Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Особливий шлях Німеччини (нім. Deutscher Sonderweg) – термін, що використовується для позначення явищ в історії Німеччини, пов’язаних з нерівномірністю розвитку державних структур та формування демократичних інститутів. В історіографії не існує сталої точки зору, чи було це власне особливим шляхом, (оскільки таке визначення передбачає існування «нормального» історичного розвитку демократії), або ж мова йде про власний, а не особливий шлях Німеччини.
Визначення
Німецький історик , прихильник теорії особливого шляху, характеризує розвиток прусської Німеччини до кінця Веймарської республіки як своєрідне відношення протиріч між традицієї та сучасністю. З терміном «Особливий шлях Німеччини» також пов’язано уявлення про те, що правлячі верстви німецького суспільства, передусім в ХІХ – на початку ХХ-го століття вели хибну, негнучку та анахронічну політику. Така політика була нібито передусім антипарламентською та антидемократичною, а також характеризувалася принциповим запереченням народних ліберальних та соціальних вимог, що на думку дослідників призвело до помилкової самооцінки та надмірної національної самосвідомості німців. Така поведінка (категорична відмова від ліберальних та парламентських реформ) приписується правлячій верхівці Пруссії, яка поширювала сферу свого впливу на всю Німеччину та за будь-яких обставин прагнула зберегти монархію. Саме політика Пруссії після 1814 - 1815 років справляла вплив на розвиток всієї Німеччини.
Причини «Особливого шляху Німеччини» слід шукати з одного боку в роздробленості Священної Римської імперії, яка відрізнялася від централізованих королівств середньовічної Англії та Франції, а з іншого боку освіченому абсолютизмі Пруссії та Австрії, які проводили реформи, що стали можливими у Франції лише після французької революції. Усе це призводило до виникнення в Німеччині громадянського суспільства з особливою вірою в авторитет правителів.
Поняття про особливу якість німців: Культура проти Цивілізації
Відмінністю розвитку Німеччини від своїх західних сусідів було прийнято за особливий знак цінності німців.
Від часу появи книги Жермени де Сталь «De l’Allemagne», («Про Німеччину») (1813) багато німців компенсували своє почуття відсталості в порівнянні з західними національними державами тим, що вважали Німеччину «країною письменників та мислителів» з посиланнями Гете та Канта та приписували собі культурну вищість. При цьому Культура, як духовне, глибоко душевне поняття, протипоставлялося поверхневим цінностям цивілізації. Особливо палко цю концепцію захищав Томас Манн у своїй книзі «Нариси аполітичного».
Багато позитивних асоціацій, які в англійській або французькій мові пов’язані зі словом «цивілізація», як вищім ступенем розвитку суспільства, в німецькій мові пов’язані зі словом «культура». Доволі часто слово «civilization» німецькою мовою слід переводити як «Kultur» (наприклад, поняття «зіткнення цивілізацій» — «clash of civilizations»). В той час як французька концепція «цивілізації» виходить з універсального застосування ключових принципів (що наприклад, в політиці виражається в централізмі), німецька концепція «культури» підкреслює різноманітні культурні вираження життя в пов’язаних один з одним рівноправних утвореннях (що серед іншого призводить до принципу федералізму). Така точка зору відображає ситуацію роздробленості Німеччини на надзвичайно неоднорідні регіони. Подібний конфлікт спостерігається в наш час в критиці «західних прав людини». Логіка «Особливого шляху Німеччини» виражається в «ідеях 1914 року», о «спробі необмеженого виправдання німецької воєнної політики». В той час німецька аристократична еліта відчувала себе «затиснутою» між сучасним капіталістичним класовим суспільством Англії та Франції та царською атократією Російської імперії. Тому німецька еліта прагнула до «об’єднуючої разом усі класи, безконфліктної, гармонійної народної спільноти, народженої як фенікс в полум’ї війни , яку, буде вести компетентна освідчено-громадянська бюрократія та буде захищена сильною, пруссько-німецькою, мілітарною монархією» (цитовано за Велером, 2003). Німецьке дворянство намагалося таким чином, за рахунок просування своїх соціальних інститутів (університетів, управління та військових структур), зберегти залишки впливу після неминучої втрати реальної влади, забезпечивши, таким шляхом, збереження звичного образу життя. Ідея «антикапіталістичної, антиліберальної, безконфліктної народної спільноти націонал-соціалізму, здатної подолати протиріччя капіталістичного суспільства» виникає в подальшому в більш радикальній формі в ідеології націонал-соціалізму.
Приклади
Як приклади так званого «Особливого шляху Німеччини» наводять такі аргументи:
- Індустріалізація. Внаслідок тривалої консервативної економічної політики, орієнтованої на цехи, та гальмуючої індустріалізації, індустріальна революція в Німеччині відбулася на 30-40 років пізніше, ніж в Англії.
- Байдужість німецької еліти до демократії та громадських рухів. Велика французька революція стала поштовхом до процесів демократизації в Європі. В Німеччині ж спроба встановити систему парламентаризму під час березневої революції 1848 року провалилася. Замість цього в 1871 році було утворено монархічну німецьку державу, яка порушила рівновагу сил в Європі.
- Веймарська республіка. Через відмову США наприкінці Першої світової війни вести переговори з Німецькою імперією під управлінням кайзера, Німеччині було нав’язано демократичний устрій. У часи Веймарської республіки саме німецька еліта, промисловці (наприклад, Фріц Тіссен) та впливові медіамагнати (наприклад, Альфред Гугенберг) проклали шлях націонал-соціалізму. Звинувачувати в цьому народ Німеччини не можна, так як через інфляції, економічну кризу та наслідки Першої світової війни населення повністю зубожіло, зневірилося, перебувало в депресії. З історичної точки зору становленню тоталітарних режимів часто передували серйозні кризи. Проте, саме ця обставина покладає відповідальність на впливові та освічені еліти.
- Катастрофа Третього рейху розглядається як кульмінація спроб «Особливого шляху Німеччини». Наслідком цього стало те, що Німеччина втратила статус великої держави та за рахунок втручання ззовні була перебудована і штучно, не за рахунок власного розвитку, була перетворена на державу за західним зразком.
Критика концепції «Особливого шляху Німеччини»
В сучасній історичній науці теза про «Особливий німецький шлях» усе більш релятивірується або зовсім заперечується. Темами для критики є наступні положення:
- Особливості в історії Німеччини, які приписуються «Особливому шляху Німеччини», є безумовно німецькими особливостями. Однак, і в інших країнах не існувало «норми» або ж «нормального розвитку». В Англії не було поступального розвитку до ліберальної демократії, а в інших країнах, таких як Іспанія, Італія, Австрія та Угорщина не було ліберального та демократичного розвитку, натомість відбувалися війни, революції, складалася політична нестабільність. Консервативно-авторитарні сили та старі аристократичні еліти часто залишали за собою усю повноту влади. Ідеальною, тобто безконфліктною та поступальною модернізацією і демократизацією в Європі можуть похвалитися лише країни Бенілюкса, скандинавські країни, а також частково Франція. Оскільки ці країни складають основу Західної Європи та початковий кістяк сучасного Європейського Союзу, то кажуть, що Німеччина, після утворення ФРН в 1949 році, пройшла «довгий шлях на захід».
- Буржуазне суспільство в Німеччині у ХІХ столітті не було настільки слабким, як стверджується теорії «Особливого німецького шляху». Це суспільство скоріш за все перетворювалося на загальногромадянське та змінювалось, але не втратило впливу.
- Поняття «Особливий шлях Німеччини» є інтерпретацією сучасних поглядів на історичні події та поширює на історію формальні оцінки («добре» = «ліберальне», «погане» = «автократичне»), що в науковому дослідженні є неприпустимим.
