Одесько-Сімферопольська дієцезія

Одесько-Сімферопольська дієцезія (лат. Dioecesis Odesensis-Sympheropolitanus) — дієцезія Римо-католицької церкви в Україні з центром в Одесі. Заснована 4 травня 2002 року шляхом виділення зі складу Кам'янецької дієцезії. Входить до складу Львівської митрополії. Дієцезія охоплює території Криму, Одеської, Миколаївської, Херсонської і Кіровоградської областей.

Одесько-Симферопольська дієцезія
Dioecesis Odesensis-Sympheropolitanus
Собор Небовзяття Пресвятої Діви Марії — головний храм дієцезії Собор Небовзяття Пресвятої Діви Марії — головний храм дієцезії
Церква	католицька церква
Обряд	Римсько-католицький
Країна	Україна
Головне місто	Одеса
Дата заснування	4 травня 2002
Площа	138 000 км²
Населення	8 453 600 осіб
Парафій	70
Катедральний собор	Собор Небовзяття Пресвятої Діви Марії
Митрополія	Львівська
Ієрарх	Станіслав Широкорадюк
rkc.odessa.ua
Одесько-Сімферопольська дієцезія у Вікісховищі

Історія

Історія християнства на теренах сучасної Одесько-Сімферопольської дієцезії сягає першого століття нашої ери. За переказом, першим тут проповідував апостол Андрій Первозваний, близько 97 року в Криму прийняв мученицьку смерть святий Климент, Папа Римський. 655 року також на території Криму прийняв мученицьку смерть Папа Мартин I, якого римський імператор вислав у Крим через його принципову позицію проти єресі монофелітів. У IX столітті на причорномор'ї побували святі Кирило і Мефодій.

Після розколу християнської церкви католицький обряд на Причорномор'ї проповідували францисканські й домініканські ченці. У XIII— XIV століттях значна кількість католиків була зосереджена в Генуезьких колоніях, тут були створені католицькі дієцезії з центрами в Каффі та Херсонесі. Із входженням Криму до Османської імперії, вцілілі генуезькі католики були вивезені до Константинополя, католицизм був представлений нечисленними групами вірмено-католиків і католиків із числа полонених поляків у ході воєн з Річчю Посполитою (XVII століття).

З входженням Причорномор'я до складу Російської імперії на цих теренах з'являється значна кількість католиків головним чином із числа переселенців — німців і поляків. 1847 року була заснована Херсонська дієцезія, що охоплювала території Херсонської, Єкатеринославської, Саратовської, Кримської, Астраханської губерній, Кавказьке генерал-губернаторство й Бессарабію. Після Могилевського архієпископства це була найбільша дієцезія в Російській імперії. Однак через протести православного єпископа формальний центр дієцезії було перенесено у Тирасполь, дієцезію назвали Тираспольською, а фактично всі дієцезіальні служби були переведені в Саратов, де також було відкрито духовну семінарію.

1917 Тираспольський єпископ вирішив зробити Одесу місцем перебування єпископа. Сюди ж із Саратова було перенесено духовну семінарію. В часи радянського панування Католицька церква на теренах СРСР зазнавала гонінь, слідом за іншими католицькими дієцезіями 1924 року Тираспольська дієцезія припинила своє існування. Лише з поваленням радянського режиму і розпадом СРСР 1991 року Католицька церква отримала можливість відновити свою діяльність. Частина історичної Тираспольської дієцезії, що опинилася у складі України за розпорядженням папи римського Івана Павла ІІ, була спочатку включена до складу Кам'янець-Подільської дієцезії, а в 2002 році її південно-східна частина виділена в окрему — Одесько-Сімферопольську дієцезію.

Сучасність

Катедра єпископа розташовується в Одесі. Катедральний храм дієцезії — Собор Успіння Пресвятої Діви Марії. Територія дієцезії має площу 138 000 км ². За даними довідника, стан Католицької ієрархії такий: на 2004 рік у дієцезії налічувалося близько 16 тисяч католиків, 12 священиків і 44 ченці. Очолює дієцезію єпископ Броніслав Бернацький.

Адміністративно-територіальна структура

Фіолетовим

Деканати:

• Одеський деканат
  • Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (Одеса)
  • Костел святого апостола Петра (Одеса)
  • Парафія святого Климента (Одеса)
  • Парафія Матері Божої Фатімської (Одеса)
  • Парафія Матері Божої Неустанної Допомоги (Чорноморськ)

• Балтський деканат
  • Парафія Преображення Господнього (Кодима)

• Білгород-Дністровський деканат
  • Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Ізмаїл)

• Кропивницький деканат
  • Костел святого Духа (Кропивницький)

• Кримський деканат
  • Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії (Сімферополь)
  • Парафія Святого Климента (Севастополь)
  • Парафія Святого Мартіна (Євпаторія)
  • Костел Небовзяття Пресвятої Діви Марії (Керч)
  • Парафія Всіх Святих (Феодосія)
  • Парафія Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Ялта)
• Миколаївський деканат
  • Костел святого Йосипа (Миколаїв)
  • Парафія Матері Божої Святого Розарія (Миколаїв)
  • Костел Матері Божої Ченстоховської (Очаків)
  • Каплиця святого Іоана Хрестителя (Первомайськ)
• Херсонський деканат
  • Костел Пресвятого Серця Ісуса Христа (Херсон)
  • Костел Святого Антонія Падуанського (Олешки)
  • Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії (Таврійськ)

Єпископи

• Броніслав Бернацький (2002-2020)
• Станіслав Широкорадюк (з 2020)

Основні святині

• Собор Святого Климента в Одесі (зруйнований)
• Сучасний костел Святого Климента, раніше будинок притчу при Соборі Святого Климента
• Костел Святого Йосипа в Миколаєві
• Костел святого апостола Петра в Одесі
• Костел Непорочного Зачаття в Ялті
• Костел Небовзяття Богородиці в Керчі
• Вівтар Собору Небовзяття Богородиці в Одесі
• Костел Непорочного Зачаття в Ізмаїлі

Див. також

• Тираспольська єпархія

Примітки

1. Diocese of Odessa-Simferopol

Посилання

• офіційна сторінка
• Дієцезія на сайті catholic-hierarchy.org
• Дієцезія на сайті gcatholic.com