Пануцос Нотарас (грец. Πανούτσος Νοταράς; 31 березня 1740 — 18 січня 1849) — грецький політик і революціонер, який був провідною фігурою грецької війни за незалежність, кілька разів займав пост голови грецьких національних зборів і законодавчих органів, а такох член організації Філікі Етерія.
Пануцос Нотарас | |
---|---|
грец. Πανούτσος Νοταράς | |
Народився | 31 березня 1740 |
Помер | 18 січня 1849 (108 років) |
Громадянство | Греція |
Національність | грек |
Діяльність | політик, політичний діяч, революціонер |
Знання мов | новогрецька |
Членство | Філікі Етерія |
Посада | d, Міністр фінансів Греції і d |
Рід | d |
|
Біографія
Пануцос Нотарас народився 31 березня 1740 року в Трікалі, Коринфія, імовірно, в 1752 році. Його сім'я, Нотаради, входила в число шести найбільш відомих грецьких православних сімей Пелопоннеса в період пізнього османського панування і займала високі пости в провінційній адміністрації. Батько Пануцоса, Спірідон Нотарас, вважався одним з найбільш освічених грецьких магнатів. Сам Пануцос отримав гарну освіту у вченого Григоріоса Карвуніса, хоча його слабке здоров'я не дозволяло йому відправитися на навчання до Італії.
Грецька війна за незалежність
Пануцос Нотарас брав участь у невдалому повстанні Орлова в 1770 році, а в 1818 році став членом Філікі Етерія, таємного товариства, що готувався до чергового грецького повстання проти Османської імперії. Він вважав початок грецької війни за незалежність у березні 1821 року занадто передчасним і посварився з посланцем Етареї Папафлесасом з цього питання. Проте, після того, як повстання продовжувалося, і після страти його брата Андріка османами в квітні і прибуття Демітріоса Іпсілантіса на Пелопоннес в червні, він вирішив підтримати його. Він був обраний представником на перших Перші Національних зборах в Епідаврі наприкінці 1821 року і брав участь у комітеті з 12 членів, який розробив Грецьку Конституцію 1822 року. У першому виконавчому органі тимчасового уряду, що служив з січня 1822 по квітень 1823 року, він був міністром економіки. З 11 жовтня 1824 року по 6 квітня 1826 року Нотарас займав пост президента законодавчого корпусу, хоча в той час цей орган був значною мірою відсунутий на другий план виконавчою владою. У грецьких громадянських війнах 1824—1825 років він став на бік «урядової» фракції, хоча спочатку симпатизував «військової» фракції навколо Теодороса Колокотроніса. Проте, як голова законодавчих зборів він безуспішно намагався виступити посередником між двома сторонами і закликав уряд проявити поблажливість і помилувати своїх супротивників.
Нотарас недовго (6-16 квітня 1826 року) займав пост голови Третього Національних зборів, але його засідання були припинені у зв'язку зі звісткою про падіння Місолонги. Він залишався головою тимчасового комітету, що представляв збори виконавчої влади, і 16 березня 1827 видав наказ про відновлення зборів в Трезені. Через свою участь у скандалі на підтримку свого племінника Іоанніса Нотараса він був звільнений зі своєї посади ще до того, як Асамблея знову зібралася, і пішов з суспільного життя на два роки. За нового правителя Греції Іоанніса Каподистрії Нотарас став членом Панеллініону, консультативного органу, створеного замість парламенту, але не був там дуже активний. 27 листопада 1829 року Каподистрія призначив Нотараса головою Апеляційного суду в Нафпліоні.
Нотарас взяв участь у П'ятому Національному зібранні в Нафпліоні, де після відставки брата і наступника Іоанніса Каподистрії, Августиноса, він підтримав Іоанніса Колеттіса. Він був обраний головою зборів 11 червня 1832 року і очолював його до тих пір, поки воно не розпалося 20 серпня. Його недовге перебування на посаді було обумовлено прийняттям баварського принца Оттона, обраного трьома великими державами (Францією, Англією, Росією) королем Греції.
Примітки
- (1973). The Greek Struggle for Independence, 1821–1833. University of California Press. с. 123–132. ISBN .
- Dakin, Douglas (1973). The Greek Struggle for Independence, 1821–1833. University of California Press. с. 194ff. ISBN .
- Dakin, Douglas (1973). The Greek Struggle for Independence, 1821–1833. University of California Press. с. 308. ISBN .
