Па́ньківці — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Населення становить 86 осіб. Орган місцевого самоврядування — Підкамінська селищна рада, якій підпорядковані смт Підкамінь та села Паньківці, Стрихалюки, Яблунівка.
село Паньківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Підкамінська селищна громада |
Основні дані | |
Населення | 86 |
Площа | 0,305 км² |
Густота населення | 281,97 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80670 |
Телефонний код | +380 3266 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°57′08″ пн. ш. 25°16′02″ сх. д. / 49.95222° пн. ш. 25.26722° сх. д.Координати: 49°57′08″ пн. ш. 25°16′02″ сх. д. / 49.95222° пн. ш. 25.26722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 228 м |
Водойми | р. Іква |
Відстань до обласного центру | 113 км |
Відстань до районного центру | 22 км |
Найближча залізнична станція | Броди |
Відстань до залізничної станції | 22 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80670, Львівська обл., Бродівський р-н, смт Підкамінь, вул. Франка, 1 |
Сільський голова | Бутинський Богдан Ярославович |
Карта | |
Паньківці | |
Паньківці | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване за 22 км на південний схід від Бродів. На схід від села розташований Підкамінь, на південному заході Літовище, на північному заході Черниця. Село розташоване посеред Вороняків, у басейні Дніпра, через посередництво ріки Ікви, правої притоки Стиру. Іква тече вздовж північно-західної межі села з південного заходу на південний схід, а потім у тому ж напрямку через південно-західний край місцевості, й у кінці розливається на південному куті села в малий ставок, з котрого витікає повертаючи на схід та тече до Підкаменя, разом з меншим потічком, котрий тече з Черниці. Сільська забудова розташована на правому березі Ікви, на північному краю місцевості. Південну частину місцевості займають ліси, переважно дубові, у яких також зростають липи, клени, берези, граб та бук, зокрема, ліс Паньківщина на південному заході та Ясниський ліс — на південному сході з господарствами Малинище, Кринички та Требіж.
Населення
В 1857 році в селі проживало 286 осіб
У 1880 році було 336 мешканців в ґміні та 54 — у панському фільварку. У 1885 році в селі мешкало 390 осіб. 1904 року в селі мешкало 433 особи, 1914 року — 472 особи
1931 року в селі було 103 двори, де мешкало 532 особи.
Історія
В документі «Мартін із Коніна, львівський воєвода, врегулює суперечку між Ольбрахтом Столпсесом та Шимоном Мазовичем через страх Дубека, надаючи право власності першому», датованому 29 травня 1394 року, де Паньківці згадуються як село «Банків».
У 1552 році село було у власності Марціна Каменецького.
1729 року село Паньківці переходить від панів Гурських до Цетнерів.
Наприкінці ХІХ століття північного боку над ставком був розташований млин Ґребелька, а також були фільварок Юзефівка та корчма, яку називали Парижем. Цю назву корчмі дав колишній власник села Ян Б. Конопка, коли будував її посеред двох існуючих корчм — зі східного боку була корчма Холодриґа, що належала Підкаменю, а з західного боку — корчма німецької колонії в Малинищі. Назва «Париж» не прижилася, тому місцевими мешканцями вона жартома називалася «Виґодівка» або «На Бабі». Поряд розташовувалася панська пасіка. Назва «Баба» походила від існуючого кам'яного болвана, що на той час стояв в селі, а місцеві називали його бабою. Кам'яна фіґура — «...ніби дівчина в кожушку, з виступаючими персами, у ярмулці чи чепцю на голові і звисаючими руками». Серед селян фіґуру дуже шанували. «Болван на грудях мав вижолоблену дірку, яка, як переказували, походила з того, що давніше молодь з навколишніх сіл, аби розпалити у собі ще більшу любовну жагу, вишкробувала в середині болвана. Те, що зішкроблювали, вживали також при різних недугах як цілющі ліки». Ще у XVII столітті краківський каштелян Якуб Собеський у інструкції до порядників і економів ключа Золочівського і Озерянського застерігав, «…щоби забороняли підданим перигринації на Бабі біля божища». Скинутий зі своєї постави і значно пошкоджений болван був закопаний у землю, але згодом витягнений назовні та наприкінці ХІХ століття ще лежав на полі селянина Дармоноса з Паньківців. За декілька років розбив болвана німецький колоніст Ґанн з Малинища та використав його в якості будівельного матеріалу для будівництва нового дому. Поряд з «Бабою» мав бути ще один давній камінь — Пробута або Прибитий Камінь, що невідомо звідки там узявся. У ньому було вирізблене заглиблення, що нагадувало людську стопу, яке у давні часи слугувало довколішнім селянам за якийсь релігійний символ, бо воду, що збиралася у цьому заглибленні після дощу, вживали як ліки від різних хвороб, найчастіше від очних недуг, пустули та виразок В околицях села Паньківці відомий польський краєзнавець, історик, археолог Антоній Шнайдер у ХІХ столітті зафіксував саме цей «відтиснутий» на камені слід ступні Пречистої Богородиці..
