkiv dokolumbovogo mistectva Voni kombinovano vitkani z bavovniku vovni lam i vikunij lyudskogo volossya ptashinogo pir ya navit shersti j puhu kazhaniv Tkanini nadzvichajno yaskravo j koloritno ornamentovani ta prikrasheni polihromnimi vizerunkami zobrazhennyami lyudej ptahiv i tvarin rib zmij mavp krabiv vosminogiv tosho zagadkovih bogiv i navit malyunkovimi znakami kotri nagaduyut yakis zarodki jmovirnoyi piktografichnoyi pisemnosti Suchasni vcheni narahuvali 190 yihnih koloriv i vidtinkiv sho zastosovuvalisya pri zabarvleni Popri nespriyatlivi umovi zberigannya ci kolori najchastishe riznomanitni vidtinki sinogo zelenogo zhovtogo j korichnevogo zberegli svoyu nadzvichajnu yaskravist KulturaMotivi kotyachih i kondoriv poshireni v parakaskomu mistectvi yaskravo svidchat pro pevnu kulturno istorichnu spadkovist mizh Chavinom i Parakasom prote uspadkuvannya ce najimovirnishe bulo zdijsnene ne bezposeredno vid chavinciv a cherez pervisnih poserednikiv Nekropol v Uari Kayan Wari Kayan skladavsya z bezlichi velikih pidzemnih pohoronnih kamer kozhna z yakih vmishala v serednomu sorok mumij na sogodni viyavleno 429 mumij Vvazhayetsya sho kozhna kamera nalezhala okremij sim yi abo klanu i vikoristovuvalasya vprodovzh bagatoh pokolin Kozhna mumiya priv yazuvalasya motuzkom do svogo miscya j potim obgortalasya v dekilka shariv tkanini prikrashenoyi bagatim vizerunkom fardos Shob obgornuti tkaninami odnu mumiyu rodovitogo nebizhchika parakasci vitrachali v serednomu 17 m2 ornamentovanoyi tkanini na vigotovlennya yakoyi potrebuvalosya priblizno 1000 lyudino godin robochogo chasu Keramika Parakasu sho zaznala istotnogo vplivu chavinskih kanoniv zalishalasya she nedoskonaloyu ViruvannyaParakasci postupovo vidijshli vid totemnih tradicij poperednikiv chaviniv i perejshli do olyudnennya svoyih bogiv yakih voni do togo pochali diferenciyuvati na vishih mozhlivo navit odnogo golovnogo serednih i nizhchih sho viddzerkalyuvalo ta osvyachuvalo razyuchu nerivnist u lyudskomu suspilstvi OdyagSkladavsya iz nakidki na kshtalt ponch prikrashenoyi pir yam golovnoyi pov yazki bahroma vid yakoyi pereplitalasya z dovgim zapletenim u spilnu z nitkami kosu volossyam ta pov yazki z bahromoyu na stegna MedicinaOdnim iz najvishih zdobutkiv danoyi kulturi buv visokij riven rozvitku medicini nasampered hirurgiyi Tgochasni likari zhreckogo pohodzhennya shiroko vikoristovuvali u svoyij praktici antiseptiki zastosovuvali dlya kompleksnoyi anesteziyi paciyentiv visokogradusnu chichu fermentovane mayisove pivo ta galyucinogennij napij vigotovlenij z kaktusa San Pedro Provodyachi hirurgichni operaciyi voni koristuvalisya instrumentami vigotovlenimi z obsidianu kistki j kamenyu do yakih z chasom dodalosya pershe midne hirurgichne obladnannya V hodi operacij pov yazanih iz trepanaciyeyu cherepa parakaski likari zastosovuvali specialni zoloti plastini sho vzhivlyalisya u rani pislya chogo yihni paciyenti zhili povnocinnim zhittyam she bagato rokiv DoslidzhennyaPerevazhno suchasni znannya pro zhittya kulturi Parakas gruntuyutsya na rozkopkah velikogo primorskogo nekropolya yakij upershe doslidzhuvav peruanskij arheolog v 1920 h rokah Same vin dav nazvu ciyeyi kulturi u 1925 roci PosilannyaMesoamerika ru ros Paracas Textiles at the Brooklyn Museum Brooklyn Museum angl Impactos del Turismo en Paracas isp