Палац краківських єпископів (Кельці)

Палац краківських єпископів у Кельцях — палац у стилі бароко в місті Кельцях, який був резиденцією краківських єпископів. Найбільш збереглася оригінальна рання барокова палацова резиденція першої половини 17 століття в Польщі.

адреса =
Палац краківських єпископів у Кельцях Pałac Biskupów Krakowskich w Kielcach
Вигляд зі сторони садів Вигляд зі сторони садів
50°52′09″ пн. ш. 20°37′39″ сх. д. / 50.869166670027773591° пн. ш. 20.62750000002777995° сх. д. / 50.869166670027773591; 20.62750000002777995Координати: 50°52′09″ пн. ш. 20°37′39″ сх. д. / 50.869166670027773591° пн. ш. 20.62750000002777995° сх. д. / 50.869166670027773591; 20.62750000002777995
Країна	Польща
Місто	Кельці
Тип	палац
Стиль	бароко, спочатку стиль ренесанс
Архітектор	Томаш Понсіно і Джованні Тревано
Дата заснування	1641
Початок будівництва	1637
Побудовано	1641
Сайт	http://www.mnki.pl/
Адреса	Площа Замкова
Палац краківських єпископів у Кельцях Палац краківських єпископів у Кельцях (Польща)
Медіафайли у Вікісховищі

Верхня столова зала краківських єпископів

Відомості

Приміщення збудоване в 1637—1641 роках. Споруджено його на Соборній горі за ініціативою і приватними коштами великого коронного канцлера і краківського єпископа Якуба Задзіка. Будівництво очолював Томаш Понсіно, а проєкт, ймовірно, виконав Джованні Тревано. Внутрішнє оздоблення зроблено майстернею Томаззо Долабелла. Плафони висвітлювали події, серед іншого, суду польських братів і мирні переговори під час війн зі Швецією та Росією, в яких брав участь фундатор. Палац був оточений оборонною стіною з ключовими бійницями та шпренгелями. Чотири башти були покриті листами бляхи. У 1667 році єпископ Анджей Тшебіцький покрив палац черепицею. У 1806 р. Імператор Австрії Франц II Габсбург передав палац, що належав державній скарбниці, для потреб новоствореної келецької єпархії. У 1816 році Станіслав Сташиць створив в палаці Школу академічно-гірничу. Після січневого повстання загарбники зняли шоломи на баштах і фігури московських і шведських послів на фронтоні. Палац у двадцятому столітті служив легіонерським штабом Юзефа Пілсудського, офісом для вербування, друкарнею, поштою, бюро перепусток та штабом місцевої щоденної газети. У 1920-і роки згідно проекту Шишко-Богуша зреконструйовано баррокові шоломи на баштах. У міжвоєнні роки Уряд воєвудський. У 1945—1971 роках садиба Воєвудської народної ради. З 1971 року тут розташований Національний музей. У 2005 році в задній частині палацу було відкрито Італійський сад.

Палац разом з його оточенням (порохова вежа, сад, комора на вулиці Замковій, 2) як комплекс було внесено до реєстру нерухомих пам'яток.

Один з плафонів єпископського палацу

Туризм

Поблизу Палацу краківських єпископів проходить туристичний шлях

• червоний міський туристичний шлях веде через історичні і цікаві туристичні місця міста Кельць.

На захід від міста в Подзамчі Пєкашовськім розташовані руїни палацу Тарлів, що є досить достаменною копією келецької будівлі.

Примітки

1. Jerzy Daniel, Kalendarz Świętokrzyski 2005. Wydawnictwo Jedność Kielce 2014, s.216.
2. Narodowy Instytut Dziedzictwa: Rejestr zabytków nieruchomych — województwo świętokrzyskie. 2018-09-30. s. 16. [dostęp 2015-10-26]

Література

• Jan Leszek Adamczyk: Zabytki architektury na Kielecczyźnie. Kielce: Marek Leszko, 2005, s. 16. .  (пол.)