Олександр Мінейович Розенберг | |
---|---|
Народився | 14 березня 1902 Іркутськ |
Помер | 16 квітня 1989 (87 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | науковець |
Alma mater | |
Галузь | теорія різання металів |
Заклад | Томський політехнічний університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
У шлюбі з | Симоліна Ксенія Олександрівна |
Діти | Юрій, Олег, Ігор |
Нагороди |
Олександр Мінейович Розенберг (14 березня 1902, Іркутськ — 16 квітня 1989, Київ) — український радянський науковець-матеріалознавець, металознавець. Доктор технічних наук, професор. Засновник томської школи різання металів. Заслужений діяч науки УРСР.
Біографія
Народився 14 березня 1902 року в місті Іркутську в родині інженера. Після закінчення гімназії в 1920 році поступив на механічний факультет Сибірського технологічного інституту, який закінчив у 1926 році, отримавши звання інженера-механіка і був залишений аспірантом на кафедрі механічної технології, якою тоді керував професор .
За роки аспірантури Олександр Мінейович виконав три науково-дослідницькі роботи:
- «Експериментальне дослідження процесу утворення стружки»;
- «Теорія роботи циліндричної фрези»;
- «Робота циліндричної фрези».
З 10 жовтня 1930 по 1 лютого 1931 року був у науковому відрядженні в Німеччині. Там він працював в лабораторії верстатів і різання металів Берлінської вищої технічної школи під керівництвом професора Шлезінгера. Після повернення з Німеччини в 1931 році комісією втузів затверджений доцентом, потім призначений завідувачем кафедрою механоскладального виробництва і завідувачем організованою ним лабораторією різання металів.
У березні 1938 року на засіданні Вченої ради Московського механіко-машинобудівного інституту імені М. Е. Баумана Розенбергу була присвоєна вчена ступінь кандидата технічних наук без захисту дисертації через наявність наукових робіт, що перевищували вимоги, пропоновані до кандидатської дисертації.
У жовтні 1940 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук в Раді Київського індустріального інституту і в грудні 1940 року ВАКом був затверджений у вченому ступені доктора.
В 1940–1942 роках був деканом механічного факультету Томського індустріального інституту. Професор з 1941 року. В 1948–1951 роках за сумісництвом працював старшим науковим співробітником Західно-Сибірської філії АН СРСР (Новосибірськ).
У 1963 році за конкурсом був обраний завідувачем лабораторії (Київ), куди і перейшов на роботу. Працював завідувачем лабораторією, потім завідувачем відділом обоработки різанням і деформацією до 1979 року, коли у зв'язку з відходом на пенсію був переведений на посаду наукового співробітника-консультанта відділу.
Виховав трьох синів, один з яких, Олег Розенберг (1937—2011) — науковець-матеріалознавець, інженер-конструктор, доктор технічних наук, продовжив справу батька.
Помер на 88-му році життя 16 квітня 1989 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі разом із сином Олегом (ділянка № 33, 50°25′06″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.4186000° пн. ш. 30.5017583° сх. д.).
Відзнаки
Нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак Пошани», п'ятма медалями, зокрема «За трудову відзнаку», «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», почесною грамотою Верховної Ради УРСР, численними грамотами партійних, радянських і профспілкових організацій.
Мав премії і подяки Всесоюзного комітету у справах вищої школи, премії і подяки від керівництва Томського політехнічного інституту, неодноразово заносився на дошки пошани ТПІ та Томська.
Заслужений діяч науки УРСР (з 1967 року).
Пам'ять
У 2002 році на МСФ ТПУ заснована підвищена академічна стипендія імені О. М. Розенберга.
Публікації
- Розенберг А. М., Еремин А. Н. Элементы теории процесса резания металлов, МАШГИЗ, 1956 djvu
Примітки
- Сайт науково-технічної бібліотеки Томського політехнічного університету[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання
- Електронна енциклопедія Томського політехнічного університету [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.](рос.);
- Сайт науково-технічної бібліотеки Томського політехнічного університету [ 25 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Oleksandr Minejovich RozenbergNarodivsya14 bereznya 1902 1902 03 14 IrkutskPomer16 kvitnya 1989 1989 04 16 87 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRDiyalnistnaukovecAlma materGaluzteoriya rizannya metalivZakladTomskij politehnichnij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor tehnichnih naukU shlyubi zSimolina Kseniya OleksandrivnaDitiYurij Oleg IgorNagorodiMedal Za trudovu vidznaku U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rozenberg Oleksandr Minejovich Rozenberg 14 bereznya 1902 Irkutsk 16 kvitnya 1989 Kiyiv ukrayinskij radyanskij naukovec materialoznavec metaloznavec Doktor tehnichnih nauk profesor Zasnovnik tomskoyi shkoli rizannya metaliv Zasluzhenij diyach nauki URSR BiografiyaNarodivsya 14 bereznya 1902 roku v misti Irkutsku v rodini inzhenera Pislya zakinchennya gimnaziyi v 1920 roci postupiv na mehanichnij fakultet Sibirskogo tehnologichnogo institutu yakij zakinchiv u 1926 roci otrimavshi zvannya inzhenera mehanika i buv zalishenij aspirantom na kafedri mehanichnoyi tehnologiyi yakoyu todi keruvav profesor Za roki aspiranturi Oleksandr Minejovich vikonav tri naukovo doslidnicki roboti Eksperimentalne doslidzhennya procesu utvorennya struzhki Teoriya roboti cilindrichnoyi frezi Robota cilindrichnoyi frezi Z 10 zhovtnya 1930 po 1 lyutogo 1931 roku buv u naukovomu vidryadzhenni v Nimechchini Tam vin pracyuvav v laboratoriyi verstativ i rizannya metaliv Berlinskoyi vishoyi tehnichnoyi shkoli pid kerivnictvom profesora Shlezingera Pislya povernennya z Nimechchini v 1931 roci komisiyeyu vtuziv zatverdzhenij docentom potim priznachenij zaviduvachem kafedroyu mehanoskladalnogo virobnictva i zaviduvachem organizovanoyu nim laboratoriyeyu rizannya metaliv U berezni 1938 roku na zasidanni Vchenoyi radi Moskovskogo mehaniko mashinobudivnogo institutu imeni M E Baumana Rozenbergu bula prisvoyena vchena stupin kandidata tehnichnih nauk bez zahistu disertaciyi cherez nayavnist naukovih robit sho perevishuvali vimogi proponovani do kandidatskoyi disertaciyi U zhovtni 1940 roku zahistiv disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora tehnichnih nauk v Radi Kiyivskogo industrialnogo institutu i v grudni 1940 roku VAKom buv zatverdzhenij u vchenomu stupeni doktora V 1940 1942 rokah buv dekanom mehanichnogo fakultetu Tomskogo industrialnogo institutu Profesor z 1941 roku V 1948 1951 rokah za sumisnictvom pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom Zahidno Sibirskoyi filiyi AN SRSR Novosibirsk U 1963 roci za konkursom buv obranij zaviduvachem laboratoriyi Kiyiv kudi i perejshov na robotu Pracyuvav zaviduvachem laboratoriyeyu potim zaviduvachem viddilom oborabotki rizannyam i deformaciyeyu do 1979 roku koli u zv yazku z vidhodom na pensiyu buv perevedenij na posadu naukovogo spivrobitnika konsultanta viddilu Mogila Oleksandra Rozenberga Vihovav troh siniv odin z yakih Oleg Rozenberg 1937 2011 naukovec materialoznavec inzhener konstruktor doktor tehnichnih nauk prodovzhiv spravu batka Pomer na 88 mu roci zhittya 16 kvitnya 1989 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi razom iz sinom Olegom dilyanka 33 50 25 06 pn sh 30 30 06 sh d 50 4186000 pn sh 30 5017583 sh d 50 4186000 30 5017583 VidznakiNagorodzhenij troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Znak Poshani p yatma medalyami zokrema Za trudovu vidznaku Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi URSR chislennimi gramotami partijnih radyanskih i profspilkovih organizacij Mav premiyi i podyaki Vsesoyuznogo komitetu u spravah vishoyi shkoli premiyi i podyaki vid kerivnictva Tomskogo politehnichnogo institutu neodnorazovo zanosivsya na doshki poshani TPI ta Tomska Zasluzhenij diyach nauki URSR z 1967 roku Pam yatU 2002 roci na MSF TPU zasnovana pidvishena akademichna stipendiya imeni O M Rozenberga PublikaciyiRozenberg A M Eremin A N Elementy teorii processa rezaniya metallov MAShGIZ 1956 djvuPrimitkiSajt naukovo tehnichnoyi biblioteki Tomskogo politehnichnogo universitetu nedostupne posilannya z chervnya 2019 PosilannyaElektronna enciklopediya Tomskogo politehnichnogo universitetu 10 veresnya 2014 u Wayback Machine ros Sajt naukovo tehnichnoyi biblioteki Tomskogo politehnichnogo universitetu 25 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros