Анатолій Дмитрович Папа́нов (рос. Анатолий Дмитриевич Папанов; 31 жовтня 1922, Вязьма, Смоленська губернія, РРФСР, СРСР — 5 серпня 1987, Москва, СРСР) — радянський актор театру і кіно, актор дубляжу, театральний педагог. Народний артист СРСР (1973). Лауреат Державної премії СРСР (1989 — посмертно). Учасник радянсько-німецької війни.
Анатолій Дмитрович Папанов | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Анатолій Дмитрович Папанов | |||
Народився | 31 жовтня 1922 Вязьма, Смоленська губернія, Російська СФРР | |||
Помер | 5 серпня 1987 (64 роки) Москва, РРФСР, СРСР[1] | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство | СРСР | |||
Діяльність | актор театру, кіноактор, актор, театральний педагог | |||
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва | |||
Заклад | Російський університет театрального мистецтва | |||
Роки діяльності | 1946—1987 | |||
Дружина | Каратаєва Надія Юріївна | |||
Діти | Олена Папанова | |||
IMDb | nm0660311 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Анатолій Дмитрович Папанов у Вікісховищі |
Біографія
Анатолій Папанов народився 31 жовтня 1922 року у Вязьмі. Батько — військовик Дмитро Пилипович Папанов (1897—1982), росіянин; мати — полька Олена Болеславівна Росковська (1901—1973), модистка, католичка, таємно прийняла православну віру.
Батько майбутнього актора брав участь у театральній самодіяльності: грав у трупі, організатором якої був Микола Сергійович Плотников, а керівником — колишня акторка імператорських театрів Лучезарська (дружина командира вяземського гарнізону). Як згадував Анатолій Дмитрович, Лучезарська виділяла акторські здібності його батька. До цього часу і належать перші появи юного Папанова на сцені, його (як і сестру), вводили до спектаклю, якщо за сюжетом там були потрібні діти.
У 1930 році разом з батьками він переїхав до Москви, де родина оселилася на вулиці Малі Кочки (нині вулиця Доватора), працював в ремонтних майстернях 2-го Московського заводу кулькових вальниць (ливарником), одночасно навчався в популярній театральній студії при заводі «Каучук». Цим напівпрофесійним театральним колективом керували в той час актори Театру ім. Вахтангова на чолі з Василем Кузою, — його Анатолій Папанов і вважав за свого першого вчителя.
У 1937 році уперше знявся в кіно, зігравши епізодичну роль у фільмі «Ленін у Жовтні».
З перших днів війни перебував на фронті. Був старшим сержантом, командував взводом зенітної артилерії. У червні 1942 року отримав важке поранення під Харковом; вибухом йому сильно понівечено праву ногу й відірвало на ній два пальці. Папанов шість місяців провів у шпиталі і в 21 рік став інвалідом третьої групи, перші кілька років змушений був ходити з паличкою. Повернувшись до Москви, вступив на акторський факультет ГІТІСу, в майстерню артистів МХАТу Марії Орлової та Василя Орлова. Успішно склав державні іспити 11 листопада 1946 року, зігравши молодого Костянтина в «Дітях Ванюшина» Сергія Найдьонова і старого в комедії Тірсо де Моліни «Дон Хіль — Зелені Штани».
Після ГІТІСа Папанова запросили і у МХАТ, і в Малий театр, але він разом зі всім курсом їде в Клайпеду, створювати новий театр.
З 1946 року був актором Клайпедського російського драматичного театру, де його першою роллю став Сергій Тюленін у спектаклі «Молода гвардія» за однойменним романом Олександра Фадєєва.
У 1948 році за пропозицією режисера Андрія Гончарова Папанов переходить в Театр Сатири в Москві. Всього в цьому театрі Анатолій Дмитрович за 40 років створить 50 образів. Деякі з вистав були записані для телебачення, в тому числі «Ревізор», «Гніздо глухаря», «Маленькі комедії великого будинку» з музикою Давида Тухманова.
Кіноглядачі різних поколінь захоплюються творчим дуетом кіноакторів Анатолія Папанова і Андрія Миронова у кінофільмах «Бережись автомобіля», «Діамантова рука», серіалі «Дванадцять стільців».
Всього Анатолій Дмитрович брав участь у створенні понад сімдесяти кінострічок, включаючи озвучування мультфільмів, як, наприклад, Вовк з мультсеріалу «Ну, постривай!» або Молодильні яблука. Викладав в ГІТІСі, випустив диск як виконавець пісень.
За рік до смерті як режисер Папанов поставив спектакль «Останні» за однойменною п'єсою Максима Горького. Будучи віруючою людиною, він дуже хотів завершити постановку молитвою. Щоб уникнути можливих заборон, Папанов знайшов радіозапис молитви у виконанні Федора Шаляпіна і вставив її у фінал.
Остання роль Папанова в театрі — Гіце в спектаклі «Руда кобила з дзвіночками» Театру Сатири. Остання кінороль — «Холодне літо п'ятдесят третього…».
Анатолій Папанов помер 5 серпня 1987 року на 65-му році життя, повернувшись додому зі зйомок картини. У цей час проходило планове відключення гарячої води. Страждаючи від серцево-судинної недостатності, він, тим не менш, вирішив прийняти холодний душ і помер прямо у ванній від серцевого нападу.
Похований в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 10). У 1992 році на могилі встановлено пам'ятник (скульптор Д. Й. Народицький, архітектор Ю. М. Воскресенський).
Сім'я
З 20 травня 1945 року Анатолій Папанов був одружений з акторкою Надією Юріївною Каратаєвою, однокурсницею по ГІТІСу; в цьому шлюбі у 1954 році народилася дочка, , що стала пізніше акторкою .
Звання та нагороди
- Заслужений артист РРФСР (1958)
- Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Призи акторам» (1964)
- Народний артист РРФСР (1966)
- (1966) — за роль Серпіліна у фільмі (1963)
- Народний артист СРСР (1973)
- Державна премія СРСР (1989 — посмертно) — за роль Копалича (Миколи Павловича Старобогатова) у фільмі «Холодне літо п'ятдесят третього…» (1987)
- Орден Жовтневої Революції (1986)
- Орден Вітчизняної війни I ступеня (1985)
- Орден Вітчизняної війни II ступеня (1975)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1981)
- Почесний громадянин Вяземського району (2013).
Пам'ять
- Ім'я Папанова присвоєно небесному тілу — малій планеті (астероїда) № 2480.
- У «Волзькому пароплавстві» в порядку надання компаніям-туроператорам експлуатується річковий круїзний трипалубний теплохід «Анатолій Папанов» (колишній «Костянтин Ціолковський»), побудований за радянським проектом 588 «Батьківщина» в НДР у 1950-х роках.
- У 1991 році на будинку, де у 1967—1987 роках жив Папанов (Москва, вул. Спірідоновка, д. 8), встановлено меморіальну дошку (архітектор С. П. Хаджібаронов).
- 30 жовтня 2012 року на батьківщині актора, у Вязьмі, йому був встановлений пам'ятник (скульптор І. Чумаков).
Фільмографія
- 1937 — Ленін у Жовтні (Ленин в Октябре) — епізод
- 1939 — Ленін в 1918 році (Ленин в 1918 году) — епізод
- 1939 — Підкидьок (Подкидыш) — перехожий
- 1952 — Композитор Глінка (Композитор Глинка) — ад'ютанта Великого князя
- 1952 — Ревізор (Ревизор) — чиновник
- 1960 — Цілком серйозно (Совершенно серьёзно) — редактор
- 1961 — Людина йде за сонцем (Человек идёт за солнцем) — адміністратор парку
- 1961 — Людина нізвідки (Человек ниоткуда) — Крохалєв і йому подібні
- 1961 — Козаки (Казаки) — хорунжий
- 1962 — Яблуко роздору (Яблоко раздора) — Крячко
- 1962 — Бий, барабан! (Бей, барабан!) — поет Безлошадних
- 1962 — Хід конем (Ход конём) — Фонарьов
- 1963 — Порожній рейс (Порожний рейс) — Аким Севостьянович
- 1963 — Стежки-доріжки (Стежки-дорожки) — черговий міліціонер
- 1963 — Короткі історії (Короткие истории) — телемайстер, умілець
- 1963 — Живі і мертві (Живые и мёртвые) — Серпилін
- 1963 — Приходьте завтра (Приходите завтра) — Микола Васильович
- 1964 — Рідна кров (Родная кровь) — чоловік Соні
- 1965 — Зелений вогник (Зелёный огонёк) — Жмуркін
- 1965 — Наш дім (Наш дом) — Іванов-батько
- 1965 — Іду на грозу (Иду на грозу) — Анікєєв
- 1965 — Дайте книгу скарг (Дайте жалобную книгу) — метрдотель Кутайцев
- 1965 — Мати і мачуха (Мать и мачеха) — Філіпп
- 1965 — Діти Дон Кіхота (Дети Дон Кихота) — лікар-акушер «Дон Кіхот»
- 1966 — Веселі расплюєвські дні (Весёлые расплюевские дни) — Максим Вараввін
- 1966 — Бережись автомобіля (Берегись автомобиля) — тесть Семицвєтова
- 1966 — У місті С. (В городе С.) — Дмитро Іонович Старцев (Іонич)
- 1967 — Відплата (Возмездие) — Серпилін
- 1968 — Сім старих та одна дівчина (Семь стариков и одна девушка)
- 1968 — Віринея (Виринея) — Магара
- 1968 — Служили два товариші (Служили два товарища) — командир полку
- 1968 — Діамантова рука (Бриллиантовая рука) — Льолік
- 1968 — Золоте теля (Золотой телёнок) — Васисуалій Лоханкін (роль вирізана при монтажі)
- 1969 — Швейк у Другій світовій війні (телеспектакль) — Гітлер
- 1969 — Ад'ютант його високоповажності (Адъютант его превосходительства) — отаман «зелених» Ангел
- 1969 — У тринадцятій годині ночі (В тринадцатом часу ночи) — Овінний
- 1969 — Вчора, сьогодні і завжди (Вчера, сегодня и всегда) — тітка Бетті
- 1969 — Сімейне щастя (Семейное счастье) — Чубуков
- 1970 — Білоруський вокзал (Белорусский вокзал) — Микола Іванович Дубинський
- 1970 — У тридев'ятому царстві ... (В тридевятом царстве…) — собачий магнат
- 1970 — Штрихи до портрету В. І. Леніна (Штрихи к портрету В. И. Ленина) — Давид Борисович Рязанов
- 1970 — Ті, що зберегли вогонь (Сохранившие огонь) — Крутов
- 1970 — Любов Ярова (Любовь Яровая) — Горностаєв
- 1971 — Все королівське військо (Вся королевская рать) — Бьорден-старший
- 1971 — (Хлеб и соль)
- 1971 — Джентльмени удачі (Джентльмены удачи) — шахіст в готелі
- 1972 — Хід білої королеви (Ход белой королевы) — батько Наташі
- 1972 — Дозвольте зліт! (Разрешите взлёт) — Сахно
- 1973 — Дача (Дача) — Павлик
- 1973 — Справи сердечні (Дела сердечные) — Борис Іванович
- 1973 — Погана хороша людина (Плохой хороший человек) — Самойленко
- 1974 — День прийому з особистих питань (День приёма по личным вопросам) — Іванов
- 1974 — (Маленькие комедии большого дома) (ТБ спектакль)
- 1974 — Один єдиний (Одиножды один) — Ваня Каретников
- 1975 — Страх висоти (Страх высоты) — Мазін
- 1976 — Одинадцять надій (Одиннадцать надежд) — Воронцов
- 1976 — Дванадцять стільців (Двенадцать стульев) — Іполит Матвійович (Киса) Вороб'янінов
- 1977 — За сімейними обставинами (По семейным обстоятельствам) — няня
- 1977 — Мама, я живий (Мама, я жив)
- 1978 — Усе вирішує мить (Всё решает мгновенье) — дід Наді
- 1978 — Інкогніто з Петербурга (Инкогнито из Петербурга) — городничий
- 1978 — Любов моя, печаль моя (Любовь моя, печаль моя) — звіздар
- 1979 — Інженер Графтіо (Инженер Графтио) — Генріх Графтіо
- 1979 — Піна (Пена) — Махонін
- 1981 — Любов моя вічна (Любовь моя вечная)
- 1982 — Іван (Иван) — Іван
- 1982 — Батьки і діди (Отцы и деды) — дід Луков
- 1983 — Комічний коханець, або Любовні витівки сера Джона Фальстафа (Комический любовник, или Любовные затеи сера Джона Фальстафа) — Джон Фальстаф
- 1984 — Час бажань (Время желаний) — Володимир Дмитрович
- 1988 — Холодне літо п'ятдесят третього… (Холодное лето пятьдесят третьего) — Копалич/Скоробогатов
