Палац культури ім. Ілліча

Палац Праці ( у 1937 - 2018 роках -Палац Ілліча )— колишній культурно-освітній центр у Дніпрі, будинок культури заводу ім. Петровського. Вважається однією з найкращих у Радянському Союзі споруд у стилі конструктивізму і є однією з найбільших будівель в Україні у цьому стилі. Збудований за проєктом Олександра Красносельського. Першопочаткова назва Палац Праці, у 1937 році перейменований на Палац Ілліча.

Палац Праці
Сучасний стан
На честь	Ленін Володимир Ілліч
48°28′29″ пн. ш. 34°59′38″ сх. д. / 48.47472° пн. ш. 34.99389° сх. д. / 48.47472; 34.99389
Країна	Україна
Розташування	Дніпро
Колишні назви	Палац Ілліча, Палац культури металістів Півдня
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Архітектор	Олександр Красносельський
Дата початку спорудження	5 серпня 1926
Відкриття	1932
Стиль	конструктивізм
Призначення
Адреса	проспект Сергія Нігояна, 47
Проїзд	ст.метро Метробудівників
Палац Праці Палац Праці (Україна)
Палац Праці у Вікісховищі

Розташування

Знаходиться у Чечелівському районі, на колишній Брянській площі, за адресою проспект Сергія Нігояна, 47. У 1903, 1905 і 1917 рр. Брянська площа була ареною багатотисячних мітингів робітників, під час Революції 1905 року тут знаходився фактичний центр «Чечелівської республіки».

Опис

Історія

Конкурс

У 1925 р. трест Південсталь отримав дозвіл на будівництво Палацу праці в Катеринославі (Дніпрі). Того ж року влада оголосила всесоюзний конкурс на проєкт «Палацу праці». За підсумками конкурсу найкращі проєкти преміювали, але жоден не був визнаним придатним для реалізації через значну вартість, складнощі будівельних робіт і нестачу будівельних матеріалів.

Всі проєкти були виконані в конструктивістському стилі, за винятком проєкту Красносельського, який був поданий у класичному стилі. Але коли було обрано як архітектора будівлі Красносельського, він погодився за умови відрядження його до Москви та Ленінграду для вивчення нових досягнень архітектури, зокрема конструктивізму. Після повернення з відрядження, де на Красносельського найбільше справили враження проєкти ^[ru] роботи братів Весніних та ^[ru], він створив новий проєкт, також у стилі конструктивізму.

Громадськість і влада зустріли новий проєкт досить критично, але він не погодився з новими вимогами і залишив проєктування. Тим не менш, будівництво Палацу в Дніпропетровську почали за проєктом Красносельського, Палац Ілліча став єдиною збудованою за проєктом Красносельського конструктивістською спорудою.

Будівництво

5 серпня 1926 року відбулося урочисте закладання Палацу

Відкриття відбулося у 1932 р., завершення будівництва приурочили до 15-річчя Жовтневої революції.

У 1935 р. до споруди почали прибудовувати новий великий театр, також за проєктом Красносельського. Театр був відкритий 1936 року, і до побудови театру опери і балету його сцена, яка вміщувала 1600 глядачів, була найбільшою в місті.

У роки німецької окупації в Палаці були влаштовані казарми і конюшні. Під час війни він був зруйнований, але згодом швидко відбудований. 18 грудня 1955 р., після реконструкції, був знову відкритий і його театр

Період розквіту

Занепад

Стан будівлі в 2015 році

Після побудови оперного театру та палацу спорту «Метеор», значення Палацу Ілліча почало падати, зокрема через далеке від центру міста розташування. Тим не менш, на кінець 80-х років ХХ ст. у палаці працювало не менше ніж півтора десятка дитячих і дорослих творчих колективів, у яких брали участь близько 600 людей.

1997 року з палацу було переведено колектив Дніпровської обласної філармонії. Останній раз палац культури функціонував за своїм прямим призначенням у 2000 році. З того ж року припинилася фінансова підтримка, в 2002 році більшість колективів покинули палац.

Будівлю здавали в оренду і намагалися продати через аукціон, але покупців не знайшлося, зокрема через архітектурні особливості, що перешкоджають перепрофілюванню споруди.

Сучасний стан

Сучасний стан після реконстукції

24 червня 2016 року палац Ілліча намагалися продати з аукціону, але торги не відбулися.

В листопаді 2017 року будівлю було продано за 7 875 000 грн. Нові власники — ТОВ «БЦ-Веста» пообіцяли зберегти будівлю.

Цікаві факти

• Серед мешканців Дніпра поширена думка, що будівля палацу Ілліча збудована за формою серпа і молота. Певна подібність справді є, але невідомо, чи він був так спроєктований, чи так вийшло випадково.
• Тут в травні 1958 року Дніпропетровщині вручали Орден Леніна.
• У палаці Ілліча виступало багато відомих людей. Наприклад: Едіта П'єха, Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв, Алла Пугачова, Муслім Магомаєв, Софія Ротару, Махмуд Есамбаєв, Олексій Козлов з джаз-рок-ансамблем «Арсенал» та інші.
• У палаці Ілліча проходили важливі офіційні заходи, партійні конференції. Наприклад тут приймали офіційний візит М. С. Горбачова.
• Будівля є популярною серед дигерів.

Примітки

1. Минуле і сучасне «Палацу металістів»
2. Заброшенный ДК Ильича: самая большая сцена города пустует 12 лет
3. Єкатеринославський Палац праці (Палац Ілліча), м. Дніпропетровськ
4. ДК им. Ильича: от центра культурной жизни до пристанища диггеров
5. Палац культури ім. Ілліча загальною площею 18802.30 кв. м., з усіма внутрішніми комунікаціями; Пам'ятник Леніну, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, буд. 47
6. Палац Ілліча: продано! Нові власники обіцяють зберегти будівлю (укр.). Процитовано 24 листопада 2017.
7. Серед мешканців Дніпропетровська ходить легенда, що будинок палацу ім. Ілліча в плані споріднений із серпом та молотом gorod.dp.ua

Посилання

• Фестиваль «Конструкція»: як помирають будівлі // Громадське ТБ Дніпро. — 09.09.2015
• Міський сайт Дніпра: «Подвійний ювілей ДК Ілліча» (2016-08-05) (історія палацу)