У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курилов Олексій Миколайович Курілов нар 24 квітня 1988 Керч українськи

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курилов.

Олексій Миколайович Курілов (нар. 24 квітня 1988, Керч) — український футболіст, захисник. Колишній гравець молодіжної збірної України.

Особисті дані
Олексій Курілов
Олексій Курілов
Повне ім'я	Олексій Миколайович Курілов
Народження	24 квітня 1988(1988-04-24) (36 років)
	Керч, УРСР
Зріст	188 см
Вага	80 кг
Громадянство	Україна Росія
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
2001—2005	«Шахтар» (Донецьк)
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
2004—2005 2005—2006 2006—2011 2009 2010 2010 2011 2011—2014 2014—2015 2015 2016 2016—2017 2018 2019 2019–2020 2020 2021	«Шахтар-2» «Шахтар-3» «Металіст» → «Зоря» → «Волинь» → «Таврія» → «Ворскла» «Ворскла» «Металург» (Запоріжжя) «Металіст» «Шахтар» (Караганда) «Факел» (Воронеж) «Кизилташ» «Слуцьк» «Кизилташ» «Гвардієць» «Океан» (Керч)	1 (0) 10 (0) 3 (0) 24 (3) 6 (1) 2 (0) 4 (0) 41 (2) 10 (0) 12 (0) 4 (0) 17 (1) 10 (0) 8 (0) 8 (3) 5 (0) 7 (1)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
2003 2004—2005 2005—2006 2006—2007 2007—2011	Україна U-16 Україна U-17 Україна U-18 Україна U-19 Україна U-21	4 (0) 14 (0) 5 (1) 8 (2) 17 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
Олексій Курілов у Вікісховищі

Біографія

Клубна

Вихованець керченського футболу. Першим футбольним тренером був Павло Петрович Павленко. Свій шлях у футболі почав в 9 років. До цього особливої уваги цьому виду спорту не приділяв. Коли з'явився шанс, поїхав на перегляд в донецький «Шахтар». Тоді йому було 13 років. У змаганнях під егідою ДЮФЛУ провів 67 матчів, забив 10 м'ячів.

Погравши за донецький клуб 5 років, отримав серйозну травму, довелося робити операцію. Якраз тоді прийшли нідерландські фахівці, а він пропустив 8 місяців і лише почав тренуватися. Тоді з трьох команд (дубль, «Шахтар-2» та «Шахтар-3») робили дві команди, і 25 осіб були виставлені на трансфер. Його викликав голландець, пояснив ситуацію, сказав, що Курилов стає вільним агентом і може піти з клубу.

Відразу з Донецька поїхав на перегляд в московське «Динамо», але там виникли складнощі у фінансових питаннях з агентом. Потім поїхав в «Сатурн», але там знову отримав травму і повернувся додому. Потім отримав пропозицію від харківського «Металіста» приїхати на перегляд. У жовтні 2006 року перейшов в «Металіст» (Харків). У чемпіонаті України дебютував 11 листопада 2007 року в матчі «Нафтовик-Укрнафта» — «Металіст» (0:2).

Олексій Курілов під час виступів за «Металіст». 2015 рік.

В період зимового міжсезоння 2009 року на правах оренди перейшов у луганську «Зорю», за клуб у чемпіонаті України дебютував 28 лютого 2009 року в матчі проти запорізького «Металурга» (1:2). Після цього також на правах оренди грав за «Волинь» та «Таврію».

На початку 2011 року перейшов також на правах оренди в полтавську «Ворсклу». По завершенню сезону полтавський клуб викупив футболіста. У червні 2012 року вирушив на перший літній збір разом донецьким «Шахтарем» у Австрию, проте домовитись про трансфер клуби так і не змогли.

Влітку 2014 року перейшов стан клубу «Металурга» (Запоріжжя), підписавши контракт на 1 рік.

Влітку 2015 року, разом з сімома іншими гравцями, покинув «Металург» на правах вільного агента і незабаром став гравцем харківського «Металіста».

У березні 2016 року став гравцем карагандинського «Шахтаря», але залишив клуб у червні того ж року за обопільною згодою сторін за сімейними обставинами.

У липні 2016 року підписав контракт із російським «Факелом» (Воронеж), де провів два сезони у другому дивізіоні, зігравши лише 17 ігор у чемпіонаті. Після цього у серпні 2018 року відправився до тимчасово окупованого Криму, де став гравцем місцевого клубу «Кизилташ».

У лютому 2019 року підписав контракт з білоруським клубом «Слуцьк», але вже у липні за згодою сторін покинув клуб, а у вересні повернувся в «Кизилташ». Згодом у сезоні 2020/21 виступав у чемпіонаті окупованого Криму за інші місцеві команди «Гвардієць» та «Океан» (Керч).

Збірна

Був включений до заявки української «молодіжки» для участі у фінальному турнірі молодіжного чемпіонату Європи 2011 року, однак в рамках цього змагання жодного разу на поле не виходив.

Примітки

Україна — «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) — «Металіст» (Харків) — «Чемпіонат.ру» [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
«Зоря» дозаявила захисника «Ниви» [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Україна — «Металург» (Запоріжжя) — «Зоря» (Луганськ) — Чемпіонат.ру [ 2 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
«Ворскла». Новые соглашения [ 25 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Курилов, Федецький і Полянський летять з «Шахтарем» в Австрії [ 2012-10-21 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.
. Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 22 липня 2015.
«Металлист»: Лёпа ждёт, Болбата и Кулакова в команде не будет [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Традиционная встреча с руководством области [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.
Курілов став гравцем ворогезького Факела. www.ua-football.com (укр.). 1 липня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.
У російському клубі відмовилися від послуг вихованця Шахтаря. www.ua-football.com (укр.). 20 лютого 2018. Процитовано 21 квітня 2024.
Официально Алексей Курилов — игрок ПФК «Кызылташ» - ПФК "Кызылташ". оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.
Два українця поповнили білоруський Слуцьк. www.ua-football.com (укр.). 12 лютого 2019. Процитовано 21 квітня 2024.
"Слуцк" расторг контракт с защитником Куриловым - Новости : football.by. football.by. Процитовано 21 квітня 2024.
. web.archive.org. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курілов Олексій Миколайович

Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
Курілов Олексій Миколайович на сайті transfermarkt.com (англ.)
Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua

[1] Україна — «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) — «Металіст» (Харків) — «Чемпіонат.ру» [ 11 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)

[2] «Зоря» дозаявила захисника «Ниви» [ 12 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)

[3] Україна — «Металург» (Запоріжжя) — «Зоря» (Луганськ) — Чемпіонат.ру [ 2 червня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[vorskla_new_sign-4] «Ворскла». Новые соглашения [ 25 січня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

[5] Курилов, Федецький і Полянський летять з «Шахтарем» в Австрії [ 2012-10-21 у Wayback Machine.] (рос.)

[6] . Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 25 листопада 2014.

[7] . Архів оригіналу за 20 червня 2015. Процитовано 22 липня 2015.

[8] «Металлист»: Лёпа ждёт, Болбата и Кулакова в команде не будет [ 21 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

[9] Традиционная встреча с руководством области [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

[10] . Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 17 червня 2016.

[11] Курілов став гравцем ворогезького Факела. www.ua-football.com (укр.). 1 липня 2016. Процитовано 21 квітня 2024.

[12] У російському клубі відмовилися від послуг вихованця Шахтаря. www.ua-football.com (укр.). 20 лютого 2018. Процитовано 21 квітня 2024.

[13] Официально Алексей Курилов — игрок ПФК «Кызылташ» - ПФК "Кызылташ". оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 17 лютого 2019.

[14] Два українця поповнили білоруський Слуцьк. www.ua-football.com (укр.). 12 лютого 2019. Процитовано 21 квітня 2024.

[15] "Слуцк" расторг контракт с защитником Куриловым - Новости : football.by. football.by. Процитовано 21 квітня 2024.

[16] . web.archive.org. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 21 квітня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий ()