Олексій Антонович Осадчий (1914—1944) — учасник німецько-радянської війни, командир батальйону 276-го гвардійського стрілецького полку 92-ї гвардійської стрілецької дивізії 37-ї армії Степового фронту, гвардії капітан. Герой Радянського Союзу.
Осадчий Олексій Антонович | |
---|---|
Народження | 15 березня 1914 Воскресенка, Путивльський повіт, Курська губернія, Російська імперія |
Смерть | 23 березня 1944 (30 років) Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Партія | КПРС |
Звання | капітан |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Осадчий Олексій Антонович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в 1914 році в селянській родині в селі Воскресенка Російської імперії, нині Буринського району Сумської області України. За національністю — українець.
Закінчив неповну середню школу, а потім Глухівське училище радгоспного учнівства. Працював бригадиром рільничої бригади Глухівського сільськогосподарського інституту, в 1940-1941 роках був головою колгоспу в с. Уздиця на Глухівщині.
У 1939—1940 роках проходив службу в Червоній Армії. В 1941 році був знову мобілізований Сумським ОВК. У 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів. З жовтня 1942 року воював у діючій армії. Член ВКП(б)/КПРС з 1941 року.
Загинув 23 березня 1944 року. Похований у місті Вознесенськ Миколаївської області.
Нагороди
- Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за вміле керівництво боєм при форсуванні Дніпра, утриманні та розширенні плацдарму на його правому березі, проявлені при цьому мужність і відвагу, гвардії капітану Осадчому Олексію Антоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
- Нагороджений орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня і Червоної Зірки, а також медалями.
Пам'ять
- У парку Вознесенська на честь Героя встановлена стела.
- У Сумському обласному краєзнавчому музеї та в школі села Воскресенка зібрані матеріали про ратний шлях Олексія Антоновича Осадчого.
Джерела
- Герої Радянського Союзу: Короткий біографічний словник / Пред. ред. колегії І. Н. Шкадов. — М: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 екз. — . — 207 С..
Примітки
- Книга памяти Украины [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 22 февраля 1944 года [ 3 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 5 марта (№ 13 (273)). — С. 1
Посилання
- Осадчий Олексій Антонович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Осадчий Олексій Антонович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksij Antonovich Osadchij 1914 1944 uchasnik nimecko radyanskoyi vijni komandir bataljonu 276 go gvardijskogo strileckogo polku 92 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 37 yi armiyi Stepovogo frontu gvardiyi kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu Osadchij Oleksij AntonovichNarodzhennya15 bereznya 1914 1914 03 15 Voskresenka Putivlskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiyaSmert23 bereznya 1944 1944 03 23 30 rokiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRPartiyaKPRSZvannyakapitanVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi Osadchij Oleksij Antonovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Osadchij ZhittyepisNarodivsya v 1914 roci v selyanskij rodini v seli Voskresenka Rosijskoyi imperiyi nini Burinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayini Za nacionalnistyu ukrayinec Zakinchiv nepovnu serednyu shkolu a potim Gluhivske uchilishe radgospnogo uchnivstva Pracyuvav brigadirom rilnichoyi brigadi Gluhivskogo silskogospodarskogo institutu v 1940 1941 rokah buv golovoyu kolgospu v s Uzdicya na Gluhivshini U 1939 1940 rokah prohodiv sluzhbu v Chervonij Armiyi V 1941 roci buv znovu mobilizovanij Sumskim OVK U 1942 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv Z zhovtnya 1942 roku voyuvav u diyuchij armiyi Chlen VKP b KPRS z 1941 roku Zaginuv 23 bereznya 1944 roku Pohovanij u misti Voznesensk Mikolayivskoyi oblasti NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 22 lyutogo 1944 roku za vmile kerivnictvo boyem pri forsuvanni Dnipra utrimanni ta rozshirenni placdarmu na jogo pravomu berezi proyavleni pri comu muzhnist i vidvagu gvardiyi kapitanu Osadchomu Oleksiyu Antonovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka Nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya i Chervonoyi Zirki a takozh medalyami Pam yatU parku Voznesenska na chest Geroya vstanovlena stela U Sumskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi ta v shkoli sela Voskresenka zibrani materiali pro ratnij shlyah Oleksiya Antonovicha Osadchogo DzherelaGeroyi Radyanskogo Soyuzu Korotkij biografichnij slovnik Pred red kolegiyi I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 Lyubov Yashuk 863 s 100 000 ekz ISBN 5 203 00536 2 207 S PrimitkiKniga pamyati Ukrainy 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 22 fevralya 1944 goda 3 lyutogo 2022 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 5 marta 13 273 S 1PosilannyaOsadchij Oleksij Antonovich Sajt Geroi strany ros Osadchij Oleksij Antonovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Radyanskogo Soyuzu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi