Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

О ле Крі стенсен Ре мер дан Ole Christensen Rømer 25 вересня 1644 Орхус 19 вересня 1710 Копенгаген данський астроном яки

Оле Ремер

Оле Ремер

О́ле Крі́стенсен Ре́мер (дан. Ole Christensen Rømer; 25 вересня 1644, Орхус — 19 вересня 1710, Копенгаген) — данський астроном, який першим виміряв швидкість світла (1676).

Оле Крістенсен Ремер
дан. Ole Christensen Rømer

image

Оле Крістенсен Ремер
Народився 25 вересня 1644(1644-09-25)[1][2][…]
Оргус, Данія
Помер 19 вересня 1710(1710-09-19)[1][2][…] (65 років)
Копенгаген, Данія
Місце проживання Копенгаген
Країна image Данія[4]
Діяльність астроном, фізик, математик, викладач університету, суддя, винахідник, поліціянт
Alma mater Копенгагенський університет
d
Галузь астрономія
Заклад Копенгагенський університет
Членство Французька академія наук
Прусська академія наук
Відомий завдяки: швидкість світла
У шлюбі з d
Автограф image
image Оле Ремер у Вікісховищі

Біографія

Оле Ремер народився 1644 року в Орхусі в родині торговця і шкіпера Крістена Педерсена (помер 1663 року) і Анни Олуфсдаттер Сторм (бл. 1610 - 1690), дочки заможного олдермена. З 1642 року Крістен Педерсен, батько Оле, став використовувати прізвище Ремер, це означає, що він походить з данського острова Рьомьо (Північно-Фризькі острови) Він зробив це, щоб його не плутали з іншими людьми з тим самим ім'ям і прізвищем. 1662 року Оле Ремер став учнем Орхуської кафедральної школи, і того ж року він переїхав до Копенгагена, щоб вчитися в Копенгагенському університеті. Був учнем фізика , під його керівництвом вивчав математику й астрономію, крім того Ремер брав участь в підготовці публікації журналів спостережень Тихо Браге. Потім Оле Ремер допомагав французькому астрономові Пікару у визначенні географічного розташування Ураніборгу (обсерваторії Тихо Браге) на острові Вен. Пікар переконав молодого Ремера податися з ним до Парижа.

Робота в Парижі

1671 року Ремер перебрався до Парижа, де працював у Паризькій обсерваторії. Також він був вчителем дофіна і брав участь у створенні фонтанів Версаля. Ремер став діяльним співробітником Кассіні і був обраний членом паризької академії наук.

Найважливішою з наукових робіт Ремера в Парижі було визначення швидкості світла, засноване на низці спостережень над затемненнями супутника Юпітера Іо. Користуючись складеними Дж. Кассіні таблицями руху супутників Юпітера. Ремер пояснив запізнювання часу затемнення першого супутника (для випадку, коли Земля і Юпітер найвіддаленіші один від одного порівняно з часом затемнення при найменшій відстані між ними) скінченністю швидкості світла. Запізнення становило 22 хвилини, і цей час витрачався світлом, щоб подолати відстань, яка дорівнює діаметру орбіти Землі (за сучасними даними, світло проходить цю відстань приблизно за 17 хвилин). Перший звіт про своє відкриття Ремер надав до Паризької академії 22 листопада 1675 року. Цій же темі він присвятив мемуар «Démonstration touchant le mouvement de la lumière» («Старі мемуари паризької академії наук», тт. I і X). Спочатку гіпотеза Ремера була зустрінута з недовір'ям, оскільки більшість учених були впевнені, що швидкість світла нескінченна. Лише за півстоліття вона затвердилася в науці.

За свідченням Лейбніца, Ремер ще до 1676 року зробив важливе в практичному відношенні відкриття, що епіциклоїдні зубці в зубчатому колесі спричиняють найменше тертя.

У «Старих мемуарах паризької академії» були надруковані ще деякі повідомлення Ремера, наприклад: «Règle universelle pour juger de la bonté des machines qui servent à élèver l'eau par le moyen d'une machine» (т. I); «Construction d'une roue propre à exprimer par son mouvement l'inegalité des révolution des planètes» (там само); «Experimenta circa altitudines et amplitudines projectionis corporum gravium, instituta cum argento vivo» (VI), «De crassitie et viribus tuborum in aquaeductibus secundum diversas fontium altitudines diversas que tuborum diametros» (там само). Опису винаходів Ремера присвячена також низка статей, надрукованих у виданні «Machines approuv. entre 1666 et 1701 par l'Acad. de Paris» (I, 1735).

Повернення до Данії

1681 року Ремер повернувся на батьківщину й став професором математики й астрономії в копенгагенському університеті. Він активно займався астрономічними спостереженнями як у себе вдома, так і в університетській обсерваторії, використовуючи вдосконалені інструменти, зроблені за його кресленнями. Ремер взявся за обладнання астрономічної обсерваторії, яка, завдяки його працям, швидко зайняла визначне місце в науці. Ремер винайшов кілька астрономічних інструментів: полуденну трубу, меридіанне коло, екваторіал з годинниковим колом і дугою нахилів та деякі інші. За допомогою них він провів цілу низку чудових досліджень: визначив схилення та пряме піднесення понад 1000 зір; робив протягом 17 чи 18 років спостереження, які, на його думку, мали привести до визначення річних паралаксів нерухомих зір та інше. Окрім згаданих вище інструментів, винайдених Ремером, широкого розповсюдження наприкінці XVII ст. набув мікрометр, що використовується під час спостереження затемнень і має дуже дотепний устрій.

Як королівський математик він розробив національну систему мір і вагів для Данії, яку запровадили 1 травня 1683 року. Ремеру належить також заслуга введення в Данії григоріанського календаря (1710 року). Після повернення Ремера на батьківщину було опубліковано лише два його твори — обидва в «Miscellanea Berolinensia»: «Descriptio luminis borealis» (I, 1710) і «De instrumento astronomicis observationibus inserviente а se invento» (III, 1727). Перша біографія Ремера написана і вміщена на початку згаданого вище твору.

1705 року Ремера було призначено на посади поліцмейстера й бургомістра в Копенгагені, які він посідав до самої смерті з великою користю для міста.

На жаль, його спостереження не збереглися: вони згоріли під час великої пожежі в Копенгагені 1728 року. Пожежа знищила й обсерваторію. Учневі й наступникові Ремера по управлінню обсерваторією, Горребову, вдалося врятувати тільки незначну частину рукописів Ремера.

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118790919 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Kunstindeks Danmark
    d:Track:Q3362041
  4. http://www.bbc.co.uk/programmes/p011n07h
  5. Niels Dalgaard (1996). Dage med Madsen, eller, Livet i Århus: om sammenhænge i Svend Åge Madsens forfatterskab (Danish) . Museum Tusculanum Press. с. 169–. ISBN . ... skipper og handelsmand i Århus, gift med Anne Olufsdatter Storm (død 1690) og far til astronomen Ole Rømer (1644–1710).
  6. Friedrichsen, Per; Tortzen, Chr. Gorm (2001). Ole Rømer – Korrespondance og afhandlinger samt et udvalg af dokumenter (Danish) . Copenhagen: C. A. Reitzels Forlag. с. 16. ISBN .

Бібліографія

  • R.J. MacKay and R.W. Oldford. «Scientific Method, Statistical Method and the Speed of Light», Statistical Science 15(3):254—278, 2000 (в основному про А. А. Майкельсона, але містить інформацію про його попередників, включаючи Ремера. Також доступно на: [1] [ 20 квітня 2009 у Wayback Machine.]))

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оле Ремер
  • Roemer, Ole Christensen [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] (at the Galileo Project [ 11 лютого 2011 у Wayback Machine.]) (англ.)
  • (Rømer's 1676 paper, in French, as ordinary text) (фр.)
  • (Rømer's 1676 paper, in English and French, as bitmap images) (англ.) (фр.)
  • (further details on Rømer's result) (дан.)
  • (дан.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

O le Kri stensen Re mer dan Ole Christensen Romer 25 veresnya 1644 Orhus 19 veresnya 1710 Kopengagen danskij astronom yakij pershim vimiryav shvidkist svitla 1676 Ole Kristensen Remerdan Ole Christensen RomerOle Kristensen RemerNarodivsya 25 veresnya 1644 1644 09 25 1 2 Orgus DaniyaPomer 19 veresnya 1710 1710 09 19 1 2 65 rokiv Kopengagen DaniyaMisce prozhivannya KopengagenKrayina Daniya 4 Diyalnist astronom fizik matematik vikladach universitetu suddya vinahidnik policiyantAlma mater Kopengagenskij universitet dGaluz astronomiyaZaklad Kopengagenskij universitetChlenstvo Francuzka akademiya nauk Prusska akademiya naukVidomij zavdyaki shvidkist svitlaU shlyubi z dAvtograf Ole Remer u VikishovishiBiografiyaOle Remer narodivsya 1644 roku v Orhusi v rodini torgovcya i shkipera Kristena Pedersena pomer 1663 roku i Anni Olufsdatter Storm bl 1610 1690 dochki zamozhnogo oldermena Z 1642 roku Kristen Pedersen batko Ole stav vikoristovuvati prizvishe Remer ce oznachaye sho vin pohodit z danskogo ostrova Romo Pivnichno Frizki ostrovi Vin zrobiv ce shob jogo ne plutali z inshimi lyudmi z tim samim im yam i prizvishem 1662 roku Ole Remer stav uchnem Orhuskoyi kafedralnoyi shkoli i togo zh roku vin pereyihav do Kopengagena shob vchitisya v Kopengagenskomu universiteti Buv uchnem fizika pid jogo kerivnictvom vivchav matematiku j astronomiyu krim togo Remer brav uchast v pidgotovci publikaciyi zhurnaliv sposterezhen Tiho Brage Potim Ole Remer dopomagav francuzkomu astronomovi Pikaru u viznachenni geografichnogo roztashuvannya Uraniborgu observatoriyi Tiho Brage na ostrovi Ven Pikar perekonav molodogo Remera podatisya z nim do Parizha Robota v Parizhi 1671 roku Remer perebravsya do Parizha de pracyuvav u Parizkij observatoriyi Takozh vin buv vchitelem dofina i brav uchast u stvorenni fontaniv Versalya Remer stav diyalnim spivrobitnikom Kassini i buv obranij chlenom parizkoyi akademiyi nauk Najvazhlivishoyu z naukovih robit Remera v Parizhi bulo viznachennya shvidkosti svitla zasnovane na nizci sposterezhen nad zatemnennyami suputnika Yupitera Io Koristuyuchis skladenimi Dzh Kassini tablicyami ruhu suputnikiv Yupitera Remer poyasniv zapiznyuvannya chasu zatemnennya pershogo suputnika dlya vipadku koli Zemlya i Yupiter najviddalenishi odin vid odnogo porivnyano z chasom zatemnennya pri najmenshij vidstani mizh nimi skinchennistyu shvidkosti svitla Zapiznennya stanovilo 22 hvilini i cej chas vitrachavsya svitlom shob podolati vidstan yaka dorivnyuye diametru orbiti Zemli za suchasnimi danimi svitlo prohodit cyu vidstan priblizno za 17 hvilin Pershij zvit pro svoye vidkrittya Remer nadav do Parizkoyi akademiyi 22 listopada 1675 roku Cij zhe temi vin prisvyativ memuar Demonstration touchant le mouvement de la lumiere Stari memuari parizkoyi akademiyi nauk tt I i X Spochatku gipoteza Remera bula zustrinuta z nedovir yam oskilki bilshist uchenih buli vpevneni sho shvidkist svitla neskinchenna Lishe za pivstolittya vona zatverdilasya v nauci Za svidchennyam Lejbnica Remer she do 1676 roku zrobiv vazhlive v praktichnomu vidnoshenni vidkrittya sho epicikloyidni zubci v zubchatomu kolesi sprichinyayut najmenshe tertya U Starih memuarah parizkoyi akademiyi buli nadrukovani she deyaki povidomlennya Remera napriklad Regle universelle pour juger de la bonte des machines qui servent a elever l eau par le moyen d une machine t I Construction d une roue propre a exprimer par son mouvement l inegalite des revolution des planetes tam samo Experimenta circa altitudines et amplitudines projectionis corporum gravium instituta cum argento vivo VI De crassitie et viribus tuborum in aquaeductibus secundum diversas fontium altitudines diversas que tuborum diametros tam samo Opisu vinahodiv Remera prisvyachena takozh nizka statej nadrukovanih u vidanni Machines approuv entre 1666 et 1701 par l Acad de Paris I 1735 Povernennya do Daniyi 1681 roku Remer povernuvsya na batkivshinu j stav profesorom matematiki j astronomiyi v kopengagenskomu universiteti Vin aktivno zajmavsya astronomichnimi sposterezhennyami yak u sebe vdoma tak i v universitetskij observatoriyi vikoristovuyuchi vdoskonaleni instrumenti zrobleni za jogo kreslennyami Remer vzyavsya za obladnannya astronomichnoyi observatoriyi yaka zavdyaki jogo pracyam shvidko zajnyala viznachne misce v nauci Remer vinajshov kilka astronomichnih instrumentiv poludennu trubu meridianne kolo ekvatorial z godinnikovim kolom i dugoyu nahiliv ta deyaki inshi Za dopomogoyu nih vin proviv cilu nizku chudovih doslidzhen viznachiv shilennya ta pryame pidnesennya ponad 1000 zir robiv protyagom 17 chi 18 rokiv sposterezhennya yaki na jogo dumku mali privesti do viznachennya richnih paralaksiv neruhomih zir ta inshe Okrim zgadanih vishe instrumentiv vinajdenih Remerom shirokogo rozpovsyudzhennya naprikinci XVII st nabuv mikrometr sho vikoristovuyetsya pid chas sposterezhennya zatemnen i maye duzhe dotepnij ustrij Yak korolivskij matematik vin rozrobiv nacionalnu sistemu mir i vagiv dlya Daniyi yaku zaprovadili 1 travnya 1683 roku Remeru nalezhit takozh zasluga vvedennya v Daniyi grigorianskogo kalendarya 1710 roku Pislya povernennya Remera na batkivshinu bulo opublikovano lishe dva jogo tvori obidva v Miscellanea Berolinensia Descriptio luminis borealis I 1710 i De instrumento astronomicis observationibus inserviente a se invento III 1727 Persha biografiya Remera napisana i vmishena na pochatku zgadanogo vishe tvoru 1705 roku Remera bulo priznacheno na posadi policmejstera j burgomistra v Kopengageni yaki vin posidav do samoyi smerti z velikoyu koristyu dlya mista Na zhal jogo sposterezhennya ne zbereglisya voni zgorili pid chas velikoyi pozhezhi v Kopengageni 1728 roku Pozhezha znishila j observatoriyu Uchnevi j nastupnikovi Remera po upravlinnyu observatoriyeyu Gorrebovu vdalosya vryatuvati tilki neznachnu chastinu rukopisiv Remera Div takozh2897 Ole Remer asteroyid yakij bulo nazvano na chest vchenogo PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118790919 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Kunstindeks Danmark d Track Q3362041 http www bbc co uk programmes p011n07h Niels Dalgaard 1996 Dage med Madsen eller Livet i Arhus om sammenhaenge i Svend Age Madsens forfatterskab Danish Museum Tusculanum Press s 169 ISBN 978 87 7289 409 6 skipper og handelsmand i Arhus gift med Anne Olufsdatter Storm dod 1690 og far til astronomen Ole Romer 1644 1710 Friedrichsen Per Tortzen Chr Gorm 2001 Ole Romer Korrespondance og afhandlinger samt et udvalg af dokumenter Danish Copenhagen C A Reitzels Forlag s 16 ISBN 87 7876 258 8 BibliografiyaR J MacKay and R W Oldford Scientific Method Statistical Method and the Speed of Light Statistical Science 15 3 254 278 2000 v osnovnomu pro A A Majkelsona ale mistit informaciyu pro jogo poperednikiv vklyuchayuchi Remera Takozh dostupno na 1 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ole Remer Roemer Ole Christensen 15 kvitnya 2017 u Wayback Machine at the Galileo Project 11 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Romer s 1676 paper in French as ordinary text fr Romer s 1676 paper in English and French as bitmap images angl fr further details on Romer s result dan dan

Дата публікації:
Топ