- Крім того і без формальної буржуазної революції (і припинення таким чином влади дворянства) буржуазія стала в Німеччині після 1871 року впливовим прошарком суспільства.
Див. також
Бібліографія
- Девід Блекберн, Джеф Елі «Міфи німецької історіографії». 1980 (нім.)
- Томас Ніпердей «1933 рік та безперервність німецької історії». В «Historische Zeitschrift» (Історичному журналі) 227 (1978), С. 86-111 (нім.)
- Ганс-Ульріх Велер "Історія суспільства Німеччини. Том 4: 1914—1949, 2003, Мюнхен, (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osoblivij shlyah Nimechchini nim Deutscher Sonderweg termin sho vikoristovuyetsya dlya poznachennya yavish v istoriyi Nimechchini pov yazanih z nerivnomirnistyu rozvitku derzhavnih struktur ta formuvannya demokratichnih institutiv V istoriografiyi ne isnuye staloyi tochki zoru chi bulo ce vlasne osoblivim shlyahom oskilki take viznachennya peredbachaye isnuvannya normalnogo istorichnogo rozvitku demokratiyi abo zh mova jde pro vlasnij a ne osoblivij shlyah Nimechchini ViznachennyaNimeckij istorik prihilnik teoriyi osoblivogo shlyahu harakterizuye rozvitok prusskoyi Nimechchini do kincya Vejmarskoyi respubliki yak svoyeridne vidnoshennya protirich mizh tradiciyeyi ta suchasnistyu Z terminom Osoblivij shlyah Nimechchini takozh pov yazano uyavlennya pro te sho pravlyachi verstvi nimeckogo suspilstva peredusim v HIH na pochatku HH go stolittya veli hibnu negnuchku ta anahronichnu politiku Taka politika bula nibito peredusim antiparlamentskoyu ta antidemokratichnoyu a takozh harakterizuvalasya principovim zaperechennyam narodnih liberalnih ta socialnih vimog sho na dumku doslidnikiv prizvelo do pomilkovoyi samoocinki ta nadmirnoyi nacionalnoyi samosvidomosti nimciv Taka povedinka kategorichna vidmova vid liberalnih ta parlamentskih reform pripisuyetsya pravlyachij verhivci Prussiyi yaka poshiryuvala sferu svogo vplivu na vsyu Nimechchinu ta za bud yakih obstavin pragnula zberegti monarhiyu Same politika Prussiyi pislya 1814 1815 rokiv spravlyala vpliv na rozvitok vsiyeyi Nimechchini Prichini Osoblivogo shlyahu Nimechchini slid shukati z odnogo boku v rozdroblenosti Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yaka vidriznyalasya vid centralizovanih korolivstv serednovichnoyi Angliyi ta Franciyi a z inshogo boku osvichenomu absolyutizmi Prussiyi ta Avstriyi yaki provodili reformi sho stali mozhlivimi u Franciyi lishe pislya francuzkoyi revolyuciyi Use ce prizvodilo do viniknennya v Nimechchini gromadyanskogo suspilstva z osoblivoyu viroyu v avtoritet praviteliv Ponyattya pro osoblivu yakist nimciv Kultura proti CivilizaciyiVidminnistyu rozvitku Nimechchini vid svoyih zahidnih susidiv bulo prijnyato za osoblivij znak cinnosti nimciv Vid chasu poyavi knigi Zhermeni de Stal De l Allemagne Pro Nimechchinu 1813 bagato nimciv kompensuvali svoye pochuttya vidstalosti v porivnyanni z zahidnimi nacionalnimi derzhavami tim sho vvazhali Nimechchinu krayinoyu pismennikiv ta misliteliv z posilannyami Gete ta Kanta ta pripisuvali sobi kulturnu vishist Pri comu Kultura yak duhovne gliboko dushevne ponyattya protipostavlyalosya poverhnevim cinnostyam civilizaciyi Osoblivo palko cyu koncepciyu zahishav Tomas Mann u svoyij knizi Narisi apolitichnogo Bagato pozitivnih asociacij yaki v anglijskij abo francuzkij movi pov yazani zi slovom civilizaciya yak vishim stupenem rozvitku suspilstva v nimeckij movi pov yazani zi slovom kultura Dovoli chasto slovo civilization nimeckoyu movoyu slid perevoditi yak Kultur napriklad ponyattya zitknennya civilizacij clash of civilizations V toj chas yak francuzka koncepciya civilizaciyi vihodit z universalnogo zastosuvannya klyuchovih principiv sho napriklad v politici virazhayetsya v centralizmi nimecka koncepciya kulturi pidkreslyuye riznomanitni kulturni virazhennya zhittya v pov yazanih odin z odnim rivnopravnih utvorennyah sho sered inshogo prizvodit do principu federalizmu Taka tochka zoru vidobrazhaye situaciyu rozdroblenosti Nimechchini na nadzvichajno neodnoridni regioni Podibnij konflikt sposterigayetsya v nash chas v kritici zahidnih prav lyudini Logika Osoblivogo shlyahu Nimechchini virazhayetsya v ideyah 1914 roku o sprobi neobmezhenogo vipravdannya nimeckoyi voyennoyi politiki V toj chas nimecka aristokratichna elita vidchuvala sebe zatisnutoyu mizh suchasnim kapitalistichnim klasovim suspilstvom Angliyi ta Franciyi ta carskoyu atokratiyeyu Rosijskoyi imperiyi Tomu nimecka elita pragnula do ob yednuyuchoyi razom usi klasi bezkonfliktnoyi garmonijnoyi narodnoyi spilnoti narodzhenoyi yak feniks v polum yi vijni yaku bude vesti kompetentna osvidcheno gromadyanska byurokratiya ta bude zahishena silnoyu prussko nimeckoyu militarnoyu monarhiyeyu citovano za Velerom 2003 Nimecke dvoryanstvo namagalosya takim chinom za rahunok prosuvannya svoyih socialnih institutiv universitetiv upravlinnya ta vijskovih struktur zberegti zalishki vplivu pislya neminuchoyi vtrati realnoyi vladi zabezpechivshi takim shlyahom zberezhennya zvichnogo obrazu zhittya Ideya antikapitalistichnoyi antiliberalnoyi bezkonfliktnoyi narodnoyi spilnoti nacional socializmu zdatnoyi podolati protirichchya kapitalistichnogo suspilstva vinikaye v podalshomu v bilsh radikalnij formi v ideologiyi nacional socializmu PrikladiYak prikladi tak zvanogo Osoblivogo shlyahu Nimechchini navodyat taki argumenti Industrializaciya Vnaslidok trivaloyi konservativnoyi ekonomichnoyi politiki oriyentovanoyi na cehi ta galmuyuchoyi industrializaciyi industrialna revolyuciya v Nimechchini vidbulasya na 30 40 rokiv piznishe nizh v Angliyi Bajduzhist nimeckoyi eliti do demokratiyi ta gromadskih ruhiv Velika francuzka revolyuciya stala poshtovhom do procesiv demokratizaciyi v Yevropi V Nimechchini zh sproba vstanoviti sistemu parlamentarizmu pid chas bereznevoyi revolyuciyi 1848 roku provalilasya Zamist cogo v 1871 roci bulo utvoreno monarhichnu nimecku derzhavu yaka porushila rivnovagu sil v Yevropi Vejmarska respublika Cherez vidmovu SShA naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni vesti peregovori z Nimeckoyu imperiyeyu pid upravlinnyam kajzera Nimechchini bulo nav yazano demokratichnij ustrij U chasi Vejmarskoyi respubliki same nimecka elita promislovci napriklad Fric Tissen ta vplivovi mediamagnati napriklad Alfred Gugenberg proklali shlyah nacional socializmu Zvinuvachuvati v comu narod Nimechchini ne mozhna tak yak cherez inflyaciyi ekonomichnu krizu ta naslidki Pershoyi svitovoyi vijni naselennya povnistyu zubozhilo znevirilosya perebuvalo v depresiyi Z istorichnoyi tochki zoru stanovlennyu totalitarnih rezhimiv chasto pereduvali serjozni krizi Prote same cya obstavina pokladaye vidpovidalnist na vplivovi ta osvicheni eliti Katastrofa Tretogo rejhu rozglyadayetsya yak kulminaciya sprob Osoblivogo shlyahu Nimechchini Naslidkom cogo stalo te sho Nimechchina vtratila status velikoyi derzhavi ta za rahunok vtruchannya zzovni bula perebudovana i shtuchno ne za rahunok vlasnogo rozvitku bula peretvorena na derzhavu za zahidnim zrazkom Kritika koncepciyi Osoblivogo shlyahu Nimechchini V suchasnij istorichnij nauci teza pro Osoblivij nimeckij shlyah use bilsh relyativiruyetsya abo zovsim zaperechuyetsya Temami dlya kritiki ye nastupni polozhennya Osoblivosti v istoriyi Nimechchini yaki pripisuyutsya Osoblivomu shlyahu Nimechchini ye bezumovno nimeckimi osoblivostyami Odnak i v inshih krayinah ne isnuvalo normi abo zh normalnogo rozvitku V Angliyi ne bulo postupalnogo rozvitku do liberalnoyi demokratiyi a v inshih krayinah takih yak Ispaniya Italiya Avstriya ta Ugorshina ne bulo liberalnogo ta demokratichnogo rozvitku natomist vidbuvalisya vijni revolyuciyi skladalasya politichna nestabilnist Konservativno avtoritarni sili ta stari aristokratichni eliti chasto zalishali za soboyu usyu povnotu vladi Idealnoyu tobto bezkonfliktnoyu ta postupalnoyu modernizaciyeyu i demokratizaciyeyu v Yevropi mozhut pohvalitisya lishe krayini Benilyuksa skandinavski krayini a takozh chastkovo Franciya Oskilki ci krayini skladayut osnovu Zahidnoyi Yevropi ta pochatkovij kistyak suchasnogo Yevropejskogo Soyuzu to kazhut sho Nimechchina pislya utvorennya FRN v 1949 roci projshla dovgij shlyah na zahid Burzhuazne suspilstvo v Nimechchini u HIH stolitti ne bulo nastilki slabkim yak stverdzhuyetsya teoriyi Osoblivogo nimeckogo shlyahu Ce suspilstvo skorish za vse peretvoryuvalosya na zagalnogromadyanske ta zminyuvalos ale ne vtratilo vplivu Ponyattya Osoblivij shlyah Nimechchini ye interpretaciyeyu suchasnih poglyadiv na istorichni podiyi ta poshiryuye na istoriyu formalni ocinki dobre liberalne pogane avtokratichne sho v naukovomu doslidzhenni ye nepripustimim Krim togo i bez formalnoyi burzhuaznoyi revolyuciyi i pripinennya takim chinom vladi dvoryanstva burzhuaziya stala v Nimechchini pislya 1871 roku vplivovim prosharkom suspilstva Div takozhNimecke pitannya Pangermanizm Teritorialno politichna ekspansiya Tretogo rejhuBibliografiyaDevid Blekbern Dzhef Eli Mifi nimeckoyi istoriografiyi 1980 nim Tomas Niperdej 1933 rik ta bezperervnist nimeckoyi istoriyi V Historische Zeitschrift Istorichnomu zhurnali 227 1978 S 86 111 nim Gans Ulrih Veler Istoriya suspilstva Nimechchini Tom 4 1914 1949 2003 Myunhen ISBN 3 406 32490 8 nim