Оксана Акіньшина

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акіньшина.

Оксана Олександрівна Акіньшина (рос. Оксана Александровна Акиньшина; нар. 19 квітня 1987, Ленінград) — російська кіноакторка та співачка.

Акіньшина Оксана Олександрівна
Народилася	19 квітня 1987(1987-04-19)^[1]^[2] (37 років) Ленінград^[d]
Громадянство	Росія
Діяльність	кіноакторка, акторка
Роки діяльності	2000 — тепер. час
IMDb	nm0968541
Нагороди та премії
^d (2002)
Акіньшина Оксана Олександрівна у Вікісховищі

Біографія

Народилася 19 квітня 1987 року в Ленінграді в родині автослюсаря і бухгалтера, у неї є молодша сестра. Займалася в модельному агентстві, керівник якого зобов'язала всіх дівчаток прийти на кастинг до режисера Сергія Бодрова-молодшого. Оксана прийшла на проби без ентузіазму, але пройшла кастинг, і вперше з'явилася на екрані в драмі Бодрова «Сестри» у 13 років. За цей фільм на кінофестивалі 2001 року в Сочі, в конкурсі «Дебют», Оксана і отримали нагороду «За найкращий акторський дует».

Міжнародну популярність Оксана набула після роботи у фільмі «Ліля назавжди» шведського режисера Лукаса Мудіссона. Знялася в нідерландському фільмі , де грала молоду дівчину, матір-одиначку, яка нелегально приїхала до Нідерландів. У фільмі Оксана говорить голландською мовою. 2004 року була затверджена на роль Есфірь Литвинової у фільмі , але не з'явилася на перший день зйомок і її замінили акторкою Емілією Співак. У цьому ж році вона зіграла епізодичну роль Ірини Неської у фільмі «Перевага Борна».

У фільмі «Вовкодав з роду Сірих Псів», що вийшов у прокат 28 грудня 2006 року, Оксана грає кнесінку Єлень, одну з головних ролей. 2008 року зіграла головну жіночу роль у мюзиклі «Стиляги» Валерія Тодоровського.

2011 року Оксана зіграла головну жіночу роль — студентки Тетяни, подруги Висоцького у фільмі «Висоцький. Дякуємо, що живий», а 2012-го знялася в головній ролі у фільмі «8 перших побачень».

Особисте життя

До п'ятнадцяти років зустрічалася з актором Олексієм Чадовим, після чого жила з Сергієм Шнуровим аж до 2007 року, коли вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — Дмитром Литвиновим (нар. 6 листопада 1976), генеральним директором піар-компанії «Планета Інформ». 2 червня 2009 року в них народився син Філіп. Оксана зустрічалася з актором і співаком Олексієм Воробйовим. Вони розлучилися на початку травня 2011 року, але через місяць Олексій повернувся до Оксани.

Погляди

Акіньшина дотримується антифеміністичних поглядів, вважаючи фемінізм «долею некрасивих жінок»: «Визначаю фемінізм проблемою непривабливих жінок. Жінки, залиште мужиків в спокої, вони теж хочуть бути щасливими! » Вона трактує відносини між чоловіком та жінкою, як, «задані самою природою»: «Ми живемо в чоловічому світі, це ж очевидно, і це чудово. Ці правила задані самою природою» .”

Нагороди

• Приз на фестивалі «Кінотавр» за «Найкращий акторський дует» (2001)
• Приз на фестивалі «Сузір'я» в номінації «Дебют» (2001)
• Приз на Всеросійському фестивалі візуальних мистецтв за «Найкращу жіночу роль» (2001)
• Приз на тринадцятому Міжнародному кінофестивалі у Стокгольмі (2002) — номінація «Найкраща жіноча роль»
• Кінопремія Шведської кіноакадемії «Золотий Жук» — номінація «Головна жіноча роль»
• Приз глядацьких симпатій у конкурсі «Найкраща актриса Швеції» (2002)
• Приз на третьому фестивалі Європейського кіно в Штутгарті — «Найкращій молодій перспективній актрисі» (2003)

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
2001	ф	Сестри	Свєта
2002	ф	Ліля назавжди	Ліля
2002	ф	У русі	Аня
2003	ф		Зойка
2003	ф		Зоя
2003	с	Каменська 3	Іра Терехіна
2004	ф	Перевага Борна	Ірина Неська
2004	с		Алка
2005	с		Оксана
2006	с		Поліна Гриньова
2006	ф		Люба
2006	ф		Анна
2006	ф	Вовкодав з роду Сірих Псів	Кнесінка Єлень
2008	ф	Стиляги	Поліна (Поллі) «Польза»
2008	ф	Райські птахи	Катенька
2008	ф		Катя
2009	ф		Ніна
2010	ф		Варя
2011	ф	Висоцький. Дякуємо, що живий	Татьяна
2012	ф	8 перших побачень	Віра
2012	ф		Марина
2015	с	Петля Нестерова	Ольга
2020	с	Політ	Ірина Ковальова

Примітки

1. FemBio database
   d:Track:Q61356138
2. Prabook — 2018.
   d:Track:Q25328680
3. Оксана Акіньшина
4. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2018. Процитовано 22 грудня 2012.
5. . Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 22 грудня 2012.
6. . Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 22 грудня 2012.
7. Акіньшина закрутила роман з Олексієм Воробйовим (російською) . сьогодні.ua. 27 Січня, 2011. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 12 травня 2011.
8. Олена Лаптєва, Марія Ремізова (11.05.2011). Олексій Воробйов розлучився з Оксаною Акіньшиною (російською) . Комсомольская правда. Архів оригіналу за 16.02.2012. Процитовано 12 травня 2011.
9. . Архів оригіналу за 5 травня 2012. Процитовано 22 грудня 2012.
10. (рос.). Известия. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.

Посилання

• Ленінградка: інтерв'ю з Оксаною Акіньшиною. 2005 Журнал «Чайка».
• Оксана Акіньшина [ 18 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Оксана Акіньшина на сайті IMDb (англ.)
• Оксана Акіньшина «Пісня про білого слона» на YouTube
• Ролі та чоловіки Оксани Акіньшиної (Фотострічка РІА Новини) [ 19 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Сторінка актриси на сайті, присвяченому фільму «Сестри» [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.]