Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пам'ятний знак в урочищах Ваканці та Кам'янка — пам'ятний знак, споруджений в 2011 році на вшанування пам'яті воїнів 196 сд, 227 сд 6 ск 26 армії Південно-Західного фронту, які у серпні 1941 ціною свого життя не пропустили ворога до Канівських переправ на Дніпрі. Скульптурну композицію виконано з чотирьох гранітних каменів встановлених на земляному пагорбку. Перший камінь — постамент виконано у вигляді прямокутної плити з червоного граніту. Другий — плаский камінь з пам'ятним написом встановлено під нахилом. Третій та четвертий встановлені вертикально та стилізовані як багнети. Земляний пагорбок висотою біля 3-х метрів покритий трав'яним газоном. На гранітному камені викарбувано : «На цьому полі, в урочищах Ваканці та Кам'янка в серпні 1941 року воїни 196сд, 227сд 6 ск 26 армії Південно-Західного фронту вели нерівний бій з фашистами і ціною свого життя не пропустили ворога до Канівських переправ на Дніпрі».
| Пам'ятний знак в урочищах Ваканці та Кам'янка | |
|---|---|
 | |
49°27′15″ пн. ш. 31°15′10″ сх. д. / 49.4541778° пн. ш. 31.2527972° сх. д.Координати: 49°27′15″ пн. ш. 31°15′10″ сх. д. / 49.4541778° пн. ш. 31.2527972° сх. д. | |
| Тип | пам'ятник |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, с. Саморідня. |
| Архітектор | Авт. колектив під керівництвом Савченка В.М. |
| Скульптор | Альбін О.М. |
| Матеріал | виготовлений з граніту |
| Засновано | 15 листопада 2011 |
| Встановлено | 15 листопада 2011 |
| Стан | новозбудований |
  Пам'ятний знак в урочищах Ваканці та Кам'янка (Україна) | |
Пам'ятник розташований у полі бою в урочищі Ваканці, що знаходиться між м. Корсунь—Шевченківський та селом Саморідня.
Історія створення знаку
Пам'ятний знак був створений за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів» підтриманною Державною службою у справах інвалідів та ветеранів України. Проект пам'ятного знаку розроблений авторським колективом у складі: Савченко В. М., Альбін О. М., Побірченко С. П. та Покатілов М. А. Урочисте відкриття Пам'ятного знаку відбулось 15 листопада 2011 року представником Державної служби у справах інвалідів та ветеранів України Морозом В. М. за дорученням голови Державної служби Маслакова В. О. Відкриттю пам'ятного знаку передували спеціалізований фестиваль фільмів, присвячених героїчному подвигу народу в початковому періоді Великої Вітчизняної війни та екскурсії по залах музею Корсунь—Шевченківської битви 1944 року. Глядачам були представлені фільми «Поле забутих героїв», «Корсунь та корсунчани у роки війни» та «Кордон 41». Фільм «Поле забутих героїв» є першим в серії фільмів «Солдати Перемоги», що створюється за ініціативи Української громадської організації «Товариство українських офіцерів» і цілком присвячений подіям літа 1941 року на корсуньщині.
Хронологія історичних подій
Хронологією боїв радянських військ 26 армії Південно-Західного фронту під Корсунем 1941 року — на лівому фланзі фронту з 29.07. по 15.08. 1941, що відбувалися у той час, коли ворог розпочав штурм оборони Києва. 28.07. 41 частини 227 сд зайняли рубіж Яхни, Вільхівець, Москаленки; далі на рубіж по р. Росі до Яблунівки виходили частини 196 сд. 29.07.41 противник увів у бій значні сили танків /у р-ні Миколаївка — до 100 одиниць/, мотопіхоти, авіацію, а проти 196 сд — 57 піхотну дивізію.
30.07.41 частини 1 танкової групи Клейста, маючи потрійну перевагу в силі, прорвали оборону 227 сд, мотопіхотою та 74 танками з боями пройшли тилами 196 сд, захопили Корсунь та однойменну залізничну станцію. 31.07.41 лінія фронту проходила по рубежу Казимирівка, Гороховатка, Кагарлик, Миронівка, Олексіївка/4 км північніше Таганчі/, Корнилівка. На початку серпня 1941 року головнокомандуючий військами Південно-Західного напряму Будьонний С. М. наказав підготувати контрудар силами 26 армії в напрямі Корсунь, Звенигородка, Умань, щоб деблокувати оточені війська 6 та 12 радянських армій в районі Умань, Новоархангельськ, Первомайськ. Ідею контрнаступу підтримав Й. В. Сталін. На світанку 07.08.41 року після 30-хвилинної артпідготовки перейшли в наступ з рубежу Ємчиха, Таганча, Мартинівка, Корнилівка частини 6 стрілецького та 5 кавалерійського корпусів 26 армії за підтримки 28 винищувального, 66 штурмового та 211 ближньобомбарду вального авіаційних полків 15 змішаної авіадивізії.
На 13.00 07.08.41 року 1048 та 1046 стрілецькі полки 264 сд з боями вийшли на рубіж: північно-східна околиця Пішок, висота 212,0, північно-східна околиця Моринець, Сотників. 884 стрілецький полк 196 сд були оволодів рубежем: ліс за 2 км південно-східної околиці Саморідні, висота 174,0 /Козацька Могила/; 863 стрілецький полк вів бій за станцію Корсунь, лівим флангом вибив противника з Набутова, Гарбузина. Противник чинив впертий опір у районі залізничної станції Корсунь, маючи там добре укріплений вузол оборони. Радянські авіатори зробили понад 50 літаковильотів, бомбили ворога в районах Корнилівка, Квітки, Вільшана, колону з артилерією на шляху Листвина, Стеблів, автомашини в р-нах Петрушки, Сотники, Дацьки. З 16 години через складні метеоумови та розмокання аеродромів винищувачі та бомбардувальники бойової роботи не вели. Раптовий удар радянських військ відкинув противника на відстань до 25 км. Під кінець дня німецьке командування ввело у бій резерви, які завдали сильних контрударів, що були підтримані авіацією. Тимчасово було припинено наступ 1 танкової групи на південь і частину її сил кинуто проти 6 стрілецького корпусу. Подальший наступ радянських військ на Звенигородському напрямі успіху не мав.
08.08.41 26 армія одержала завдання змінити напрям удару: — замість наступу на південь ударом у напрямі Ржищів знищити канівське угруповання ворога. Наступ не мав успіху. Не відповідає дійсності твердження генерал-полковника В. М. Шатилова в його мемуарах «А до Берлина было так далеко…» та авторів нарису «Земля, що велетів зродила» в «Книзі Пам'яті України Черкаська область» про те, що в серпні 1941 м. Корсунь та однойменна залізнична станція звільнені від ворога. Архівні документи та місцеві жителі цього не підтверджують.
09.08. 1941 року полки 264 та 196 сд перейшли до оборони на рубежі: південна околиця Павлівки, висота 212, Сотники, роз'їзд Саморідня, Гарбузин; ділянку Набутів, Нетеребка, Сахнівка прикривав розвідувальний батальйон 196 сд. Підтримана танками мотопіхота ворога безперервно атакувала радянські полки, які зазнали значних втрат. Особливо жорстокими були бої 13.08.1941 та 14.08. 1941 року коли підрозділи 6 стрілецького корпусу обороняли рубіж Мартинівка, Ключники, Поташня /264 сд/, Буда, Бровахи, Сахнівка /196сд/.
Вночі 15.08.41 за наказом командування 264 сд була відведена до канівських переправ, 196 сд — у район Черкас через села Межиріч, Софіївка, Драбівка, Байбузи, Мошни через річку Вільшанка до с. Дахнівка.
