Анатолій Васильович Онишко | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Антін Крикіт | |||
Народився | 6 серпня 1940 м. Стрий, Львівська область | |||
Помер | 26 липня 2006 (65 років) м. Калуш, Івано-Франківська область | |||
Громадянство | ||||
Діяльність | перекладач, поет | |||
Сфера роботи | поезія[1] і перекладацтво[d][1] | |||
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |||
Премії | Премія імені Василя Стефаника (2005) | |||
| ||||
Анатолій Васильович Онишко (*6 серпня 1940 м. Стрий — †26 липня 2006 м. Калуш) — український перекладач, поет, член Національної Спілки Письменників України.
Життєпис
Анатолій Васильович Онишко народився 6 серпня 1940 року в місті Стрию (за власноруч написаною біографією, бо в офіційних біодовідках фігурував Проскурів). Батько, кадровий танкіст, походив зі Слобожанщини і загинув на фронті в 1944 році. Мати — полька з Поділля, яка мала зоотехнічну освіту, остаточно переїхала по війні до Надвірної.
По закінченні Дрогобицького нафтового технікуму Анатолій Онишко довгі роки працював на різних «непоетичних» посадах — від помічника бурильника й до інженера на хіміко-металургійних виробництвах (найдовше — на концерні «Оріана»). І водночас — ще наприкінці 1950-х — почав перекладати. Спершу — вірші Гайнріха Гайне. Свій доробок — 186 перекладених поезій — надіслав на суд Леонідові Первомайському, від якого отримав підбадьорливого листа.
Друкований дебют відбувся значно пізніше — в лютому 1972-го, коли в тодішньому львівському «Жовтні» з'явився перекладений ним вірш «Ворон» Едгара По. Ця публікація отримала схвальну оцінку Григорія Кочура.
У 1977 заочно закінчив романо-германське відділення філологічного факультету Львівського університету.
Мешкав у м. Калуш. Також перекладав твори Айзека Азімова, (Роберта Шеклі), Фрідріха Ніцше. Перекладав з польської, білоруської, німецької, англійської та іспанської мов.
У 2005 році нагороджений Премією імені Василя Стефаника.
Анатолій Васильович Онишко помер 26 липня 2006 в м. Калуші.
На фасаді будинку, де мешкав Анатолій Онишко, встановлено меморіальну дошку, яку виготовив скульптор Ігор Семак.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Інна Бігун Анатолій Онишко повернувся в граніті [ 21 січня 2018 у Wayback Machine.] // Вісті Калущини, 12.08.2010.
Джерела
- Максим Стріха Штрихи до портрету перекладача (пам’яті Анатолія Онишка) [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] // журнал «Всесвіт», 2007 № (5-6); С. 181.
- Валентина Савчин [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] Анатолій Онишко: «Якщо варто робити взагалі...» та інтерв'ю Наталії Ковальової за 2001 рік [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.] // журнал «Всесвіт», 2008 № (3-4); С. 206.
- Відомі перекладачі Прикарпаття [ 26 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет