На території Азербайджану розташовано до 450 озер сумарною площею більше 395 тис. км² (без урахування Каспійського моря-озера). Більшість цих озер — малі, за своїм об'ємом (лише 10 мають площу понад 10 km² і 25 із площею, що понад 1 km²). Походження цих водних гладин різноманітне: тектонічні, зсувні, реліктові, озерно-річкові, морські-лагунні. В гірських районах частина озер має тектонічне або льодовикове походження, а інколи — замулисте.
Загальні відомості
Азербайджан знаходиться поруч із Каспійським морем, яке є найбільшим озером материка Євразія. Самі ж жителі країни найбільшими озерами країни вважають: . Решту озер малі та мілководні, тому їх господарське використання обмежене та регламентується державними органами.
Науковці країни вирізняють 7 типів озер відповідно до їх походження:
- Льодовикового — Шахдагські, Базардузу, Муровдаг ;
- Заплавні — Сарису, Гаджігабульскі озера, Мехман, Aggol ;
- Тектонічні — Гейгелем, Aggol, Гьойгьоль ;
- Лагунні — Гумусован, Акзібіркала ;
- Карстові — Гобустан, Гакінохурда, Джейранчельське;
- Озерно-річкові — Атачай, Сумгаїтчай, Гірдиманчай ;
- Реліктові — Масазире, Боюкшорське, Кердахані ;
- Рукотворні — озера й ставки та водосховища .
В господарстві республіки майже всі озера використовуються для побутових потреб населення — водозабезпечення мешканців навколишніх поселень. Лише окремі з них мають ще кілька застосувань:
- більшість гірських озер використовують і для вдоволення спраги худоби та свійської птиці;
- Гаджігабул, Сарису, Аггель - для рибальства і частково зрошення;
- соляні озера Абшерона - для отримання хімічних речовин, а також застосовується грязей в лікувальних цілях;
- озера в верхніх стоках річок — стали штучними водосховищами й влітку забезпечують річки додатковою водою.
Список озер (понад 10 км³)
Більшість природних озер країни є мілководними та невеличкими, лише з десяток цих водойм мають площу водної гладі понад 1 км² та об'ємом понад 10 км³:
№ | Назва | Площа, км² | Об'єм, км³ |
---|---|---|---|
1. | (Sarısu) | 65,7 | 59,1 |
2. | (Ağ göl) | 56,2 | 44,7 |
3. | (Böyük Şor gölü) | 16,2 | 27,5 |
4. | (Ağzıbirçala) | 13,8 | 10,0 |
5. | (Candargöl) | 10,6 | 51,0 |
6. | Гаджикабул (Hacıqabul gölü)' | 8,4 | 12,1 |
7. | (Böyük Alagöl) | 5,1 | 24,3 |
8. | (Aşıq-Qara) | 1,76 | 10,2 |
9. | Гьойгьоль (Göygöl) | 0,79 | 24,0 |
10. | (Qaraçuq) | 0,45 | 2,53 |
Коментарі
- водойми, які придатні хоч на мінімальне господарське використання
- розташовані в межах високогір'я
- в заплаві річки Кура
- в межах Малого Кавказу
- на узбережжі Каспію
- знаходяться в басейнах річок
- розташовані, в основному, на Апшеронському півострові
- створені людьми для їх потреб у накопиченні води
Примітки
- типи озер Азербайджану
- про високогірні озера Азербайджану
- про господарське використання озер Азербайджану. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
Посилання
- Міністерство экології і природних ресурсів Азербайджану
- Природа Азербайджану
- КСАМ (природа Азербайджану)
- Річки Азербайджан
- Азербайджан. Енциклопедія «Кругосвет»
- Географія Азербайджану (карти в Агрокліматичному атлісе)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Na teritoriyi Azerbajdzhanu roztashovano do 450 ozer sumarnoyu plosheyu bilshe 395 tis km bez urahuvannya Kaspijskogo morya ozera Bilshist cih ozer mali za svoyim ob yemom lishe 10 mayut ploshu ponad 10 km i 25 iz plosheyu sho ponad 1 km a Pohodzhennya cih vodnih gladin riznomanitne tektonichni zsuvni reliktovi ozerno richkovi morski lagunni V girskih rajonah chastina ozer maye tektonichne abo lodovikove pohodzhennya a inkoli zamuliste Ozero Gojgol Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Spisok ozer ponad 10 km 3 Komentari 4 Primitki 5 PosilannyaZagalni vidomostired Azerbajdzhan znahoditsya poruch iz Kaspijskim morem yake ye najbilshim ozerom materika Yevraziya Sami zh zhiteli krayini najbilshimi ozerami krayini vvazhayut Sarisu Reshtu ozer mali ta milkovodni tomu yih gospodarske vikoristannya obmezhene ta reglamentuyetsya derzhavnimi organami Naukovci krayini viriznyayut 7 tipiv ozer vidpovidno do yih pohodzhennya 1 Lodovikovogo Shahdagski 2 Bazarduzu Murovdag b Zaplavni Sarisu Gadzhigabulski ozera Mehman Aggol c Tektonichni Gejgelem Aggol Gojgol d Lagunni Gumusovan Akzibirkala e Karstovi Gobustan Gakinohurda Dzhejranchelske Ozerno richkovi Atachaj Sumgayitchaj Girdimanchaj f Reliktovi Masazire Boyukshorske Kerdahani g Rukotvorni ozera j stavki ta vodoshovisha h V gospodarstvi respubliki majzhe vsi ozera vikoristovuyutsya dlya pobutovih potreb naselennya vodozabezpechennya meshkanciv navkolishnih poselen Lishe okremi z nih mayut she kilka zastosuvan bilshist girskih ozer vikoristovuyut i dlya vdovolennya spragi hudobi ta svijskoyi ptici Gadzhigabul Sarisu Aggel dlya ribalstva i chastkovo zroshennya solyani ozera Absherona dlya otrimannya himichnih rechovin a takozh zastosovuyetsya gryazej v likuvalnih cilyah ozera v verhnih stokah richok stali shtuchnimi vodoshovishami j vlitku zabezpechuyut richki dodatkovoyu vodoyu 3 Spisok ozer ponad 10 km red Bilshist prirodnih ozer krayini ye milkovodnimi ta nevelichkimi lishe z desyatok cih vodojm mayut ploshu vodnoyi gladi ponad 1 km ta ob yemom ponad 10 km Nazva Plosha km Ob yem km 1 Sarisu Sarisu 65 7 59 1 2 Aggol Ag gol 56 2 44 7 3 Velikij Shor Boyuk Sor golu 16 2 27 5 4 Agzibirchala Agzibircala 13 8 10 0 5 Dzhandargol Candargol 10 6 51 0 6 Gadzhikabul Haciqabul golu 8 4 12 1 7 Velikij Alagol Boyuk Alagol 5 1 24 3 8 Ashig Gara Asiq Qara 1 76 10 2 9 Gojgol Goygol 0 79 24 0 10 Karachuk Qaracuq 0 45 2 53Komentarired vodojmi yaki pridatni hoch na minimalne gospodarske vikoristannya roztashovani v mezhah visokogir ya v zaplavi richki Kura v mezhah Malogo Kavkazu na uzberezhzhi Kaspiyu znahodyatsya v basejnah richok roztashovani v osnovnomu na Apsheronskomu pivostrovi stvoreni lyudmi dlya yih potreb u nakopichenni vodiPrimitkired tipi ozer Azerbajdzhanu pro visokogirni ozera Azerbajdzhanu pro gospodarske vikoristannya ozer Azerbajdzhanu Arhiv originalu za 4 listopada 2016 Procitovano 2 listopada 2016 Posilannyared Ministerstvo ekologiyi i prirodnih resursiv Azerbajdzhanu Priroda Azerbajdzhanu KSAM priroda Azerbajdzhanu Richki Azerbajdzhan Azerbajdzhan Enciklopediya Krugosvet Geografiya Azerbajdzhanu karti v Agroklimatichnomu atlise Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ozera Azerbajdzhanu amp oldid 41894838