За спогадами колишнього командувача 38 армії генерал-лейтенанта Рябишева Д. І. до складу армії була передана 196 стрілецька дивізія під керівництвом генерал-майора Кулікова Костянтина Єфимовича. У 196 стрілецькій дивізії після боїв під Таращаею та Корсунем налічувалося 1400 бійців і командирів, 12 артилерійських гармат та 26 кулеметів різних калібрів і систем. Про розмір втрат 196 сд достатньо свідчать спогади її колишнього начальника штабу майора Шатілова В. М. — майбутнього Героя Радянського Союзу, генерал-полковника, який у своїх мемуарах показує, що після передислокації 196 сд з Південного фронту на ст. Корсунь, Звенигородка, Городище та зайняття лінії оборони в районах Бране Поле — Медвин у дивізії нараховувалося понад 17 400 бійців та дивізійний комплект артилерії і частин забезпечення. У жорстоких боях в районах Бране Поле — Медвин, далі — села Пішки — Нехворощ від ударів авіації, танків та піхоти противника дивізія на кінець липня 1941 року втратила більше половини свого бойового складу. Поповнення особовим складом не відбувалося. Аналогічні втрати понесли 227 та 264 сд. І не тільки. На усіх фронтах ворог, який мав перевагу у сучасних літаках, танках, артилерії і живій силі наносив ураження військам Червоної армії. Були і інші фактори поразок і вимушеного відступу…
Після липневих боїв жителі с. Пішок підібрали на полі бою 14 поранених, переховували їх, в час коли в село вступили нацисти. Медичну допомогу пораненим надавала медсестра Собченко О. К. На вогневих рубежах 196 сд в урочищі Кам'янка та на полі між Саморіднею та Козацькою Могилою після завершення боїв за наказом та під наглядом окупантів місцевими жителями були загорнуті землею в окопах на місці бою та загибелі більше ста вбитих червоноармійців, медальйон одного із загиблих, Портянко О. Н. з Дніпропетровської області, вдалося дістати потай від окупантів мешканцю м. Корсунь-Шевченківський Побірченко С. П., якому у 1941 році було всього 15 років. Саме він восени 2010 року привернув увагу активістів Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів» до подій літа 1941 року та активував їх роботу на своєчасний пошук історичної правди, щоб з часом не згасла людська пам'ять та менш було нерозгаданих таємниць і подій війни.
Галерея
-
![image]()
Пам’ятний знак в урочищах Ваканці та Кам’янка (Корсунь-Шевченківський). -
![image]()
Відкриття Пам’ятного знаку (Саморідня,Корсунь-Шевченківський) 15 листопада 2011. -
![image]()
Концерт ветеранів у Корсунь-Шевченківському, 2011.
Примітки
- Офіційний сайт Товариства українських офіцерів. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 22 березня 2022.
- Газета «Українські Офіцери». Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 12 липня 2012.
Джерела та література
- Стецик, П. Л.; Ніколенко, А. Г. Бої під Корсунем. Енциклопедичний словник корсуньщини. Т. 1.
- Киевщина в годы Великой Отечественной войны. — К.,1963. — С. 117–118.
- Книга Пам'яті України Черкаська область. — К., 1996.- Т.4. — С.12.
- Краснознаменный Киевский — К., 1979. — С. 200–201.
- Лето 1941. Украйна. — К., 1991. — С.228-263.
- ДАМО РФ. — Ф.819, оп. І, спр. І, арк. 11−26.
- Там само. — Ф.20064, оп. І, спр. 2, арк. 214–352.
- Шатилов, В. М. А до Берлина было так далеко. — М., 1987. — С.72-73.
Посилання
- Товариство українських офіцерів [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatnij znak v urochishah Vakanci ta Kam yanka pam yatnij znak sporudzhenij v 2011 roci na vshanuvannya pam yati voyiniv 196 sd 227 sd 6 sk 26 armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu yaki u serpni 1941 cinoyu svogo zhittya ne propustili voroga do Kanivskih pereprav na Dnipri Skulpturnu kompoziciyu vikonano z chotiroh granitnih kameniv vstanovlenih na zemlyanomu pagorbku Pershij kamin postament vikonano u viglyadi pryamokutnoyi pliti z chervonogo granitu Drugij plaskij kamin z pam yatnim napisom vstanovleno pid nahilom Tretij ta chetvertij vstanovleni vertikalno ta stilizovani yak bagneti Zemlyanij pagorbok visotoyu bilya 3 h metriv pokritij trav yanim gazonom Na granitnomu kameni vikarbuvano Na comu poli v urochishah Vakanci ta Kam yanka v serpni 1941 roku voyini 196sd 227sd 6 sk 26 armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu veli nerivnij bij z fashistami i cinoyu svogo zhittya ne propustili voroga do Kanivskih pereprav na Dnipri Pam yatnij znak v urochishah Vakanci ta Kam yanka49 27 15 pn sh 31 15 10 sh d 49 4541778 pn sh 31 2527972 sh d 49 4541778 31 2527972 Koordinati 49 27 15 pn sh 31 15 10 sh d 49 4541778 pn sh 31 2527972 sh d 49 4541778 31 2527972Tippam yatnikKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaCherkaska oblast Korsun Shevchenkivskij rajon s Samoridnya ArhitektorAvt kolektiv pid kerivnictvom Savchenka V M SkulptorAlbin O M Materialvigotovlenij z granituZasnovano15 listopada 2011Vstanovleno15 listopada 2011StannovozbudovanijPam yatnij znak v urochishah Vakanci ta Kam yanka Ukrayina Pam yatnik roztashovanij u poli boyu v urochishi Vakanci sho znahoditsya mizh m Korsun Shevchenkivskij ta selom Samoridnya Istoriya stvorennya znakuPam yatnij znak buv stvorenij za iniciativi Vseukrayinskoyi gromadskoyi organizaciyi Tovaristvo ukrayinskih oficeriv pidtrimannoyu Derzhavnoyu sluzhboyu u spravah invalidiv ta veteraniv Ukrayini Proekt pam yatnogo znaku rozroblenij avtorskim kolektivom u skladi Savchenko V M Albin O M Pobirchenko S P ta Pokatilov M A Urochiste vidkrittya Pam yatnogo znaku vidbulos 15 listopada 2011 roku predstavnikom Derzhavnoyi sluzhbi u spravah invalidiv ta veteraniv Ukrayini Morozom V M za doruchennyam golovi Derzhavnoyi sluzhbi Maslakova V O Vidkrittyu pam yatnogo znaku pereduvali specializovanij festival filmiv prisvyachenih geroyichnomu podvigu narodu v pochatkovomu periodi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni ta ekskursiyi po zalah muzeyu Korsun Shevchenkivskoyi bitvi 1944 roku Glyadacham buli predstavleni filmi Pole zabutih geroyiv Korsun ta korsunchani u roki vijni ta Kordon 41 Film Pole zabutih geroyiv ye pershim v seriyi filmiv Soldati Peremogi sho stvoryuyetsya za iniciativi Ukrayinskoyi gromadskoyi organizaciyi Tovaristvo ukrayinskih oficeriv i cilkom prisvyachenij podiyam lita 1941 roku na korsunshini Hronologiya istorichnih podijHronologiyeyu boyiv radyanskih vijsk 26 armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu pid Korsunem 1941 roku na livomu flanzi frontu z 29 07 po 15 08 1941 sho vidbuvalisya u toj chas koli vorog rozpochav shturm oboroni Kiyeva 28 07 41 chastini 227 sd zajnyali rubizh Yahni Vilhivec Moskalenki dali na rubizh po r Rosi do Yablunivki vihodili chastini 196 sd 29 07 41 protivnik uviv u bij znachni