Микола Йосипович Охріменко 19 грудня 1918 Юнаківка 28 січня 1978 радянський офіцер Герой Радянського Союзу Микола Йосипо

Микола Йосипович Охріменко (19 грудня 1918, Юнаківка — 28 січня 1978) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу.

Микола Йосипович Охріменко

Народження

19 грудня 1918
Юнаківка

Смерть

28 січня 1978 (59 років)
Київ, Українська РСР, СРСР

Поховання

Країна

Роки служби

1943–1975

Партія

КПРС

Звання

Полковник

Війни / битви

Німецько-радянська війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Охріменко.

Біографія

Народився 19 грудня 1918 року в селі Юнаківці (нині Сумського району Сумської області) в родині селянина-бідняка. Українець. Закінчив шість класів школи. У 1939 році переїхав з батьками до міста Макіївки Сталінської області. Після річного навчання в ФЗУ працював на Макіївському металургійному заводі, а потім повернувся в рідне село.

У Червоній Армії з 1943 року. Учасник німецько-радянської війни з березня 1943 року. Воював на Воронезькому фронті, брав участь у Курській битві, визволяв Бєлгород, Суми, Ромни. Був двічі поранений.

Командир кулеметного розрахунку 465-го стрілецького полку (167-ма Сумсько-Київська Червонопрапорна стрілецька дивізія, 38-ма армія сержант Микола Охріменко на підручних засобах в ніч на 30 вересня 1943 року переправився через Дніпро в районі села Старого Русла, придушив ворожу кулеметну точку, забезпечивши просування батальйону. 12 жовтня 1943 року в районі села Лютежа (Вишгородський район Київської області), відбиваючи контратаку противника, був поранений, але залишився в строю.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 листопада 1943 року за мужність і відвагу, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на правому березі річки, сержанту Миколі Йосиповичу Охріменку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3 271).

Після війни продовжував службу у Військово-морському флоті СРСР. Член ВКП(б) з 1945 року. У 1948 році закінчив Кронштадтське військово-морське училище. В 1948—1954 роках проходив службу на Червонопрапорному Балтійському флоті. З 1975 року полковник М. Й. Охріменко — в запасі. До 1970 року жив і працював в місті Таганрозі. Потім переїхав до Києва. Помер 28 січня 1978 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.

Вшанування пам'яті

У місті Сумах, на початку , створена алея Слави, де представлені портрети 39 Героїв Радянського Союзу, чия доля пов'язана з містом Сумами та Сумським районом, серед яких і портрет Героя Радянського Союзу М. Й. Охріменка.

Література

В горниле войны закаленная. Москва, 1980;
Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. ‒ М., 1988;
Гриченко И. Т., Головин Н. М. Подвиг. — Харьков: Прапор;
История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. Киев, 1980.