Озе́ра — село в Україні, у Кобеляцькій міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 1280 осіб. Колишній центр Озерянської сільської ради.
село Озера | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Кобеляцька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53080130390024624 |
Основні дані | |
Населення | 1280 |
Поштовий індекс | 39260 |
Телефонний код | +380 5343 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°59′32″ пн. ш. 33°57′02″ сх. д. / 48.99222° пн. ш. 33.95056° сх. д.Координати: 48°59′32″ пн. ш. 33°57′02″ сх. д. / 48.99222° пн. ш. 33.95056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 93 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39200, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Кобеляки, вул. Касьяна, 29 |
Карта | |
Озера | |
Озера | |
Мапа | |
Географія
Село Озера знаходиться за 7 км від лівого берега Кам'янського водосховища, у долині колишньої річки Кишеньки. На відстані в 2,5 км розташовані села Прощуради і Солошине. Біля села кілька озер, у тому числі озеро Бутовського.
Історія
Село Озера було засноване в долині колишньої річки , від якої походить назва стародавнього козацького села, що на березі річки Ворскли.
Річка Кишенька — притока Ворскли, яка в XV і на початку XVI століття була повноводною, але з часом обміліла і перетворилася на низку озер по заплаві, від чого урочище, а потім і саме село, яке виникло там, було назване Озерами. Вважається, що це було в 1728 р.
Село потопало в зелені садів. З півночі виднівся чудовий сад, який нависав над озером зеленою шапкою узгірʼя, а посередині села ще кращий: з широколистими тополями та кленами і віковими дубами. На півдні, край села, неначе замикав його Петришин гай з сріблястих осокорів, берестів та похилих верб.
Чаруючу красу села доповнювали дзеркала озер і ставків. З півночі довгасте озеро «Купʼє» тяглося попід панським садом, а далі степом до Новоселівського ставка, де вони зʼєднувались між собою і неначе річка виблискували сріблястим тремтінням хвиль.
На півдні під самим селом за Петришиним гаєм блистіло невелике водяне плесо, а ще далі, вже в степу, хвилювалось озеро «Рябцеве», яке пергородила величезна гребля. У центрі села крізь прогалини садків просвічувалися ставки «Юльчин», «Середній», глибокий. А навколо біленьких хат-мазанок скільки не кинеш оком — степ і степ…
За одними даними засновником Озер є кишеньківський сотник Григорій Потоцький, котрий за зразкову службу був нагороджений землею в урочищі Озера. За іншою версією, першою родиною, що оселилась тут, була сімʼя Ганни Петраш, удови кишеньківського сотника. Після довгих клопотань вона отримала від полтавського полковника дозвіл на володіння ділянкою землі в урочищі Озера — на 15-й версті від містечка Кишеньки. Так зʼявилось на цьому місці село. Тоді ж господиня насадила тут величезний садок, частина якого збереглась донині і називається Петришиним садом.
На початку XIX століття в с. Озерах проживало трохи більше 200 осіб. 1589 року тут було 73 господарства й 533 жителі. Діяла деревʼяна церква, відбувалося 2 ярмарки на рік: весняний і осінній. Останній був особливо великий і шумний. До нього урожай закінчували збирати, багаті лишки продавали й гуляли на ярмарку. І чого тоді тільки не було в продажу: тканини, готовий одяг, взуття і посуд, меблі й сільськогосподарський реманент, фрукти й мед. Працювали ресторани і чайні, їдальні і закусочні. Приїздили й покупці, які скуповували табуни коней, волів, корів, овець. Тисячами пудів продавали хліб, вовну, льон, прядиво. Траплялось, що господар, який продав кобилу чи корову, залишався без шеляга в кишені, або злодії кишені вичищали, або сам пропивав.
Село в той час належало найбільшому із землевласників Кобеляцького повіту В. Гавриленкові, котрий мав 4,5 тисяч десятин землі.
Діяла церковно-парафіяльна школа, Хрестовоздвиженська церква, працювали 3 крамниці, 2 майстерні, 2 вітряки. Ще з початку 80-х років Озера стали центром волості й відтоді швидко розбудовувалися, інтенсивно збільшувалась кількість місцевого населення. Станом на 1900 р. було 123 двори, проживало 786 чоловік, а через 10 років - 232 господарства й 1345 жителів.
У 1849—1850 роках з окремих хуторів (Харенків, Щербинів, Оленичів, Ягольників) було утворено село Прощуради. У народі походження його назви пов'язують з місцевим паном на прізвище Обдулевський, який, звертаючись до селян, говорив: «Про що рада?».
У 1923 році Озерська волость була перетворена на сільську раду, яка ввійшла до складу Кишеньківського району Кременчуцького округу.
