Пантеон Ходживанка (вірм. Խոջիվանք; груз. ხოჯივანქი) — вірменське меморіальне кладовище і архітектурний комплекс в північно-східній частині району Авлабарі в Тбілісі, Грузія. Місце поховання відомих вірменських письменників, митців та громадських діячів.
Пантеон Ходживанка | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Грузія |
Розташування | Тбілісі, Авлабарі |
Відкрито | |
Адреса: 1/26 Zhoneti St | |
Пантеон Ходживанка Пантеон Ходживанка (Грузія) | |
Пантеон Ходживанка у Вікісховищі |
Він складався з величезного меморіального кладовища і Вірменської церкви Пресвятої Богородиці (церква св. Аствацаціна). Церкву і більшу частину кладовища було зруйновано в 1937 році, а в період між 1995 і 2004 роками більша частина решти кладовища була зруйнована, коли будувався собор Святої Трійці (також відомий як собор Самеби). Невелика частина, що залишилася разом з деякими переміщеними надгробками, збереглася як вірменський Пантеон Тбілісі.
Передісторія
Ця ділянка землі з давніх часів належала роду Бебутів і спочатку була їх родовим кладовищем.
Назву Ходживанк утворено з імені одного з Бебутів, засновника обителі — Ходжі-Бебута (він же Ашхарбек Бебутов, Аслан Мелік-Бебут), який був сином Бебут Бека.
Батько Ашхарбека Бебутова — Бебут Бек осів у Тифлісі та отримав 1621 (за іншою версією — 1612) року від Шаха Персії Аббаса I грамоту на землеволодіння.
Збереглася складена грузинською і перською мовами грамота царя Ростома, згідно з якою скарбник грузинського царя XVII століття Ростома Картлі (1633-1658) з Дому Багратіоні, керуючий чеканщиками монет Ходжа Бебут звернувся до царського двору з проханням про дозвіл побудувати церкву на родовій усипальниці, що знаходиться:
«...на міському кладовищі в напрямку Авлабар, під горою Махата.»
Цар виділив також місце для саду, розташованого поруч з їх усипальницею, вище храму. Грузинська редакція грамоти була складена рукою мдіван-мцігнобара Біртвела Туманішвілі і датується 1654 роком.
Будівництво і розбудова
Церкву Сурб Аствацацин (Смиренного Аслана) було збудована 1104 року. Зберігся церковний будівельний напис що і нині перебуває в Історико-етнографічному музеї м. Тбілісі:
«В літо вірменське 1104-е, волею Божою я, Ходжа Бебут, брат мій Хатин, і дружина моя Лалі побудували цю святу церкву Сурб Аствацацин (Смиренного Аслана).»
Цей запис, скоріше, свідчив про початок розбудови.
Церква Сурб Аствацацин, присвячена Святій Богородиці, була гарна, мала огорожу і квітучий сад навколо. Пізніше, право володіння цією ділянкою Бебутами були підтверджені Теймуразом II і Іраклієм II. Син Бебут-Бека — Аслан Мелік-Бебут, який був скарбником грузинського царя Ростома Картлі з Дому Багратіоні, розширив цвинтар, побудував водогін, посадив дерева.
1655 року церква св. Аствацаціна була побудована і названа Ходживанк на честь засновника, якого грузинський цар Ростом називав - Ходжа Бебут (Великий Бебут). Пізніше цвинтар теж називався Ходживанк.
1899 року цвинтар був огороджений масивною стіною, на той час він став найбільшим вірменським цвинтарем у Тбілісі. Кількість поховань в період до його руйнування склала більше 90 000.
Руйнування кладовища
У 1934 р, після наказу Лаврентія Берії, цвинтар почали активно руйнувати; були підірвані споруди вірменського монастиря Ходживанк, знищені всі каплиці і склепи. Все це тривало до 1938 р. У підсумку, на місці цвинтаря з'явився тбіліський міський парк Дружби. Завдяки зусиллям художника Гіго Шарбабчяна і архітектора Рубена Агабаба вдалося врятувати кілька могил, які перебували поруч з могилою Раффі. І тільки 17 березня 1962 р. із зібраних на території колишнього кладовища надгробків і трупів на цьому місці був відкритий Пантеон вірменських письменників і громадських діячів. Нині на цій території стоїть кафедральний собор Святої Трійці Грузинської Православної Церкви. 9 листопада 2002 році відкрито нинішня територію пантеону "Ходживанка".
Були знищені багаті пам'ятники з рідкісних сортів мармуру і скромні надгробки бідняків, мармурові та кам'яні хачкари. Зникли металеві решітки прекрасної ковальської роботи. Спеціальні бригади НКВС Грузії, підлеглі Берії, денно і нощно глумилися над могилами, мародерствували, вишукуючи коштовності в усипальницях. Цвинтар рівняли із землю. Все це тривало до 1938 року.
Так кам'яний літопис припинив своє існування. Лише невелику частину поховань вдалося врятувати, перенісши останки на інші кладовища. Були врятовані, зокрема, надгробок з могили О. Туманяна і обеліск Раффі.
Історія міста Тбілісі позбулася важливого джерела - матеріалів старого міського кладовища. Ні переписані в 20-і роки і опубліковані у Відні А. Еремяном епіграфії другої половини XIX і початку ХХ століття, ні збережені окремі ходживанкскі надгробки в Історико-етнографічному музеї м Тбілісі не можуть дати більш-менш цілісного уявлення про функціонувавший принаймні з XVI століття цвинтар. За словами того ж Єремяна:
«в Ходживанку були тисячі гранітних, мармурових скульптур і стел, тисячі коротких, але хвилюючих написів, сумних віршів і чотиривіршів»
Руйнування залишків кладовища продовжилося між 1995 і 2004 роками під час будівництва Троїцького тбіліського собору Святої Трійці (Тбілісі) «Могили предків». Так 1994 року саме в тому місці, де стояла підірвана церква Сурб Аствацацин, було освячено закладний камінь і почато будівництва грузинської православної церкви Самеба.
2001 року групою невстановлених осіб на кладовищі був здійснений черговий акт вандалізму і святотатства щодо вірменських поховань. Були розбиті і розкидані надгробки, зірвані і викрадені таблички з них, вкрадені мармурові плити з семи могил діячів вірменської культури. Зловмисниками також був перевернутий постамент на могилі Раффі.
Відомі поховання
Ім'я | Дата | Професія | Надгробок |
---|---|---|---|
Газарос Агаян | 1840–1911 | Письменник, педагог, фольклорист, історик, мовознавець і громадський діяч | |
Акоп Агхабаб | 1926 | Поет | |
Акоп Акопян | 1866–1937 | Поет | |
Ісахак Аліханян | 1946 | Театральний актор, режисер | |
Арцруні Григор | 1845–1892 | Засновник і видавець газети «Мшак» | |
Баграт Айвазян | 1863–1937 | Письменник, педагог | |
Засновник меморіалу «Ходживанк» | |||
[en] | 1791–1858 | Генерал Російської Імперії | |
Нікол Думан | 1867–1914 | Військовий лідер, член партії «Дашнакцутюн», народний герой Вірменії. | |
[en] | 1916 | Військовий лідер, командир федаїнів | |
Дарчинян Саркис | 1947–2013 | ||
[en] | 1866–1913 | Один з засновників «Дашнакцутюн» | |
Дживані (Степан Левонян) | 1846–1909 | Композитор, співак | |
Вано Ходжабекян | 1875–1922 | Художник-графік | |
[en] | 1842–1911 | Нафтовий магнат і благодійник | |
Ольга Майсурян | 1861–1931 | Актриса | |
Мурацан (Григор Тер-Ованесян) | 1854–1908 | Письменник | |
Нар-Дос (Михаїл Ованесян) | 1867–1933 | Письменник | |
Степан Нерсесян | 1807–1884 | Художник | |
Ісай Пітоев | 1904 | Педагог і філантроп | |
Перч Прошян | 1837–1909 | Письменник і педагог | |
Раффі (Акоп Мелік Акопян) | 1835–1888 | Письменник, Співець Вірменської Свободи | |
Сос Сосян | 1928–2008 | Актор | |
Ґабріель Сундукян | 1825–1912 | Письменник, драматург. Засновник сучасної вірменської драми | |
Князь Георгій Туманов | 1854–1920 | Засновник грузинського театрального товариства і Тифліського коледжу | |
Князь Михайло Туманов | 1818–1875 | Відомий грузинський літератор та перекладач | |
Ованес Туманян | 1869–1923 | видатний вірменський поет і письменник, громадський діяч | |
Геворк Хаквердян | 1892 | Філолог, лікар, громадський діяч, видавець. | |
Ґаяне Хачатурян | 1942–2009 | Художник | |
Нагаш Ховнатан | 1722 | Живописець, засновник династії Ховнатаньянів | |
Мкртум Ховнатаньян | 1846 | Живописець, з династії Ховнатаньянів | |
Нікіта Шахназарян | Генерал-лейтенант. Учасник Російсько-турецької війни (1877–78) | ||
[en] | 1822–1888 | Вірменський письменник, публіцист, лікар і вчитель | |
Олександр Цатурян | 1865–1917 | Поет і перекладач | |
Евангулян Геворк Григорьевич | 1843–1901 | Міський голова, юрист, журналист | |
Макар Екмалян | 1856–1905 | Композитор, диригент, автор Вірменської літургії | |
Олександр Єрицян | 1841–1902 | Вірменський письменник, історик, археолог |
Примітки
- Вірменські храми і ...
Посилання
- «Могили предків»(рос.)
- Вірменські храми
- Вірменський пантеон в Тбілісі(англ.)
- Пантеон Ходжаванка в Тбілісі(англ.)
- Haykakan Hanragitaran, Пантеон Ходживанка(вірм.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Panteon Hodzhivanka virm Խոջիվանք gruz ხოჯივანქი virmenske memorialne kladovishe i arhitekturnij kompleks v pivnichno shidnij chastini rajonu Avlabari v Tbilisi Gruziya Misce pohovannya vidomih virmenskih pismennikiv mitciv ta gromadskih diyachiv Panteon Hodzhivanka d Kat Panteon HodzhivankaInformaciya pro cvintar41 41 54 pn sh 44 49 07 sh d H G OKrayina GruziyaRoztashuvannya Tbilisi AvlabariVidkrito 1655Adresa 1 26 Zhoneti StPanteon HodzhivankaPanteon Hodzhivanka Gruziya Panteon Hodzhivanka u Vikishovishi Vhid do Panteonu Hodzhivanka Virmenskij Panteon Tbilisi ta sobor Sameba Mogili virmenskij Panteon Tbilisi Rozkopki bilya Panteonu Hodzhivanka Epitafiyi u virmenskomu Panteoni Tbilisi Epitafiyi u virmenskomu Panteoni Tbilisi Monument na mogili Raffi Monument z Panteonu Hodzhivanka Vin skladavsya z velicheznogo memorialnogo kladovisha i Virmenskoyi cerkvi Presvyatoyi Bogorodici cerkva sv Astvacacina Cerkvu i bilshu chastinu kladovisha bulo zrujnovano v 1937 roci a v period mizh 1995 i 2004 rokami bilsha chastina reshti kladovisha bula zrujnovana koli buduvavsya sobor Svyatoyi Trijci takozh vidomij yak sobor Samebi Nevelika chastina sho zalishilasya razom z deyakimi peremishenimi nadgrobkami zbereglasya yak virmenskij Panteon Tbilisi PeredistoriyaCya dilyanka zemli z davnih chasiv nalezhala rodu Bebutiv i spochatku bula yih rodovim kladovishem Nazvu Hodzhivank utvoreno z imeni odnogo z Bebutiv zasnovnika obiteli Hodzhi Bebuta vin zhe Ashharbek Bebutov Aslan Melik Bebut yakij buv sinom Bebut Beka Batko Ashharbeka Bebutova Bebut Bek osiv u Tiflisi ta otrimav 1621 za inshoyu versiyeyu 1612 roku vid Shaha Persiyi Abbasa I gramotu na zemlevolodinnya Zbereglasya skladena gruzinskoyu i perskoyu movami gramota carya Rostoma zgidno z yakoyu skarbnik gruzinskogo carya XVII stolittya Rostoma Kartli 1633 1658 z Domu Bagrationi keruyuchij chekanshikami monet Hodzha Bebut zvernuvsya do carskogo dvoru z prohannyam pro dozvil pobuduvati cerkvu na rodovij usipalnici sho znahoditsya na miskomu kladovishi v napryamku Avlabar pid goroyu Mahata Car vidiliv takozh misce dlya sadu roztashovanogo poruch z yih usipalniceyu vishe hramu Gruzinska redakciya gramoti bula skladena rukoyu mdivan mcignobara Birtvela Tumanishvili i datuyetsya 1654 rokom Budivnictvo i rozbudovaCerkvu Surb Astvacacin Smirennogo Aslana bulo zbudovana 1104 roku Zberigsya cerkovnij budivelnij napis sho i nini perebuvaye v Istoriko etnografichnomu muzeyi m Tbilisi V lito virmenske 1104 e voleyu Bozhoyu ya Hodzha Bebut brat mij Hatin i druzhina moya Lali pobuduvali cyu svyatu cerkvu Surb Astvacacin Smirennogo Aslana Cej zapis skorishe svidchiv pro pochatok rozbudovi Cerkva