Олександр Робак

Олександр Ремович Робак (нар. 28 грудня 1973, Златоуст, Челябінська область) — російський актор театру і кіно, кінорежисер і кінопродюсер.

Робак Олександр Ремович
Ім'я при народженні	Александр Ремович Робак
Дата народження	28 грудня 1973(1973-12-28) (50 років)
Місце народження	Златоуст, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	^d
Професія	актор, кінорежиссер, кінопродюсер
Кар'єра	1998 — наст. время
Нагороди	Золотий орел
IMDb	ID 1468457
Робак Олександр Ремович у Вікісховищі

Біографія

Олександр Робак народився 28 грудня 1973 року в Златоусті в родині Рема Олександровича Робака, інженера-металурга, який «все своє життя варив сталь на комбінаті», і Раїси Лукинівни — викладача технікуму з підготовки сталеварів. Дід з бабусею родом з Верхньої Пишми. Старша сестра Світлана — випускниця МІСІС. З дитинства головними захопленнями Олександра були гітара та театральна студія при Будинку піонерів.

В 16 років поїхав у Москву з метою вступити в театральне училище, але ніде не пройшов за конкурсом. Дізнавшись про прийом в Ярославський театральний інститут, виїхав в Ярославль і вступив на курс режисера і художнього керівника Театру імені Волкова Володимира Воронцова. По закінченні інституту в 1994 році повернувся до Москви і був прийнятий Андрієм Гончаровим в трупу Московського академічного театру ім. Вл. Маяковського, яку покинув через сім років після смерті режисера.

У кіно знімається з 1998 року. Дебютував у картині «День повного місяця» Карена Шахназарова. Наступною роботою став епізод у «Брата 2» Олексія Балабанова. Зіграв головні ролі у фільмах «Снігова людина» (реж. Костянтин Чармадов), «Будинок на Озерній» (реж. Серік Апрімов), «Переможець» (реж. Альгіс Арлаускас), «Грецький горішок» (реж. Стас Іванов), «В Кейптаунському порту» (реж. Олександр Велединський). Також виконав головну роль у сатиричному серіалі «Домашній арешт» Семена Слєпакова — на думку режисера Микити Михалкова, кращого кінотвору 2018 року.

У 2000 році спільно з Максимом Лагашкіним створив кінокомпанію «Сінемафор» і став продюсувати фільми і телесеріали, в яких брав участь як актора. Серед його робіт — «Порода» (2002), «Російське» (2004), «Хіромант» (2005), «Зухвалі дні» (2007), «Котовський» (2010), «Золото Глорії» (2012), «Грецький горішок» (2018). У 2007 році в якості режисера зняв фільм «Кімната втрачених іграшок».

Лауреат народної премії «Світле минуле» Фонду Олега Мітяєва.

Фігурант бази даних центру «Миротворець» (участь у зйомках фільму «Пальміра» в окупованому РФ Криму, 2020).

Особисте життя

Був одружений з однокурсницею по Ярославському інституту, від неї має сина Арсенія (нар. 1994) — актора, випускника Школи-студії МХАТ.

Середній син — Платон (нар. 2004), знімався в «Єралаші», брав участь у передачі «МастерШеф» на СТС. Молодший син — Степан (нар. 2014).

У даний момент одружений з Ольгою Робак, що має медичну освіту.

Театральні роботи

1. 1997 — Том Стоппард (пер. Йосип Бродський) «Розенкранц і Гільденстерн мертві» (реж. Ар'є) — «Слуга»
2. 1997 — «Іван-царевич» — «Іван»
3. 1997 — «Пригоди Буратіно» (реж. Іоффе) — «Карабас»
4. 1997 — Олександр Володін «Ящірка» (реж. Лазарєв) — «Володін»
5. 1997 — Вільям Шекспір «Як вам це сподобається» (реж. А. Гончаров) — «Олівер»
6. 1998 — Дейл Вассерман, Джон Деріон «Людина з Ламанчі» (реж. Сокіл) — «Ватажок»

