Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Освенцимський замок (пол. Zamek w Oświęcimiu) — замок, розташований на вершині пагорба, на правому березі річки Соли у місті Освенцим Малопольського воєводства в Польщі.
| Освенцимський замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Панорама замку | ||||
50°03′28″ пн. ш. 19°17′46″ сх. д. / 50.0577806° пн. ш. 19.2963194° сх. д.Координати: 50°03′28″ пн. ш. 19°17′46″ сх. д. / 50.0577806° пн. ш. 19.2963194° сх. д. | ||||
| Тип | замок | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
| Країна |  Польща | |||
| Розташування | м. Освенцим, Малопольське воєводство | |||
| Матеріал | цегла | |||
| Сайт | muzeum-zamek.pl | |||
  Освенцимський замок (Польща) | ||||
 Освенцимський замок у Вікісховищі | ||||
Історія
Перші згадки про освенцимську каштелянію походять з періоду, коли вона була приєднана до Опольського князівства (1177—1179). Вважається, що перебудову і оборонне укріплення замку в Освенцимі здійснив син Мєшка IV Кривоногого князь Казимир I Опольський. Про це свідчать археологічні знахідки біля вежі, що підтверджують існування мурованої споруди на замковому пагорбі у першій половині XIII століття.
У 1241 році городище та околиці сплюндрували татари під командуванням Байдара, які прямували до Сілезії. Після цієї події місто було відбудовано та оточено мурами, а на пагорбі почалося будівництво кам'яної вежі на плані квадрата. Біля цієї вежі, після того, як у 1291 році Освенцим отримав привілей суду, кат виконував вироки.
У 1314 або 1315 році замок став резиденцією першого правителя Освенцимського князівства — князя Владислава I.
У 1414—1433 роках, протягом усього періоду свого правління, у замку проживав князь Казимир I Освенцимський.
У 1453 році замок витримав облогу колишнього власника Яна IV Освенцимського, який, не змирився із його втратою та прагнув повернути.
У 1454 році замок разом із Освенцимським князівством передали як данину польському королеві Казимиру Ягеллончику, а через три роки продали. Оскільки польський король набув чеські лени, він мусів погодити з чеським королем статус цих маєтностей. Відповідно до Глогівського трактату (1462 рік), Освенцимсько-Заторська земля стала частиною Польської Корони. Першим каштеляном став Миколай Слоп. Король наказав відновити замок та міські мури, зміцнити оборонну систему та поглибити рови. Роботи були профінансовані жителями Освенцимської та Краківської земель, які сплатили одноразову добровільну данину.
У 1503 році пожежа знищила дерев'яні будівлі замку, збереглися лише вежа та фундаменти. Реконструкція тривала багато років, а на потреби будівництва замку в 1512 році розпочала роботу цегельня, а в 1525 році —каменярня. Роботи було завершено у 1534 році. Витрати на відбудову покривалися за рахунок встановлення загального податку та зборів, отриманих за користування мостом, спорудженим у 1504 році. Дозвіл на будівництво мосту, ймовірно, затвердив сам король Олександр Ягеллончик, який, окрім того, звільнив місто від сплати податків на 15 років. Це була остання велика перебудова замку. Згодом будівля, втрачаючи свій оборонний характер, почала занепадати.
Пожежа, спричинена шведами у 1656 році, довершила занепад замку. Люстрація з 1765 року підтвердила руйнування всіх будівель, окрім вежі та південного будинку замку. Повені у 1805 та 1813 роках підмили пагорб і зруйнували оборонні мури та господарські споруди. Деякий час у замку розміщувався склад солі. Згодом австрійська влада вирішила розібрати замок, однак, цей намір не було здійснено. Останні перебудови замку у 1904—1906 та 1929—1931 роках остаточно змінили його характер. Про його колишнє оборонне призначення свідчила лише готична вежа.
Під час Другої світової війни замок слугував резиденцією німецької окупаційної влади.
Сучасність
В наш час замок належить міській адміністрації Освенцима. З 2004 по 2006 рік, за фінансової підтримки Європейського Союзу, було здійснено його капітальний ремонт.
В 2010 році у замку було відкрито музей.
