Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Па лес лат Pales давньоримська богиня покровителька пастухів і худоби шанувалася по всій Італії ще задовго до заснування

Палес

Палес

Па́лес (лат. Pales) — давньоримська богиня, покровителька пастухів і худоби, шанувалася по всій Італії ще задовго до заснування Риму.

Її шанували то як бога, то як богиню. Свято на честь Палес — палілії (парілії) — справляли 21 квітня: складали жертви з пирогів, молока, меду та іншої селянської їжі. Під час свята «очищали» стайні та стійла символічним кропленням сіркою й різними травами, переганяли худобу через підпалену солому чи сіно, що мало відганяти хвороби від людей і тварин. Закінчувалося свято трапезою.

Одним з місць культу богині (бога) П. був Палатинський пагорб. Palatium, як загальне поняття, означає пасовище, а потім місце, освячене культом богині П. Тому римський Палаціум вважав богиню П. своєю покровителькою і свято на честь неї (21 квітня) Palilia (Parilia) У цей день не можна було приносити кривавих жертв, замість цього палили приготовлену весталками суміш з крові жовтневого коня (якого заколювали на честь Марса в жовтневі іди), з попелу спаленого в день Форділіцій (15 квітня, свято на честь бога Tellus), ще не народженого теляти і бобової соломи; цій суміші приписували очисну дію, внаслідок чого вона називалася februa casta (Ovid.). На світанку цього дня люстрували стада овець, окроплюючи овечі стійла водою, вимітали з них сміття свіжими мітлами, прикрашали будинки свіжими гілками, а двері вінками й гірляндами і обкурювали стада сіркою. Потім розводили вогонь. У жертву П. приносили випечені з проса пиріжки, кошик проса, як улюбленого богинею злаку, і молочні страви, при цьому вимовляли молитву про дарування благословення на худобу стійла і будинок, про прощення гріхів, про позбавлення від мору і хвороб, про достаток трави, корми і чистої води і т. д. Молитву пастух повинен був вимовити чотири рази, звернувшись до Палес, потім випити суміші з молока і свіжого мусту, і нарешті, перестрибнути через купу запаленою соломи. У місті свято богині проходило урочистіше, тому що в цей день також святкували день заснування Риму.

Її ім'ям названий астероїд 49 Палес.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pa les lat Pales davnorimska boginya pokrovitelka pastuhiv i hudobi shanuvalasya po vsij Italiyi she zadovgo do zasnuvannya Rimu Yiyi shanuvali to yak boga to yak boginyu Svyato na chest Pales paliliyi pariliyi spravlyali 21 kvitnya skladali zhertvi z pirogiv moloka medu ta inshoyi selyanskoyi yizhi Pid chas svyata ochishali stajni ta stijla simvolichnim kroplennyam sirkoyu j riznimi travami pereganyali hudobu cherez pidpalenu solomu chi sino sho malo vidganyati hvorobi vid lyudej i tvarin Zakinchuvalosya svyato trapezoyu Odnim z misc kultu bogini boga P buv Palatinskij pagorb Palatium yak zagalne ponyattya oznachaye pasovishe a potim misce osvyachene kultom bogini P Tomu rimskij Palacium vvazhav boginyu P svoyeyu pokrovitelkoyu i svyato na chest neyi 21 kvitnya Palilia Parilia U cej den ne mozhna bulo prinositi krivavih zhertv zamist cogo palili prigotovlenu vestalkami sumish z krovi zhovtnevogo konya yakogo zakolyuvali na chest Marsa v zhovtnevi idi z popelu spalenogo v den Fordilicij 15 kvitnya svyato na chest boga Tellus she ne narodzhenogo telyati i bobovoyi solomi cij sumishi pripisuvali ochisnu diyu vnaslidok chogo vona nazivalasya februa casta Ovid Na svitanku cogo dnya lyustruvali stada ovec okroplyuyuchi ovechi stijla vodoyu vimitali z nih smittya svizhimi mitlami prikrashali budinki svizhimi gilkami a dveri vinkami j girlyandami i obkuryuvali stada sirkoyu Potim rozvodili vogon U zhertvu P prinosili vipecheni z prosa pirizhki koshik prosa yak ulyublenogo bogineyu zlaku i molochni stravi pri comu vimovlyali molitvu pro daruvannya blagoslovennya na hudobu stijla i budinok pro proshennya grihiv pro pozbavlennya vid moru i hvorob pro dostatok travi kormi i chistoyi vodi i t d Molitvu pastuh povinen buv vimoviti chotiri razi zvernuvshis do Pales potim vipiti sumishi z moloka i svizhogo mustu i nareshti perestribnuti cherez kupu zapalenoyu solomi U misti svyato bogini prohodilo urochistishe tomu sho v cej den takozh svyatkuvali den zasnuvannya Rimu Yiyi im yam nazvanij asteroyid 49 Pales LiteraturaSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok

Дата публікації:
Топ