sili tankiv u r ni Mikolayivka do 100 odinic motopihoti aviaciyu a proti 196 sd 57 pihotnu diviziyu 30 07 41 chastini 1 tankovoyi grupi Klejsta mayuchi potrijnu perevagu v sili prorvali oboronu 227 sd motopihotoyu ta 74 tankami z boyami projshli tilami 196 sd zahopili Korsun ta odnojmennu zaliznichnu stanciyu 31 07 41 liniya frontu prohodila po rubezhu Kazimirivka Gorohovatka Kagarlik Mironivka Oleksiyivka 4 km pivnichnishe Taganchi Kornilivka Na pochatku serpnya 1941 roku golovnokomanduyuchij vijskami Pivdenno Zahidnogo napryamu Budonnij S M nakazav pidgotuvati kontrudar silami 26 armiyi v napryami Korsun Zvenigorodka Uman shob deblokuvati otocheni vijska 6 ta 12 radyanskih armij v rajoni Uman Novoarhangelsk Pervomajsk Ideyu kontrnastupu pidtrimav J V Stalin Na svitanku 07 08 41 roku pislya 30 hvilinnoyi artpidgotovki perejshli v nastup z rubezhu Yemchiha Tagancha Martinivka Kornilivka chastini 6 strileckogo ta 5 kavalerijskogo korpusiv 26 armiyi za pidtrimki 28 vinishuvalnogo 66 shturmovogo ta 211 blizhnobombardu valnogo aviacijnih polkiv 15 zmishanoyi aviadiviziyi Na 13 00 07 08 41 roku 1048 ta 1046 strilecki polki 264 sd z boyami vijshli na rubizh pivnichno shidna okolicya Pishok visota 212 0 pivnichno shidna okolicya Morinec Sotnikiv 884 strileckij polk 196 sd buli ovolodiv rubezhem lis za 2 km pivdenno shidnoyi okolici Samoridni visota 174 0 Kozacka Mogila 863 strileckij polk viv bij za stanciyu Korsun livim flangom vibiv protivnika z Nabutova Garbuzina Protivnik chiniv vpertij opir u rajoni zaliznichnoyi stanciyi Korsun mayuchi tam dobre ukriplenij vuzol oboroni Radyanski aviatori zrobili ponad 50 litakovilotiv bombili voroga v rajonah Kornilivka Kvitki Vilshana kolonu z artileriyeyu na shlyahu Listvina Stebliv avtomashini v r nah Petrushki Sotniki Dacki Z 16 godini cherez skladni meteoumovi ta rozmokannya aerodromiv vinishuvachi ta bombarduvalniki bojovoyi roboti ne veli Raptovij udar radyanskih vijsk vidkinuv protivnika na vidstan do 25 km Pid kinec dnya nimecke komanduvannya vvelo u bij rezervi yaki zavdali silnih kontrudariv sho buli pidtrimani aviaciyeyu Timchasovo bulo pripineno nastup 1 tankovoyi grupi na pivden i chastinu yiyi sil kinuto proti 6 strileckogo korpusu Podalshij nastup radyanskih vijsk na Zvenigorodskomu napryami uspihu ne mav 08 08 41 26 armiya oderzhala zavdannya zminiti napryam udaru zamist nastupu na pivden udarom u napryami Rzhishiv znishiti kanivske ugrupovannya voroga Nastup ne mav uspihu Ne vidpovidaye dijsnosti tverdzhennya general polkovnika V M Shatilova v jogo memuarah A do Berlina bylo tak daleko ta avtoriv narisu Zemlya sho veletiv zrodila v Knizi Pam yati Ukrayini Cherkaska oblast pro te sho v serpni 1941 m Korsun ta odnojmenna zaliznichna stanciya zvilneni vid voroga Arhivni dokumenti ta miscevi zhiteli cogo ne pidtverdzhuyut 09 08 1941 roku polki 264 ta 196 sd perejshli do oboroni na rubezhi pivdenna okolicya Pavlivki visota 212 Sotniki roz yizd Samoridnya Garbuzin dilyanku Nabutiv Neterebka Sahnivka prikrivav rozviduvalnij bataljon 196 sd Pidtrimana tankami motopihota voroga bezperervno atakuvala radyanski polki yaki zaznali znachnih vtrat Osoblivo zhorstokimi buli boyi 13 08 1941 ta 14 08 1941 roku koli pidrozdili 6 strileckogo korpusu oboronyali rubizh Martinivka Klyuchniki Potashnya 264 sd Buda Brovahi Sahnivka 196sd Vnochi 15 08 41 za nakazom komanduvannya 264 sd bula vidvedena do kanivskih pereprav 196 sd u rajon Cherkas cherez sela Mezhirich Sofiyivka Drabivka Bajbuzi Moshni cherez richku Vilshanka do s Dahnivka Za spogadami kolishnogo komanduvacha 38 armiyi general lejtenanta Ryabisheva D I do skladu armiyi bula peredana 196 strilecka diviziya pid kerivnictvom general majora Kulikova Kostyantina Yefimovicha U 196 strileckij diviziyi pislya boyiv pid Tarashaeyu ta Korsunem nalichuvalosya 1400 bijciv i komandiriv 12 artilerijskih garmat ta 26 kulemetiv riznih kalibriv i sistem Pro rozmir vtrat 196 sd dostatno svidchat spogadi yiyi kolishnogo nachalnika shtabu majora Shatilova V M majbutnogo Geroya Radyanskogo Soyuzu general polkovnika yakij u svoyih memuarah pokazuye sho pislya peredislokaciyi 196 sd z Pivdennogo frontu na st Korsun Zvenigorodka Gorodishe ta zajnyattya liniyi oboroni v rajonah Brane Pole Medvin u diviziyi narahovuvalosya ponad 17 400 bijciv ta divizijnij komplekt artileriyi i chastin zabezpechennya U zhorstokih boyah v rajonah Brane Pole Medvin dali sela Pishki Nehvorosh vid udariv aviaciyi tankiv ta pihoti protivnika diviziya na kinec lipnya 1941 roku vtratila bilshe polovini svogo bojovogo skladu Popovnennya osobovim skladom ne vidbuvalosya Analogichni vtrati ponesli 227 ta 264 sd I ne tilki Na usih frontah vorog yakij mav perevagu u suchasnih litakah tankah artileriyi i zhivij sili nanosiv urazhennya vijskam Chervonoyi armiyi Buli i inshi faktori porazok i vimushenogo vidstupu Pislya lipnevih boyiv zhiteli s Pishok pidibrali na poli boyu 14 poranenih perehovuvali yih v chas koli v selo vstupili nacisti Medichnu dopomogu poranenim nadavala medsestra Sobchenko O K Na vognevih rubezhah 196 sd v urochishi Kam yanka ta na poli mizh Samoridneyu ta Kozackoyu Mogiloyu pislya zavershennya boyiv za nakazom ta pid naglyadom okupantiv miscevimi zhitelyami buli zagornuti zemleyu v okopah na misci boyu ta zagibeli bilshe sta vbitih chervonoarmijciv medaljon odnogo iz zagiblih Portyanko O N z Dnipropetrovskoyi oblasti vdalosya distati potaj vid okupantiv meshkancyu m Korsun Shevchenkivskij Pobirchenko S P yakomu u 1941 roci bulo vsogo 15 rokiv Same vin voseni 2010 roku privernuv uvagu aktivistiv Vseukrayinskoyi gromadskoyi organizaciyi Tovaristvo ukrayinskih oficeriv do podij lita 1941 roku ta aktivuvav yih robotu na svoyechasnij poshuk istorichnoyi pravdi shob z chasom ne zgasla lyudska pam yat ta mensh bulo nerozgadanih tayemnic i podij vijni GalereyaPam yatnij znak v urochishah Vakanci ta Kam yanka Korsun Shevchenkivskij Vidkrittya Pam yatnogo znaku Samoridnya Korsun Shevchenkivskij 15 listopada 2011 Koncert veteraniv u Korsun Shevchenkivskomu 2011 PrimitkiOficijnij sajt Tovaristva ukrayinskih oficeriv Arhiv originalu za 21 bereznya 2022 Procitovano 22 bereznya 2022 Gazeta Ukrayinski Oficeri Arhiv originalu za 15 grudnya 2013 Procitovano 12 lipnya 2012 Dzherela ta literaturaStecik P L Nikolenko A G Boyi pid Korsunem Enciklopedichnij slovnik korsunshini T 1 Kievshina v gody Velikoj Otechestvennoj vojny K 1963 S 117 118 Kniga Pam yati Ukrayini Cherkaska oblast K 1996 T 4 S 12 Krasnoznamennyj Kievskij K 1979 S 200 201 Leto 1941 Ukrajna K 1991 S 228 263 DAMO RF F 819 op I spr I ark 11 26 Tam samo F 20064 op I spr 2 ark 214 352 Shatilov V M A do Berlina bylo tak daleko M 1987 S 72 73 PosilannyaTovaristvo ukrayinskih oficeriv Arhivovano 21 bereznya 2022 u Wayback Machine