Посилання
- Αγαπητός Σ. Αγαπητός (1877). Οι Ένδοξοι Έλληνες του 1821, ή Οι Πρωταγωνισταί της Ελλάδος. Τυπογραφείον Α. Σ. Αγαπητού, Εν Πάτραις. с. 179—184. Процитовано 13 Αυγούστου 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Panucos Notaras grec Panoytsos Notaras 31 bereznya 1740 18 sichnya 1849 greckij politik i revolyucioner yakij buv providnoyu figuroyu greckoyi vijni za nezalezhnist kilka raziv zajmav post golovi greckih nacionalnih zboriv i zakonodavchih organiv a takoh chlen organizaciyi Filiki Eteriya Panucos Notarasgrec Panoytsos NotarasNarodivsya31 bereznya 1740 1740 03 31 Pomer18 sichnya 1849 1849 01 18 108 rokiv Gromadyanstvo GreciyaNacionalnistgrekDiyalnistpolitik politichnij diyach revolyucionerZnannya movnovogreckaChlenstvoFiliki EteriyaPosadad Ministr finansiv Greciyi i dRidd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPanucos Notaras narodivsya 31 bereznya 1740 roku v Trikali Korinfiya imovirno v 1752 roci Jogo sim ya Notaradi vhodila v chislo shesti najbilsh vidomih greckih pravoslavnih simej Peloponnesa v period piznogo osmanskogo panuvannya i zajmala visoki posti v provincijnij administraciyi Batko Panucosa Spiridon Notaras vvazhavsya odnim z najbilsh osvichenih greckih magnativ Sam Panucos otrimav garnu osvitu u vchenogo Grigoriosa Karvunisa hocha jogo slabke zdorov ya ne dozvolyalo jomu vidpravitisya na navchannya do Italiyi Grecka vijna za nezalezhnistPanucos Notaras brav uchast u nevdalomu povstanni Orlova v 1770 roci a v 1818 roci stav chlenom Filiki Eteriya tayemnogo tovaristva sho gotuvavsya do chergovogo greckogo povstannya proti Osmanskoyi imperiyi Vin vvazhav pochatok greckoyi vijni za nezalezhnist u berezni 1821 roku zanadto peredchasnim i posvarivsya z poslancem Etareyi Papaflesasom z cogo pitannya Prote pislya togo yak povstannya prodovzhuvalosya i pislya strati jogo brata Andrika osmanami v kvitni i pributtya Demitriosa Ipsilantisa na Peloponnes v chervni vin virishiv pidtrimati jogo Vin buv obranij predstavnikom na pershih Pershi Nacionalnih zborah v Epidavri naprikinci 1821 roku i brav uchast u komiteti z 12 chleniv yakij rozrobiv Grecku Konstituciyu 1822 roku U pershomu vikonavchomu organi timchasovogo uryadu sho sluzhiv z sichnya 1822 po kviten 1823 roku vin buv ministrom ekonomiki Z 11 zhovtnya 1824 roku po 6 kvitnya 1826 roku Notaras zajmav post prezidenta zakonodavchogo korpusu hocha v toj chas cej organ buv znachnoyu miroyu vidsunutij na drugij plan vikonavchoyu vladoyu U greckih gromadyanskih vijnah 1824 1825 rokiv vin stav na bik uryadovoyi frakciyi hocha spochatku simpatizuvav vijskovoyi frakciyi navkolo Teodorosa Kolokotronisa Prote yak golova zakonodavchih zboriv vin bezuspishno namagavsya vistupiti poserednikom mizh dvoma storonami i zaklikav uryad proyaviti poblazhlivist i pomiluvati svoyih suprotivnikiv Notaras nedovgo 6 16 kvitnya 1826 roku zajmav post golovi Tretogo Nacionalnih zboriv ale jogo zasidannya buli pripineni u zv yazku zi zvistkoyu pro padinnya Misolongi Vin zalishavsya golovoyu timchasovogo komitetu sho predstavlyav zbori vikonavchoyi vladi i 16 bereznya 1827 vidav nakaz pro vidnovlennya zboriv v Trezeni Cherez svoyu uchast u skandali na pidtrimku svogo pleminnika Ioannisa Notarasa vin buv zvilnenij zi svoyeyi posadi she do togo yak Asambleya znovu zibralasya i pishov z suspilnogo zhittya na dva roki Za novogo pravitelya Greciyi Ioannisa Kapodistriyi Notaras stav chlenom Panellinionu konsultativnogo organu stvorenogo zamist parlamentu ale ne buv tam duzhe aktivnij 27 listopada 1829 roku Kapodistriya priznachiv Notarasa golovoyu Apelyacijnogo sudu v Nafplioni Notaras vzyav uchast u P yatomu Nacionalnomu zibranni v Nafplioni de pislya vidstavki brata i nastupnika Ioannisa Kapodistriyi Avgustinosa vin pidtrimav Ioannisa Kolettisa Vin buv obranij golovoyu zboriv 11 chervnya 1832 roku i ocholyuvav jogo do tih pir poki vono ne rozpalosya 20 serpnya Jogo nedovge perebuvannya na posadi bulo obumovleno prijnyattyam bavarskogo princa Ottona obranogo troma velikimi derzhavami Franciyeyu Angliyeyu Rosiyeyu korolem Greciyi Primitki 1973 The Greek Struggle for Independence 1821 1833 University of California Press s 123 132 ISBN 9780520023420 Dakin Douglas 1973 The Greek Struggle for Independence 1821 1833 University of California Press s 194ff ISBN 9780520023420 Dakin Douglas 1973 The Greek Struggle for Independence 1821 1833 University of California Press s 308 ISBN 9780520023420 PosilannyaAgaphtos S Agaphtos 1877 Oi Endo3oi Ellhnes toy 1821 h Oi Prwtagwnistai ths Ellados Typografeion A S Agaphtoy En Patrais s 179 184 Procitovano 13 Aygoystoy 2009