Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орлі вка село в Україні у Свеській селищній громаді Шосткинського району Сумської області Населення становить 1083 осіб

Орлівка (Шосткинський район)

Орлівка (Шосткинський район)

Орлі́вка — село в Україні, у Свеській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 1083 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Орлівська сільська рада, до складу якої входили також села Ржане і Шевченкове.

село Орлівка
Країна image Україна
Область Сумська область
Район Шосткинський район
Громада Свеська селищна громада
Код КАТОТТГ UA59100110120091143
Основні дані
Населення 1083
Поштовий індекс 41240
Телефонний код +380 5456
Географічні дані
Географічні координати 51°56′19″ пн. ш. 33°53′05″ сх. д. / 51.93861° пн. ш. 33.88472° сх. д. / 51.93861; 33.88472Координати: 51°56′19″ пн. ш. 33°53′05″ сх. д. / 51.93861° пн. ш. 33.88472° сх. д. / 51.93861; 33.88472
Середня висота
над рівнем моря 		161 м
Місцева влада
Адреса ради 41226, Сумська обл., Шосткинський р-н, с-ще Свеса, вул. Грушевського, буд. 31
Карта
image
image
Орлівка
image
image
Орлівка
Мапа

image Орлівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Орлівка.

Географія

Село Орлівка знаходиться на лівому березі річки Свіса в центральній частині Шосткинського району, вище за течією на відстані 1 км розташований смт Свеса, нижче за течією на відстані 4,5 км розташований смт Ямпіль. По селу протікає річка В'язова.

Назва

За легендою, колись у цих краях гніздилися волелюдні орли. Народний переказ пояснює назву села: мисливець, який забив із рушниці орлицю, поліз до гнізда, щоб забрати орлят, та впав і вбився. З того часу в народі існує таке прислів'я: «Чоловік поліз до Орлівки, та й лишився своєї голівки».

image
Будинок культури
image
Орлівський НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ

Історія

Ця місцевість була частиною території слов'янських племен — сіверян, що входила до Новгород — Сіверського повіту Чернігівського воєводства.

Під час прокладання шляхової дороги в 1911–1912 рр. на центральному майдані було знайдено могильник. В землі були поховані черепа 5 — 7 відрубаних від скелетів людських голів. Це є підтвердженням історичних подій ХІІІст.

Перша датована згадка про село належить до 1647 року. Ось відомості про с. Орлівка з архівних матеріалів «Черниговские губернские ведомости» 1854 р. № 32 : "Село Орловка с трьох сторон окружено огромными сосновыми лесами, а с четвертой, с северо — запада, примыкает к местечку Янполю. Село это очень древнее и существует более 200 лет — потому, что в 1647 году упоминается здесь церковь. Надпись на камне, где стояла церковь : «Обновися сей храм Рождества Богородицы года 1647».

Після звільнення земель від поляків Орлівка була приєднана Самойловичем до Ямпільського староства і знаходилась серед гетьманських маєтків. Після усунення Самойловича Орлівка разом з іншими хуторами та селами перейшла до І.Мазепи. Після засудження І.Мазепи Петро І віддав село з Ямполем О.Меншикову. А коли у нього маєтки були відібрані, то Орлівка разом з іншими ямпільськими селами була відписана до царських земель. В 1764 р. Катерина ІІ подарувала весь Ямпільський повіт, у тому числі і Орлівку І.Неплюєву.

В 1775 році Неплюєвим в с. Орлівці був закладений кам'яний храм Різдва Пресвятої Богородиці. Будівництво закінчили в 1779 р., освячення відбулося 8 вересня (старий стиль). З того часу встановлено місцеве храмове свято «Пречиста» — 21 вересня.

У 1896 році 15 сімей вирушили на Байкал та 1897 році заснували там село Заріччя, що в Кабанському районі Бурятії.

Пізніше значна частина селян працювала на Свеському цукровому заводі і в механічних майстернях, які належали Неплюєву. Ті селяни, які працювала в механічних майстернях, були тісно зв'язані з революційною боротьбою Свеських робітників і брали активну участь в революційних виступах в 1905–1907 роках. Активним учасником революційних подій цього періоду був житель с. Орлівки — Остапенко Яків Сергійович, який за революційну діяльність був у засланні.

Після революції 1905–1907 рр. в роки столипінських аграрних законів в селі почалось різке розшарування. Частина селян — бідняків залишили клапті землі і пішли на заробітки.

Перша в селі школа була збудована сільською громадою в 1864–1865роках. Першим учителем був церковний служник Прудник Онисій Іванович. В 1884 році була заснована казенна школа з трирічним навчанням

Радянська окупація розпочалась в лютому 1918 р.

У серпні 1929 року у селі розпочався процес примусової колективізації, було створено колгоспи. У 1930 р. — колгосп «Червона річка», в 1931 — «Червоний хутір» та «Червоний жовтень».

Роки голодомору майже не торкнулися села.

В роки Другої світової війни 760 жителів воювало на фронтах, 450 з них загинуло, 423 відзначені урядовими нагородами. Ніколи не зітреться з пам'яті орлівчан спомин про жахливу трагедію 19 березня 1942 року, коли нацистські карателі розстріляли 112 мирних жителів.

Село звільнено від німецько-нацистських загарбників 1 вересня 1943 року воїнами 6-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Післявоєнна розбудова принесла перші наслідки в 1947 році — було зібрано добрий врожай. В 1951 році чотири колгоспи об'єдналися в один — «Комуніст». У 1954 році колгосп став мільйонером. У 1955 році був посаджений сад площею 90 га.

Сьогодення

Зараз у селі працює ТОВ агрофірма «Орлівська», вона спеціалізується на вирощуванні зернових і овочевих культур. Тут створена державна сортовипробувальна дільниця, на якій досліджуються 25 сортів пшениці, 22 сорти ячменю та 19 сортів картоплі. В селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, будинок культури, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, ФАП, кілька магазинів приватних підприємців.

18 квітня 2024 року російські військові скинули на село чотири керовані авіабомби. В результаті обстрілу було пошкоджено приватне підприємство, лінію електропередач та приватні будинки, як повідомляє оперативне командування “Північ”. Найбільших руйнувань зазнав житловий будинок на північній околиці села, говорить староста села Володимир Гончаров.

Відомі люди

Посилання

  • Інформація про село [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • "Велику шкоду нанесло": мешканці Орлівки на Сумщині розповіли про російську атаку КАБами
  1. “Велику шкоду нанесло”: мешканці Орлівки розповіли про російську атаку КАБами. debaty.sumy.ua (ru-RU) . Процитовано 20 квітня 2024.
  2. Заболотній В'ячеслав Анатолійович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 20 квітня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Orli vka selo v Ukrayini u Sveskij selishnij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 1083 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Orlivska silska rada do skladu yakoyi vhodili takozh sela Rzhane i Shevchenkove selo Orlivka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Gromada Sveska selishna gromada Kod KATOTTG UA59100110120091143 Osnovni dani Naselennya 1083 Poshtovij indeks 41240 Telefonnij kod 380 5456 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 56 19 pn sh 33 53 05 sh d 51 93861 pn sh 33 88472 sh d 51 93861 33 88472 Koordinati 51 56 19 pn sh 33 53 05 sh d 51 93861 pn sh 33 88472 sh d 51 93861 33 88472 Serednya visota nad rivnem morya 161 m Misceva vlada Adresa radi 41226 Sumska obl Shostkinskij r n s she Svesa vul Grushevskogo bud 31 Karta Orlivka Orlivka Mapa Orlivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Orlivka GeografiyaSelo Orlivka znahoditsya na livomu berezi richki Svisa v centralnij chastini Shostkinskogo rajonu vishe za techiyeyu na vidstani 1 km roztashovanij smt Svesa nizhche za techiyeyu na vidstani 4 5 km roztashovanij smt Yampil Po selu protikaye richka V yazova NazvaZa legendoyu kolis u cih krayah gnizdilisya volelyudni orli Narodnij perekaz poyasnyuye nazvu sela mislivec yakij zabiv iz rushnici orlicyu poliz do gnizda shob zabrati orlyat ta vpav i vbivsya Z togo chasu v narodi isnuye take prisliv ya Cholovik poliz do Orlivki ta j lishivsya svoyeyi golivki Budinok kulturi Orlivskij NVK ZOSh I III st DNZIstoriyaCya miscevist bula chastinoyu teritoriyi slov yanskih plemen siveryan sho vhodila do Novgorod Siverskogo povitu Chernigivskogo voyevodstva Pid chas prokladannya shlyahovoyi dorogi v 1911 1912 rr na centralnomu majdani bulo znajdeno mogilnik V zemli buli pohovani cherepa 5 7 vidrubanih vid skeletiv lyudskih goliv Ce ye pidtverdzhennyam istorichnih podij HIIIst Persha datovana zgadka pro selo nalezhit do 1647 roku Os vidomosti pro s Orlivka z arhivnih materialiv Chernigovskie gubernskie vedomosti 1854 r 32 Selo Orlovka s troh storon okruzheno ogromnymi sosnovymi lesami a s chetvertoj s severo zapada primykaet k mestechku Yanpolyu Selo eto ochen drevnee i sushestvuet bolee 200 let potomu chto v 1647 godu upominaetsya zdes cerkov Nadpis na kamne gde stoyala cerkov Obnovisya sej hram Rozhdestva Bogorodicy goda 1647 Pislya zvilnennya zemel vid polyakiv Orlivka bula priyednana Samojlovichem do Yampilskogo starostva i znahodilas sered getmanskih mayetkiv Pislya usunennya Samojlovicha Orlivka razom z inshimi hutorami ta selami perejshla do I Mazepi Pislya zasudzhennya I Mazepi Petro I viddav selo z Yampolem O Menshikovu A koli u nogo mayetki buli vidibrani to Orlivka razom z inshimi yampilskimi selami bula vidpisana do carskih zemel V 1764 r Katerina II podaruvala ves Yampilskij povit u tomu chisli i Orlivku I Neplyuyevu V 1775 roci Neplyuyevim v s Orlivci buv zakladenij kam yanij hram Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Budivnictvo zakinchili v 1779 r osvyachennya vidbulosya 8 veresnya starij stil Z togo chasu vstanovleno misceve hramove svyato Prechista 21 veresnya U 1896 roci 15 simej virushili na Bajkal ta 1897 roci zasnuvali tam selo Zarichchya sho v Kabanskomu rajoni Buryatiyi Piznishe znachna chastina selyan pracyuvala na Sveskomu cukrovomu zavodi i v mehanichnih majsternyah yaki nalezhali Neplyuyevu Ti selyani yaki pracyuvala v mehanichnih majsternyah buli tisno zv yazani z revolyucijnoyu borotboyu Sveskih robitnikiv i brali aktivnu uchast v revolyucijnih vistupah v 1905 1907 rokah Aktivnim uchasnikom revolyucijnih podij cogo periodu buv zhitel s Orlivki Ostapenko Yakiv Sergijovich yakij za revolyucijnu diyalnist buv u zaslanni Pislya revolyuciyi 1905 1907 rr v roki stolipinskih agrarnih zakoniv v seli pochalos rizke rozsharuvannya Chastina selyan bidnyakiv zalishili klapti zemli i pishli na zarobitki Persha v seli shkola bula zbudovana silskoyu gromadoyu v 1864 1865rokah Pershim uchitelem buv cerkovnij sluzhnik Prudnik Onisij Ivanovich V 1884 roci bula zasnovana kazenna shkola z tririchnim navchannyam Radyanska okupaciya rozpochalas v lyutomu 1918 r U serpni 1929 roku u seli rozpochavsya proces primusovoyi kolektivizaciyi bulo stvoreno kolgospi U 1930 r kolgosp Chervona richka v 1931 Chervonij hutir ta Chervonij zhovten Roki golodomoru majzhe ne torknulisya sela V roki Drugoyi svitovoyi vijni 760 zhiteliv voyuvalo na frontah 450 z nih zaginulo 423 vidznacheni uryadovimi nagorodami Nikoli ne zitretsya z pam yati orlivchan spomin pro zhahlivu tragediyu 19 bereznya 1942 roku koli nacistski karateli rozstrilyali 112 mirnih zhiteliv Selo zvilneno vid nimecko nacistskih zagarbnikiv 1 veresnya 1943 roku voyinami 6 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Pislyavoyenna rozbudova prinesla pershi naslidki v 1947 roci bulo zibrano dobrij vrozhaj V 1951 roci chotiri kolgospi ob yednalisya v odin Komunist U 1954 roci kolgosp stav miljonerom U 1955 roci buv posadzhenij sad plosheyu 90 ga SogodennyaZaraz u seli pracyuye TOV agrofirma Orlivska vona specializuyetsya na viroshuvanni zernovih i ovochevih kultur Tut stvorena derzhavna sortoviprobuvalna dilnicya na yakij doslidzhuyutsya 25 sortiv pshenici 22 sorti yachmenyu ta 19 sortiv kartopli V seli ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv budinok kulturi bibliotechna filiya Yampilskoyi CBS FAP kilka magaziniv privatnih pidpriyemciv 18 kvitnya 2024 roku rosijski vijskovi skinuli na selo chotiri kerovani aviabombi V rezultati obstrilu bulo poshkodzheno privatne pidpriyemstvo liniyu elektroperedach ta privatni budinki yak povidomlyaye operativne komanduvannya Pivnich Najbilshih rujnuvan zaznav zhitlovij budinok na pivnichnij okolici sela govorit starosta sela Volodimir Goncharov Vidomi lyudiVolk Valentina Pilipivna svinarka kolgospu Komunist Yampilskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR Geroj Socialistichnoyi Praci Zabolotnij V yacheslav Anatolijovich vijskovosluzhbovec ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Zaginuv pid Volnovahoyu Kasyanenko Yevgeniya Karpivna pedagog vchitelka Pershotravnevoyi serednoyi shkoli Burinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Geroj Socialistichnoyi Praci 1 07 1968 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 4 go sklikan Komendant Viktor Dmitrovich novator virobnictva brigadir brigadi kotelnikiv Sveskogo nasosnogo zavodu Yampilskogo rajonu Sumskoyi oblasti Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 go sklikannya Tovstuha Leonid Samijlovich narodnij hudozhnik Ukrayini laureat Nacionalnoyi premiyi imeni T G Shevchenka avtor gobeleniv PosilannyaInformaciya pro selo 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Veliku shkodu naneslo meshkanci Orlivki na Sumshini rozpovili pro rosijsku ataku KABami Veliku shkodu naneslo meshkanci Orlivki rozpovili pro rosijsku ataku KABami debaty sumy ua ru RU Procitovano 20 kvitnya 2024 Zabolotnij V yacheslav Anatolijovich Kniga pam yati zagiblih memorybook org ua Procitovano 20 kvitnya 2024

Дата публікації:
Топ