В 1866 році 5 жителів села захворіли на холеру.
1890 року село Паньківці належало пану Юзефу Мйончинському. В селі він був власником 70 моргів орної землі, 43 моргів луків, 3 морги городів і 3,5 морги пасовища, а також був власником 637 моргів лісу. За користування цим добром він платив до державної скарбниці 119 злотих земельного податку та 22 злотих податку з будівель.
Освіта
У 1885 році в селі існувала приватна школа, де навчалося 30 дітей.
У 1896, 1899, 1900, 1901, 1909, 1910 роках посада вчителя була вакантною.
У 1913—1914 роках в селі існувала однокласна школа, у якій вчителювала Іванна Блажковська.
У 1924 році в селі діяла однокласна школа з польською мовою навчання. Шкільний будинок був дерев'яним і мав лише одну кімнату для навчання.
Церква
На 1886 рік римо-католицька парафія Паньківців налічувала 70 вірних і була дочірньою римо-католицькій парафії у Підкамені, а греко-католицька парафія чисельністю 258 вірних і була дочірньою греко-католицькій в Черниці.
Відомі люди
- Гудима Петро Ярославович — український журналіст, громадський діяч, краєзнавець. Член Національної спілки журналістів України. Заслужений журналіст України.
- Преснер Богдан Михайлович (нар. 2 вересня 1952) — український урядовець, заступник міністра навколишнього природного середовища України (березень—квітень 2010).
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв'язку України: ВПЗ с. Підкамінь. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 20 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область
- Погода в селі Паньківці
- Відстані від села Паньківці. della.com.ua. Процитовано 20 грудня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Підкамінська селищна (сільська) рада
- Schneider А. Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji… — S. 17.
- Podkamień // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 403. (пол.)
- Skorowidz wszystkich miejscowości położonych w Królestwie Galicii i Lodomerii jakoteż w Wielkim Księstwie Krakowskim. Lwów. 1868.
- skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. — Lwów: Drukarnia Ludowa, 1904. — S. 152.(пол.)
- Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraju. — Lwów: nakł. i drukiem I. Jaegera, 1914. — S. 121.(пол.)
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego. — Т. 3. — Lwów, 1872. — S. 108. (пол.)
- Смерека Б. В. Описово-статистичні джерела про заселення та адміністративно-територіальний устрій Львівської землі Руського воєводства у XVI-XVIII ст.: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. — Київ : Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, 2016. — С. 333.
- Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — T. 10. — Lwów, 1884. — 409 s. (пол.)
- Schneider А. Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji… — S. 18—19.
- Бандрівський М. Чиї стопи відбилися на каменях? // Сварожі лики. Археологічно-релігієзнавчі нариси з історії Західної України. — Львів : Логос, 1992. — С. 333.
- Gazeta Narodowa R.5, nr 245 (24 października 1866).
- Pilat T. Skorowidz dóbr tabularnych w Galicyi z Wielkiem Ks. Krakowskiem. — Lwów, 1890. — 270 s. (пол.)
