Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Опенько Васи́ль Іва́нович (*6 лютого 1924, c. , Богучарський район, Воронезька губернія, РРФСР— †24 липня 1991, Полтава) — український співак і вокальний педагог, продовжувач вокальної школи О. Мишуги та М. Микиші.
| Василь Іванович Опенько | |
|---|---|
 | |
| Василь Опенько. 1966 р. | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 лютого 1924 |
| Місце народження | c. , Богучарський район, Воронезька губернія, РРФСР |
| Дата смерті | 24 липня 1991 (67 років) |
| Місце смерті | Полтава, Україна |
| Громадянство | СРСР |
| Національність | українець |
| Професія | співак, педагог |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | тенор |
Життєпис
Хлопець із донської козацької родини (м. Богучар), батько – пасічник, мати – домогосподарка. Із дитинства багато читав, малював, із шостого класу в ті страшні голодні роки намагався зібрати власну бібліотеку й загалом був завзятим колекціонером із юних років. Мріяв стати вчителем історії. 1936-1941 рр. навчається в Богучарському педагогічному училищі, де й почав співати в джазовому ансамблі під проводом Дорошенка. Не зважаючи на те, що згодом він отримав дві середні й дві вищі освіти, Василь Іванович любив повторювати, що якби було можна, то він навчався б усе життя.
В. І. Опеньку в молоді роки дуже пощастило на доленосних людей, якими були Матвій Сергійович Баринов (в минулому – скрипаль Большого театру), учитель музики в педагогічному училищі, який власне й благословив його на шлях музиканта, а також Народний артист України, професор Михайло Венедиктович Микиша у Київській консерваторії і Мар׳ян Крушельницький, режисер театральної студії при Київській державній консерваторії імені П. І. Чайковського. Після закінчення Богучарського педагогічного училища у 1941 році В. І. Опенько за розподілом від’їжджає на Далекий Схід (Кам׳янка Далекосхідна) викладати в інтернаті для дітей-сиріт. Тут він мав працювати просто вчителем початкових класів, але, зважаючи на те, що вчителів катастрофічно не вистачало, Василь Іванович викладав практично всі предмети, навіть математику в середніх класах.
Улітку 1942 року В. І. Опенька призвали до лав Радянської армії. У ході війни він неодноразово брав участь у концертах по лінії фронту. Після закінчення війни В. І. Опенько ще деякий час вагається: що робити далі, вступати до педагогічного інституту, як він мріяв у дитинстві, чи почати професійно займатися вокалом, як йому пропонував М. С. Баринов. У 1945 році він вступає до Воронезького педагогічного інституту на історичний факультет. Та сумніви тривали не довго. 1946 року Василь Іванович забирає документи з інституту й того ж року вступає до Воронезького музичного училища. У 1946-1949 роках він навчається співу у викладача Н. Сініциної, а з 1949 року Василь Іванович – студент Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського в класі О. Дарчука (1949-1952), далі - професора М. Микиші. У своїх наступних “Записках співака й вокального педагога” Василь Іванович напише: “Все, що я на сьогоднішній день знаю і вмію як педагог – це все заслуга Михайла Венедиктовича”.
Полтавський період життя
Після закінчення консерваторії Василя Івановича залишали працювати в Київському радіокомітеті, співати в Оперній студії Київської консерваторії, пропонували йти до хору Київського оперного театру. Але він обрав Полтаву – історичний центр, про який свого часу так багато читав. Отже, 1954 року В.І. Опенько за розподілом прибуває до Полтави і наступний період його життя 1954-1991 роки) пов’язаний із Полтавою, Полтавською вечірньою школою для робітничої молоді та Полтавським музичним училищем ім. М. В. Лисенка. За дванадцять років його роботи в Полтавській вечірній школі 15 учнів Василя Івановича вступило до провідних консерваторій Радянського Союзу, не закінчуючи музичного училища. Зважаючи на те, що музичне училище таких кадрів не давало, 1966 року В. І. Опенька запрошують на роботу до Полтавського музичного училища ім. М. В. Лисенка й наступні 20 років роботи (1966-1986) в училищі були найпліднішими.
