Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́льгерд Гу́рка (пол. Olgierd Górka; 12 грудня 1887 — 26 листопада 1955) — польський історик, військовик, публіцист, дипломат, політик, речник польсько-українського порозуміння. Доктор філософії (1909).
| Ольгерд Гурка | |
|---|---|
 | |
| Псевдоніми | A. Rawski[1] |
| Народився | 12 грудня 1887[2] Рава-Руська, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер | 26 листопада 1955[2](67 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Військові Повонзки |
| Країна |  Республіка Польща |
| Діяльність | офіцер, історик, політик, публіцист, дипломат |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Галузь | міжнародні відносини |
| Заклад | Ягеллонський університет Варшавський університет |
| Науковий ступінь | професор і доктор габілітований[3] (1916) |
| Партія | Демократична партія[d] |
| Нагороди |      |
 Ольгерд Гурка у Вікісховищі | |
Біографія
Ольгерд Гурка народився в м. Рава-Руська. Закінчив гімназію в м. Золочів, навчався у Віденському університеті та Львівському університеті. Габілітований у Львівському університеті (1916).
Удосконалював знання з історії в École des Chartres (школі Хартій) у Парижі (Франція). Перед Першою світовою війною виїхав на Схід, навчався в університеті св. Йосифа в м. Бейрут (нині столиця Лівану) та Російському археологічному інституті в м. Стамбул. 1912–13 викладав у гімназіях.
У серпні 1914 вступив до Польського легіону, в якому перебував до 1917, вирісши з рядового до ротмістра.
1919 іменований майором. Військовий аташе Польщі в Берні (1919–20, Швейцарія) та Бухаресті (1920–23, Румунія). Закінчив Вищу військову школу в м. Варшава. 1925 вийшов у запас як дипломований майор.
Після того, повернувся до наукової та викладацької роботи. Був редактором «Dziennika Lwówskiego» (1927–30). 1930–39 — професор Львівського університету, одночасно генеральний секретар Східного інституту в Варшаві й директор Сходознавчої школи при цьому інституті. Член правління створеного 8 червня 1933 Польсько-українського товариства, головним завданням якого була «праця над поглибленням і розбудовою польсько-українського зближення» й поширення соціальної бази для реалізації ідей, проголошених у «Biuletynie Polsko-Ukraińskim». З початком Другої світової війни мобілізований у вересні 1939. Після поразки Польщі перебував у Румунії, згодом у Франції; працював у Лондоні (Велика Британія) при польському еміграційному уряді, займався національним питанням. Залишив посаду в грудні 1944. Восени 1945 повернувся до Польщі, де був директором Бюро з єврейських справ при МЗС ПНР (1946–47). Генеральний консул ПНР в Єрусалимі. В червні 1952 знову повернувся до Польщі. З 1954 — професор Варшавського університету.
Уже з перших кроків у науці особливу увагу звертав на зв'язок історії Польщі з історією Південно-Східної Європи. Піддав ревізії погляди польських істориків на події визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького (див. Національна революція (1648—1676)), критикував відображення цих подій в історичній трилогії Генрика Сенкевича (сторінки української історії у романі «Потоп»). Наголошував на потребі для польських істориків використовувати східні та українські джерела і відповідну історіографію; опублікував низку вартісних джерел з історії Східної Європи 15–17 ст. Застосована методика дала змогу Гурці суттєво скоригувати (у бік зменшення) чисельність татарських і козацьких військ, які в 17 ст. брали участь у війнах із Річчю Посполитою, піднісши натомість їхні військові якості.
Помер у м. Варшава.
Джерела та література
- Рубльов О. С. Гурка Ольгерд // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 257. — .
- Я. Д. Ісаєвич. Ґурка Ольгерд // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
 | Це незавершена стаття про польського науковця чи науковицю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://pbc.up.krakow.pl/dlibra/doccontent?id=384
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O lgerd Gu rka pol Olgierd Gorka 12 grudnya 1887 26 listopada 1955 polskij istorik vijskovik publicist diplomat politik rechnik polsko ukrayinskogo porozuminnya Doktor filosofiyi 1909 Olgerd GurkaPsevdonimiA Rawski 1 Narodivsya12 grudnya 1887 1887 12 12 2 Rava Ruska Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer26 listopada 1955 1955 11 26 2 67 rokiv Varshava Polska Narodna RespublikaPohovannyaVijskovi PovonzkiKrayina Respublika PolshaDiyalnistoficer istorik politik publicist diplomatAlma materLNU im I FrankaGaluzmizhnarodni vidnosiniZakladYagellonskij universitet Varshavskij universitetNaukovij stupinprofesor i doktor gabilitovanij 3 1916 PartiyaDemokratichna partiya d Nagorodi Olgerd Gurka u VikishovishiBiografiyaOlgerd Gurka narodivsya v m Rava Ruska Zakinchiv gimnaziyu v m Zolochiv navchavsya u Videnskomu universiteti ta Lvivskomu universiteti Gabilitovanij u Lvivskomu universiteti 1916 Udoskonalyuvav znannya z istoriyi v Ecole des Chartres shkoli Hartij u Parizhi Franciya Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu viyihav na Shid navchavsya v universiteti sv Josifa v m Bejrut nini stolicya Livanu ta Rosijskomu arheologichnomu instituti v m Stambul 1912 13 vikladav u gimnaziyah U serpni 1914 vstupiv do Polskogo legionu v yakomu perebuvav do 1917 virisshi z ryadovogo do rotmistra 1919 imenovanij majorom Vijskovij atashe Polshi v Berni 1919 20 Shvejcariya ta Buharesti 1920 23 Rumuniya Zakinchiv Vishu vijskovu shkolu v m Varshava 1925 vijshov u zapas yak diplomovanij major Pislya togo povernuvsya do naukovoyi ta vikladackoyi roboti Buv redaktorom Dziennika Lwowskiego 1927 30 1930 39 profesor Lvivskogo universitetu odnochasno generalnij sekretar Shidnogo institutu v Varshavi j direktor Shodoznavchoyi shkoli pri comu instituti Chlen pravlinnya stvorenogo 8 chervnya 1933 Polsko ukrayinskogo tovaristva golovnim zavdannyam yakogo bula pracya nad pogliblennyam i rozbudovoyu polsko ukrayinskogo zblizhennya j poshirennya socialnoyi bazi dlya realizaciyi idej progoloshenih u Biuletynie Polsko Ukrainskim Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni mobilizovanij u veresni 1939 Pislya porazki Polshi perebuvav u Rumuniyi zgodom u Franciyi pracyuvav u Londoni Velika Britaniya pri polskomu emigracijnomu uryadi zajmavsya nacionalnim pitannyam Zalishiv posadu v grudni 1944 Voseni 1945 povernuvsya do Polshi de buv direktorom Byuro z yevrejskih sprav pri MZS PNR 1946 47 Generalnij konsul PNR v Yerusalimi V chervni 1952 znovu povernuvsya do Polshi Z 1954 profesor Varshavskogo universitetu Uzhe z pershih krokiv u nauci osoblivu uvagu zvertav na zv yazok istoriyi Polshi z istoriyeyu Pivdenno Shidnoyi Yevropi Piddav reviziyi poglyadi polskih istorikiv na podiyi vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom B Hmelnickogo div Nacionalna revolyuciya 1648 1676 kritikuvav vidobrazhennya cih podij v istorichnij trilogiyi Genrika Senkevicha storinki ukrayinskoyi istoriyi u romani Potop Nagoloshuvav na potrebi dlya polskih istorikiv vikoristovuvati shidni ta ukrayinski dzherela i vidpovidnu istoriografiyu opublikuvav nizku vartisnih dzherel z istoriyi Shidnoyi Yevropi 15 17 st Zastosovana metodika dala zmogu Gurci suttyevo skoriguvati u bik zmenshennya chiselnist tatarskih i kozackih vijsk yaki v 17 st brali uchast u vijnah iz Richchyu Pospolitoyu pidnisshi natomist yihni vijskovi yakosti Pomer u m Varshava Dzherela ta literaturaRublov O S Gurka Olgerd Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 257 ISBN 966 00 0405 2 Ya D Isayevich Gurka Olgerd Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Ce nezavershena stattya pro polskogo naukovcya chi naukovicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http pbc up krakow pl dlibra doccontent id 384