- Szematyzm Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem na rok 1909. — Lwów: nakładem Prezydyum c.k. Namiestnictwa, 1909. — S. 609. (пол.)
- Lehnert S. Spis nauczycieli publicznych szkół powszechnych i państwowych seminarjów nauczycielskich oraz spis szkół w okręgu szkolnym lwowskim obejmującym województwa lwowskie, stanisławowskie i tarnopolskie. — Lwów, 1924. — 373 s. (пол.)
- Львівські чиновники епохи Кучми повертаються у владу. galinfo.com.ua. 21 квітня 2010. Процитовано 7 лютого 2020.
Джерела
- Schneider А. Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji pod względem historycznym, statystycznym, topograficznym, orograficznym, geognostycznym, etnograficznym, handlowym, przemysłowym, sfragistycznym etc. — t. 2. — zeszyt 6. — Lwów: 1874, z drukarni J. Dobrzańskiego i K. Gromana. — S. 17—20. (пол.)
- Pańkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 843. (пол.)
Посилання
- КУ Народний дім села Панківці Підкамінської селищної ради Бродівського району Львівської області
- Поліклініка в Підкамені має нове обладнання
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pankivci Pa nkivci selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 86 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Pidkaminska selishna rada yakij pidporyadkovani smt Pidkamin ta sela Pankivci Strihalyuki Yablunivka selo PankivciKrayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Pidkaminska selishna gromadaOsnovni daniNaselennya 86Plosha 0 305 km Gustota naselennya 281 97 osib km Poshtovij indeks 80670Telefonnij kod 380 3266Geografichni daniGeografichni koordinati 49 57 08 pn sh 25 16 02 sh d 49 95222 pn sh 25 26722 sh d 49 95222 25 26722 Koordinati 49 57 08 pn sh 25 16 02 sh d 49 95222 pn sh 25 26722 sh d 49 95222 25 26722Serednya visota nad rivnem morya 228 mVodojmi r IkvaVidstan do oblasnogo centru 113 kmVidstan do rajonnogo centru 22 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BrodiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 kmMisceva vladaAdresa radi 80670 Lvivska obl Brodivskij r n smt Pidkamin vul Franka 1Silskij golova Butinskij Bogdan YaroslavovichKartaPankivciPankivciMapaGeografiyaSelo roztashovane za 22 km na pivdennij shid vid Brodiv Na shid vid sela roztashovanij Pidkamin na pivdennomu zahodi Litovishe na pivnichnomu zahodi Chernicya Selo roztashovane posered Voronyakiv u basejni Dnipra cherez poserednictvo riki Ikvi pravoyi pritoki Stiru Ikva teche vzdovzh pivnichno zahidnoyi mezhi sela z pivdennogo zahodu na pivdennij shid a potim u tomu zh napryamku cherez pivdenno zahidnij kraj miscevosti j u kinci rozlivayetsya na pivdennomu kuti sela v malij stavok z kotrogo vitikaye povertayuchi na shid ta teche do Pidkamenya razom z menshim potichkom kotrij teche z Chernici Silska zabudova roztashovana na pravomu berezi Ikvi na pivnichnomu krayu miscevosti Pivdennu chastinu miscevosti zajmayut lisi perevazhno dubovi u yakih takozh zrostayut lipi kleni berezi grab ta buk zokrema lis Pankivshina na pivdennomu zahodi ta Yasniskij lis na pivdennomu shodi z gospodarstvami Malinishe Krinichki ta Trebizh NaselennyaV 1857 roci v seli prozhivalo 286 osib U 1880 roci bulo 336 meshkanciv v gmini ta 54 u panskomu filvarku U 1885 roci v seli meshkalo 390 osib 1904 roku v seli meshkalo 433 osobi 1914 roku 472 osobi 1931 roku v seli bulo 103 dvori de meshkalo 532 osobi IstoriyaV dokumenti Martin iz Konina lvivskij voyevoda vregulyuye superechku mizh Olbrahtom Stolpsesom ta Shimonom Mazovichem cherez strah Dubeka nadayuchi pravo vlasnosti pershomu datovanomu 29 travnya 1394 roku de Pankivci zgaduyutsya yak selo Bankiv U 1552 roci selo bulo u vlasnosti Marcina Kameneckogo 1729 roku selo Pankivci perehodit vid paniv Gurskih do Cetneriv Naprikinci HIH stolittya pivnichnogo boku nad stavkom buv roztashovanij mlin Grebelka a takozh buli filvarok Yuzefivka ta korchma yaku nazivali Parizhem Cyu nazvu korchmi dav kolishnij vlasnik sela Yan B Konopka koli buduvav yiyi posered dvoh isnuyuchih korchm zi shidnogo boku bula korchma Holodriga sho nalezhala Pidkamenyu a z zahidnogo boku korchma nimeckoyi koloniyi v Malinishi Nazva Parizh ne prizhilasya tomu miscevimi meshkancyami vona zhartoma nazivalasya Vigodivka abo Na Babi Poryad roztashovuvalasya panska pasika Nazva Baba pohodila vid isnuyuchogo kam yanogo bolvana sho na toj chas stoyav v seli a miscevi nazivali jogo baboyu Kam yana figura nibi divchina v kozhushku z vistupayuchimi persami u yarmulci chi chepcyu na golovi i zvisayuchimi rukami Sered selyan figuru duzhe shanuvali Bolvan na grudyah mav vizholoblenu dirku yaka yak perekazuvali pohodila z togo sho davnishe molod z navkolishnih sil abi rozpaliti u sobi she bilshu lyubovnu zhagu vishkrobuvala v seredini bolvana Te sho zishkroblyuvali vzhivali takozh pri riznih nedugah yak cilyushi liki She u XVII stolitti krakivskij kashtelyan Yakub Sobeskij u instrukciyi do poryadnikiv i ekonomiv klyucha Zolochivskogo i Ozeryanskogo zasterigav shobi zaboronyali piddanim perigrinaciyi na Babi bilya bozhisha Skinutij zi svoyeyi postavi i znachno poshkodzhenij bolvan buv zakopanij u zemlyu ale zgodom vityagnenij nazovni ta naprikinci HIH stolittya she lezhav na poli selyanina Darmonosa z Pankivciv Za dekilka rokiv rozbiv bolvana nimeckij kolonist Gann z Malinisha ta vikoristav jogo v yakosti budivelnogo materialu dlya budivnictva novogo domu Poryad z Baboyu mav buti she odin davnij kamin Probuta abo Pribitij Kamin sho nevidomo zvidki tam uzyavsya U nomu bulo virizblene zagliblennya sho nagaduvalo lyudsku stopu yake u davni chasi sluguvalo dovkolishnim selyanam za yakijs religijnij simvol bo vodu sho zbiralasya u comu zagliblenni pislya doshu vzhivali yak liki vid riznih hvorob najchastishe vid ochnih nedug pustuli ta virazok V okolicyah sela Pankivci vidomij polskij krayeznavec istorik arheolog Antonij Shnajder u HIH stolitti zafiksuvav same cej vidtisnutij na kameni slid stupni Prechistoyi Bogorodici V 1866 roci 5 zhiteliv sela zahvorili na holeru 1890 roku selo Pankivci nalezhalo panu Yuzefu Mjonchinskomu V seli vin buv vlasnikom 70 morgiv ornoyi zemli 43 morgiv lukiv 3 morgi gorodiv i 3 5 morgi pasovisha a takozh buv vlasnikom 637 morgiv lisu Za koristuvannya cim dobrom vin plativ do derzhavnoyi skarbnici 119 zlotih zemelnogo podatku ta 22 zlotih podatku z budivel OsvitaU 1885 roci v seli isnuvala privatna shkola de navchalosya 30 ditej U 1896 1899 1900 1901 1909 1910 rokah posada vchitelya bula vakantnoyu U 1913 1914 rokah v seli isnuvala odnoklasna shkola u yakij vchitelyuvala Ivanna Blazhkovska U 1924 roci v seli diyala odnoklasna shkola z polskoyu movoyu navchannya Shkilnij budinok buv derev yanim i mav lishe odnu kimnatu dlya navchannya CerkvaNa 1886 rik rimo katolicka parafiya Pankivciv nalichuvala 70 virnih i bula dochirnoyu rimo katolickij parafiyi u Pidkameni a greko katolicka parafiya chiselnistyu 258 virnih i bula dochirnoyu greko katolickij v Chernici Vidomi lyudiGudima Petro Yaroslavovich ukrayinskij zhurnalist gromadskij diyach krayeznavec Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Zasluzhenij zhurnalist Ukrayini Presner Bogdan Mihajlovich nar 2 veresnya 1952 ukrayinskij uryadovec zastupnik ministra navkolishnogo prirodnogo seredovisha Ukrayini berezen kviten 2010 PrimitkiPoshtovi indeksi ta viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrayini VPZ s Pidkamin services ukrposhta com Ukrposhta Procitovano 20 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kodi avtomatichnogo mizhmiskogo zv yazku Lvivska oblast Pogoda v seli Pankivci Vidstani vid sela Pankivci della com ua Procitovano 20 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Pidkaminska selishna silska rada Schneider A Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji S 17 Podkamien Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 403 pol Skorowidz wszystkich miejscowosci polozonych w Krolestwie Galicii i Lodomerii jakotez w Wielkim Ksiestwie Krakowskim Lwow 1868 skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w Krolestwie Galicyi Wielkiem Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dotad zaszlych zmian terytoryalnych kraju Lwow Drukarnia Ludowa 1904 S 152 pol Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowosci z przysiolkami w Krolestwie Galicyi Wielkiem Ksiestwie Krakowskiem i Ksiestwie Bukowinskiem z uwzglednieniem wszystkich dotad zaszlych zmian terytoryalnych kraju Lwow nakl i drukiem I Jaegera 1914 S 121 pol Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Alexandra hr Stadnickiego Wyd staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego T 3 Lwow 1872 S 108 pol Smereka B V Opisovo statistichni dzherela pro zaselennya ta administrativno teritorialnij ustrij Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva u XVI XVIII st Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Kiyiv Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini 2016 S 333 Akta grodzkie i ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardynskiego we Lwowie w skutek fundacyi sp Aleksandra hr Stadnickiego Wyd staraniem Galicyjskiego Wydzialu Krajowego T 10 Lwow 1884 409 s pol Schneider A Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji S 18 19 Bandrivskij M Chiyi stopi vidbilisya na kamenyah Svarozhi liki Arheologichno religiyeznavchi narisi z istoriyi Zahidnoyi Ukrayini Lviv Logos 1992 S 333 Gazeta Narodowa R 5 nr 245 24 pazdziernika 1866 Pilat T Skorowidz dobr tabularnych w Galicyi z Wielkiem Ks Krakowskiem Lwow 1890 270 s pol Szematyzm Krolestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkiem Ksiestwem Krakowskiem na rok 1909 Lwow nakladem Prezydyum c k Namiestnictwa 1909 S 609 pol Lehnert S Spis nauczycieli publicznych szkol powszechnych i panstwowych seminarjow nauczycielskich oraz spis szkol w okregu szkolnym lwowskim obejmujacym wojewodztwa lwowskie stanislawowskie i tarnopolskie Lwow 1924 373 s pol Lvivski chinovniki epohi Kuchmi povertayutsya u vladu galinfo com ua 21 kvitnya 2010 Procitovano 7 lyutogo 2020 DzherelaSchneider A Encyklopedia do krajoznawstwa Galicji pod wzgledem historycznym statystycznym topograficznym orograficznym geognostycznym etnograficznym handlowym przemyslowym sfragistycznym etc t 2 zeszyt 6 Lwow 1874 z drukarni J Dobrzanskiego i K Gromana S 17 20 pol Pankowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 843 pol PosilannyaKU Narodnij dim sela Pankivci Pidkaminskoyi selishnoyi radi Brodivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Poliklinika v Pidkameni maye nove obladnannyaCe nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi