Отто Тіманн (нім. Otto Tiemann; 12 лютого 1890, Брухгаузен-Фільзен — 20 квітня 1952, Брухгаузен-Фільзен) — німецький воєначальник, генерал інженерних військ вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Отто Тіманн | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Otto Tiemann | |||||||||||||||
Народився | 12 лютого 1890 Брухгаузен-Фільзен, Німеччина | ||||||||||||||
Помер | 20 квітня 1952 (62 роки) Брухгаузен-Фільзен, Німеччина | ||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||||
Військове звання | Генерал інженерних військ | ||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||
|
Біографія
Син пастора Геога Тіманна і його дружини Марії, уродженої Роттермунд. В 1908 році поступив на службу в Імперську армію. Учасник Першої світової війни, після завершення якої продовжив службу в рейхсвері.
З 17 вересня 1939 по 1 травня 1943 і з 31 травня по вересень 1943 року — командир 93-ї піхотної дивізії. З 2 лютого по 12 жовтня 1944 року — командувач 23-м армійським корпусом. З 28 грудня по 8 травня 1945 року — командувач 17-м армійським корпусом.
Сім'я
8 липня 1929 року одружився з Крістою Шарлоттою Штеффен. В шлюбі народились 2 синів і дочка.
Звання
- Фанен-юнкер (3 березня 1908)
- Лейтенант (17 серпня 1909)
- Обер-лейтенант (27 січня 1915)
- Гауптман (28 грудня 1916)
- Майор (1 лютого 1930)
- Оберст-лейтенант (1 квітня 1932)
- Оберст (1 червня 1934)
- Генерал-майор (1 жовтня 1937)
- Генерал-лейтенант (1 жовтня 1939)
- Генерал інженерних військ (1 травня 1944)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (5 жовтня 1914)
- 1-го класу (30 жовтня 1915)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (7 липня 1917)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (11 липня 1918)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (8 січня 1935)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (5 жовтня 1914)
- 1-го класу (30 жовтня 1915)
- Німецький хрест в золоті (19 грудня 1941)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (26 липня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (28 квітня 1943)
- Відзначений у Вермахтберіхт (4 серпня 1944)
Література
- Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otto Timann nim Otto Tiemann 12 lyutogo 1890 Bruhgauzen Filzen 20 kvitnya 1952 Bruhgauzen Filzen nimeckij voyenachalnik general inzhenernih vijsk vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta Otto Timannnim Otto TiemannNarodivsya12 lyutogo 1890 1890 02 12 Bruhgauzen Filzen NimechchinaPomer20 kvitnya 1952 1952 04 20 62 roki Bruhgauzen Filzen NimechchinaKrayina NimechchinaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannya General inzhenernih vijskNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuOrden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Za poranennya nagrudnij znak Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin pastora Geoga Timanna i jogo druzhini Mariyi urodzhenoyi Rottermund V 1908 roci postupiv na sluzhbu v Impersku armiyu Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni pislya zavershennya yakoyi prodovzhiv sluzhbu v rejhsveri Z 17 veresnya 1939 po 1 travnya 1943 i z 31 travnya po veresen 1943 roku komandir 93 yi pihotnoyi diviziyi Z 2 lyutogo po 12 zhovtnya 1944 roku komanduvach 23 m armijskim korpusom Z 28 grudnya po 8 travnya 1945 roku komanduvach 17 m armijskim korpusom Sim ya8 lipnya 1929 roku odruzhivsya z Kristoyu Sharlottoyu Shteffen V shlyubi narodilis 2 siniv i dochka ZvannyaFanen yunker 3 bereznya 1908 Lejtenant 17 serpnya 1909 Ober lejtenant 27 sichnya 1915 Gauptman 28 grudnya 1916 Major 1 lyutogo 1930 Oberst lejtenant 1 kvitnya 1932 Oberst 1 chervnya 1934 General major 1 zhovtnya 1937 General lejtenant 1 zhovtnya 1939 General inzhenernih vijsk 1 travnya 1944 NagorodiZaliznij hrest 2 go klasu 5 zhovtnya 1914 1 go klasu 30 zhovtnya 1915 Orden Za vijskovi zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami 7 lipnya 1917 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu 11 lipnya 1918 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 8 sichnya 1935 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 5 zhovtnya 1914 1 go klasu 30 zhovtnya 1915 Nimeckij hrest v zoloti 19 grudnya 1941 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 26 lipnya 1942 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 28 kvitnya 1943 Vidznachenij u Vermahtberiht 4 serpnya 1944 LiteraturaVeit Scherzer Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundete Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchivs 2 Auflage Scherzers Militaer Verlag Ranis Jena 2007 ISBN 978 3 938845 17 2