Архітектура
В наш час замок складається з ранньоготичної вежі типу бергфрід, збудованої наприкінці XIII століття, двоповерхового будинку з підземеллям, спорудженого на прямокутному плані (старе крило замку з початку XVI століття) та сполучної будівлі 1929—1931 років, побудованої на місці старішої забудови. Значну частину укріплень забрала річка, яка, з плином часу, змінювала своє русло.
На замковому пагорбі знаходяться залишки оборонних мурів, бастеї. Під замком тягнуться два тунелі: старіший (побудований до 1914 року), та новіший (споруджений німцями у 1940—1944 роках), який слугував протиартилерійським укриттям.
Вежу було побудовано на квадратному плані зі стороною 10,5 м, її західна стіна була висунутою поза мури приблизно на 2 м, а вся вежа — на 1,5 м понад рівень найстарішої частини муру. Після того, як кам'яну будівлю було зведено на висоту 1,7 м над рівнем фундаменту, роботи з невідомих причин припинили, а після відновлення будівництва будівельний матеріал змінено на цеглу. Будівництво здійснювали за технікою opus emplectum та вендійською кладкою цегли. Товщина стін вежі біля основи становить близько 4 м. Збереглися два поверхи вежі з Середньовіччя, а також додатковий поверх, споруджений на місці незбереженої частини у XVI столітті. Дах, покритий ґонтом, увінчують дві мідні кулі. Всередині вежі, на верхньому поверсі, є велика кімната з каміном, з північно-східної сторони — стрілецьке вікно з реліктом давнього помосту (дерев'яна балка, вбита в стіну). З південної сторони на рівні подвір'я знаходиться вхід, зроблений у XIX столітті. Первісний вхід, увінчаний стрільчастим порталом, розміщується 10 м вище. Стиль будівлі, незважаючи на багато ремонтів та реконструкцій, залишився незмінним.
Опираючись на збережені люстраційні документи замку, можна описати колишній вигляд замку. Щоб увійти до замку, треба було перейти два дерев'яні мости; кімнати, в яких приймали прибулих, знаходилися на першому поверсі. На ньому знаходилася велика судова зала, дві кімнати та додаткова зала. З іншого боку замку, також на першому поверсі, розміщувалися кілька кімнат та каплиця, а під ними канцелярія та склади (добре захищені кімнати, в яких можливо зберігалися гродські книги).
Вежа мала два чи три поверхи, з'єднані всередині сходами. Вхід розміщувався на значній висоті та вимагав приставляння драбини. У XVI столітті було добудовано дерев'яні зовнішні сходи, які не збереглися до нашого часу. У нижній частині, до якої не було доступу ззовні, розміщувалася в'язниця. На фасаді вежі виднівся годинник.
У сусідньому із вежею будинку, крім житлових приміщень, були пекарня, комора, склепінчасті льохи, кухня, пивоварня та солодівня. Біля першої брами знаходився арсенал.
Світлини
-
![image]()
Вигляд замку з східної сторони -
![image]()
Вигляд замку із західної сторони -
![image]()
Замок та вежа
Примітки
- Реєстр пам'яток
- Muzuem Zamek w Oświęcimiu. muzeum-zamek.pl. Процитовано 13 червня 2020.
