Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Панка (Клинівка) — село в Україні, у Сторожинецькій міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Панка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Сторожинецька міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 2469 |
| Поштовий індекс | 59006 |
| Телефонний код | +380 3735 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°10′24″ пн. ш. 25°38′53″ сх. д. / 48.17333° пн. ш. 25.64806° сх. д.Координати: 48°10′24″ пн. ш. 25°38′53″ сх. д. / 48.17333° пн. ш. 25.64806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 363 м |
| Водойми | річки Серет, Тісовець |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59006, Чернівецька область, с. Панка, вул. Головна, 65 |
| Карта | |
  Панка | |
 Панка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
У селі річка Тісовець впадає у річку Серет. У селі розташований Клинівський парк, біля села — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Урочище «Білка», а також ботанічний заказник «Білка».
Історія
За переписом 1900 року в селі «Панка» було 410 будинків, проживали 2069 мешканців (1926 українців, 3 румуни, 140 німців). А також були 2 фільварки сумарною площею 3314 га, на території яких було 29 будинків і проживали 152 мешканці (66 українців, 5 румунів, 57 німців та 24 поляки).
7 вересня 1946 р. хутір Панка-Забагна перейменували на хутір Заболоття, хутір Панка Зруб — на хутір Зруб, село Панка — на Клинівку і Панківську сільську Раду — на Клинівську
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сторожинецького району, село увійшло до складу Чернівецького району.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2404 | 97.37% |
| румунська | 31 | 1.26% |
| російська | 31 | 1.26% |
| польська | 1 | 0.04% |
| інші/не вказали | 2 | 0.07% |
| Усього | 2469 | 100% |
Уродженці села
- Черняк Людмила Миколаївна (літературний псевдонім Людмила Янушевська) (*15 грудня 1954 р., с. Клинівка (нині Панка) Сторожинецького району) — українська журналістка і видавчиня. Членкиня Національної спілки журналістів України. Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича. 1977 р. розпочала трудову діяльність в обласній газеті «Молодий буковинець» (м. Чернівці), з 1979 р. — працює в редакції газети «Радянська Буковина» (нині — «Буковина»): коректор, кореспондент, заступник відповідального секретаря, оглядач, завідувач відділу культури та національного відродження. Написала повість «Мій зоряний міраж» (1990), інсценізацію спогадів відомої оперної співачки Лідії Липковської з нагоди 120-річного ювілею від дня народження «Доля примадони» (2004), підготувала до друку власну книгу «Інтерв'ю з українськими митцями»… У 1997 р. заснувала колективне підприємство «Видавництво Буковина», де вийшли у світ перші номери дитячого часопису «Ластівка» Чернівецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, книги «Універсеп (Універсальний словник епіграм), або ж УСЕ» кандидата філологічних наук, літературознавця Віктора Косяченка, «Близька далечінь» письменника Володимира Дячкова, «За тебе, свята Україно» історика, науковця Нестора Мизака, «Крутизна», «Між страхом і любов'ю» письменника Володимира Михайловського, «Золотої нитки не згубіть» заслуженого діяча мистецтв України Василя Селезінки, «Вічні скарби Георгія Гараса» музеєзнавця Євдокії Антонюк-Гаврищук, «Стою у полум'ї любові» письменниці Оксани Довгань, бібліографічний покажчик «Василь Селезінка»… Як автор проекту з видання вибраних творів українського письменника Юрія Федьковича підготувала до друку і випустила 4 книжки з його поетичними і прозовими творами.
- Красовська Олена Михайлівна. Народилася 29 квітня 1973 року в селі Панка, Професор-мовознавець Інституту славістики Польської академії наук. Заступник голови Славістичного фонду (2008—2015), заступник директора Інституту славістики до справ науки (2015—2019). Авторка більш 200 наукових робіт, у тому числі авторка 7 монографій, та співавторка 8 наукових книжок (в тому числі: Соціолінгвістика: навчальний посібник, Особливості Буковинського пограниччя: історія культурного полілогу, Соціолінгвістичний компендіум i The Polish Minority in South-Eastern Ukraine). Її наукові зацікавлення то: діалектологія, соціолінгвістика, фольклористика. Займається мовними та культурними проблемами пограниччя та народними меншинами. В Європі пропагує багатокультурність та багатомовність Буковини, країни її народження. Проживає у Варшаві. Нагороджена багатьма відзнаками, між іншими, Відзнакою Міністра Культури Польщі «Заслужена для польської культури».
- Боднар Петро Степанович — Герой України, загинув на Сході України.
