Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександрійська громадська бібліотека офіційно відкрита 11 24 січня н ст 1887 року в місті Олександрія Херсонської губер

Олександрійська громадська бібліотека

Олександрійська громадська бібліотека

Олександрійська громадська бібліотека офіційно відкрита 11 (24 січня — н. ст.) 1887 року в місті Олександрія Херсонської губернії.

image
М. Олександрія. Управа і бібліотека

Історія створення

Думка про відкриття в повітовому місті Олександрія Херсонської губернії публічної бібліотеки виникла в інтелігенції міста у 1886 році. В «Юбилейном отчете Александрийской общественной библиотеки» читаємо:

...небольшой кружок александрийской интеллигенции во главе с местным головою Иваном Тимофеевичем Паученко, в средних числах мая 1886 г. разослал и расклеил печатные приглашения всем желающим собраться 25 мая того же года в зале Городской думы для обсуждения вопроса о предполагаемой библиотеке.

Незабаром відбулося засідання, на якому був прочитаний і схвалений проєкт «Статуту Олександрійської громадської бібліотеки». А 1 серпня 1886 року статут був затверджений заступником Міністра внутрішніх справ сенатором В. К. Плеве.

20 жовтня 1886 року відбулися перші збори членів-засновників для визначення кількості директорів бібліотеки та їх обрання. Першими директорами стали: А. Ф. Якубовський, О. І. Цивчинський, П. Л. Волотковський, священик В. М. Никифоров та доглядач училища М. Андрієвський.

11 (24) січня 1887 р. відбулося урочисте відкриття Олександрійської громадської бібліотеки. За пожертвування і заслуги перед бібліотекою Почесними членами були обрані відомі олександрійці: Кефала М. О., Кефала В. Л., Горонович І. І., Зерваницький М. І., Парфацька К. А., Паученко І. Т., Якубовський А. Ф. Згідно з Уставом,

Александрийская общественная библиотека учреждается с целью доставления жителям г. Александрии и его окрестностей возможно большего облегчения в делах самообразования.

image
Витяг зі Статуту Олександрійської громадської бібліотеки

Правила користування бібліотекою

Бібліотекою мали право користуватися всі: «в читальне даром, и вне читальни (на дому) — за плату в год 5 руб., полгода 3 руб. и в месяц 50 коп.» З метою допомоги тим, хто вчиться, хто прагне до знань, в бібліотеці з 1896 р. була введена пільгова читацька плата 2-го розряду — 25 коп. в місяць, з правом отримання однієї книги для читання вдома. З 1897 р. для вчителів земських шкіл Олександрійського повіту було надано право безкоштовно користуватись бібліотекою протягом канікул.

Бібліотека і читальня були відкриті з 10:00 год до 13:00 год та з 18:00 год до 22:00 год.

Уже з 7 січня 1887 р. на посаду помічниці бібліотекаря була запрошена А. А. Волотковська, яка пропрацювала тут 25 років.

Бібліотека, за свідченням документів, постійно збільшувала перелік безкоштовних послуг. При цьому знаходила підтримку в рішенні своїх проблем як збоку міської, так і земської управи. Наприклад, Олександрійське земство протягом 20 років (1888—1909 рр.) виділяло бібліотеці кожен рік по 200 крб для того, щоб вчителі земських шкіл безкоштовно користувалися книгами.

Директори бібліотеки

У різні роки директорами бібліотеки були видатні олександрійці: священик Василь Никифоров — перший краєзнавець міста; нотаріус Антон Федорович Якубовський — ініціатор заснування громадської бібліотеки.

Відома в місті Олександрія сім'я Чижевських брала безпосередню участь у діяльності бібліотеки. Іван Костянтинович був одним із директорів бібліотеки, а Марія Дмитрівна довгий час була помічником директора, з її ініціативи в бібліотеці було відкрито дитячий відділ.

В «Табеле разрядов должностей и нормальных окладов пенсий» за 1899 рік знаходимо грошову оцінку праці бібліотекаря — за 5 розряд 240 карбованців річних (поряд з акушерками, фельдшерами, вчителями земських шкіл).

