Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оскар Каллас (ест. Oskar Kallas, нар. 25 жовтня 1868, Каарма-Кірікукюла, Сааремаа — пом. 26 січня 1946, Стокгольм, Швеція) — естонський дипломат, лінгвіст та фольклорист. Чоловік фінської письменниці Айно Каллас.
| Оскар Каллас | |
|---|---|
| ест. Oskar Kallas | |
 | |
| Народився | 25 жовтня 1868 Каарма-Кірікукюла, Сааремаа |
| Помер | 26 січня 1946 (77 років) Стокгольм, Швеція |
| Громадянство |  Естонія |
| Національність | естонець |
| Діяльність | дипломат, лінгвіст, фольклорист |
| Alma mater | Тартуський університет Гельсінський університет |
| Знання мов | естонська[1] |
| Заклад | d |
| Партія | Народна партія Естонії |
| У шлюбі з | Айно Каллас |
| |
Освіта
Оскар був наймолодшою дитиною в сім'ї. З самого дитинства проявляв зацікавленість естонським фольклором та фінно-угорськими мовами. Каллас допомагав Якобу Гурту у зборі епічної колекції естонської поезії. 1889 року він відвідав Фінляндію, яка дуже вразила його. З 1887 по 1892 рік вивчав класичну філологію в Тартуському університеті. З 1892 по 1893 рік вивчав фінський фольклор та фінно-угорські мови в Гельсінському університеті.
Естонське національне пробудження
Каллас, будучи студентом, був політично активною людиною. Разом із своїм другом Яаном Тиніссоном, який згодом став політиком та главою держави, був залучений до Націоналістичної студентської асоціації (Eesti Üliõpilaste). Був важливою фігурою у боротьбі Естонії за незалежність від Російської імперії.
Після закінчення університету Каллас працював вчителем в школах Нарви та Санкт-Петербурга. Тоді ж, 1886 року, разом з Яаном Тиніссоном, заснував престижну газету «Postimees», яка опонувала русифікації Естонії.
Особисте життя
Навчаючись в Гельсінському університеті, Каллас познайомився з фольклористом , під керівництвом якого захистив докторську дисертацію 1901.
6 серпня 1900 року одружився із сестрою Крона - Айно. З 1901 по 1903 працював викладачем лінгвістики Санкт-Петербурзького університету.
Кар'єра
В 1903 році Каллас працював журналістом газети «Postimees», поєднуючи це з вчителюванням в одній з шкіл Тарту. Був першим директором першої в Естонії дівочої школи (сьогодні Гімназія Мііни Герми), яка була заснована 1906 року. 1909 року став одним із засновників Естонського національного музею (Eesti Rahva Muuseum) в Тарту. Каллас також відомий тим, що досліджував мову та культуру естонських сіл.
Дипломатія
Із здобуттям Естонією незалежності 1918 року, Каллас став дипломатом та представляв Естонію у Фінляндії. А з 1922 до 1934 року був дипломатичним представником Естонії у Великій Британії.
Екзиль
З приходом радянських військ Каллас із родиною емігрував до Швеції, де і прожив решту свого життя.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Toivo Miljan, Historical Dictionary of Estonia, Scarecrow Press 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kallas Oskar Kallas est Oskar Kallas nar 25 zhovtnya 1868 Kaarma Kirikukyula Saaremaa pom 26 sichnya 1946 Stokgolm Shveciya estonskij diplomat lingvist ta folklorist Cholovik finskoyi pismennici Ajno Kallas Oskar Kallasest Oskar KallasNarodivsya25 zhovtnya 1868 1868 10 25 Kaarma Kirikukyula SaaremaaPomer26 sichnya 1946 1946 01 26 77 rokiv Stokgolm ShveciyaGromadyanstvo EstoniyaNacionalnistestonecDiyalnistdiplomat lingvist folkloristAlma materTartuskij universitet Gelsinskij universitetZnannya movestonska 1 ZakladdPartiyaNarodna partiya EstoniyiU shlyubi zAjno Kallas Mediafajli u VikishovishiOsvitaOskar buv najmolodshoyu ditinoyu v sim yi Z samogo ditinstva proyavlyav zacikavlenist estonskim folklorom ta finno ugorskimi movami Kallas dopomagav Yakobu Gurtu u zbori epichnoyi kolekciyi estonskoyi poeziyi 1889 roku vin vidvidav Finlyandiyu yaka duzhe vrazila jogo Z 1887 po 1892 rik vivchav klasichnu filologiyu v Tartuskomu universiteti Z 1892 po 1893 rik vivchav finskij folklor ta finno ugorski movi v Gelsinskomu universiteti Estonske nacionalne probudzhennyaKallas buduchi studentom buv politichno aktivnoyu lyudinoyu Razom iz svoyim drugom Yaanom Tinissonom yakij zgodom stav politikom ta glavoyu derzhavi buv zaluchenij do Nacionalistichnoyi studentskoyi asociaciyi Eesti Uliopilaste Buv vazhlivoyu figuroyu u borotbi Estoniyi za nezalezhnist vid Rosijskoyi imperiyi Pislya zakinchennya universitetu Kallas pracyuvav vchitelem v shkolah Narvi ta Sankt Peterburga Todi zh 1886 roku razom z Yaanom Tinissonom zasnuvav prestizhnu gazetu Postimees yaka oponuvala rusifikaciyi Estoniyi Osobiste zhittyaNavchayuchis v Gelsinskomu universiteti Kallas poznajomivsya z folkloristom pid kerivnictvom yakogo zahistiv doktorsku disertaciyu 1901 6 serpnya 1900 roku odruzhivsya iz sestroyu Krona Ajno Z 1901 po 1903 pracyuvav vikladachem lingvistiki Sankt Peterburzkogo universitetu Kar yeraV 1903 roci Kallas pracyuvav zhurnalistom gazeti Postimees poyednuyuchi ce z vchitelyuvannyam v odnij z shkil Tartu Buv pershim direktorom pershoyi v Estoniyi divochoyi shkoli sogodni Gimnaziya Miini Germi yaka bula zasnovana 1906 roku 1909 roku stav odnim iz zasnovnikiv Estonskogo nacionalnogo muzeyu Eesti Rahva Muuseum v Tartu Kallas takozh vidomij tim sho doslidzhuvav movu ta kulturu estonskih sil Diplomatiya Iz zdobuttyam Estoniyeyu nezalezhnosti 1918 roku Kallas stav diplomatom ta predstavlyav Estoniyu u Finlyandiyi A z 1922 do 1934 roku buv diplomatichnim predstavnikom Estoniyi u Velikij Britaniyi EkzilZ prihodom radyanskih vijsk Kallas iz rodinoyu emigruvav do Shveciyi de i prozhiv reshtu svogo zhittya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Toivo Miljan Historical Dictionary of Estonia Scarecrow Press 2004