Бібліографія
- Dzieje Oświęcimia na tle dziejów ziemi oświęcimsko-zatorskiej. W: Elżbieta Skalińska-Dindorf: Kronika Oświęcimia. Oświęcim: Oświęcimskie Centrum Kultury, 2007.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osvencimskij zamok pol Zamek w Oswiecimiu zamok roztashovanij na vershini pagorba na pravomu berezi richki Soli u misti Osvencim Malopolskogo voyevodstva v Polshi Osvencimskij zamokPanorama zamku50 03 28 pn sh 19 17 46 sh d 50 0577806 pn sh 19 2963194 sh d 50 0577806 19 2963194 Koordinati 50 03 28 pn sh 19 17 46 sh d 50 0577806 pn sh 19 2963194 sh d 50 0577806 19 2963194TipzamokStatus spadshiniob yekt kulturnoyi spadshini PolshiKrayina Polsha ISO3166 1 alpha 3 POL ISO3166 1 cifrovij 616 Roztashuvannyam Osvencim Malopolske voyevodstvoMaterialceglaSajtmuzeum zamek plOsvencimskij zamok Polsha Osvencimskij zamok u VikishovishiIstoriyaPershi zgadki pro osvencimsku kashtelyaniyu pohodyat z periodu koli vona bula priyednana do Opolskogo knyazivstva 1177 1179 Vvazhayetsya sho perebudovu i oboronne ukriplennya zamku v Osvencimi zdijsniv sin Myeshka IV Krivonogogo knyaz Kazimir I Opolskij Pro ce svidchat arheologichni znahidki bilya vezhi sho pidtverdzhuyut isnuvannya murovanoyi sporudi na zamkovomu pagorbi u pershij polovini XIII stolittya U 1241 roci gorodishe ta okolici splyundruvali tatari pid komanduvannyam Bajdara yaki pryamuvali do Sileziyi Pislya ciyeyi podiyi misto bulo vidbudovano ta otocheno murami a na pagorbi pochalosya budivnictvo kam yanoyi vezhi na plani kvadrata Bilya ciyeyi vezhi pislya togo yak u 1291 roci Osvencim otrimav privilej sudu kat vikonuvav viroki U 1314 abo 1315 roci zamok stav rezidenciyeyu pershogo pravitelya Osvencimskogo knyazivstva knyazya Vladislava I U 1414 1433 rokah protyagom usogo periodu svogo pravlinnya u zamku prozhivav knyaz Kazimir I Osvencimskij U 1453 roci zamok vitrimav oblogu kolishnogo vlasnika Yana IV Osvencimskogo yakij ne zmirivsya iz jogo vtratoyu ta pragnuv povernuti U 1454 roci zamok razom iz Osvencimskim knyazivstvom peredali yak daninu polskomu korolevi Kazimiru Yagellonchiku a cherez tri roki prodali Oskilki polskij korol nabuv cheski leni vin musiv pogoditi z cheskim korolem status cih mayetnostej Vidpovidno do Glogivskogo traktatu 1462 rik Osvencimsko Zatorska zemlya stala chastinoyu Polskoyi Koroni Pershim kashtelyanom stav Mikolaj Slop Korol nakazav vidnoviti zamok ta miski muri zmicniti oboronnu sistemu ta poglibiti rovi Roboti buli profinansovani zhitelyami Osvencimskoyi ta Krakivskoyi zemel yaki splatili odnorazovu dobrovilnu daninu U 1503 roci pozhezha znishila derev yani budivli zamku zbereglisya lishe vezha ta fundamenti Rekonstrukciya trivala bagato rokiv a na potrebi budivnictva zamku v 1512 roci rozpochala robotu cegelnya a v 1525 roci kamenyarnya Roboti bulo zaversheno u 1534 roci Vitrati na vidbudovu pokrivalisya za rahunok vstanovlennya zagalnogo podatku ta zboriv otrimanih za koristuvannya mostom sporudzhenim u 1504 roci Dozvil na budivnictvo mostu jmovirno zatverdiv sam korol Oleksandr Yagellonchik yakij okrim togo zvilniv misto vid splati podatkiv na 15 rokiv Ce bula ostannya velika perebudova zamku Zgodom budivlya vtrachayuchi svij oboronnij harakter pochala zanepadati Pozhezha sprichinena shvedami u 1656 roci dovershila zanepad zamku Lyustraciya z 1765 roku pidtverdila rujnuvannya vsih budivel okrim vezhi ta pivdennogo budinku zamku Poveni u 1805 ta 1813 rokah pidmili pagorb i zrujnuvali oboronni muri ta gospodarski sporudi Deyakij chas u zamku rozmishuvavsya sklad soli Zgodom avstrijska vlada virishila rozibrati zamok odnak cej namir ne bulo zdijsneno Ostanni perebudovi zamku u 1904 1906 ta 1929 1931 rokah ostatochno zminili jogo harakter Pro jogo kolishnye oboronne priznachennya svidchila lishe gotichna vezha Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zamok sluguvav rezidenciyeyu nimeckoyi okupacijnoyi vladi SuchasnistV nash chas zamok nalezhit miskij administraciyi Osvencima Z 2004 po 2006 rik za finansovoyi pidtrimki Yevropejskogo Soyuzu bulo zdijsneno jogo kapitalnij remont V 2010 roci u zamku bulo vidkrito muzej ArhitekturaV nash chas zamok skladayetsya z rannogotichnoyi vezhi tipu bergfrid zbudovanoyi naprikinci XIII stolittya dvopoverhovogo budinku z pidzemellyam sporudzhenogo na pryamokutnomu plani stare krilo zamku z pochatku XVI stolittya ta spoluchnoyi budivli 1929 1931 rokiv pobudovanoyi na misci starishoyi zabudovi Znachnu chastinu ukriplen zabrala richka yaka z plinom chasu zminyuvala svoye ruslo Na zamkovomu pagorbi znahodyatsya zalishki oboronnih muriv basteyi Pid zamkom tyagnutsya dva tuneli starishij pobudovanij do 1914 roku ta novishij sporudzhenij nimcyami u 1940 1944 rokah yakij sluguvav protiartilerijskim ukrittyam Vezhu bulo pobudovano na kvadratnomu plani zi storonoyu 10 5 m yiyi zahidna stina bula visunutoyu poza muri priblizno na 2 m a vsya vezha na 1 5 m ponad riven najstarishoyi chastini muru Pislya togo yak kam yanu budivlyu bulo zvedeno na visotu 1 7 m nad rivnem fundamentu roboti z nevidomih prichin pripinili a pislya vidnovlennya budivnictva budivelnij material zmineno na ceglu Budivnictvo zdijsnyuvali za tehnikoyu opus emplectum ta vendijskoyu kladkoyu cegli Tovshina stin vezhi bilya osnovi stanovit blizko 4 m Zbereglisya dva poverhi vezhi z Serednovichchya a takozh dodatkovij poverh sporudzhenij na misci nezberezhenoyi chastini u XVI stolitti Dah pokritij gontom uvinchuyut dvi midni kuli Vseredini vezhi na verhnomu poversi ye velika kimnata z kaminom z pivnichno shidnoyi storoni strilecke vikno z reliktom davnogo pomostu derev yana balka vbita v stinu Z pivdennoyi storoni na rivni podvir ya znahoditsya vhid zroblenij u XIX stolitti Pervisnij vhid uvinchanij strilchastim portalom rozmishuyetsya 10 m vishe Stil budivli nezvazhayuchi na bagato remontiv ta rekonstrukcij zalishivsya nezminnim Opirayuchis na zberezheni lyustracijni dokumenti zamku mozhna opisati kolishnij viglyad zamku Shob uvijti do zamku treba bulo perejti dva derev yani mosti kimnati v yakih prijmali pribulih znahodilisya na pershomu poversi Na nomu znahodilasya velika sudova zala dvi kimnati ta dodatkova zala Z inshogo boku zamku takozh na pershomu poversi rozmishuvalisya kilka kimnat ta kaplicya a pid nimi kancelyariya ta skladi dobre zahisheni kimnati v yakih mozhlivo zberigalisya grodski knigi Vezha mala dva chi tri poverhi z yednani vseredini shodami Vhid rozmishuvavsya na znachnij visoti ta vimagav pristavlyannya drabini U XVI stolitti bulo dobudovano derev yani zovnishni shodi yaki ne zbereglisya do nashogo chasu U nizhnij chastini do yakoyi ne bulo dostupu zzovni rozmishuvalasya v yaznicya Na fasadi vezhi vidnivsya godinnik U susidnomu iz vezheyu budinku krim zhitlovih primishen buli pekarnya komora sklepinchasti lohi kuhnya pivovarnya ta solodivnya Bilya pershoyi brami znahodivsya arsenal SvitliniViglyad zamku z shidnoyi storoni Viglyad zamku iz zahidnoyi storoni Zamok ta vezhaPrimitkiReyestr pam yatok d Track Q15983881 Muzuem Zamek w Oswiecimiu muzeum zamek pl Procitovano 13 chervnya 2020 BibliografiyaDzieje Oswiecimia na tle dziejow ziemi oswiecimsko zatorskiej W Elzbieta Skalinska Dindorf Kronika Oswiecimia Oswiecim Oswiecimskie Centrum Kultury 2007