Перший каталог бібліотеки

image
Перший додаток до Каталогу Олександрійської громадської бібліотеки

Перший Алфавітний каталог Олександрійської громадської бібліотеки датується 1888 роком (дозволений цензурою 20 січня 1888 р.) і надрукований в місцевій друкарні Райхельсона. Перший систематичний каталог, складений «по плану, позволяющему удобно обращаться с журнальным материалом» був каталог укладений Миколою Івановичем Борисовим в 1903 році. Ім'я Миколи Борисова, відоме тим, що саме він видав одну з перших карт міста Олександрія. Цей каталог показує точну кількість книг і періодичних видань у бібліотеці в той період, а це 894 найменування. Найбільшою популярністю серед читачів користувалися періодичні видання (50 % від усього числа вимог). Белетристика знаходиться на другому місці (41 %). Потім йде дитяча література та педагогіка (4,6 %), історична література (2,7 %), сільське господарство, географія та подорожі становлять 1,7 %.

Серед книг Олександрійської громадської бібліотеки були «Байки» Л. Глібова, твори М. Старицького, М. Костомарова, «Наймичка» Т. Шевченка, «Горе від розуму» О. Грибоєдова, драматичні твори О. М. Островського, поезія О. Пушкіна, романи Л. Толстого, Д. Дефо, М. Сервантеса, О. Бальзака, О. Дюма та ін.

Звіти за 1887—1893 рр. говорять про те, що головним джерелом доходів бібліотеки був читацький збір, який з кожним роком збільшувався.

Поповнення книжкового фонду відбувалося не тільки за рахунок передплати періодичних видань. Київський університет св. Володимира, Історичне товариство Нестора Літописця та Імператорське Вільно-економічне товариство «присылали бесплатно свои сочинения, газеты и журналы для пополнения фонда библиотеки, тем самым, уменьшая расходы на приобретение новых книг».

Приміщення бібліотеки

Оскільки засновником бібліотеки був міський голова, то першою на допомогу бібліотеці прийшла Міська дума, яка вже на першому засіданні ухвалила надати для бібліотеки безкоштовно приміщення в Міській Управі та видавати щороку у вигляді допомоги 100 карбованців. У 1894 році Олександрійська міська дума «проявила новое доказательство своего сочувственного отношения к библиотеке» і додала ще 100 карбованців — «специально для образования фонда на постройку здания библиотеки и подарила место для нее».

Приміщення бібліотеки в Міській Управі (по вул. Казначейській, зараз — 6 Грудня) виявилося не зовсім зручним, тому що часто бібліотека повинна була зачинятися на час засідань Думи, мирових суддів, і тому бібліотека була переведена спочатку в приміщення поряд з Міською Управою, а з червня 1903 року перейшла в спеціально орендоване приміщення і одержала ще 100 карбованців допомоги на опалення.

17 березня 1913 р. в міській управі на річному зібранні членів Олександрійської громадської бібліотеки розглядався звіт бібліотеки за 1912 рік, а також відбувалися вибори дирекції та ревізійної комісії. Жваві дебати викликало питання про будівництво власного будинку для бібліотеки на місці, подарованому містом. Після пояснень міського голови Г. Г. Сокальського про те, що міська дума проєктує нову будівлю для міської управи і в цьому ж будинку передбачається і приміщення для бібліотеки, зібрання постановило доручити дирекції бібліотеки увійти з міською управою в переговори і укласти угоду відносно необхідного для бібліотеки приміщення. Інші постанови були присвячені поповненню книг наукового та дитячого відділів бібліотеки, влаштуванню електричного освітлення в приміщенні бібліотеки та висловленню подяк за пожертви бібліотеці у 1912 році установам і окремим особам. У директори бібліотеки на зборах були обрані: Н. Р. Сокальська, А. С. Бергман, Г. Г. Сокальський, І. К. Чижевський, П. Я. Кузьменко і А. М. Цівчинський, а в ревізійну комісію Ф. І. Яковлєв, В. Г. Бурксер, І. Б. Енштейн.