Джерела
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7 вересня 1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Чернівецької області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Людмила Миколаївна Черняк // Інформаційний простір Буковини на початку третього тисячоліття / упорядник Д. І. Миронюк. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2012. — С. 245. —
- Черняк Людмила Миколаївна //Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Видавництво «Букрек». 2004. — С. 185. —
- 15 грудня — 55 років від дня народження журналістки і видавця Людмили Черняк // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дні Буковини в 2009 році) / [автори-укладачі О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк, науковий консультант Ю. С. Гусар, редактор М. М. Довгань] / Чернівці: Книги — ХХІ, 2008. — С. 274—276. .
- Лідія Антошкіна, Гелена Красовська, Петро Сигеда, Олексій Сухомлинов //Соціолінгвістика: навчальний посібник. — Донецьк: Юго-Восток, 2007. р. «[1]»[недоступне посилання]
- Лідія Антошкіна, Олександр Гадинко, Гелена Красовська, Петро Сигеда, Олексій Сухомлинов //Особливості Буковинського пограниччя: історія культурного полілогу. — Донецьк: Юго-Восток, 2010. р.. р. «[2]»[недоступне посилання]
- Гелена Красовська, Олексій Сухомлинов, Петро Сигеда//Соціолінгвістичний компендіум. — Київ: Талком, 2020.. р.«[3]»
- Helena Krasowska//The Polish Minority in South-Eastern Ukraine. — Warsaw: 2017. . р. «[4]»[недоступне посилання]
Посилання
- Погода в селі
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Panka Klinivka selo v Ukrayini u Storozhineckij miskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo PankaKostol MihajlaKostol MihajlaKrayina UkrayinaOblast Chernivecka oblastRajon Cherniveckij rajonGromada Storozhinecka miska gromadaOsnovni daniNaselennya 2469Poshtovij indeks 59006Telefonnij kod 380 3735Geografichni daniGeografichni koordinati 48 10 24 pn sh 25 38 53 sh d 48 17333 pn sh 25 64806 sh d 48 17333 25 64806 Koordinati 48 10 24 pn sh 25 38 53 sh d 48 17333 pn sh 25 64806 sh d 48 17333 25 64806Serednya visota nad rivnem morya 363 mVodojmi richki Seret TisovecMisceva vladaAdresa radi 59006 Chernivecka oblast s Panka vul Golovna 65KartaPankaPankaMapa Panka u VikishovishiGeografiyaU seli richka Tisovec vpadaye u richku Seret U seli roztashovanij Klinivskij park bilya sela botanichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Urochishe Bilka a takozh botanichnij zakaznik Bilka Panorama s Panka iz pidjomu v s Zabolottya pravoruch vid centru panorami botanichnij zakaznik BilkaIstoriyaZa perepisom 1900 roku v seli Panka bulo 410 budinkiv prozhivali 2069 meshkanciv 1926 ukrayinciv 3 rumuni 140 nimciv A takozh buli 2 filvarki sumarnoyu plosheyu 3314 ga na teritoriyi yakih bulo 29 budinkiv i prozhivali 152 meshkanci 66 ukrayinciv 5 rumuniv 57 nimciv ta 24 polyaki 7 veresnya 1946 r hutir Panka Zabagna perejmenuvali na hutir Zabolottya hutir Panka Zrub na hutir Zrub selo Panka na Klinivku i Pankivsku silsku Radu na Klinivsku Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Storozhineckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Cherniveckogo rajonu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 2404 97 37 rumunska 31 1 26 rosijska 31 1 26 polska 1 0 04 inshi ne vkazali 2 0 07 Usogo 2469 100 Urodzhenci selaChernyak Lyudmila Mikolayivna literaturnij psevdonim Lyudmila Yanushevska 15 grudnya 1954 r s Klinivka nini Panka Storozhineckogo rajonu ukrayinska zhurnalistka i vidavchinya Chlenkinya Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Zakinchila filologichnij fakultet Cherniveckogo derzhavnogo universitetu im Yuriya Fedkovicha 1977 r rozpochala trudovu diyalnist v oblasnij gazeti Molodij bukovinec m Chernivci z 1979 r pracyuye v redakciyi gazeti Radyanska Bukovina nini Bukovina korektor korespondent zastupnik vidpovidalnogo sekretarya oglyadach zaviduvach