Палаузов Спиридон Миколайович

Спиридо́н Мико́лайович Палау́зов (нар. 1818(1818), Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 1872, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — історик болгарського походження. Спеціалізувався на медієвістиці, археографії, дослідженнях ‎історії Болгарії, Чехії, Угорщини та Румунії. Учень українських славістів Осипа Бодянського та Ізмаїла Срезневського. Один із засновників Априловської гімназії у Ґаброво.

Спиридон Палаузов
Народився	1818(1818) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	1872(1872) Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Поховання	Перший Християнський цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, державний службовець
Alma mater	Рішельєвський ліцей, Боннський університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Галузь	медієвістика, історія Болгарії, археографія
Науковий керівник	Осип Бодянський, Ізмаїл Срезневський
Палаузов Спиридон Миколайович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

Спиридон Палаузов народився 1818 в українському місті Одеса, що на той час входило до складу Херсонської імперії Російської імперії.

Походив із одеської купецької родини болгарських емігрантів, діячів болгарського національного відродження.

Закінчив Рішельєвський ліцей, навчався у Боннському, Гайдельберзькому та Мюнхенському університетах. Повернувшись до Російської імперії, почав займатись славістикою. Учень українських славістів Осипа Бодянського та Ізмаїла Срезневського. 1852 захистив у Імператорському Санкт-Петербурзькому університеті магістерську дисертацію «Епоха болгарського царя Симеона».

З цього ж року — чиновник з особливих доручень ^[ru]. Під час Кримської війни Російської імперії перебував у діючій Російській імператорській армії, агент з організаційних питань переселення болгар до Російської імперії. 1860 перейшов до департаменту зовнішньої торгівлі ^[ru].

Публікувався в газетах та журналах, був дійсним членом кількох наукових товариств, в тому числі й Імператорського Одеського товариства історії і старожитностей.

Спиридон Палаузов помер 1872 у Санкт-Петербурзькій губернії. Похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Палаузова відсутні.

Наукова діяльність

Один із перших представників болгарської медієвістики, новістики та археографії. Вважається засновником критичного напрямку болгарської історіографії. Значну увагу приділив історії боротьби європейських народів — болгар, сербів, угорців, австрійців, поляків, молдован проти Османської імперії.

Наукові праці

• Библиография на трудовете на Спиридон Николаев Палаузов // Палаузов Сп. Н. Избране трудове. — Т.1. — София, 1974.

Примітки

1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-04. (рос.)

Література та джерела

• Никулина М. В. Палаузов Спиридон Николаевич // Славяноведение в дореволюционной России. Биобилиографический словарь. — М., 1979;
• Караиванов Н. Б. Спиридон Палаузов — историк и обществен деец // Україна і Болгарія: віхи історичної дружби. — Одеса, 1999.

Посилання

• Палаузов Спиридон Миколайович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 759.