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119248379 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- Сайт пам'яті Анатолія Дмитровича Папанова(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anatolij Dmitrovich Papa nov ros Anatolij Dmitrievich Papanov 31 zhovtnya 1922 Vyazma Smolenska guberniya RRFSR SRSR 5 serpnya 1987 Moskva SRSR radyanskij aktor teatru i kino aktor dublyazhu teatralnij pedagog Narodnij artist SRSR 1973 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1989 posmertno Uchasnik radyansko nimeckoyi vijni Anatolij Dmitrovich PapanovIm ya pri narodzhenni Anatolij Dmitrovich PapanovNarodivsya 31 zhovtnya 1922 1922 10 31 Vyazma Smolenska guberniya Rosijska SFRRPomer 5 serpnya 1987 1987 08 05 64 roki Moskva RRFSR SRSR 1 infarkt miokardaPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRDiyalnist aktor teatru kinoaktor aktor teatralnij pedagogAlma mater Rosijskij universitet teatralnogo mistectvaZaklad Rosijskij universitet teatralnogo mistectvaRoki diyalnosti 1946 1987Druzhina Karatayeva Nadiya YuriyivnaDiti Olena PapanovaIMDb nm0660311Nagorodi ta premiyid Anatolij Dmitrovich Papanov u VikishovishiBiografiyaAnatolij Papanov narodivsya 31 zhovtnya 1922 roku u Vyazmi Batko vijskovik Dmitro Pilipovich Papanov 1897 1982 rosiyanin mati polka Olena Boleslavivna Roskovska 1901 1973 modistka katolichka tayemno prijnyala pravoslavnu viru Batko majbutnogo aktora brav uchast u teatralnij samodiyalnosti grav u trupi organizatorom yakoyi buv Mikola Sergijovich Plotnikov a kerivnikom kolishnya aktorka imperatorskih teatriv Luchezarska druzhina komandira vyazemskogo garnizonu Yak zgaduvav Anatolij Dmitrovich Luchezarska vidilyala aktorski zdibnosti jogo batka Do cogo chasu i nalezhat pershi poyavi yunogo Papanova na sceni jogo yak i sestru vvodili do spektaklyu yaksho za syuzhetom tam buli potribni diti U 1930 roci razom z batkami vin pereyihav do Moskvi de rodina oselilasya na vulici Mali Kochki nini vulicya Dovatora pracyuvav v remontnih majsternyah 2 go Moskovskogo zavodu kulkovih valnic livarnikom odnochasno navchavsya v populyarnij teatralnij studiyi pri zavodi Kauchuk Cim napivprofesijnim teatralnim kolektivom keruvali v toj chas aktori Teatru im Vahtangova na choli z Vasilem Kuzoyu jogo Anatolij Papanov i vvazhav za svogo pershogo vchitelya U 1937 roci upershe znyavsya v kino zigravshi epizodichnu rol u filmi Lenin u Zhovtni Z pershih dniv vijni perebuvav na fronti Buv starshim serzhantom komanduvav vzvodom zenitnoyi artileriyi U chervni 1942 roku otrimav vazhke poranennya pid Harkovom vibuhom jomu silno ponivecheno pravu nogu j vidirvalo na nij dva palci Papanov shist misyaciv proviv u shpitali i v 21 rik stav invalidom tretoyi grupi pershi kilka rokiv zmushenij buv hoditi z palichkoyu Povernuvshis do Moskvi vstupiv na aktorskij fakultet GITISu v majsternyu artistiv MHATu Mariyi Orlovoyi ta Vasilya Orlova Uspishno sklav derzhavni ispiti 11 listopada 1946 roku zigravshi molodogo Kostyantina v Dityah Vanyushina Sergiya Najdonova i starogo v komediyi Tirso de Molini Don Hil Zeleni Shtani Pislya GITISa Papanova zaprosili i u MHAT i v Malij teatr ale vin razom zi vsim kursom yide v Klajpedu stvoryuvati novij teatr Z 1946 roku buv aktorom Klajpedskogo rosijskogo dramatichnogo teatru de jogo pershoyu rollyu stav Sergij Tyulenin u spektakli Moloda gvardiya za odnojmennim romanom Oleksandra Fadyeyeva U 1948 roci za propoziciyeyu rezhisera Andriya Goncharova Papanov perehodit v Teatr Satiri v Moskvi Vsogo v comu teatri Anatolij Dmitrovich za 40 rokiv stvorit 50 obraziv Deyaki z vistav buli zapisani dlya telebachennya v tomu chisli Revizor Gnizdo