Фільмографія

Актор

1. 1998 —  — Серьога
2. 1999 — Любити по-російськи-3: Губернатор — мафіозі на теплоході
3. 1999 —
4. 1999 —  — охоронець видавництва «Меркурій»
5. 1999 —  — охоронець
6. 2000 — Брат 2 — чоловік біля джипа, який читає вірш
7. 2000 — ДМБ-002 — прапорщик Серьога
8. 2001 — Кордон. Тайговий роман — попутчик в поїзді
9. 2001 — Сміттяр — провінційний бандит
10. 2001 —  — оперативник Гриша
11. 2001 —  — ур Антоша, охоронець
12. 2001 —  — Колян
13. 2002 —  — Халаїмов
14. 2002 — Каменська 2 — сержант Сергій
15. 2002 — Життя забавами повне — охоронець
16. 2002 —  — Льоша
17. 2003 —  — Насос
18. 2003 — Ділянка — Володька Стасов
19. 2003 —  — Фаломеев
20. 2003 — Медовий місяць — Вадим
21. 2004 —  — Бичко
22. 2004 — Російське — Аваз
23. 2004 —  — вчитель фізкультури
24. 2005 —  — Антон Чібісов
25. 2005 — Єсенін —
26. 2005 —  — Іван «Крюк»
27. 2005 —  — Станіслав
28. 2006 —  — дядько
29. 2006 — Живий — Славік
30. 2006 —  — Володька Стасов
31. 2007 —  — Шавирін
32. 2007 —  — Андрій
33. 2007 — Кохання-зітхання — бандит Вова
34. 2007 —  — полковник Мороз
35. 2007 —  — товстун
36. 2007 — Іронія долі. Продовження — міліціонер високий
37. 2007 — Фото моєї дівчини — Паша, масажист
38. 2008 —  — слідчий Олексій Налімов
39. 2008 —  — боцман Головацький
40. 2008 —  — спонсор
41. 2009 —  — Петро
42. 2009 —  — майор міліції
43. 2009 —  — Степан Дедюхін
44. 2009 — Знайда — дізнавач
45. 2009 — Сніг на голову — Гриша
46. 2009 —  — Станіслав
47. 2009 —  — «Пан»
48. 2009 —  — Григорій Ромашкін
49. 2010 —  — продюсер Борзевскій
50. 2010 — Кандагар — Марк
51. 2010 —  — Аркадій, чоловік Тетяни
52. 2010 —  — Олексій Єгоров, оперуповноважений карного розшуку
53. 2010 — Викрутаси — Боцман
54. 2010 — Слон і моська — Андрій
55. 2011 — Інтерни — лікар Сергій Антонов
56. 2011 — Ялинки 2 — Коровін, напарник Снєгірьова
57. 2011 — Острів непотрібних людей — Савелій Тимофійович
58. 2012 —  — Шурик Бичков
59. 2012 —  — Малюк Джим
60. 2012 — Зі мною ось що відбувається — Олександр, батько Олени
61. 2012 —  — власник магазину Фадєєв
62. 2012 —  — Петро Олегович Яхонтов
63. 2013 —  — Захар
64. 2013 — Ялинки 3 — Коровін
65. 2013 —  — Григорій Майстренко
66. 2013 —  — Аркадій
67. 2013 — Географ глобус пропив — Максим Будкін
68. 2013 —  — Валерій Немчин, генерал-лейтенант
69. 2013 —  — Аркадій Радунський
70. 2013 —  — Сергій Миколайович Мамаєв, начальник Одеського УВС, полковник міліції
71. 2014 —  — Максим Ігорович
72. 2014 —  — Стефан Ганський — «Мамонт», контрабандист
73. 2014 —  — Павло Комаров
74. 2014 — Гірко! 2 — Вітька Коровай
75. 2014 —  — Юрій Іванович Карпенко, підполковник, начальник відділу Другого головного управління КДБ СРСР
76. 2015 —  — Гриша
77. 2015 —  — Льоша
78. 2015 —  — поліцейський
79. 2015 —  — Валик
80. 2016 —  — Валерій Вовчанський
81. 2016 —  — Геннадій Турецький, тренер Олександра Попова
82. 2016 —  — Володимир Андрійович Орлов
83. 2016 —  — мисливець
84. 2016 —  — Хорьков
85. 2017 —  — Коровін
86. 2017 —  — Євген Дмитрович Урманов («Урмас»), кримінальний бізнесмен
87. 2017 —  — Андрій Бєлов
88. 2017 —
89. 2018 —  — Віктор
90. 2018 —  — Скульський, батько Рити
91. 2018 —  — привид Вася
92. 2018 — Вій 2. Таємниця Печатки дракона — боцман
93. 2018 — Домашній арешт — Іван Самсонов
94. 2018 — Волоський горіх — дядько Толя
95. 2018 —  — Коровін
96. 2018 —  — продюсер
97. 2019 — Мертве озеро
98. 2019 —  — вахтовик Саньок (10 серія)
99. 2019 — Епідемія — Леонід Кубасов
100. 2019 —  — Сергій Михайлович Градов, старший слідчий антикорупційного відділу Слідчого комітету
101. 2020 — Політ — Андрій Іванович батько Насті та Гліба, генеральний директор будівельної компанії
102. 2021 — Пробудження — Іван Андрійович Пушкін

Режисер

1. 2007 — Кімната втрачених іграшок

Продюсер

1. 2001 — Общага
2. 2004 — Медовий місяць
3. 2004 — Порода
4. 2004 — Російське
5. 2005 — Хіромант
6. 2006 — Кімната втрачених іграшок
7. 2006 — Ненаситні
8. 2007 — Річка-море
9. 2007 — Зухвалі дні
10. 2008 — Танець горностая
11. 2008 — Управа
12. 2008 — Чужий у будинку
13. 2010 — Котовський

Примітки

1. Александр Робак. Нет, я не Байрон. . 2016-09.
2. Пётр Кабанов (8 листопада 2018). Александр Робак: «В России авторское кино пошло в гору. Значит, мы живы». .
3. (22 листопада 2018). «Люди думали, что мы снимаем порно»: Александр Робак о работе над фильмом «Грецкий орешек» во время протестов в Афинах. Дождь.
4. (27 листопада 2018). Михалков - власть, гимн, BadComedian. вДудь.
5. Известный артист Александр Робак рассказал о своём опыте юным челябинцам. Урал-пресс-информ. 22 січня 2016.
6. Лауреаты Народной премии «Светлое прошлое» 2004 — 2016. Сайт Фонда Олега Митяева.
7. Центр «Миротворець»: Робак Олександр Ремович
8. Арсений Робак. КиноПоиск.

Посилання

• Aleksandr Robak на сайті IMDb (англ.)
• Звёзды. Александр Робак. russia.tv. Процитовано 13 вересня 2018.
• Александр Робак. Нет, я не Байрон. 7days.ru. 21 сентября 2016. Процитовано 13 вересня 2018.