Викладацька діяльність
Упродовж 1975-1976 років Василь Іванович брав участь у Всесоюзних конференціях із проблем вокальної педагогіки на основі своєї науково-методичної праці ”Методика роботи з починаючими вокалістами” (конференції відбулися на базі Воронезького інституту мистецтв та Астраханської консерваторій, куди вступило найбільше його учнів). Після цього його запропонували викладати в обох консерваторіях. Серцевий напад в листопаді 1976 року перекреслив вирішальні зміни в його житті.
Василь Іванович послідовно продовжував утілювати ідеї своїх попередників Мишуги-Микіші, збагачуючи їх власним вокальним досвідом. Окремі сторінки праці “Методика роботи з починаючими вокалістами” присвячені проблемам правильного виявлення типу голосу та позбавленню від природних і набутих недоліків. У визначення окремих понять вокальної термінології (кантилена, філіровка звуку, тип голосу та ін.), В.І. Опенько вніс своє зрозуміліше для початківця-вокаліста визначення, великого значення Василь Іванович надавав підбору репертуару починаючого вокаліста та вокальним вправам.
Методика В.І. Опенька вирізнялася першістю принципу переконання над принципом вимогливості, відсутністю тиску викладача на учня своїм авторитетом, намагання поєднати індивідуальні заняття з колективними й досягти на них максимальної взаємоповаги та взаєморозуміння між педагогом і його учнями: “Між учнем і викладачем має бути досягнуто взаєморозуміння та взаємна довіра, лише за такої умови робота відбувається плідно. Якщо педагог занадто шаблонно підходить до своїх учнів, тисне на них власним авторитетом і не дає учневі можливості з’ясувати разом із педагогом причини, що заважають розвитку учня, то учень почне їх шукати сам і зайде в глухий невилазний вокальний кут. У вокальному вихованні переконання, такт, врівноваженість і витримка педагога є запорукою успішного навчання співу починаючих” [“Методика роботи з починаючими вокалістами”, c. 25].
Варто згадати, що В.І. Опенько мав блискучий акторський талант, міг зіграти як найтрагічнішу, так і найкомічнішу роль. Недаремно Мар׳ян Крушельницький, який працював зі студентами консерваторії в оперній студії, свого часу пропонував Василю Івановичу перевестися до інституту Карпенка-Карого, але той відмовився: “Якби почати все спочатку, я знову займався б вокалом, єдиною святою для мене справою” [“Записки співака та вокального педагога, починаючи з 1946 року й по сьогоднішній день”, арк. 145]. У себе на батьківщині, в Богучарі й Підколоднівці він не раз зі своїми друзями ставив п’єси, серед яких я пам'ятаю “Без вини винуваті” Островського й “Назар Стодоля” Шевченка і сам виконував головні ролі. До вистав він сам із дерева виготовляв шаблі й шпаги.
Праці
У вокальних працях В. Опенька знайшла своє продовження ідея комплексного виховання співака, піднята в школі Мишуги-Микиші, що полягала в наступному:
- по-перше, підвищення загального культурного розвитку людини, яка прийшла навчатися вокалу, прилучення її до найкращих зразків світової класики, підбір відповідного репертуару, прослуховування та аналіз виконання творів на грампластинках і відвідування концертів;
- по-друге, поступовість розвитку й саморозвитку вокаліста, недопустимість штучного прискорення темпу, надзвичайно бережне ставлення до голосу;
- по-третє, поєднання музики й художнього слова у вокальному розвитку, надання великого значення поезії, декламуванню та художній ілюстрації.
У приватному архіві дружини Василя Івановича, Галини Яківни Опенько, зберігаються два рукописи праць полтавського маестро вокалу − “Методика роботи з починаючими вокалістами: із досвіду педагогічної роботи у вечірній музичній школі м. Полтаві” (завершена в 1965 році) та “Записки співака та вокального педагога, починаючи з 1946 року й по сьогоднішній день” (1974-1984). У “Записках співака та вокального педагога, починаючи з 1946 року й по сьогоднішній день” (1974-1984) В.І. Опенько розкривається як визначний мистецтвознавець і музичний критик, шкода, що він із цієї проблеми мало співпрацював із полтавською пресою й провідними музичними журналами. Одним із найяскравіших спогадів є його відгук на виступ О.С. Пирогова в Київському оперному театрі 29 квітня 1954 року. Про своє призначення В. І. Опенько писав: “Підсумок підведено. Чи вдалий він, чи можна зі спокійною совістю дивитися людям в очі? Хто його знає! Хотілося б, щоб у майбутньому мої учні згадали мене, як казав Т. Г. Шевченко, „незлим, тихим словом ...“ [“Записки співака та вокального педагога, починаючи з 1946 року й по сьогоднішній день”, арк. 146-149].
- “Методика роботи з починаючими вокалістами: із досвіду педагогічної роботи у вечірній музичній школі м. Полтаві” (завершена 1965 року).
- “Записки співака та вокального педагога, починаючи з 1946 року й по сьогоднішній день” (1974-1984 рр).
- Методичні статті.
Видатні учні-співаки
- Л. Юрченко, Народна артистка УРСР (вона ж − лауреат Міжнародного конкурсу в Барселоні, золота медаль);
- А. Калайда, лауреат Всесоюзного конкурсу Радянської пісні (золота медаль), вступив до Московської консерваторії;
- Е. Опаріна − солістка Пермської опери;
- М. Дячок і Т. Кущ − солісти Воронезької опери;
- Т. Бобошко (Харківська опера);
- С. Колесникова (Київська опера);
- Г. Вигодський − соліст Новоізраїльської опери (Тель-Авів);
- І. Перерва (випускниця Московської консерваторії) – солістка Малого оперного театру Санки-Петербургу;
- О. Губіна (випускниця інститут Гнесіних) – солістка театру Бориса Поровського (Москва);
- О. Вишневська (випускниця Одеської консерваторії) – солістка Одеської опери та філармонії;
- В. Опенько – Заслужений артист України, соліст Національної опери України (м. Київ).
- О. Марцинківський — Народний артист України, соліст Укрконцерту
Учні-викладачі
- Лариса Лук׳янова (випускниця Київської консерваторії), педагог Полтавського музучилища;
- Сніжана Бичкова (випускниця Одеської консерваторії), викладач Одеського педагогічного університету;
- Алла Бондаренко (випускниця Кишинівської консерваторії), викладач Кишинівського педагогічного університету);
- Олена Вишневська − викладач Одеської консерваторії;
- Микола Козак (Кременчуцька музична школа).
Родина
Дружина - Опенько Ганна Яківна, викладач по класу бандури Малої академії мистецтв (м. Полтава, 1961-2008 рр.). Діти: Цебрій Ірина Василівна, доктор педагогічних наук, професор (Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка) та , Заслужений артист України, соліст Національної опери України.
Джерела
- ОПЕНЬКО Василий Иванович // Воронежский гид. Энциклопедия Воронежской области.
- Борисенко, В. Життя, повторене в учнях [Text] : [Про викладача вокалу муз. училища ім. М. В. Лисенка В. І. Опенька (1924-1991)] / В. Борисенко // Зоря Полтавщини. - 2004. - 6 лют. - c. 14.
- Учитель "зірок" [Text] : [Викладач вокалу Полтавського муз. училища В. Опенько] // Вечірня Полтава. - 2004. - 12 лют. - . 8. Рубрики: Музиканти краю
- Опенько Василь Іванович (06.02.1924, Воронезька обл. - 24.07.1991, Полтава) - педагог-вокаліст [Text] : [створив у Полтаві школу вокального співу] // Ротач П.П. Полтавська Шевченкіана: спроба обл. (крайової) Шевченківської енциклопедії: у 2-х кн. - Полтава, 2009. - Кн. 2: Л - Я. - С. 171-172.
- Василий Иванович Опенько. Судьба музыканта и вокального педагога. http://my.mail.ru/mail/tsebriy/video/_myvideo/9.html.
- У Галереї мистецтв пройшов вечір пам'яті видатного викладача Полтавського музучилища Василя Опенька // Місто. Архів новин. http://misto-tv.poltava.ua/news/novini[недоступне посилання з липня 2019]
- Музичний вечір пам'яті Василя Опенька // http://vk.com/event65831915.
- Романов Е. П., Романова З.М. Краткий очерк истории сел Богучарского района. romanovep@mail.ru
- Год Н. В. Творчі здобутки педагогічної династії полтавця Василя Опенька / Н.В. Год // Бібліографічний досвід учительських династій: зв’язок поколінь: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (27 березня 2015 року)[наук. ред. Л.В. Литвинюк]. ‒ Ч. 1 ‒ Полтава : ПОІППО, 2015. ‒ 94 с.
- Ващенко Н.М. Творча спадщина Олександра Мишуги (1853-1922 рр.) в контексті розвитку української мистецької педагогіки : дис. … кандидата пед. наук :13.00.01/ Н.М. Ващенко. ‒ Полтава : ПНПУ імені В.Г. Короленка, 2015. ‒ С. 169-181.
- https://www.youtube.com/watch?v=7h_uEXm_qV8&t=246s
- https://www.youtube.com/watch?v=VTTjxxj3uTY&t=79s
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Openko Vasi l Iva novich 6 lyutogo 1924 c Bogucharskij rajon Voronezka guberniya RRFSR 24 lipnya 1991 Poltava ukrayinskij spivak i vokalnij pedagog prodovzhuvach vokalnoyi shkoli O Mishugi ta M Mikishi Vasil Ivanovich OpenkoZobrazhennyaVasil Openko 1966 r Osnovna informaciyaData narodzhennya6 lyutogo 1924 1924 02 06 Misce narodzhennyac Bogucharskij rajon Voronezka guberniya RRFSRData smerti24 lipnya 1991 1991 07 24 67 rokiv Misce smertiPoltava UkrayinaGromadyanstvoSRSRNacionalnistukrayinecProfesiyaspivak pedagogInstrumentivokal d ZhanritenorZhittyepisHlopec iz donskoyi kozackoyi rodini m Boguchar batko pasichnik mati domogospodarka Iz ditinstva bagato chitav malyuvav iz shostogo klasu v ti strashni golodni roki namagavsya zibrati vlasnu biblioteku j zagalom buv zavzyatim kolekcionerom iz yunih rokiv Mriyav stati vchitelem istoriyi 1936 1941 rr navchayetsya v Bogucharskomu pedagogichnomu uchilishi de j pochav spivati v dzhazovomu ansambli pid provodom Doroshenka Ne zvazhayuchi na te sho zgodom vin otrimav dvi seredni j dvi vishi osviti Vasil Ivanovich lyubiv povtoryuvati sho yakbi bulo mozhna to vin navchavsya b use zhittya V I Openku v molodi roki duzhe poshastilo na dolenosnih lyudej yakimi buli Matvij Sergijovich Barinov v minulomu skripal Bolshogo teatru uchitel muziki v pedagogichnomu uchilishi yakij vlasne j blagosloviv jogo na shlyah muzikanta a takozh Narodnij artist Ukrayini profesor Mihajlo Venediktovich Mikisha u Kiyivskij konservatoriyi i Mar yan Krushelnickij rezhiser teatralnoyi studiyi pri Kiyivskij derzhavnij konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo Pislya zakinchennya Bogucharskogo pedagogichnogo uchilisha u 1941 roci V I Openko za rozpodilom vid yizhdzhaye na Dalekij Shid Kam yanka Dalekoshidna vikladati v internati dlya ditej sirit Tut vin mav pracyuvati prosto vchitelem pochatkovih klasiv ale zvazhayuchi na te sho vchiteliv katastrofichno ne vistachalo Vasil Ivanovich vikladav praktichno vsi predmeti navit matematiku v serednih klasah Ulitku 1942 roku V I Openka prizvali do lav Radyanskoyi armiyi U hodi vijni vin neodnorazovo brav uchast u koncertah po liniyi frontu Pislya zakinchennya vijni V I Openko she deyakij chas vagayetsya sho robiti dali vstupati do pedagogichnogo institutu yak vin mriyav u ditinstvi chi pochati profesijno zajmatisya vokalom yak jomu proponuvav M S Barinov U 1945 roci vin vstupaye do Voronezkogo pedagogichnogo institutu na