Surb Astvacacin prisvyachena Svyatij Bogorodici bula garna mala ogorozhu i kvituchij sad navkolo Piznishe pravo volodinnya ciyeyu dilyankoyu Bebutami buli pidtverdzheni Tejmurazom II i Irakliyem II Sin Bebut Beka Aslan Melik Bebut yakij buv skarbnikom gruzinskogo carya Rostoma Kartli z Domu Bagrationi rozshiriv cvintar pobuduvav vodogin posadiv dereva 1655 roku cerkva sv Astvacacina bula pobudovana i nazvana Hodzhivank na chest zasnovnika yakogo gruzinskij car Rostom nazivav Hodzha Bebut Velikij Bebut Piznishe cvintar tezh nazivavsya Hodzhivank 1899 roku cvintar buv ogorodzhenij masivnoyu stinoyu na toj chas vin stav najbilshim virmenskim cvintarem u Tbilisi Kilkist pohovan v period do jogo rujnuvannya sklala bilshe 90 000 Rujnuvannya kladovishaU 1934 r pislya nakazu Lavrentiya Beriyi cvintar pochali aktivno rujnuvati buli pidirvani sporudi virmenskogo monastirya Hodzhivank znisheni vsi kaplici i sklepi Vse ce trivalo do 1938 r U pidsumku na misci cvintarya z yavivsya tbiliskij miskij park Druzhbi Zavdyaki zusillyam hudozhnika Gigo Sharbabchyana i arhitektora Rubena Agababa vdalosya vryatuvati kilka mogil yaki perebuvali poruch z mogiloyu Raffi I tilki 17 bereznya 1962 r iz zibranih na teritoriyi kolishnogo kladovisha nadgrobkiv i trupiv na comu misci buv vidkritij Panteon virmenskih pismennikiv i gromadskih diyachiv Nini na cij teritoriyi stoyit kafedralnij sobor Svyatoyi Trijci Gruzinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi 9 listopada 2002 roci vidkrito ninishnya teritoriyu panteonu Hodzhivanka Buli znisheni bagati pam yatniki z ridkisnih sortiv marmuru i skromni nadgrobki bidnyakiv marmurovi ta kam yani hachkari Znikli metalevi reshitki prekrasnoyi kovalskoyi roboti Specialni brigadi NKVS Gruziyi pidlegli Beriyi denno i noshno glumilisya nad mogilami maroderstvuvali vishukuyuchi koshtovnosti v usipalnicyah Cvintar rivnyali iz zemlyu Vse ce trivalo do 1938 roku Tak kam yanij litopis pripiniv svoye isnuvannya Lishe neveliku chastinu pohovan vdalosya vryatuvati perenisshi ostanki na inshi kladovisha Buli vryatovani zokrema nadgrobok z mogili O Tumanyana i obelisk Raffi Istoriya mista Tbilisi pozbulasya vazhlivogo dzherela materialiv starogo miskogo kladovisha Ni perepisani v 20 i roki i opublikovani u Vidni A Eremyanom epigrafiyi drugoyi polovini XIX i pochatku HH stolittya ni zberezheni okremi hodzhivankski nadgrobki v Istoriko etnografichnomu muzeyi m Tbilisi ne mozhut dati bilsh mensh cilisnogo uyavlennya pro funkcionuvavshij prinajmni z XVI stolittya cvintar Za slovami togo zh Yeremyana v Hodzhivanku buli tisyachi granitnih marmurovih skulptur i stel tisyachi korotkih ale hvilyuyuchih napisiv sumnih virshiv i chotirivirshiv Rujnuvannya zalishkiv kladovisha prodovzhilosya mizh 1995 i 2004 rokami pid chas budivnictva Troyickogo tbiliskogo soboru Svyatoyi Trijci Tbilisi Mogili predkiv Tak 1994 roku same v tomu misci de stoyala pidirvana cerkva Surb Astvacacin bulo osvyacheno zakladnij kamin i pochato budivnictva gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Sameba 2001 roku grupoyu nevstanovlenih osib na kladovishi buv zdijsnenij chergovij akt vandalizmu i svyatotatstva shodo virmenskih pohovan Buli rozbiti i rozkidani nadgrobki zirvani i vikradeni tablichki z nih vkradeni marmurovi pliti z semi mogil diyachiv virmenskoyi kulturi Zlovmisnikami takozh buv perevernutij postament na mogili Raffi Vidomi pohovannyaIm ya Data Profesiya Nadgrobok Gazaros Agayan 1840 1911 Pismennik pedagog folklorist istorik movoznavec i gromadskij diyach Akop Aghabab 1926 Poet Akop Akopyan 1866 1937 Poet Isahak Alihanyan 1946 Teatralnij aktor rezhiser Arcruni Grigor 1845 1892 Zasnovnik i vidavec gazeti Mshak Bagrat Ajvazyan 1863 1937 Pismennik pedagog Zasnovnik memorialu Hodzhivank en 1791 1858 General Rosijskoyi Imperiyi Nikol Duman 1867 1914 Vijskovij lider chlen partiyi Dashnakcutyun narodnij geroj Virmeniyi en 1916 Vijskovij lider komandir fedayiniv Darchinyan Sarkis 1947 2013 Arhivist Art fotograf Avtor knigi virm Թիֆլիս Հայկական ճեպանկարներ ukr Tiflis Virmenski etyudi eskizi ta statej pro virmenski sporudi u staromu Tiflisi en 1866 1913 Odin z zasnovnikiv Dashnakcutyun Dzhivani Stepan Levonyan 1846 1909 Kompozitor spivak Vano Hodzhabekyan 1875 1922 Hudozhnik grafik en 1842 1911 Naftovij magnat i blagodijnik Olga Majsuryan 1861 1931 Aktrisa Muracan Grigor Ter Ovanesyan 1854 1908 Pismennik Nar Dos Mihayil Ovanesyan 1867 1933 Pismennik Stepan Nersesyan 1807 1884 Hudozhnik Isaj Pitoev 1904 Pedagog i filantrop Perch Proshyan 1837 1909 Pismennik i pedagog Raffi Akop Melik Akopyan 1835 1888 Pismennik Spivec Virmenskoyi Svobodi Sos Sosyan 1928 2008 Aktor Gabriel Sundukyan 1825 1912 Pismennik dramaturg Zasnovnik suchasnoyi virmenskoyi drami Knyaz Georgij Tumanov 1854 1920 Zasnovnik gruzinskogo teatralnogo tovaristva i Tifliskogo koledzhu Knyaz Mihajlo Tumanov 1818 1875 Vidomij gruzinskij literator ta perekladach Ovanes Tumanyan 1869 1923 vidatnij virmenskij poet i pismennik gromadskij diyach Gevork Hakverdyan 1892 Filolog likar gromadskij diyach vidavec Gayane Hachaturyan 1942 2009 Hudozhnik Nagash Hovnatan 1722 Zhivopisec zasnovnik dinastiyi Hovnatanyaniv Mkrtum Hovnatanyan 1846 Zhivopisec z dinastiyi Hovnatanyaniv Nikita Shahnazaryan General lejtenant Uchasnik Rosijsko tureckoyi vijni 1877 78 en 1822 1888 Virmenskij pismennik publicist likar i vchitel Oleksandr Caturyan 1865 1917 Poet i perekladach Evangulyan Gevork Grigorevich 1843 1901 Miskij golova yurist zhurnalist Makar Ekmalyan 1856 1905 Kompozitor dirigent avtor Virmenskoyi liturgiyi Oleksandr Yericyan 1841 1902 Virmenskij pismennik istorik arheologPrimitkiVirmenski hrami i Posilannya Mogili predkiv ros Virmenski hrami Virmenskij panteon v Tbilisi angl Panteon Hodzhavanka v Tbilisi angl Haykakan Hanragitaran Panteon Hodzhivanka virm