Панду

Панду — персонаж Магабгарати, син та ведичного ріші В'яси, батько Пандавів.

Панду
Панду у Вікісховищі

Народження

Після смерті Вічітравір'ї його мати Сатьяваті послала за своїм першонародженим, В'ясою. За бажанням матері він відвідав обох дружин Вічітравір'ї і подарував їм синів. Сатьяваті звеліла Амбаліці не заплющувати очі, щоб не виносити сліпого сина як Амбіка. Вона не заплющувала очі, але зблідла, побачивши неймовірну постать мудреця. Тому Панду народився блідим.

Життя

Панду був чудовим лучником. Він отримав у спадок царство й був коронований імператором Хастінапуру. Згодом він завоював краї Дасарнів, Каші, Анґа, Ванґа, Калінґа, Махадха тощо, таким чином підкорив собі усіх правителів і розширив імперію.

Панду одружився з Мадрі, донькою правителя Мадри, та Кунті, донькою правителя Кунтібходжа з Врішні. Полюючи в хащах, він не розгледів з далекої відстані за деревами мудреця Кіндаму з дружиною, прийнявши їх за оленів, і вистрілив у них із лука. Стріла вразила подружню пару. Помираючи, мудрець, прокляв Панду за вбивство під час акту кохання — він помре, як лише наблизиться до жінки з любовним наміром. Намагаючись спокутувати свої дії, Панду відмовився від царства й жив аскетом зі своїми дружинами.

На той час у нього не було дітей, і він залишив царство старшому брату, сліпому , коронувавши його правителем Гастінапуру.

Коли Панду поскаржився Кунті на те, що помре бездітним, Кунті скористалася даром мудреця Дурваси й народила йому трьох синів: від Дхарми, Бхіму від Ваю і Арджуну від Індри. Крім того Кунті народила Карну від Сур'ї, про якого не знав Панду. Вона також поділилася дарами з Мадрі, яка народила близнюків й Сагадеву.

Смерть

Панду страждав від прокляття. Після 15 років стриманості, коли Кунті з синами не було поряд, Панду зненацька сильно захотілося Мадрі. Він помер, як лише спробував доторкнутися до неї, а Мадрі, з горя й спокути, вчинила саті — спалила себе на похоронному вогнищі чоловіка.