Павло Володимирович Казарін нар 3 грудня 1983 Сімферополь Кримська область Українська РСР український журналіст публіцис

Павло Володимирович Казарін (нар. 3 грудня 1983, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР) — український журналіст, публіцист, теле- i радіоведучий.

Казарін Павло Володимирович

Народився 3 грудня 1983(1983-12-03) (40 років)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР

Громадянство Україна

Діяльність журналіст, радіоведучий, публіцист, телеведучий

Галузь журналістика^[1], публіцистика^[1] і засіб масової інформації^[1]

Alma mater ТНУ

Знання мов українська і російська

Батько Казарін Володимир Павлович

Нагороди

Премія імені Георгія Гонгадзе

Високі стандарти журналістики

Премія імені Георгія Гонгадзе (2020)
Премія Книга року BBC - Есеїстика за книгу «Дикий Захід Східної Європи» (2022)
Спеціальна відзнака Капітули Премії імені Юрія Шевельова (2022)

Примітки

Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863
. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 9 липня 2017.
. Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 24 серпня 2018.
. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.
. hromadske.ua. 12 червня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2020.
Володимир Пиріг. Український журналіст Павло Казарін має російський паспорт. zaxid.net (українською) . оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
. Букви (інформагентство). 16 червня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020.
Павло Казарін: Шарію злило мої документи ФСБ. Ukrainian Media Network. 20 червня 2020. Процитовано 28 липня 2023.
. Українська правда. 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2021.
Журналісту Казаріну вдалося позбутися російського громадянства — документ. nv.ua. 2 лютого 2021.
. Укрінформ. 2 лютня 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021.
. 24 Канал. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
. ru.krymr.com (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
. nv.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
Кримчани у теробороні: ми більше не хочемо тікати
Facebook. www.facebook.com. Процитовано 19 грудня 2022.
Сенцов против [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] // Українська Правда, 23.06.2018
. detector.media. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2019.
. PEN Ukraine. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2021.
. Українська правда. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2021.
Книга року BBC-2022 оголосила переможців. BBC News Україна (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
Лауреатом Премії Шевельова 2022 року став Андрій Павлишин. PEN Ukraine (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.

Ця стаття є . Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити .

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q856638_citetype_Q1982918_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q13550863">Czech_National_Authority_Database<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13550863]]</div>-1] Czech National Authority Database
d:Track:Q13550863

[2] . Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 9 липня 2017.

[3] . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 24 серпня 2018.

[4] . Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.

[5] . Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018.

[6] . hromadske.ua. 12 червня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2020.

[:0-7] Володимир Пиріг. Український журналіст Павло Казарін має російський паспорт. zaxid.net (українською) . оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()

[8] . Букви (інформагентство). 16 червня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020.

[9] Павло Казарін: Шарію злило мої документи ФСБ. Ukrainian Media Network. 20 червня 2020. Процитовано 28 липня 2023.

[10] . Українська правда. 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2021.

[11] Журналісту Казаріну вдалося позбутися російського громадянства — документ. nv.ua. 2 лютого 2021.

[12] . Укрінформ. 2 лютня 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021.

[13] . 24 Канал. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.

[14] . ru.krymr.com (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.

[15] . nv.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021.

[16] Кримчани у теробороні: ми більше не хочемо тікати

[17] Facebook. www.facebook.com. Процитовано 19 грудня 2022.

[18] Сенцов против [ 24 червня 2018 у Wayback Machine.] // Українська Правда, 23.06.2018

[19] . detector.media. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2019.

[20] . PEN Ukraine. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2021.

[21] . Українська правда. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2021.

[22] Книга року BBC-2022 оголосила переможців. BBC News Україна (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.

[23] Лауреатом Премії Шевельова 2022 року став Андрій Павлишин. PEN Ukraine (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.

[1]