istorichnij fakultet Ta sumnivi trivali ne dovgo 1946 roku Vasil Ivanovich zabiraye dokumenti z institutu j togo zh roku vstupaye do Voronezkogo muzichnogo uchilisha U 1946 1949 rokah vin navchayetsya spivu u vikladacha N Sinicinoyi a z 1949 roku Vasil Ivanovich student Kiyivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi imeni P I Chajkovskogo v klasi O Darchuka 1949 1952 dali profesora M Mikishi U svoyih nastupnih Zapiskah spivaka j vokalnogo pedagoga Vasil Ivanovich napishe Vse sho ya na sogodnishnij den znayu i vmiyu yak pedagog ce vse zasluga Mihajla Venediktovicha Poltavskij period zhittyaPislya zakinchennya konservatoriyi Vasilya Ivanovicha zalishali pracyuvati v Kiyivskomu radiokomiteti spivati v Opernij studiyi Kiyivskoyi konservatoriyi proponuvali jti do horu Kiyivskogo opernogo teatru Ale vin obrav Poltavu istorichnij centr pro yakij svogo chasu tak bagato chitav Otzhe 1954 roku V I Openko za rozpodilom pribuvaye do Poltavi i nastupnij period jogo zhittya 1954 1991 roki pov yazanij iz Poltavoyu Poltavskoyu vechirnoyu shkoloyu dlya robitnichoyi molodi ta Poltavskim muzichnim uchilishem im M V Lisenka Za dvanadcyat rokiv jogo roboti v Poltavskij vechirnij shkoli 15 uchniv Vasilya Ivanovicha vstupilo do providnih konservatorij Radyanskogo Soyuzu ne zakinchuyuchi muzichnogo uchilisha Zvazhayuchi na te sho muzichne uchilishe takih kadriv ne davalo 1966 roku V I Openka zaproshuyut na robotu do Poltavskogo muzichnogo uchilisha im M V Lisenka j nastupni 20 rokiv roboti 1966 1986 v uchilishi buli najplidnishimi Vikladacka diyalnistUprodovzh 1975 1976 rokiv Vasil Ivanovich brav uchast u Vsesoyuznih konferenciyah iz problem vokalnoyi pedagogiki na osnovi svoyeyi naukovo metodichnoyi praci Metodika roboti z pochinayuchimi vokalistami konferenciyi vidbulisya na bazi Voronezkogo institutu mistectv ta Astrahanskoyi konservatorij kudi vstupilo najbilshe jogo uchniv Pislya cogo jogo zaproponuvali vikladati v oboh konservatoriyah Sercevij napad v listopadi 1976 roku perekresliv virishalni zmini v jogo zhitti Vasil Ivanovich poslidovno prodovzhuvav utilyuvati ideyi svoyih poperednikiv Mishugi Mikishi zbagachuyuchi yih vlasnim vokalnim dosvidom Okremi storinki praci Metodika roboti z pochinayuchimi vokalistami prisvyacheni problemam pravilnogo viyavlennya tipu golosu ta pozbavlennyu vid prirodnih i nabutih nedolikiv U viznachennya okremih ponyat vokalnoyi terminologiyi kantilena filirovka zvuku tip golosu ta in V I Openko vnis svoye zrozumilishe dlya pochatkivcya vokalista viznachennya velikogo znachennya Vasil Ivanovich nadavav pidboru repertuaru pochinayuchogo vokalista ta vokalnim vpravam Metodika V I Openka viriznyalasya pershistyu principu perekonannya nad principom vimoglivosti vidsutnistyu tisku vikladacha na uchnya svoyim avtoritetom namagannya poyednati individualni zanyattya z kolektivnimi j dosyagti na nih maksimalnoyi vzayemopovagi ta vzayemorozuminnya mizh pedagogom i jogo uchnyami Mizh uchnem i vikladachem maye buti dosyagnuto vzayemorozuminnya ta vzayemna dovira lishe za takoyi umovi robota vidbuvayetsya plidno Yaksho pedagog zanadto shablonno pidhodit do svoyih uchniv tisne na nih vlasnim avtoritetom i ne daye uchnevi mozhlivosti z yasuvati razom iz pedagogom prichini sho zavazhayut rozvitku uchnya to uchen pochne yih shukati sam i zajde v gluhij nevilaznij vokalnij kut U vokalnomu vihovanni perekonannya takt vrivnovazhenist i vitrimka pedagoga ye zaporukoyu uspishnogo navchannya spivu pochinayuchih Metodika roboti z pochinayuchimi vokalistami c 25 Varto zgadati sho V I Openko mav bliskuchij aktorskij talant mig zigrati yak najtragichnishu tak i najkomichnishu rol Nedaremno Mar yan Krushelnickij yakij pracyuvav zi studentami konservatoriyi v opernij studiyi svogo chasu proponuvav Vasilyu Ivanovichu perevestisya do institutu Karpenka Karogo ale toj vidmovivsya Yakbi pochati vse spochatku ya znovu zajmavsya b vokalom yedinoyu svyatoyu dlya mene spravoyu Zapiski spivaka ta vokalnogo pedagoga pochinayuchi z 1946 roku j po sogodnishnij den ark 145 U sebe na batkivshini v Boguchari j Pidkolodnivci vin ne raz zi svoyimi druzyami staviv p yesi sered yakih ya pam yatayu Bez vini vinuvati Ostrovskogo j Nazar Stodolya Shevchenka i sam vikonuvav golovni roli Do vistav vin sam iz dereva vigotovlyav shabli j shpagi PraciU vokalnih pracyah V Openka znajshla svoye prodovzhennya ideya kompleksnogo vihovannya spivaka pidnyata v shkoli Mishugi Mikishi sho polyagala v nastupnomu po pershe pidvishennya zagalnogo kulturnogo rozvitku lyudini yaka prijshla navchatisya vokalu priluchennya yiyi do najkrashih zrazkiv svitovoyi klasiki pidbir vidpovidnogo repertuaru prosluhovuvannya ta analiz vikonannya tvoriv na gramplastinkah i vidviduvannya koncertiv po druge postupovist rozvitku j samorozvitku vokalista nedopustimist shtuchnogo priskorennya tempu nadzvichajno berezhne stavlennya do golosu po tretye poyednannya muziki j hudozhnogo slova u vokalnomu rozvitku nadannya velikogo znachennya poeziyi deklamuvannyu ta hudozhnij ilyustraciyi U privatnomu arhivi druzhini Vasilya Ivanovicha Galini Yakivni Openko zberigayutsya dva rukopisi prac poltavskogo maestro vokalu Metodika roboti z pochinayuchimi vokalistami iz dosvidu pedagogichnoyi roboti u vechirnij muzichnij shkoli m Poltavi zavershena v 1965 roci ta Zapiski spivaka ta vokalnogo pedagoga pochinayuchi z 1946 roku j po sogodnishnij den 1974 1984 U Zapiskah spivaka ta vokalnogo pedagoga pochinayuchi z 1946 roku j po sogodnishnij den 1974 1984 V I Openko rozkrivayetsya yak viznachnij mistectvoznavec i muzichnij kritik shkoda sho vin iz ciyeyi problemi malo spivpracyuvav iz poltavskoyu presoyu j providnimi muzichnimi zhurnalami Odnim iz najyaskravishih spogadiv ye jogo vidguk na vistup O S Pirogova v Kiyivskomu opernomu teatri 29 kvitnya 1954 roku Pro svoye priznachennya V I Openko pisav Pidsumok pidvedeno Chi vdalij vin chi mozhna zi spokijnoyu sovistyu divitisya lyudyam v ochi Hto jogo znaye Hotilosya b shob u majbutnomu moyi uchni zgadali mene yak kazav T G Shevchenko nezlim tihim slovom Zapiski spivaka ta vokalnogo pedagoga pochinayuchi z 1946 roku j po sogodnishnij den ark 146 149 Metodika roboti z pochinayuchimi vokalistami iz dosvidu pedagogichnoyi roboti u vechirnij muzichnij shkoli m Poltavi zavershena 1965 roku Zapiski spivaka ta vokalnogo pedagoga pochinayuchi z 1946 roku j po sogodnishnij den 1974 1984 rr Metodichni statti Vidatni uchni spivakiL Yurchenko Narodna artistka URSR vona zh laureat Mizhnarodnogo konkursu v Barseloni zolota medal A Kalajda laureat Vsesoyuznogo konkursu Radyanskoyi pisni zolota medal vstupiv do Moskovskoyi konservatoriyi E Oparina solistka Permskoyi operi M Dyachok i T Kush solisti Voronezkoyi operi T Boboshko Harkivska opera S Kolesnikova Kiyivska opera G Vigodskij solist Novoizrayilskoyi operi Tel Aviv I Pererva vipusknicya Moskovskoyi konservatoriyi solistka Malogo opernogo teatru Sanki Peterburgu O Gubina vipusknicya institut Gnesinih solistka teatru Borisa Porovskogo Moskva O Vishnevska vipusknicya Odeskoyi konservatoriyi solistka Odeskoyi operi ta filarmoniyi V Openko Zasluzhenij artist Ukrayini solist Nacionalnoyi operi Ukrayini m Kiyiv O Marcinkivskij Narodnij artist Ukrayini solist UkrkoncertuUchni vikladachiLarisa Luk yanova vipusknicya Kiyivskoyi konservatoriyi pedagog Poltavskogo muzuchilisha Snizhana Bichkova vipusknicya Odeskoyi konservatoriyi vikladach Odeskogo pedagogichnogo universitetu Alla Bondarenko vipusknicya Kishinivskoyi konservatoriyi vikladach Kishinivskogo pedagogichnogo universitetu Olena Vishnevska vikladach Odeskoyi konservatoriyi Mikola Kozak Kremenchucka muzichna shkola RodinaDruzhina Openko Ganna Yakivna vikladach po klasu banduri Maloyi akademiyi mistectv m Poltava 1961 2008 rr Diti Cebrij Irina Vasilivna doktor pedagogichnih nauk profesor Poltavskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni V G Korolenka ta Zasluzhenij artist Ukrayini solist Nacionalnoyi operi Ukrayini DzherelaOPENKO Vasilij Ivanovich Voronezhskij gid Enciklopediya Voronezhskoj oblasti Borisenko V Zhittya povtorene v uchnyah Text Pro vikladacha vokalu muz uchilisha im M V Lisenka V I Openka 1924 1991 V Borisenko Zorya Poltavshini 2004 6 lyut c 14 Uchitel zirok Text Vikladach vokalu Poltavskogo muz uchilisha V Openko Vechirnya Poltava 2004 12 lyut 8 Rubriki Muzikanti krayu Openko Vasil Ivanovich 06 02 1924 Voronezka obl 24 07 1991 Poltava pedagog vokalist Text stvoriv u Poltavi shkolu vokalnogo spivu Rotach P P Poltavska Shevchenkiana sproba obl krajovoyi Shevchenkivskoyi enciklopediyi u 2 h kn Poltava 2009 Kn 2 L Ya S 171 172 Vasilij Ivanovich Openko Sudba muzykanta i vokalnogo pedagoga http my mail ru mail tsebriy video myvideo 9 html U Galereyi mistectv projshov vechir pam yati vidatnogo vikladacha Poltavskogo muzuchilisha Vasilya Openka Misto Arhiv novin http misto tv poltava ua news novini nedostupne posilannya z lipnya 2019 Muzichnij vechir pam yati Vasilya Openka http vk com event65831915 Romanov E P Romanova Z M Kratkij ocherk istorii sel Bogucharskogo rajona romanovep mail ru God N V Tvorchi zdobutki pedagogichnoyi dinastiyi poltavcya Vasilya Openka N V God Bibliografichnij dosvid uchitelskih dinastij zv yazok pokolin materiali Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi 27 bereznya 2015 roku nauk red L V Litvinyuk Ch 1 Poltava POIPPO 2015 94 s Vashenko N M Tvorcha spadshina Oleksandra Mishugi 1853 1922 rr v konteksti rozvitku ukrayinskoyi misteckoyi pedagogiki dis kandidata ped nauk 13 00 01 N M Vashenko Poltava PNPU imeni V G Korolenka 2015 S 169 181 https www youtube com watch v 7h uEXm qV8 amp t 246s https www youtube com watch v VTTjxxj3uTY amp t 79s