viddilu kulturi ta nacionalnogo vidrodzhennya Napisala povist Mij zoryanij mirazh 1990 inscenizaciyu spogadiv vidomoyi opernoyi spivachki Lidiyi Lipkovskoyi z nagodi 120 richnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya Dolya primadoni 2004 pidgotuvala do druku vlasnu knigu Interv yu z ukrayinskimi mitcyami U 1997 r zasnuvala kolektivne pidpriyemstvo Vidavnictvo Bukovina de vijshli u svit pershi nomeri dityachogo chasopisu Lastivka Cherniveckoyi oblasnoyi organizaciyi Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita im T G Shevchenka knigi Universep Universalnij slovnik epigram abo zh USE kandidata filologichnih nauk literaturoznavcya Viktora Kosyachenka Blizka dalechin pismennika Volodimira Dyachkova Za tebe svyata Ukrayino istorika naukovcya Nestora Mizaka Krutizna Mizh strahom i lyubov yu pismennika Volodimira Mihajlovskogo Zolotoyi nitki ne zgubit zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini Vasilya Selezinki Vichni skarbi Georgiya Garasa muzeyeznavcya Yevdokiyi Antonyuk Gavrishuk Stoyu u polum yi lyubovi pismennici Oksani Dovgan bibliografichnij pokazhchik Vasil Selezinka Yak avtor proektu z vidannya vibranih tvoriv ukrayinskogo pismennika Yuriya Fedkovicha pidgotuvala do druku i vipustila 4 knizhki z jogo poetichnimi i prozovimi tvorami Krasovska Olena Mihajlivna Narodilasya 29 kvitnya 1973 roku v seli Panka Profesor movoznavec Institutu slavistiki Polskoyi akademiyi nauk Zastupnik golovi Slavistichnogo fondu 2008 2015 zastupnik direktora Institutu slavistiki do sprav nauki 2015 2019 Avtorka bilsh 200 naukovih robit u tomu chisli avtorka 7 monografij ta spivavtorka 8 naukovih knizhok v tomu chisli Sociolingvistika navchalnij posibnik Osoblivosti Bukovinskogo pogranichchya istoriya kulturnogo polilogu Sociolingvistichnij kompendium i The Polish Minority in South Eastern Ukraine Yiyi naukovi zacikavlennya to dialektologiya sociolingvistika folkloristika Zajmayetsya movnimi ta kulturnimi problemami pogranichchya ta narodnimi menshinami V Yevropi propaguye bagatokulturnist ta bagatomovnist Bukovini krayini yiyi narodzhennya Prozhivaye u Varshavi Nagorodzhena bagatma vidznakami mizh inshimi Vidznakoyu Ministra Kulturi Polshi Zasluzhena dlya polskoyi kulturi Bodnar Petro Stepanovich Geroj Ukrayini zaginuv na Shodi Ukrayini DzherelaGemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 veresnya 1946 r Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya i vporyadkuvannya isnuyuchih nazv silrad i naselenih punktiv Cherniveckoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Lyudmila Mikolayivna Chernyak Informacijnij prostir Bukovini na pochatku tretogo tisyacholittya uporyadnik D I Mironyuk Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2012 S 245 ISBN 978 966 399 476 5 Chernyak Lyudmila Mikolayivna Informacijnij prostir Bukovini Chernivci Vidavnictvo Bukrek 2004 S 185 ISBN 966 8500 17 2 15 grudnya 55 rokiv vid dnya narodzhennya zhurnalistki i vidavcya Lyudmili Chernyak Pam yatajmo Znamenni ta pam yatni dni Bukovini v 2009 roci avtori ukladachi O O Gavrilyuk Yu V Boganyuk naukovij konsultant Yu S Gusar redaktor M M Dovgan Chernivci Knigi HHI 2008 S 274 276 ISBN 978 966 2147 45 2 Lidiya Antoshkina Gelena Krasovska Petro Sigeda Oleksij Suhomlinov Sociolingvistika navchalnij posibnik Doneck Yugo Vostok 2007 r 1 nedostupne posilannya Lidiya Antoshkina Oleksandr Gadinko Gelena Krasovska Petro Sigeda Oleksij Suhomlinov Osoblivosti Bukovinskogo pogranichchya istoriya kulturnogo polilogu Doneck Yugo Vostok 2010 r ISBN 978 966 1571 61 6 r 2 nedostupne posilannya Gelena Krasovska Oleksij Suhomlinov Petro Sigeda Sociolingvistichnij kompendium Kiyiv Talkom 2020 r ISBN 9786177832668 3 Helena Krasowska The Polish Minority in South Eastern Ukraine Warsaw 2017 ISBN 978 83 64031 65 6 r 4 nedostupne posilannya PosilannyaPogoda v seli Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi