Павлóвський Єгóр Сáвич (рос. Павлóвский Егóр Сáввич; 7 квітня 1837, Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія — 17 вересня 1870, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський військовик, капітан-лейтенант, засновник першої Миколаївської газети «Миколаївський Вісник».
Павловський Єгор Савич | |||
---|---|---|---|
Народження | 7 квітня 1837 Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія | ||
Смерть | 17 вересня 1870 (33 роки) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | ||
Поховання | Миколаїв | ||
Приналежність | Російська імперія | ||
Вид збройних сил | Російський імператорський флот | ||
Звання | капітан-лейтенант | ||
Діти | Павловська Наталя Єгорівна | ||
Нагороди | |
Життєпис
Народився 7 квітня 1837 року в місті Миколаїв в родині міського лікаря і домовласника дворянського походження Сави Андрійовича Павловського і доньки проповідника Карпа Павловського. Першу освіту отримав вдома, під керівництвом батька. Навчався в приватному пансіоні Акімова в місті Миколаїв. У 1850 році був направлений на навчання до Санкт-Петербургу.
У 1852 році здобув чин спочатку гардемарина, потім унтер-офіцера, а в 1853 році під командуванням Володимира Івановича Істоміна здійснив на корветі «Наварін» плавання до Англії. У 1854 році Павловський закінчив курс і був випущений мічманом, але знову поступив в офіцерськи класи Морського корпусу. У 1857 році закінчив офіцерські класи в чині лейтенанта. В тому ж році на корветі «Рись» здійснив плавання навколо Європи, після чого прибув до Миколаєва.
У 1858 році перейшов до Чорноморського флоту, де у 1862 році був ад'ютантом штабу головного командира Миколаївського порта. Протягом 1863—1867 років служив помічником начальника гідрографічної частини.
У 1864 році керував висадкою десанту коло мису Адлер.
Командирований у 1865 році для огляду берегів Чорного моря та поповнення дорученого йому 2-го видання , яке побачило світ у 1866—1867 роках, а в 1868 році йому доручено друге видання , яке так і не було опубліковано за його життя. За свої праці в 1868 отримав чин капітан-лейтенанта, а також був нагороджений орденом Святого Володимира IV ступеня і орденом Святого Станіслава II ступеня.
Паралельно службі також з 1862 року був дійсним членом та діловодом Миколаївського статистичного комітету, а також співробітником , в якій звертав увагу фахівців на значення міста Миколаїв, необхідність улаштування в ньому комерційного порту та залізниці.
Водночас піклувався про дозвіл йому видавати у місті газету «Миколаївський Вісник». З січня 1865 почав видання першої газети в цьому місті.
Будучи людиною дуже живого та товариського характеру, постійно брав участь у різних громадських справах міста. Так, він один із перших брав участь у влаштуванні місцевого Товариства заощадження та був директором Миколаївських благородних зборів.
Влітку 1870 року закінчив заняття з «Лоції Азовського моря» і готувався до її видання. До самої своєї загибелі проживав у будинку на розі сучасних вулиць Шевченка і Артилерійської за адресою вулиця Таврійська, 9.
Загибель
17 вересня 1870 року Павловський, подивившись оперу в Одесі, повертався пізно ввечері на пароплав «Аргонавт», щоб вранці вирушити до Миколаєва. Дорогою до пароплава Єгор Савич впав у незакритий і неосвітлений люк, звідки його дістали вже мертвим із розбитою головою.
Тіло перевезено до Миколаєва, де й було поховано.
Сім'я
- Павловська (ім'я та по батькові невідомі) — мати, донька відомого на півдні проповідника, протоієрея Карпа Стефановича Павловського, будівника Різдво-Богородичного (Старокупецького) собору.
