Панорамна фотографія техніка виконання фотографії із використанням спеціального обладнання чи програмного забезпечення з

Панорамна фотографія — техніка виконання фотографії, із використанням спеціального обладнання чи програмного забезпечення, за допомогою яких отримані зображення мають горизонтально подовжене поле зору. Іноді це називають широкоформатною фотографією.

360-градусна панорама в сферичній проєкції

Термін «панорамна фотографія» також застосовують як:

Фотографія з великим кутом огляду, що перевищує можливості звичайних об'єктивів, а часто і понад 180 градусів;
Звичайна фотографія «довгого» формату, із співвідношенням сторін 1 × 2, 1 × 3 і більше;
Фотографія, отримана шляхом технології складання панорам з окремих кадрів (при цьому вона може мати невеликий кут огляду і стандартне співвідношення сторін).

Загальні відомості

У залежності від області застосування панорами можуть бути планарними і віртуальними.

Планарні панорами проєктуються на площину і можуть бути цілком відтворені на папері або моніторі

Віртуальна панорама призначена для показу на комп'ютері за допомогою спеціального програмного забезпечення, що створює 3-D ефект і дозволяє глядачеві «крутити головою», дивлячись у різні боки відзнятого простору. Такі панорами можуть бути сферичними (покривають 360 × 180 градусів і дозволяють глядачеві дивитися не тільки вліво-вправо, але і під ноги і над головою) і циліндричними (можна дивитись тільки вліво-вправо).

Планарні панорами можуть бути представлені в одній з поширених проєкцій, що прийшли з картографії:

Прямолінійна (rectlinear, вона ж flat, плоска і т. д.) панорама — панорама, в якій прямі лінії на предметі зйомки лишаються прямими і на знімку. Кут огляду таких панорам обмежений, оскільки при збільшенні кута починаються сильне розтягування зображення по краях, деформації, пов'язані з боковим видом об'єктів тощо. Розумний кут по горизонталі і вертикалі — близько 90 градусів, максимальний у клеєних панорам залежить від програм складання панорам і рідко виходить за 130 градусів. Прямолінійну панораму можна отримати:
- Обрізанням кадру, що не має вираженої дисторсії;
- Склеюванням кадрів, отриманих за допомогою (використовується для професійної архітектурної зйомки) і лінійного переміщення камери;
- Панорамним фотоапаратом з неповоротним об'єктивом.
Циліндрична проєкція — проєктується на бокову частину циліндра й має охоплення по горизонталі до 360° (по вертикалі обмеження аналогічні прямолінійним панорамам) без розтягування об'єктів зйомки по горизонталі. Відмінною особливістю таких знімків є вигинання горизонтальних ліній. Довгі прямі будівлі можуть виглядати як вигнуті в плані. Тому в архітектурній зйомці використовується рідко. Такі панорами отримують склейкою фрагментів або панорамним фотоапаратом з обертовим об'єктивом. Типовий представник такої техніки — серія фотоапаратів .
Сферична проєкція (еквідистантна, equirectangular, sphere) виходить «розворотом» поверхні сфери на площину. Така проєкція дозволяє показати зображення з охопленням 360 × 180, проте ціною суттєвих викривлень. Ця проєкція часто використовується для зберігання .
Проєкція Меркатора — проміжний варіант між циліндром і сферою. Дозволяє показати більший кут по вертикалі (однак не повну сферу) з меншими спотвореннями, ніж у сферичної проєкції.
Кубічна проєкція — сфера відображається на 6 граней куба, в який вона вписана. Фактично це 6 кадрів у прямолінійній проєкції. Часто використовується для зберігання .

Панорами, отримані шляхом зшивання безлічі знімків, знімаються за допомогою панорамних головок, що дозволяє уникнути паралаксу. На основі панорамних фотозображень можна зібрати логічно пов'язані між собою сцени. З використанням Flash-технологій таким чином виходить віртуальний тур на основі панорамної фотографії. Область застосування даної реалізації досить велика: це можуть бути як комерційні готелі, фітнес-центри і кафе, так і державні музеї та виставки.

Приклад панорами: внутрішній двір Шенбрунна. Зображення створено на основі 21 послідовного кадру

Див. також

Посилання

(англ.) Сайт фото-, відео- і тривимірних панорам.