Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Органіцизм популярний в 19 столітті напрям у започаткований відомим англійським філософом та соціологом Гербертом Спенсе

Органіцизм

Органіцизм

Органіцизм — популярний в 19 столітті напрям у , започаткований відомим англійським філософом та соціологом Гербертом Спенсером. В його основі лежала ідея пошуку аналогії, а в деяких науковців і повного ототожнення (організму) суспільства з організмом людини. Представники органістичної школи в соціології пояснювали соціальне життя біологічними закономірностями, виявляючи спільні загальні закономірності розвитку природи та суспільства.

Розвиток ідей органіцизму

Аналогія між організмом і суспільством не є винаходом соціологічного натуралізму. Як відомо, до його появи спроби порівняти суспільство з організмом робили Платон, Томас Гоббс і Огюст Конт, теза якого про необхідність використання в соціології порівняльного методу також була сприйнята органістичним напрямом. Поширення органістичних ідей в соціології пов'язане з значними успіхами біологічної науки у 19 ст. Започаткування органістичної школи в історії соціології пов'язано з науковою діяльністю Герберта Спенсера. Виходячи з ідеї "суспільство це організм "(так називається один із розділів книги «Основи соціології»), англійський учений звертає увагу на цілий ряд схожих рис між соціальним і біологічним організмами. Зокрема, тому, й іншому притаманні зростання і збільшення в обсязі, ускладнення структури, диференціація структури і функцій.

Як і біологічний організм, суспільство має три системи органів:

Проте між біологічним та соціальним організмами Спенсер бачив деякі істотні відмінності: в організмі складові елементи підпорядковані цілому і існують заради нього, тоді як у суспільстві не індивіди існують заради суспільства, а суспільство заради блага своїх окремих індивідів, та ін. Органіцизм Герберта Спенсера можна вважати поміркованим, оскільки він не вдається до повного ототожнення соціального і біологічного.

Одним з відомих органіцистів був німецький і австрійський соціолог і економіст . Спочатку Шеффлє стояв на позиціях вульгарного органіцизму, та згодом його погляди стали більш поміркованими. Він підкреслював, що суспільство подібне до організму, але вони не тотожні. Органіцизм Шеффлє істотно відрізняється від інших концепцій, оскільки в ньому в центрі уваги перебувають не стільки біологічні, скільки матеріальні та духовні фактори розвитку суспільства.

Французький біолог і соціолог Альфред Еспінас вважав, що соціальна наука має вивчати не стільки аналогії між «клітинами» біологічного та соціального організму, скільки об'єднання між особинами тваринного світу, які більше нагадують об'єднання людей у суспільстві. Еспінас на відміну від більшості органіцистів, які намагалися довести, що суспільство — це організм, використовуючи аналогію у зворотному порядку, стверджує, що кожний живий організм як складна асоціація клітин чи особин є суспільством. Таким чином, виходить, о суспільство як асоціація особин є лише різновидом тваринних суспільств.

Французький соціолог у ранніх працях стоїть на позиціях вульгарного органіцизму, проте його дослідницька діяльність випала на той час, коли органістична перебувала під шквалом критики. Тому він поступово переглядав свої початкові принципи, замінюючи їх більш поміркованими. Пізніше Вормс починає говорити про те, що органіцизм можна використовувати лише для аналізу примітивних суспільств, оскільки зі зростанням у процесіеволюції суспільства духовних факторів відбувається ускладнення системи соціальних взаємозв'язків між членами суспільства, і це потребує нових підходів.

Органіцизм у Росії

Органіцизм у Росії розвився досить швидко. Основні представники органістичної школи — та Олександр Іванович Стронін.

Органіцизм Лілієнфельда суттєво відрізняється від спенсерівського тим, що в ньому принцип аналогії замінюється ототожненням соціального та біологічного організмів. Використовуючи аналогії Спенсера, він доповнює їх новими функціями — розмноження, народження, росту, хвороби, смерті, накопичення запасів та ін. На основі принципу ототожнення біологічного та соціального організмів він стверджує про існування та дію біологічних законів щодо суспільства і вважає, що об'єднання людей у різні групи нічим принципово не відрізняється від тих природних законів, за якими об'єднуються між собою біологічні клітини в організмі.

Лілієнфельд доповнив органіцизм концепцією «соціальних хвороб», якими він називає будь-які відхилення чи порушення в системі соціального організму. Функцію лікаря у такому разі мусить брати на себе уряд і держава, щоб забезпечити «соціальне здоров'я» всьому суспільству.

О. Стронін — представник вульгарного органіцизму в Росії. Тотожність суспільства з організмом він намагався довести, зіставляючи схожість їх функціонування і закономірностей. Він вважав, що можливо переносити закони природи на суспільство, а соціальне знання необхідно будувати за подобою природничих наук, в першу чергу біології. На думку Строніна, суспільство — це організм, а соціальні інститути — це окремі частини організму. Функціонування людини і суспільства відбувається однаково, а тому він вважав, що соціологія повинна бути аналогічною з фізіологією.

Критика органіцизму

Органіцизм намагається пояснити світ людини через світ живої природи, її закономірності, але навіть найглибше знання соціальних закономірностей не може розкрити закономірностей біологічних і навпаки. Механічне перенесення законів біології на суспільство та поверхові аналогії майже нічого не дали для наукового розуміння суспільства, особливо його законів.

Орієнтація на еволюцію та відносно сталі закони біологічного світу виключили, по суті, будь-які спроби дослідження перспектив розвитку суспільства, не орієнтували на дослідження майбутнього.

Якщо порівняти з теоріями, котрі розглядали суспільство як продукт згоди між індивідами, органічний структурно-функціональний підхід до його вивчення був безумовно кроком уперед. У цілому ж концепції органістів не є до кінця науковими. Конкретно-історичне вивчення соціальних явищ вони підміняли довільними аналогіями, соціальні закономірності — біологічними. Такі соціальні явища, як конфлікти, класова боротьба, проголошувалися «хворобами організму». На їхню думку, нормальний розвиток суспільства має відбуватися лише еволюційно.

Див. також

Джерела та література

Посилання

  1. Daniela Barberis, "In search of an object: organicist sociology and the reality of society in fin-de-siècle France", History of the Human Sciences, Vol. 16, No. 3, 2003. Page 54.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Organicizm populyarnij v 19 stolitti napryam u zapochatkovanij vidomim anglijskim filosofom ta sociologom Gerbertom Spenserom V jogo osnovi lezhala ideya poshuku analogiyi a v deyakih naukovciv i povnogo ototozhnennya organizmu suspilstva z organizmom lyudini Predstavniki organistichnoyi shkoli v sociologiyi poyasnyuvali socialne zhittya biologichnimi zakonomirnostyami viyavlyayuchi spilni zagalni zakonomirnosti rozvitku prirodi ta suspilstva Rozvitok idej organicizmuAnalogiya mizh organizmom i suspilstvom ne ye vinahodom sociologichnogo naturalizmu Yak vidomo do jogo poyavi sprobi porivnyati suspilstvo z organizmom robili Platon Tomas Gobbs i Ogyust Kont teza yakogo pro neobhidnist vikoristannya v sociologiyi porivnyalnogo metodu takozh bula sprijnyata organistichnim napryamom Poshirennya organistichnih idej v sociologiyi pov yazane z znachnimi uspihami biologichnoyi nauki u 19 st Zapochatkuvannya organistichnoyi shkoli v istoriyi sociologiyi pov yazano z naukovoyu diyalnistyu Gerberta Spensera Vihodyachi z ideyi suspilstvo ce organizm tak nazivayetsya odin iz rozdiliv knigi Osnovi sociologiyi anglijskij uchenij zvertaye uvagu na cilij ryad shozhih ris mizh socialnim i biologichnim organizmami Zokrema tomu j inshomu pritamanni zrostannya i zbilshennya v obsyazi uskladnennya strukturi diferenciaciya strukturi i funkcij Yak i biologichnij organizm suspilstvo maye tri sistemi organiv pidtrimuvalnu sistemu yaka zabezpechuye u zhivomu organizmi harchuvannya a u suspilstvi virobnictvo rozpodilnu sistemu v zhivomu organizmi ce sistema zasvoyennya pozhivnih rechovin u suspilstvi sistema podilu praci ta rozpodilu produktiv regulyativnu sistemu v zhivomu organizmi ce nervova sistema u suspilstvi sistema derzhavi i prava Prote mizh biologichnim ta socialnim organizmami Spenser bachiv deyaki istotni vidminnosti v organizmi skladovi elementi pidporyadkovani cilomu i isnuyut zaradi nogo todi yak u suspilstvi ne individi isnuyut zaradi suspilstva a suspilstvo zaradi blaga svoyih okremih individiv ta in Organicizm Gerberta Spensera mozhna vvazhati pomirkovanim oskilki vin ne vdayetsya do povnogo ototozhnennya socialnogo i biologichnogo Odnim z vidomih organicistiv buv nimeckij i avstrijskij sociolog i ekonomist Spochatku Shefflye stoyav na poziciyah vulgarnogo organicizmu ta zgodom jogo poglyadi stali bilsh pomirkovanimi Vin pidkreslyuvav sho suspilstvo podibne do organizmu ale voni ne totozhni Organicizm Shefflye istotno vidriznyayetsya vid inshih koncepcij oskilki v nomu v centri uvagi perebuvayut ne stilki biologichni skilki materialni ta duhovni faktori rozvitku suspilstva Francuzkij biolog i sociolog Alfred Espinas vvazhav sho socialna nauka maye vivchati ne stilki analogiyi mizh klitinami biologichnogo ta socialnogo organizmu skilki ob yednannya mizh osobinami tvarinnogo svitu yaki bilshe nagaduyut ob yednannya lyudej u