- Павловський Сава Андрійович (початок XIX ст. — близько 1855) — батько, міський лікар і домовласник дворянського походження. Перебуваючи у 1830-х роках секретарем Миколаївського статистичного комітету, склав історію міста Миколаєва, опубліковану вже після його смерті його сином у «Миколаївському Віснику» за 1865 рік, з поправками та доповненнями на підставі документів з місцевих архівів.
- Павловська Наталя Єгорівна — донька.
Примітки
- Павловский, Егор Саввич (рос.). Словари и энциклопедии на Академике. Процитовано 27 серпня 2022.
- Павловский Егор Саввич (рос.). Краткие биографии. Процитовано 4 січня 2023.
- Крючков, Ю. С. История Николаева от основания до наших дней (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 27 серпня 2022.
- Лагошняк, Александр (18 травня 2015). Первой николаевской газете — 150 лет (рос.). Николаевский базар. Процитовано 27 серпня 2022.
- Крючков, Ю. С. (2003). Град Святого Николая: путеводитель по старому Николаеву (рос.). Николаев: Возможности Киммерии. с. 94. ISBN .
- А. Г. Зеленский, Ю. С. Крючков, Л. П. Костюк, Н. А. Кухар-Онышко, Э. И. Январев, Ю. А. Миронов (1999). Николаевцы. Энциклопедический словарь (російською). Николаев: Возможности Киммурии. с. 249. ISBN .
- Губская, Т. Н. (2006). Военное духовенство и священники Николаева: исторические очерки (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 188—189. ISBN .
- Губская, Т. Н. (2012). Город мраморных ангелов (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 269. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlovskij Yegor Savich ros Pavlovskij Egor Savvich 7 kvitnya 1837 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiya 17 veresnya 1870 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya rosijskij vijskovik kapitan lejtenant zasnovnik pershoyi Mikolayivskoyi gazeti Mikolayivskij Visnik Pavlovskij Yegor SavichNarodzhennya 7 kvitnya 1837 1837 04 07 Mikolayiv Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert 17 veresnya 1870 1870 09 17 33 roki Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya MikolayivPrinalezhnist Rosijska imperiyaVid zbrojnih sil Rosijskij imperatorskij flotZvannya kapitan lejtenantDiti Pavlovska Natalya YegorivnaNagorodi Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaZhittyepisNarodivsya 7 kvitnya 1837 roku v misti Mikolayiv v rodini miskogo likarya i domovlasnika dvoryanskogo pohodzhennya Savi Andrijovicha Pavlovskogo i donki propovidnika Karpa Pavlovskogo Pershu osvitu otrimav vdoma pid kerivnictvom batka Navchavsya v privatnomu pansioni Akimova v misti Mikolayiv U 1850 roci buv napravlenij na navchannya do Sankt Peterburgu U 1852 roci zdobuv chin spochatku gardemarina potim unter oficera a v 1853 roci pid komanduvannyam Volodimira Ivanovicha Istomina zdijsniv na korveti Navarin plavannya do Angliyi U 1854 roci Pavlovskij zakinchiv kurs i buv vipushenij michmanom ale znovu postupiv v oficerski klasi Morskogo korpusu U 1857 roci zakinchiv oficerski klasi v chini lejtenanta V tomu zh roci na korveti Ris zdijsniv plavannya navkolo Yevropi pislya chogo pribuv do Mikolayeva U 1858 roci perejshov do Chornomorskogo flotu de u 1862 roci buv ad yutantom shtabu golovnogo komandira Mikolayivskogo porta Protyagom 1863 1867 rokiv sluzhiv pomichnikom nachalnika gidrografichnoyi chastini U 1864 roci keruvav visadkoyu desantu kolo misu Adler Komandirovanij u 1865 roci dlya oglyadu beregiv Chornogo morya ta popovnennya doruchenogo jomu 2 go vidannya yake pobachilo svit u 1866 1867 rokah a v 1868 roci jomu dorucheno druge vidannya yake tak i ne bulo opublikovano za jogo zhittya Za svoyi praci v 1868 otrimav chin kapitan lejtenanta a takozh buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira IV stupenya i ordenom Svyatogo Stanislava II stupenya Paralelno sluzhbi takozh z 1862 roku buv dijsnim chlenom ta dilovodom Mikolayivskogo statistichnogo komitetu a takozh spivrobitnikom v yakij zvertav uvagu fahivciv na znachennya mista Mikolayiv neobhidnist ulashtuvannya v nomu komercijnogo portu ta zaliznici Vodnochas pikluvavsya pro dozvil jomu vidavati u misti gazetu Mikolayivskij Visnik Z sichnya 1865 pochav vidannya pershoyi gazeti v comu misti Buduchi lyudinoyu duzhe zhivogo ta tovariskogo harakteru postijno brav uchast u riznih gromadskih spravah mista Tak vin odin iz pershih brav uchast u vlashtuvanni miscevogo Tovaristva zaoshadzhennya ta buv direktorom Mikolayivskih blagorodnih zboriv Vlitku 1870 roku zakinchiv zanyattya z Lociyi Azovskogo morya i gotuvavsya do yiyi vidannya Do samoyi svoyeyi zagibeli prozhivav u budinku na rozi suchasnih vulic Shevchenka i Artilerijskoyi za adresoyu vulicya Tavrijska 9 Zagibel17 veresnya 1870 roku Pavlovskij podivivshis operu v Odesi povertavsya pizno vvecheri na paroplav Argonavt shob vranci virushiti do Mikolayeva Dorogoyu do paroplava Yegor Savich vpav u nezakritij i neosvitlenij lyuk zvidki jogo distali vzhe mertvim iz rozbitoyu golovoyu Tilo perevezeno do Mikolayeva de j bulo pohovano Sim yaPavlovska im ya ta po batkovi nevidomi mati donka vidomogo na pivdni propovidnika protoiyereya Karpa Stefanovicha Pavlovskogo budivnika Rizdvo Bogorodichnogo Starokupeckogo soboru Pavlovskij Sava Andrijovich pochatok XIX st blizko 1855 batko miskij likar i domovlasnik dvoryanskogo pohodzhennya Perebuvayuchi u 1830 h rokah sekretarem Mikolayivskogo statistichnogo komitetu sklav istoriyu mista Mikolayeva opublikovanu vzhe pislya jogo smerti jogo sinom u Mikolayivskomu Visniku za 1865 rik z popravkami ta dopovnennyami na pidstavi dokumentiv z miscevih arhiviv Pavlovska Natalya Yegorivna donka PrimitkiPavlovskij Egor Savvich ros Slovari i enciklopedii na Akademike Procitovano 27 serpnya 2022 Pavlovskij Egor Savvich ros Kratkie biografii Procitovano 4 sichnya 2023 Kryuchkov Yu S Istoriya Nikolaeva ot osnovaniya do nashih dnej ros Literaturnyj Nikolaev Procitovano 27 serpnya 2022 Lagoshnyak Aleksandr 18 travnya 2015 Pervoj nikolaevskoj gazete 150 let ros Nikolaevskij bazar Procitovano 27 serpnya 2022 Kryuchkov Yu S 2003 Grad Svyatogo Nikolaya putevoditel po staromu Nikolaevu ros Nikolaev Vozmozhnosti Kimmerii s 94 ISBN 966 7676 32 3 A G Zelenskij Yu S Kryuchkov L P Kostyuk N A Kuhar Onyshko E I Yanvarev Yu A Mironov 1999 Nikolaevcy Enciklopedicheskij slovar rosijskoyu Nikolaev Vozmozhnosti Kimmurii s 249 ISBN 966 7676 00 5 Gubskaya T N 2006 Voennoe duhovenstvo i svyashenniki Nikolaeva istoricheskie ocherki ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 188 189 ISBN 966 8592 28 X Gubskaya T N 2012 Gorod mramornyh angelov ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 269 ISBN 978 617 576 021 5