Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П́агорб Ала ад-Діна (тур. Alâeddin Tepesi) — невелика височина в центрі турецького міста . Пагорб має висоту 20 м над навколишнім ландшафтом (1041 м над рівнем моря).
Пагорб Ала ад-Діна є найдавнішим місцем поселення людей на території Коньї. У результаті розкопок, проведених у 1941 році вдалося встановити, що перші поселення на пагорбі виникли в епоху раннього бронзового століття приблизно за 3000 років до нашої ери. На пагорбі збереглися залишки фригійської, елліністичної, римської, візантійської і сельджуцької культур. На сьогоднішній день Пагорб Ала ад-Діна є пам'яткою історії та культури, а також однією з головних визначних пам'яток міста Конья.
Історія
Достовірно відомо, що перші поселення на пагорбі Ала ад-Діна виникли за 3000 років до нашої ери. Після розпаду Хетського царства територія центральної Анатолії приблизно в 1190 році до н. е. знаходиться під владою фрігійців. Пагорб і місто, яке на ньому формується, отримує найменування Kawania (Куванна). Після фрігійців настає час лідійців, які правлять в 547 році до н. е., завойоване перським царем Киром II. Куванна входить до складу сатрапії Каппадокія.
В елліністичний період назва міста змінюється на Ikonion (Іконіон). У візантійську епоху Іконіон стає адміністративним центром регіону центральної Анатолії. У цей час міське будівництво здійснюється вже за межами стін, які оточують пагорб.
У кінці XI століття Іконіон стає столицею імперії анатолійських сельджуків. Вони й дають місту сучасне ім'я Конья, а імперія іменується відповідно Конійским султанатом. У 1190 році під час Третього хрестового походу Фрідріх I Барбаросса захоплює Конью та розміщує там гарнізон. Однак незабаром сельджуки відвойовують місто назад.
Під час правління султана Масуда I візантійська базиліка на пагорбі починає перебудовуватися в мечеть, яка стає султанською усипальницею, а султан Килич-Арсланом II будує султанський палац. Дещо пізніше пагорб отримує ім'я на честь султана Ала ад-Дін Кей-Кубада I, при якому імперія сельджуків досягає найбільшого розквіту.
У 1908 році за розпорядженням паші Коньї Феріда, на пагорбі були побудовані резервуар для води й фонтан. У 1936 році для підйому на пагорб були побудовані парадні сходи, вгорі яких знаходиться пам'ятник «Пам'яті мучеників», від якого відкривається вид на музей Мевляни.
Примітки
- Yılmaz, Hayri Fehmi ve Dönmez, Şevket; стр. 80(тур.)
- Yılmaz, Hayri Fehmi ve Dönmez, Şevket; стр. 81(тур.)
- Yılmaz, Hayri Fehmi ve Dönmez, Şevket; стр. 82(тур.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P agorb Ala ad Dina tur Alaeddin Tepesi nevelika visochina v centri tureckogo mista Pagorb maye visotu 20 m nad navkolishnim landshaftom 1041 m nad rivnem morya Pagorb Ala ad Dina ye najdavnishim miscem poselennya lyudej na teritoriyi Konyi U rezultati rozkopok provedenih u 1941 roci vdalosya vstanoviti sho pershi poselennya na pagorbi vinikli v epohu rannogo bronzovogo stolittya priblizno za 3000 rokiv do nashoyi eri Na pagorbi zbereglisya zalishki frigijskoyi ellinistichnoyi rimskoyi vizantijskoyi i seldzhuckoyi kultur Na sogodnishnij den Pagorb Ala ad Dina ye pam yatkoyu istoriyi ta kulturi a takozh odniyeyu z golovnih viznachnih pam yatok mista Konya Mechet Ala ad Dina i ruyini sultanskogo palacu v 1849 godu Ruyini palacu sultana Kilich Arslana II Pam yatnik muchenikamIstoriyaDostovirno vidomo sho pershi poselennya na pagorbi Ala ad Dina vinikli za 3000 rokiv do nashoyi eri Pislya rozpadu Hetskogo carstva teritoriya centralnoyi Anatoliyi priblizno v 1190 roci do n e znahoditsya pid vladoyu frigijciv Pagorb i misto yake na nomu formuyetsya otrimuye najmenuvannya Kawania Kuvanna Pislya frigijciv nastaye chas lidijciv yaki pravlyat v 547 roci do n e zavojovane perskim carem Kirom II Kuvanna vhodit do skladu satrapiyi Kappadokiya V ellinistichnij period nazva mista zminyuyetsya na Ikonion Ikonion U vizantijsku epohu Ikonion staye administrativnim centrom regionu centralnoyi Anatoliyi U cej chas miske budivnictvo zdijsnyuyetsya vzhe za mezhami stin yaki otochuyut pagorb U kinci XI stolittya Ikonion staye stoliceyu imperiyi anatolijskih seldzhukiv Voni j dayut mistu suchasne im ya Konya a imperiya imenuyetsya vidpovidno Konijskim sultanatom U 1190 roci pid chas Tretogo hrestovogo pohodu Fridrih I Barbarossa zahoplyuye Konyu ta rozmishuye tam garnizon Odnak nezabarom seldzhuki vidvojovuyut misto nazad Pid chas pravlinnya sultana Masuda I vizantijska bazilika na pagorbi pochinaye perebudovuvatisya v mechet yaka staye sultanskoyu usipalniceyu a sultan Kilich Arslanom II buduye sultanskij palac Desho piznishe pagorb otrimuye im ya na chest sultana Ala ad Din Kej Kubada I pri yakomu imperiya seldzhukiv dosyagaye najbilshogo rozkvitu U 1908 roci za rozporyadzhennyam pashi Konyi Ferida na pagorbi buli pobudovani rezervuar dlya vodi j fontan U 1936 roci dlya pidjomu na pagorb buli pobudovani paradni shodi vgori yakih znahoditsya pam yatnik Pam yati muchenikiv vid yakogo vidkrivayetsya vid na muzej Mevlyani PrimitkiYilmaz Hayri Fehmi ve Donmez Sevket str 80 tur Yilmaz Hayri Fehmi ve Donmez Sevket str 81 tur Yilmaz Hayri Fehmi ve Donmez Sevket str 82 tur