До XIX ст. в Озерах «головними лікарями» були баби-шептухи та піп. Баби-шептухи лікували шептаннями та заклинаннями, а піп — молебнями та соборуваннями, але це мало допомагало. В селі часто лютували епідемії: чума, віспа, холера, тиф, кір, скарлатина, дифтерія, малярія. Особливо велика смертність була серед дітей віком до 10 років. У 1900 році вперше було введено посаду фельдшера на всю , у якій проживало 12 916 чоловік.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Кобеляцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Кобеляцького району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.
Сьогодення
До 2020 року Озера — центр сільської ради, до якої також входили села Морози, Прощуради, Поводи. Територія — 6 569 га, населення — близько 2 тисяч чоловік.
На виборах 1998 року територіальна громада віддала перевагу з кількох претендентів на посаду сільського голови Наталії Іванівні Синяговській, учительці місцевої школи. На данний момент всі ці села об'єднали до Кобеляцької міської громади
Економіка
- Птахо-товарна ферма.
- ТОВ «Іскра».
- ТОВ «Аїна».
- ТОВ «Добробут»
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий садок «Ромашка».
- Школа.
- Будинок культури.
Релігія
- Введенський храм.
Відомі люди
Вихідцями з цих місць є Герої Радянського Союзу та . Саме на озерських чорноземах вирощувала рекордні врожаї Тетяна Овсіївна Земляна, яка була отримала звання Герой Соціалістичної праці. Випускником Озерської школи є відомий український письменник Павло Архипович Загребельний.
Посилання
- Мапа-онлайн/Озера, Полтавська область, Україна
- Відділення поштового зв'язку с. Озера Кобеляцького району
- Погода в селі Озера
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ozera Oze ra selo v Ukrayini u Kobelyackij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 1280 osib Kolishnij centr Ozeryanskoyi silskoyi radi selo Ozera Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Poltavskij rajon Gromada Kobelyacka miska gromada Kod KATOTTG UA53080130390024624 Osnovni dani Naselennya 1280 Poshtovij indeks 39260 Telefonnij kod 380 5343 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 59 32 pn sh 33 57 02 sh d 48 99222 pn sh 33 95056 sh d 48 99222 33 95056 Koordinati 48 59 32 pn sh 33 57 02 sh d 48 99222 pn sh 33 95056 sh d 48 99222 33 95056 Serednya visota nad rivnem morya 93 m Misceva vlada Adresa radi 39200 Poltavska obl Poltavskij r n m Kobelyaki vul Kasyana 29 Karta Ozera Ozera MapaGeografiyaSelo Ozera znahoditsya za 7 km vid livogo berega Kam yanskogo vodoshovisha u dolini kolishnoyi richki Kishenki Na vidstani v 2 5 km roztashovani sela Proshuradi i Soloshine Bilya sela kilka ozer u tomu chisli ozero Butovskogo IstoriyaSelo Ozera bulo zasnovane v dolini kolishnoyi richki vid yakoyi pohodit nazva starodavnogo kozackogo sela sho na berezi richki Vorskli Richka Kishenka pritoka Vorskli yaka v XV i na pochatku XVI stolittya bula povnovodnoyu ale z chasom obmilila i peretvorilasya na nizku ozer po zaplavi vid chogo urochishe a potim i same selo yake viniklo tam bulo nazvane Ozerami Vvazhayetsya sho ce bulo v 1728 r Selo potopalo v zeleni sadiv Z pivnochi vidnivsya chudovij sad yakij navisav nad ozerom zelenoyu shapkoyu uzgirʼya a poseredini sela she krashij z shirokolistimi topolyami ta klenami i vikovimi dubami Na pivdni kraj sela nenache zamikav jogo Petrishin gaj z sriblyastih osokoriv berestiv ta pohilih verb Charuyuchu krasu sela dopovnyuvali dzerkala ozer i stavkiv Z pivnochi dovgaste ozero Kupʼye tyaglosya popid panskim sadom a dali stepom do Novoselivskogo stavka de voni zʼyednuvalis mizh soboyu i nenache richka vibliskuvali sriblyastim tremtinnyam hvil Na pivdni pid samim selom za Petrishinim gayem blistilo nevelike vodyane pleso a she dali vzhe v stepu hvilyuvalos ozero Ryabceve yake pergorodila velichezna greblya U centri sela kriz progalini sadkiv prosvichuvalisya stavki Yulchin Serednij glibokij A navkolo bilenkih hat mazanok skilki ne kinesh okom step i step Za odnimi danimi zasnovnikom Ozer ye kishenkivskij sotnik Grigorij Potockij kotrij za zrazkovu sluzhbu buv nagorodzhenij zemleyu v urochishi Ozera Za inshoyu versiyeyu pershoyu rodinoyu sho oselilas tut bula simʼya Ganni Petrash udovi kishenkivskogo sotnika Pislya dovgih klopotan vona otrimala vid poltavskogo polkovnika dozvil na volodinnya dilyankoyu zemli v urochishi Ozera na 15 j versti vid mistechka Kishenki Tak zʼyavilos na comu misci selo Todi zh gospodinya nasadila tut velicheznij sadok chastina yakogo zbereglas donini i nazivayetsya Petrishinim sadom Na pochatku XIX stolittya v s Ozerah prozhivalo trohi bilshe 200 osib 1589 roku tut bulo 73 gospodarstva j 533 zhiteli Diyala derevʼyana cerkva vidbuvalosya 2 yarmarki na rik vesnyanij i osinnij Ostannij buv osoblivo velikij i shumnij Do nogo urozhaj zakinchuvali zbirati bagati lishki prodavali j gulyali na yarmarku I chogo todi tilki ne bulo v prodazhu tkanini gotovij odyag vzuttya i posud mebli j silskogospodarskij remanent frukti j med Pracyuvali restorani i chajni yidalni i zakusochni Priyizdili j pokupci yaki skupovuvali tabuni konej voliv koriv ovec Tisyachami pudiv prodavali hlib vovnu lon pryadivo Traplyalos sho gospodar yakij prodav kobilu chi korovu zalishavsya bez shelyaga v kisheni abo zlodiyi kisheni vichishali abo sam propivav Selo v toj chas nalezhalo najbilshomu iz zemlevlasnikiv Kobelyackogo povitu V Gavrilenkovi kotrij mav 4 5 tisyach desyatin zemli Diyala cerkovno parafiyalna shkola Hrestovozdvizhenska cerkva pracyuvali 3 kramnici 2 majsterni 2 vitryaki She z pochatku 80 h rokiv Ozera stali centrom volosti j vidtodi shvidko rozbudovuvalisya intensivno zbilshuvalas kilkist miscevogo naselennya Stanom na 1900 r bulo 123 dvori prozhivalo 786 cholovik a cherez 10 rokiv 232 gospodarstva j 1345 zhiteliv U 1849 1850 rokah z okremih hutoriv Harenkiv Sherbiniv Olenichiv Yagolnikiv bulo utvoreno selo Proshuradi U narodi pohodzhennya jogo nazvi pov yazuyut z miscevim panom na prizvishe Obdulevskij yakij zvertayuchis do selyan govoriv Pro sho rada U 1923 roci Ozerska volost bula peretvorena na silsku radu yaka vvijshla do skladu Kishenkivskogo rajonu Kremenchuckogo okrugu Do XIX st v Ozerah golovnimi likaryami buli babi sheptuhi ta pip Babi sheptuhi likuvali sheptannyami ta zaklinannyami a pip molebnyami ta soboruvannyami ale ce malo dopomagalo V seli chasto lyutuvali epidemiyi chuma vispa holera tif kir skarlatina difteriya malyariya Osoblivo velika smertnist bula sered ditej vikom do 10 rokiv U 1900 roci vpershe bulo vvedeno posadu feldshera na vsyu u yakij prozhivalo 12 916 cholovik 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Kobelyackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kobelyackogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti SogodennyaDo 2020 roku Ozera centr silskoyi radi do yakoyi takozh vhodili sela Morozi Proshuradi Povodi Teritoriya 6 569 ga naselennya blizko 2 tisyach cholovik Na viborah 1998 roku teritorialna gromada viddala perevagu z kilkoh pretendentiv na posadu silskogo golovi Nataliyi Ivanivni Sinyagovskij uchitelci miscevoyi shkoli Na dannij moment vsi ci sela ob yednali do Kobelyackoyi miskoyi gromadiEkonomikaPtaho tovarna ferma TOV Iskra TOV Ayina TOV Dobrobut Ob yekti socialnoyi sferiDityachij sadok Romashka Shkola Budinok kulturi ReligiyaVvedenskij hram Vidomi lyudiVihidcyami z cih misc ye Geroyi Radyanskogo Soyuzu ta Same na ozerskih chornozemah viroshuvala rekordni vrozhayi Tetyana Ovsiyivna Zemlyana yaka bula otrimala zvannya Geroj Socialistichnoyi praci Vipusknikom Ozerskoyi shkoli ye vidomij ukrayinskij pismennik Pavlo Arhipovich Zagrebelnij PosilannyaMapa onlajn Ozera Poltavska oblast Ukrayina Viddilennya poshtovogo zv yazku s Ozera Kobelyackogo rajonu Pogoda v seli Ozera Ce nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2021 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv