Депо карт (пізніше — Чорноморське гідрографічне депо) — проєктний, картографічний та науковий орган, що розміщувався в місті Миколаїв і відігравав величезну роль у розвитку миколаївської науки та культури.
Чорноморське гідрографічне депо | ||||
---|---|---|---|---|
Будинок № 9-11, де з 1803 року перебувало Чорноморське гідрографічне депо | ||||
46°58′ пн. ш. 31°59′ сх. д. / 46.977683° пн. ш. 31.986317° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка історії місцевого значення | |||
Країна | Україна | |||
Розташування | Миколаїв | |||
Архітектурний стиль | класицизм | |||
Засновник | І. І. Траверсе | |||
Засновано | 1803 | |||
Адреса | Миколаївська область, Миколаїв, вул. Адміральська, 11 | |||
Чорноморське гідрографічне депо (Україна) | ||||
Історія
Депо було засноване у 1803 році за ініціативою маркіза І. І. Траверзе, тодішнього головного командира Чорноморського флоту та портів для проведення морських зйомок на Чорному та Азовському морях. У тому ж році тут відкрито перший музей — кабінет рідкісних речей Чорноморського Депо карт.
У закладі конструювали судна, проєктували промислові будівлі та житло. Тут аналізувалися метеорологічні дослідження, складалися креслення кораблів та плани будівництва морського відомства. Працювала типографія, що окрім книг друкувала мапи узбережжя, проєктів будівель для міських споруд. Гідрографічне депо постачало на кораблі різноманітні морехідні прилади та інструменти.
13 вересня 1832 року на базі Депо карт було утворено Гідрографічний відділ штабу флоту. Цю дату вважають початком гідрографічної служби Чорноморського флоту.
В 1833 році депо було переміщено далі по вулиці Адміральській в будинок 12 (зараз № 16, згодом будівля отримала статус пам'ятки історії місцевого значення).
Після Кримської війни 1853—1856 років, коли Чорноморський флот фактично припинив своє існування, обсяг робіт Гідрографічного депо із забезпечення флоту морськими картами та посібниками різко впав. У зв'язку з цим у 1860 році Гідрографічне депо було ліквідовано, Гідрографічне відділення перетворено на Гідрографічну частину Миколаївського порту, до складу якої увійшло картографічне відділення. Воно стало займатися складанням карт та посібників та забезпеченням нечисленних кораблів та суден флоту.
У 1886 році з настанням періоду бурхливого відродження Чорноморського флоту Гідрографічна частина Миколаївського порту була перетворена на Дирекцію маяків та лоцій Чорного та Азовського морів, яка в 1895 році була перебазована до міста Севастополь.
Типографія
У типографії виходили друком праці лікаря Д. С. Самойловича, астронома К. Х. Кнорре, професора землеробства М. Г. Ліванова, а також перша газета міста «Николаевский Вестник» під керівництвом Є. С. Павловського.
Музей
В своїй дослідницькій роботі розглядає Кабінет рідкісних речей Чорноморського Депо карт як перший музей на півдні Російської імперії.
У музеї депо (кунсткамері) зберігалися моделі всіх кораблів та суден, які були збудовані на Миколаївському адміралтействі, морехідні інструменти та інші предмети. Серед інших предметів була величезна колекція археологічних знахідок. Під час проведення господарських, будівельних та фортифікаційних робіт моряки та офіцери досить часто зустрічали старі знахідки. Їх вивчали та передавали до музею. Окрім знахідок до кабінету рідкостей також поступали пожертви: так, в 1804 році адмірал І. І. Траверзе передав монети, мідне зображення Богоматері, а також людські фігурки із грецькими написами. В 1805 році контора головного командира Чорноморського флоту подарувала музею глиняну вазу з Ольвії, мідні дощечки з єгипетськими ієрогліфами, два давньоруські кубки, трапензундський консул в 1807 році — гему з онікса; капітан четвертого морського полку залишив у фондах залізні лати з Пантікапея, а дійсний статський радник Г. В. Орлов — монети в 1808 році.
До 1806 року Кабінет рідкісних речей при Чорноморському Депо карт був єдиним музеєм, куди привозили давнину з усієї Новоросії.
В 1825 році в Депо передано рідкісні предмети, які зберігала бібліотека Штурманського училища.
У музеї зберігалися зібрання моделей суден, збудованих на Чорному морі, моделі Севастопольських укріплень, деяких будов міста, два глобуси діаметрами по 270 сантиметрів, колекція мармурових виробів і невеличкі колекції фізичних та астрономічних інструментів.
Музей проіснував до 1850 року. В 1835 році начальник головного морського штабу князь У. Меншиков, відвідавши Миколаїв, наказав передати всі предмети, що зберігалися в Кабінеті рідкісних речей у різні музеї: Рішельєвський, Одеський, Керченський та до Чорноморської штурманської роти в Миколаєві.
З 1832 року Депо карт було реорганізовано в Чорноморське Гідрографічне депо.
Сучасна функція
В наш час в будівлі першого гідрографічного депо знаходиться Миколаївська дитяча музична школа № 1, що носить ім'я Миколи Андрійовича Римського-Корсакова, який перебував в Миколаєві, інспектуючи духовні оркестри Морського відомства.
Відомі співробітники
- Михайло Павлович Манганарі (з 1837) — з 1837 по 1843 роки очолював роботу з вивчення берегів Чорного, а згодом Мармурового морів. В 1842 році на основі його карт і карт його брата, Є. П. Манганарі, Чорноморським гідрографічним депо було видано атлас.
- Єгор Павлович Манганарі (1843—1845) — генерал-майор, гідрограф, брат Михайла Павловича Манганарі.
- Єгор Савич Павловський (1837—1870) — капітан-лейтенант, засновник першої Миколаївської газети «Николаевский вестник».
Керівники
- (1803—1825);
- (з 1825).
Посилання
- Васюков, Євген. Депо карт. Архітектура Миколаєва. Процитовано 27 серпня 2022.
- Перелік пам'яток (об'єктів) культурної спадщини (PDF). Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради. Процитовано 10 жовтня 2023.
- Депо карт и книг гидрографической службы Черноморского флота России (рос.). Mil.Press FLOT. Процитовано 27 серпня 2022.
- Шинкаренко, Андрей (27 липня 2005). Депо карт (рос.). Николаевский базар. Процитовано 27 серпня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Depo kart piznishe Chornomorske gidrografichne depo proyektnij kartografichnij ta naukovij organ sho rozmishuvavsya v misti Mikolayiv i vidigravav velicheznu rol u rozvitku mikolayivskoyi nauki ta kulturi Chornomorske gidrografichne depoBudinok 9 11 de z 1803 roku perebuvalo Chornomorske gidrografichne depo46 58 pn sh 31 59 sh d 46 977683 pn sh 31 986317 sh d 46 977683 31 986317Status pam yatka istoriyi miscevogo znachennyaKrayina UkrayinaRoztashuvannya MikolayivArhitekturnij stil klasicizmZasnovnik I I TraverseZasnovano 1803Adresa Mikolayivska oblast Mikolayiv vul Admiralska 11Chornomorske gidrografichne depo Ukrayina IstoriyaDepo bulo zasnovane u 1803 roci za iniciativoyu markiza I I Traverze todishnogo golovnogo komandira Chornomorskogo flotu ta portiv dlya provedennya morskih zjomok na Chornomu ta Azovskomu moryah U tomu zh roci tut vidkrito pershij muzej kabinet ridkisnih rechej Chornomorskogo Depo kart U zakladi konstruyuvali sudna proyektuvali promislovi budivli ta zhitlo Tut analizuvalisya meteorologichni doslidzhennya skladalisya kreslennya korabliv ta plani budivnictva morskogo vidomstva Pracyuvala tipografiya sho okrim knig drukuvala mapi uzberezhzhya proyektiv budivel dlya miskih sporud Gidrografichne depo postachalo na korabli riznomanitni morehidni priladi ta instrumenti 13 veresnya 1832 roku na bazi Depo kart bulo utvoreno Gidrografichnij viddil shtabu flotu Cyu datu vvazhayut pochatkom gidrografichnoyi sluzhbi Chornomorskogo flotu V 1833 roci depo bulo peremisheno dali po vulici Admiralskij v budinok 12 zaraz 16 zgodom budivlya otrimala status pam yatki istoriyi miscevogo znachennya Pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv koli Chornomorskij flot faktichno pripiniv svoye isnuvannya obsyag robit Gidrografichnogo depo iz zabezpechennya flotu morskimi kartami ta posibnikami rizko vpav U zv yazku z cim u 1860 roci Gidrografichne depo bulo likvidovano Gidrografichne viddilennya peretvoreno na Gidrografichnu chastinu Mikolayivskogo portu do skladu yakoyi uvijshlo kartografichne viddilennya Vono stalo zajmatisya skladannyam kart ta posibnikiv ta zabezpechennyam nechislennih korabliv ta suden flotu U 1886 roci z nastannyam periodu burhlivogo vidrodzhennya Chornomorskogo flotu Gidrografichna chastina Mikolayivskogo portu bula peretvorena na Direkciyu mayakiv ta locij Chornogo ta Azovskogo moriv yaka v 1895 roci bula perebazovana do mista Sevastopol Tipografiya U tipografiyi vihodili drukom praci likarya D S Samojlovicha astronoma K H Knorre profesora zemlerobstva M G Livanova a takozh persha gazeta mista Nikolaevskij Vestnik pid kerivnictvom Ye S Pavlovskogo Muzej V svoyij doslidnickij roboti rozglyadaye Kabinet ridkisnih rechej Chornomorskogo Depo kart yak pershij muzej na pivdni Rosijskoyi imperiyi U muzeyi depo kunstkameri zberigalisya modeli vsih korabliv ta suden yaki buli zbudovani na Mikolayivskomu admiraltejstvi morehidni instrumenti ta inshi predmeti Sered inshih predmetiv bula velichezna kolekciya arheologichnih znahidok Pid chas provedennya gospodarskih budivelnih ta fortifikacijnih robit moryaki ta oficeri dosit chasto zustrichali stari znahidki Yih vivchali ta peredavali do muzeyu Okrim znahidok do kabinetu ridkostej takozh postupali pozhertvi tak v 1804 roci admiral I I Traverze peredav moneti midne zobrazhennya Bogomateri a takozh lyudski figurki iz greckimi napisami V 1805 roci kontora golovnogo komandira Chornomorskogo flotu podaruvala muzeyu glinyanu vazu z Olviyi midni doshechki z yegipetskimi iyeroglifami dva davnoruski kubki trapenzundskij konsul v 1807 roci gemu z oniksa kapitan chetvertogo morskogo polku zalishiv u fondah zalizni lati z Pantikapeya a dijsnij statskij radnik G V Orlov moneti v 1808 roci Do 1806 roku Kabinet ridkisnih rechej pri Chornomorskomu Depo kart buv yedinim muzeyem kudi privozili davninu z usiyeyi Novorosiyi V 1825 roci v Depo peredano ridkisni predmeti yaki zberigala biblioteka Shturmanskogo uchilisha U muzeyi zberigalisya zibrannya modelej suden zbudovanih na Chornomu mori modeli Sevastopolskih ukriplen deyakih budov mista dva globusi diametrami po 270 santimetriv kolekciya marmurovih virobiv i nevelichki kolekciyi fizichnih ta astronomichnih instrumentiv Muzej proisnuvav do 1850 roku V 1835 roci nachalnik golovnogo morskogo shtabu knyaz U Menshikov vidvidavshi Mikolayiv nakazav peredati vsi predmeti sho zberigalisya v Kabineti ridkisnih rechej u rizni muzeyi Rishelyevskij Odeskij Kerchenskij ta do Chornomorskoyi shturmanskoyi roti v Mikolayevi Z 1832 roku Depo kart bulo reorganizovano v Chornomorske Gidrografichne depo Suchasna funkciyaV nash chas v budivli pershogo gidrografichnogo depo znahoditsya Mikolayivska dityacha muzichna shkola 1 sho nosit im ya Mikoli Andrijovicha Rimskogo Korsakova yakij perebuvav v Mikolayevi inspektuyuchi duhovni orkestri Morskogo vidomstva Vidomi spivrobitnikiMihajlo Pavlovich Manganari z 1837 z 1837 po 1843 roki ocholyuvav robotu z vivchennya beregiv Chornogo a zgodom Marmurovogo moriv V 1842 roci na osnovi jogo kart i kart jogo brata Ye P Manganari Chornomorskim gidrografichnim depo bulo vidano atlas Yegor Pavlovich Manganari 1843 1845 general major gidrograf brat Mihajla Pavlovicha Manganari Yegor Savich Pavlovskij 1837 1870 kapitan lejtenant zasnovnik pershoyi Mikolayivskoyi gazeti Nikolaevskij vestnik Kerivniki 1803 1825 z 1825 PosilannyaVasyukov Yevgen Depo kart Arhitektura Mikolayeva Procitovano 27 serpnya 2022 Perelik pam yatok ob yektiv kulturnoyi spadshini PDF Upravlinnya z pitan kulturi ta ohoroni kulturnoyi spadshini Mikolayivskoyi miskoyi radi Procitovano 10 zhovtnya 2023 Depo kart i knig gidrograficheskoj sluzhby Chernomorskogo flota Rossii ros Mil Press FLOT Procitovano 27 serpnya 2022 Shinkarenko Andrej 27 lipnya 2005 Depo kart ros Nikolaevskij bazar Procitovano 27 serpnya 2022