gluharya Malenki komediyi velikogo budinku z muzikoyu Davida Tuhmanova Kinoglyadachi riznih pokolin zahoplyuyutsya tvorchim duetom kinoaktoriv Anatoliya Papanova i Andriya Mironova u kinofilmah Berezhis avtomobilya Diamantova ruka seriali Dvanadcyat stilciv Vsogo Anatolij Dmitrovich brav uchast u stvorenni ponad simdesyati kinostrichok vklyuchayuchi ozvuchuvannya multfilmiv yak napriklad Vovk z multserialu Nu postrivaj abo Molodilni yabluka Vikladav v GITISi vipustiv disk yak vikonavec pisen Za rik do smerti yak rezhiser Papanov postaviv spektakl Ostanni za odnojmennoyu p yesoyu Maksima Gorkogo Buduchi viruyuchoyu lyudinoyu vin duzhe hotiv zavershiti postanovku molitvoyu Shob uniknuti mozhlivih zaboron Papanov znajshov radiozapis molitvi u vikonanni Fedora Shalyapina i vstaviv yiyi u final Ostannya rol Papanova v teatri Gice v spektakli Ruda kobila z dzvinochkami Teatru Satiri Ostannya kinorol Holodne lito p yatdesyat tretogo Anatolij Papanov pomer 5 serpnya 1987 roku na 65 mu roci zhittya povernuvshis dodomu zi zjomok kartini U cej chas prohodilo planove vidklyuchennya garyachoyi vodi Strazhdayuchi vid sercevo sudinnoyi nedostatnosti vin tim ne mensh virishiv prijnyati holodnij dush i pomer pryamo u vannij vid sercevogo napadu Pohovanij v Moskvi na Novodivichomu kladovishi dilyanka 10 U 1992 roci na mogili vstanovleno pam yatnik skulptor D J Narodickij arhitektor Yu M Voskresenskij Sim yaZ 20 travnya 1945 roku Anatolij Papanov buv odruzhenij z aktorkoyu Nadiyeyu Yuriyivnoyu Karatayevoyu odnokursniceyu po GITISu v comu shlyubi u 1954 roci narodilasya dochka sho stala piznishe aktorkoyu Zvannya ta nagorodiZasluzhenij artist RRFSR 1958 Laureat Vsesoyuznogo kinofestivalyu v nominaciyi Prizi aktoram 1964 Narodnij artist RRFSR 1966 1966 za rol Serpilina u filmi 1963 Narodnij artist SRSR 1973 Derzhavna premiya SRSR 1989 posmertno za rol Kopalicha Mikoli Pavlovicha Starobogatova u filmi Holodne lito p yatdesyat tretogo 1987 Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1986 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 1985 Orden Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1975 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora 1981 Pochesnij gromadyanin Vyazemskogo rajonu 2013 Pam yatIm ya Papanova prisvoyeno nebesnomu tilu malij planeti asteroyida 2480 U Volzkomu paroplavstvi v poryadku nadannya kompaniyam turoperatoram ekspluatuyetsya richkovij kruyiznij tripalubnij teplohid Anatolij Papanov kolishnij Kostyantin Ciolkovskij pobudovanij za radyanskim proektom 588 Batkivshina v NDR u 1950 h rokah U 1991 roci na budinku de u 1967 1987 rokah zhiv Papanov Moskva vul Spiridonovka d 8 vstanovleno memorialnu doshku arhitektor S P Hadzhibaronov 30 zhovtnya 2012 roku na batkivshini aktora u Vyazmi jomu buv vstanovlenij pam yatnik skulptor I Chumakov Marka Rosiyi 2001 goda Anatolij PapanovFilmografiya1937 Lenin u Zhovtni Lenin v Oktyabre epizod 1939 Lenin v 1918 roci Lenin v 1918 godu epizod 1939 Pidkidok Podkidysh perehozhij 1952 Kompozitor Glinka Kompozitor Glinka ad yutanta Velikogo knyazya 1952 Revizor Revizor chinovnik 1960 Cilkom serjozno Sovershenno seryozno redaktor 1961 Lyudina jde za soncem Chelovek idyot za solncem administrator parku 1961 Lyudina nizvidki Chelovek niotkuda Krohalyev i jomu podibni 1961 Kozaki Kazaki horunzhij 1962 Yabluko rozdoru Yabloko razdora Kryachko 1962 Bij baraban Bej baraban poet Bezloshadnih 1962 Hid konem Hod konyom Fonarov 1963 Porozhnij rejs Porozhnij rejs Akim Sevostyanovich 1963 Stezhki dorizhki Stezhki dorozhki chergovij milicioner 1963 Korotki istoriyi Korotkie istorii telemajster umilec 1963 Zhivi i mertvi Zhivye i myortvye Serpilin 1963 Prihodte zavtra Prihodite zavtra Mikola Vasilovich 1964 Ridna krov Rodnaya krov cholovik Soni 1965 Zelenij vognik Zelyonyj ogonyok Zhmurkin 1965 Nash dim Nash dom Ivanov batko 1965 Idu na grozu Idu na grozu Anikyeyev 1965 Dajte knigu skarg Dajte zhalobnuyu knigu metrdotel Kutajcev 1965 Mati i machuha Mat i macheha Filipp 1965 Diti Don Kihota Deti Don Kihota likar akusher Don Kihot 1966 Veseli rasplyuyevski dni Vesyolye rasplyuevskie dni Maksim Varavvin 1966 Berezhis avtomobilya Beregis avtomobilya test Semicvyetova 1966 U misti S V gorode S Dmitro Ionovich Starcev Ionich 1967 Vidplata Vozmezdie Serpilin 1968 Sim starih ta odna divchina Sem starikov i odna devushka 1968 Virineya Virineya Magara 1968 Sluzhili dva tovarishi Sluzhili dva tovarisha komandir polku 1968 Diamantova ruka Brilliantovaya ruka Lolik 1968 Zolote telya Zolotoj telyonok Vasisualij Lohankin rol virizana pri montazhi 1969 Shvejk u Drugij svitovij vijni telespektakl Gitler 1969 Ad yutant jogo visokopovazhnosti Adyutant ego prevoshoditelstva otaman zelenih Angel 1969 U trinadcyatij godini nochi V trinadcatom chasu nochi Ovinnij 1969 Vchora sogodni i zavzhdi Vchera segodnya i vsegda titka Betti 1969 Simejne shastya Semejnoe schaste Chubukov 1970 Biloruskij vokzal Belorusskij vokzal Mikola Ivanovich Dubinskij 1970 U tridev yatomu carstvi V tridevyatom carstve sobachij magnat 1970 Shtrihi do portretu V I Lenina Shtrihi k portretu V I Lenina David Borisovich Ryazanov 1970 Ti sho zberegli vogon Sohranivshie ogon Krutov 1970 Lyubov Yarova Lyubov Yarovaya Gornostayev 1971 Vse korolivske vijsko Vsya korolevskaya rat Borden starshij 1971 Hleb i sol 1971 Dzhentlmeni udachi Dzhentlmeny udachi shahist v goteli 1972 Hid biloyi korolevi Hod beloj korolevy batko Natashi 1972 Dozvolte zlit Razreshite vzlyot Sahno 1973 Dacha Dacha Pavlik 1973 Spravi serdechni Dela serdechnye Boris Ivanovich 1973 Pogana horosha lyudina Plohoj horoshij chelovek Samojlenko 1974 Den prijomu z osobistih pitan Den priyoma po lichnym voprosam Ivanov 1974 Malenkie komedii bolshogo doma TB spektakl 1974 Odin yedinij Odinozhdy odin Vanya Karetnikov 1975 Strah visoti Strah vysoty Mazin 1976 Odinadcyat nadij Odinnadcat nadezhd Voroncov 1976 Dvanadcyat stilciv Dvenadcat stulev Ipolit Matvijovich Kisa Vorob yaninov 1977 Za simejnimi obstavinami Po semejnym obstoyatelstvam nyanya 1977 Mama ya zhivij Mama ya zhiv 1978 Use virishuye mit Vsyo reshaet mgnovene did Nadi 1978 Inkognito z Peterburga Inkognito iz Peterburga gorodnichij 1978 Lyubov moya pechal moya Lyubov moya pechal moya zvizdar 1979 Inzhener Graftio Inzhener Graftio Genrih Graftio 1979 Pina Pena Mahonin 1981 Lyubov moya vichna Lyubov moya vechnaya 1982 Ivan Ivan Ivan 1982 Batki i didi Otcy i dedy did Lukov 1983 Komichnij kohanec abo Lyubovni vitivki sera Dzhona Falstafa Komicheskij lyubovnik ili Lyubovnye zatei sera Dzhona Falstafa Dzhon Falstaf 1984 Chas bazhan Vremya zhelanij Volodimir Dmitrovich 1988 Holodne lito p yatdesyat tretogo Holodnoe leto pyatdesyat tretego Kopalich SkorobogatovPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119248379 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaSajt pam yati Anatoliya Dmitrovicha Papanova ros