Благодійні театральні вистави на користь бібліотеки

В «Ювілейному звіті бібліотеки за 1887—1912 рр.» згадується про «піклування дирекції по влаштуванню вечорів, спектаклів і ялинок», які приносили значні прибутки бібліотеці. У важкі 1911—1914 рр. міський театр Чібісова організовував благодійні вистави на користь Олександрійської громадської бібліотеки.[8:4] Таких спектаклів було декілька. Кожна вистава розпочиналась виступами вдячних читачів:

Наша библиотека единственное культурное учреждение, созданное силами интеллигенции. Она является единственным звеном, связывающим обывателя с культурным миром.

Місія бібліотеки

В «Доповідях Олександрійського повітового земського зібрання 1910 р.» говориться:

Александрийская общественная библиотека всегда шла навстречу просьбам ее читателей, не преследуя каких-либо партийных направлений… благодаря поддержке общества и заботам дирекции… все время могла выполнять свою просветительную задачу: давать здоровый материал для читателя, содействовать его умственному и нравственному развитию.

Література та джерела

  1. Юбилейный отчет Александрийской общественной библиотеки за 1887—1912 гг. — Александрия: Типография Райхельсона, 1912. — С. 1.
  2. Устав Александрийской общественной библиотеки: (Утвержден товарищем (заместителем) Министра внутренних дел, сенатором Плеве 1 августа 1886 г.). — Александрия: Тип. Райхельсона, 1886. — С. 1.
  3. Отчет Александрийской уездной земской управы / О положении земского хозяйства/ за 1893 г. — Александрия: Тип. Райхельсона, 1894. — С. 56.
  4. Каталог Александрийской общественной библиотеки. — Александрия: Типография Райхельсона, 1888 — 44 с.
  5. Александрийское уездное земское собрание, ΧLVI очередная сессия 1910 г. Доклады управы, журналы заседаний. — Александрия, 1910. — С. 32—34.
  6. Журналы заседаний Александрийского уездного земского собрания Херсонской губернии. Майской XXXV очередной сессии 1899 г. С приложениями докладов управы и комиссий. — Александрия: Типография Райхельсона, 1899. — С. 136—137.
  7. «Известия Александрийского уездного земства». — 1913. — № 12 (21 марта). — С. 5.
  8. «Рецензия на спектакль в пользу библиотеки»//Александрийский театральный листок. — 1911. — № 9 (24 апреля). — С. 4.
  9. «Спектакль в пользу Общественной библиотеки»// Александрийский театральный листок. — 1911. — № 7 (15 апреля). — С. 3.
  10. Журналы заседаний Александрийского уездного земского собрания Херсонской губернии за 1910 г. с приложениями докладов управы и комиссий Александрия: Типография Райхельсона, 1911. — С. 64.

Посилання

  1. Троцюк Т. В. Александрийская общественная библиотека: к истории возникновения / Т. В. Троцюк // РНБ. История библиотек. Исследования, материалы, документы. Вып. 7. — Санкт-Петербург, 2009. — с. 15—22. — Библиогр.: с. 21—22.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Oleksandrijska gromadska biblioteka oficijno vidkrita 11 24 sichnya n st 1887 roku v misti Oleksandriya Hersonskoyi guberniyi M Oleksandriya Uprava i bibliotekaIstoriya stvorennyaDumka pro vidkrittya v povitovomu misti Oleksandriya Hersonskoyi guberniyi publichnoyi biblioteki vinikla v inteligenciyi mista u 1886 roci V Yubilejnom otchete Aleksandrijskoj obshestvennoj biblioteki chitayemo nebolshoj kruzhok aleksandrijskoj intelligencii vo glave s mestnym golovoyu Ivanom Timofeevichem Pauchenko v srednih chislah maya 1886 g razoslal i raskleil pechatnye priglasheniya vsem zhelayushim sobratsya 25 maya togo zhe goda v zale Gorodskoj dumy dlya obsuzhdeniya voprosa o predpolagaemoj biblioteke Nezabarom vidbulosya zasidannya na yakomu buv prochitanij i shvalenij proyekt Statutu Oleksandrijskoyi gromadskoyi biblioteki A 1 serpnya 1886 roku statut buv zatverdzhenij zastupnikom Ministra vnutrishnih sprav senatorom V K Pleve 20 zhovtnya 1886 roku vidbulisya pershi zbori chleniv zasnovnikiv dlya viznachennya kilkosti direktoriv biblioteki ta yih obrannya Pershimi direktorami stali A F Yakubovskij O I Civchinskij P L Volotkovskij svyashenik V M Nikiforov ta doglyadach uchilisha M Andriyevskij 11 24 sichnya 1887 r vidbulosya urochiste vidkrittya Oleksandrijskoyi gromadskoyi biblioteki Za pozhertvuvannya i zaslugi pered bibliotekoyu Pochesnimi chlenami buli obrani vidomi oleksandrijci Kefala M O Kefala V L Goronovich I I Zervanickij M I Parfacka K A Pauchenko I T Yakubovskij A F Zgidno z Ustavom Aleksandrijskaya obshestvennaya biblioteka uchrezhdaetsya s celyu dostavleniya zhitelyam g Aleksandrii i ego okrestnostej vozmozhno bolshego oblegcheniya v delah samoobrazovaniya Vityag zi Statutu Oleksandrijskoyi gromadskoyi bibliotekiPravila koristuvannya bibliotekoyuBibliotekoyu mali pravo koristuvatisya vsi v chitalne darom i vne chitalni na domu za platu v god 5 rub polgoda 3 rub i v mesyac 50 kop Z metoyu dopomogi tim hto vchitsya hto pragne do znan v biblioteci z 1896 r bula vvedena pilgova chitacka plata 2 go rozryadu 25 kop v misyac z pravom otrimannya odniyeyi knigi dlya chitannya vdoma Z 1897 r dlya vchiteliv zemskih shkil Oleksandrijskogo povitu bulo nadano pravo bezkoshtovno koristuvatis bibliotekoyu protyagom kanikul Biblioteka i chitalnya buli vidkriti z 10 00 god do 13 00 god ta z 18 00 god do 22 00 god Uzhe z 7 sichnya 1887 r na posadu pomichnici bibliotekarya bula zaproshena A A Volotkovska yaka propracyuvala tut 25 rokiv Biblioteka za svidchennyam dokumentiv postijno zbilshuvala perelik bezkoshtovnih poslug Pri comu znahodila pidtrimku v rishenni svoyih problem yak zboku miskoyi tak i zemskoyi upravi Napriklad Oleksandrijske zemstvo protyagom 20 rokiv 1888 1909 rr vidilyalo biblioteci kozhen rik po 200 krb dlya togo shob vchiteli zemskih shkil bezkoshtovno koristuvalisya knigami Direktori bibliotekiU rizni roki direktorami biblioteki buli vidatni oleksandrijci svyashenik Vasil Nikiforov pershij krayeznavec mista notarius Anton Fedorovich Yakubovskij iniciator zasnuvannya gromadskoyi biblioteki Vidoma v misti Oleksandriya sim ya Chizhevskih brala bezposerednyu uchast u diyalnosti biblioteki Ivan Kostyantinovich buv odnim iz direktoriv biblioteki a Mariya Dmitrivna dovgij chas bula pomichnikom direktora z yiyi iniciativi v biblioteci bulo vidkrito dityachij viddil V Tabele razryadov dolzhnostej i normalnyh okladov pensij za 1899 rik znahodimo groshovu ocinku praci bibliotekarya za 5 rozryad 240 karbovanciv richnih poryad z akusherkami feldsherami vchitelyami zemskih shkil Pershij katalog bibliotekiPershij dodatok do Katalogu Oleksandrijskoyi gromadskoyi biblioteki Pershij Alfavitnij katalog Oleksandrijskoyi gromadskoyi biblioteki datuyetsya 1888 rokom dozvolenij cenzuroyu 20 sichnya 1888 r i nadrukovanij v miscevij drukarni Rajhelsona Pershij sistematichnij katalog skladenij po planu pozvolyayushemu udobno obrashatsya s zhurnalnym materialom buv katalog ukladenij Mikoloyu Ivanovichem Borisovim v 1903 roci Im ya Mikoli Borisova vidome tim sho same vin vidav odnu z pershih kart mista Oleksandriya Cej katalog pokazuye tochnu kilkist knig i periodichnih vidan u biblioteci v toj period a ce 894 najmenuvannya Najbilshoyu populyarnistyu sered chitachiv koristuvalisya periodichni vidannya 50 vid usogo chisla vimog Beletristika znahoditsya na drugomu misci 41 Potim jde dityacha literatura ta pedagogika 4 6 istorichna literatura 2 7 silske gospodarstvo geografiya ta podorozhi stanovlyat 1 7 Sered knig Oleksandrijskoyi gromadskoyi biblioteki buli Bajki L Glibova tvori M Starickogo M Kostomarova Najmichka T Shevchenka Gore vid rozumu O Griboyedova dramatichni tvori O M Ostrovskogo poeziya O Pushkina romani L Tolstogo D Defo M Servantesa O Balzaka O Dyuma ta in Zviti za 1887 1893 rr govoryat pro te sho golovnim dzherelom dohodiv biblioteki buv chitackij zbir yakij z kozhnim rokom zbilshuvavsya Popovnennya knizhkovogo fondu vidbuvalosya ne tilki za rahunok peredplati periodichnih vidan Kiyivskij universitet sv Volodimira Istorichne tovaristvo Nestora Litopiscya ta Imperatorske Vilno ekonomichne tovaristvo prisylali besplatno svoi sochineniya gazety i zhurnaly dlya popolneniya fonda biblioteki tem samym umenshaya rashody na priobretenie novyh knig Primishennya bibliotekiOskilki zasnovnikom biblioteki buv miskij golova to pershoyu na dopomogu biblioteci prijshla Miska duma yaka vzhe na pershomu zasidanni uhvalila nadati dlya biblioteki bezkoshtovno primishennya v Miskij Upravi ta vidavati shoroku u viglyadi dopomogi 100 karbovanciv U 1894 roci Oleksandrijska miska duma proyavila novoe dokazatelstvo svoego sochuvstvennogo otnosheniya k biblioteke i dodala she 100 karbovanciv specialno dlya obrazovaniya fonda na postrojku zdaniya biblioteki i podarila mesto dlya nee Primishennya biblioteki v Miskij Upravi po vul Kaznachejskij zaraz 6 Grudnya viyavilosya ne zovsim zruchnim tomu sho chasto biblioteka povinna bula zachinyatisya na chas zasidan Dumi mirovih suddiv i tomu biblioteka bula perevedena spochatku v primishennya poryad z Miskoyu Upravoyu a z chervnya 1903 roku perejshla v specialno orendovane primishennya i oderzhala she 100 karbovanciv dopomogi na opalennya 17 bereznya 1913 r v miskij upravi na richnomu zibranni chleniv Oleksandrijskoyi gromadskoyi biblioteki rozglyadavsya zvit biblioteki za 1912 rik a takozh vidbuvalisya vibori direkciyi ta revizijnoyi komisiyi Zhvavi debati viklikalo pitannya pro budivnictvo vlasnogo budinku dlya biblioteki na misci podarovanomu mistom Pislya poyasnen miskogo golovi G G Sokalskogo pro te sho miska duma proyektuye novu budivlyu dlya miskoyi upravi i v comu zh budinku peredbachayetsya i primishennya dlya biblioteki zibrannya postanovilo doruchiti direkciyi biblioteki uvijti z miskoyu upravoyu v peregovori i uklasti ugodu vidnosno neobhidnogo dlya biblioteki primishennya Inshi postanovi buli prisvyacheni popovnennyu knig naukovogo ta dityachogo viddiliv biblioteki vlashtuvannyu elektrichnogo osvitlennya v primishenni biblioteki ta vislovlennyu podyak za pozhertvi biblioteci u 1912 roci ustanovam i okremim osobam U direktori biblioteki na zborah buli obrani N R Sokalska A S Bergman G G Sokalskij I K Chizhevskij P Ya Kuzmenko i A M Civchinskij a v revizijnu komisiyu F I Yakovlyev V G Burkser I B Enshtejn Blagodijni teatralni vistavi na korist bibliotekiV Yuvilejnomu zviti biblioteki za 1887 1912 rr zgaduyetsya pro pikluvannya direkciyi po vlashtuvannyu vechoriv spektakliv i yalinok yaki prinosili znachni pributki biblioteci U vazhki 1911 1914 rr miskij teatr Chibisova organizovuvav blagodijni vistavi na korist Oleksandrijskoyi gromadskoyi biblioteki 8 4 Takih spektakliv bulo dekilka Kozhna vistava rozpochinalas vistupami vdyachnih chitachiv Nasha biblioteka edinstvennoe kulturnoe uchrezhdenie sozdannoe silami intelligencii Ona yavlyaetsya edinstvennym zvenom svyazyvayushim obyvatelya s kulturnym mirom Misiya bibliotekiV Dopovidyah Oleksandrijskogo povitovogo zemskogo zibrannya 1910 r govoritsya Aleksandrijskaya obshestvennaya biblioteka vsegda shla navstrechu prosbam ee chitatelej ne presleduya kakih libo partijnyh napravlenij blagodarya podderzhke obshestva i zabotam direkcii vse vremya mogla vypolnyat svoyu prosvetitelnuyu zadachu davat zdorovyj material dlya chitatelya sodejstvovat ego umstvennomu i nravstvennomu razvitiyu Literatura ta dzherelaYubilejnyj otchet Aleksandrijskoj obshestvennoj biblioteki za 1887 1912 gg Aleksandriya Tipografiya Rajhelsona 1912 S 1 Ustav Aleksandrijskoj obshestvennoj biblioteki Utverzhden tovarishem zamestitelem Ministra vnutrennih del senatorom Pleve 1 avgusta 1886 g Aleksandriya Tip Rajhelsona 1886 S 1 Otchet Aleksandrijskoj uezdnoj zemskoj upravy O polozhenii zemskogo hozyajstva za 1893 g Aleksandriya Tip Rajhelsona 1894 S 56 Katalog Aleksandrijskoj obshestvennoj biblioteki Aleksandriya Tipografiya Rajhelsona 1888 44 s Aleksandrijskoe uezdnoe zemskoe sobranie XLVI ocherednaya sessiya 1910 g Doklady upravy zhurnaly zasedanij Aleksandriya 1910 S 32 34 Zhurnaly zasedanij Aleksandrijskogo uezdnogo zemskogo sobraniya Hersonskoj gubernii Majskoj XXXV ocherednoj sessii 1899 g S prilozheniyami dokladov upravy i komissij Aleksandriya Tipografiya Rajhelsona 1899 S 136 137 Izvestiya Aleksandrijskogo uezdnogo zemstva 1913 12 21 marta S 5 Recenziya na spektakl v polzu biblioteki Aleksandrijskij teatralnyj listok 1911 9 24 aprelya S 4 Spektakl v polzu Obshestvennoj biblioteki Aleksandrijskij teatralnyj listok 1911 7 15 aprelya S 3 Zhurnaly zasedanij Aleksandrijskogo uezdnogo zemskogo sobraniya Hersonskoj gubernii za 1910 g s prilozheniyami dokladov upravy i komissij Aleksandriya Tipografiya Rajhelsona 1911 S 64 PosilannyaTrocyuk T V Aleksandrijskaya obshestvennaya biblioteka k istorii vozniknoveniya T V Trocyuk RNB Istoriya bibliotek Issledovaniya materialy dokumenty Vyp 7 Sankt Peterburg 2009 s 15 22 Bibliogr s 21 22

Дата публікації:
Топ