suspilstvi Espinas na vidminu vid bilshosti organicistiv yaki namagalisya dovesti sho suspilstvo ce organizm vikoristovuyuchi analogiyu u zvorotnomu poryadku stverdzhuye sho kozhnij zhivij organizm yak skladna asociaciya klitin chi osobin ye suspilstvom Takim chinom vihodit o suspilstvo yak asociaciya osobin ye lishe riznovidom tvarinnih suspilstv Francuzkij sociolog u rannih pracyah stoyit na poziciyah vulgarnogo organicizmu prote jogo doslidnicka diyalnist vipala na toj chas koli organistichna perebuvala pid shkvalom kritiki Tomu vin postupovo pereglyadav svoyi pochatkovi principi zaminyuyuchi yih bilsh pomirkovanimi Piznishe Vorms pochinaye govoriti pro te sho organicizm mozhna vikoristovuvati lishe dlya analizu primitivnih suspilstv oskilki zi zrostannyam u procesievolyuciyi suspilstva duhovnih faktoriv vidbuvayetsya uskladnennya sistemi socialnih vzayemozv yazkiv mizh chlenami suspilstva i ce potrebuye novih pidhodiv Organicizm u RosiyiOrganicizm u Rosiyi rozvivsya dosit shvidko Osnovni predstavniki organistichnoyi shkoli ta Oleksandr Ivanovich Stronin Organicizm Liliyenfelda suttyevo vidriznyayetsya vid spenserivskogo tim sho v nomu princip analogiyi zaminyuyetsya ototozhnennyam socialnogo ta biologichnogo organizmiv Vikoristovuyuchi analogiyi Spensera vin dopovnyuye yih novimi funkciyami rozmnozhennya narodzhennya rostu hvorobi smerti nakopichennya zapasiv ta in Na osnovi principu ototozhnennya biologichnogo ta socialnogo organizmiv vin stverdzhuye pro isnuvannya ta diyu biologichnih zakoniv shodo suspilstva i vvazhaye sho ob yednannya lyudej u rizni grupi nichim principovo ne vidriznyayetsya vid tih prirodnih zakoniv za yakimi ob yednuyutsya mizh soboyu biologichni klitini v organizmi Liliyenfeld dopovniv organicizm koncepciyeyu socialnih hvorob yakimi vin nazivaye bud yaki vidhilennya chi porushennya v sistemi socialnogo organizmu Funkciyu likarya u takomu razi musit brati na sebe uryad i derzhava shob zabezpechiti socialne zdorov ya vsomu suspilstvu O Stronin predstavnik vulgarnogo organicizmu v Rosiyi Totozhnist suspilstva z organizmom vin namagavsya dovesti zistavlyayuchi shozhist yih funkcionuvannya i zakonomirnostej Vin vvazhav sho mozhlivo perenositi zakoni prirodi na suspilstvo a socialne znannya neobhidno buduvati za podoboyu prirodnichih nauk v pershu chergu biologiyi Na dumku Stronina suspilstvo ce organizm a socialni instituti ce okremi chastini organizmu Funkcionuvannya lyudini i suspilstva vidbuvayetsya odnakovo a tomu vin vvazhav sho sociologiya povinna buti analogichnoyu z fiziologiyeyu Kritika organicizmuOrganicizm namagayetsya poyasniti svit lyudini cherez svit zhivoyi prirodi yiyi zakonomirnosti ale navit najglibshe znannya socialnih zakonomirnostej ne mozhe rozkriti zakonomirnostej biologichnih i navpaki Mehanichne perenesennya zakoniv biologiyi na suspilstvo ta poverhovi analogiyi majzhe nichogo ne dali dlya naukovogo rozuminnya suspilstva osoblivo jogo zakoniv Oriyentaciya na evolyuciyu ta vidnosno stali zakoni biologichnogo svitu viklyuchili po suti bud yaki sprobi doslidzhennya perspektiv rozvitku suspilstva ne oriyentuvali na doslidzhennya majbutnogo Yaksho porivnyati z teoriyami kotri rozglyadali suspilstvo yak produkt zgodi mizh individami organichnij strukturno funkcionalnij pidhid do jogo vivchennya buv bezumovno krokom upered U cilomu zh koncepciyi organistiv ne ye do kincya naukovimi Konkretno istorichne vivchennya socialnih yavish voni pidminyali dovilnimi analogiyami socialni zakonomirnosti biologichnimi Taki socialni yavisha yak konflikti klasova borotba progoloshuvalisya hvorobami organizmu Na yihnyu dumku normalnij rozvitok suspilstva maye vidbuvatisya lishe evolyucijno Div takozhRasovo antropologichna shkola Mehanicizm Gerbert SpenserDzherela ta literaturaO V Yas Organicizm Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 618 ISBN 978 966 00 1061 1 V Krisachenko Organicizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 453 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaOrganichna shkola Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Daniela Barberis In search of an object organicist sociology and the reality of society in fin de siecle France History of the Human Sciences Vol 16 No 3 2003 Page 54

Дата публікації:
Топ