«Обрана Рада» — неофіційний уряд Івана Грозного наприкінці 1540-х — у 1550 роках, термін, введений князем А. М. Курбським для позначення кола осіб, які становлять неформальний уряд при Івані Грозному в 1549 — 1560 роках.
Сам термін зустрічається лише в творі Курбського, тоді як російські джерела того часу не дають цього кола осіб ніякого офіційного назви.
Скликання
Формування навколо царя вибраного кола осіб відбувається після московських подій літа 1547 року: пожежі та наступного за ним Московського повстання. Згідно з версією Курбського, під час цих подій до царя з'явився протопоп Сильвестр і «страшним закляттям зі Святого Письма загрози царю, <…> щоб <…> припинити його буйства та стримати шалений норов».
Склад
Склад «обраної ради» є предметом дискусій. Однозначно в «Раді» брали участь священик Благовіщенського собору Кремля, духівник царя Сильвестр і молодий діяч з не дуже знатного роду Олексій Адашев.
З іншого боку, деякі історики заперечують існування вибраних Ради як установи, керованого виключно вищезазначеними особами.
Н. М. Карамзін включає до складу митрополита Макарія, а також «мужів доброчесних, досвідчених, в маститої старості ще старанних до батьківщини». Участь князів Курбського і Курлятева також безсумнівно. Крім цих двох, Н. І. Костомаров перераховує Воротинського, Срібного, Горбатого, Шереметєвих.
Історик Р. Г. Скринніков підкреслює, що «Обрана Рада» не є Ближньою Думою (формально існуючою установою зі строго певним складом «ближніх людей»), в яку входили бояри (князі Іван Мстиславській, Володимир Воротинського і Дмитро Палецкий, Іван Шереметєв, Михайло Морозов, Дмитро Курлятев-Оболенський, Данила Романов-Захар'їн і Василь Юр'єв-Захар'їн), діти боярські в думі (Олексій Адашев і Ігнатій Вешняков), дяк (Іван Висковатий) і друкар (Микита Фуніков).
Діяльність
Обрана рада проіснувала до 1560 року. Вона проводила перетворення, які отримали назви реформ середини XVI століття.
Реформи Обраної ради:
- 1549 рік. Перший Земський собор — орган станового представництва, що забезпечує зв'язок центру та місць; промова Івана IV з лобного місця: осуд неправильного боярського правління, оголошення необхідності реформ.
- Судебник 1550 року — розвиток положень Судебника Івана III, обмеження влади намісників і волостелей, посилення контролю царської адміністрації, загальний обсяг судових мит, збереження права селян на перехід в Георгіїв день.
- Формування приказної системи (реформи центрального управління): Судебник 1550 року встановлює систему наказного управління, основний каркас якої зберігається до кінця XVII століття. Засновуються прикази, що забезпечують основні державні потреби: Чолобитноий, Посольський, Помісний, Стрілецький, Пушкарский, броні, Розбійний, Друкований, Сокольничий, Земські накази, а також чверті: Галицька, Устюжська, Нова, Казанський наказ.
- Стоглавийсобор 1551 року — уніфікація церковних обрядів, визнання всіх місцевошанованих святих загальноросійськими, встановлення жорсткого іконописного канону, вимоги до поліпшення моралі духовенства, заборона лихварства серед священиків.
- Військова реформа 1556 року — прийнято Покладання службу: обмеження місництва на період військових дій, крім кінного помісного ополчення, організація постійного війська — стрільці, гармаші, єдиний порядок військової служби.
- У 1556 році проведена реформа місцевого управління — була скасована система кормління. Місце кормлінщиків зайняли органи земського самоврядування — голови і цілувальники. Наділення правами провінційного дворянства.
Реформи Обраної ради намітили шлях до зміцнення, централізації держави , сприяли формуванню станово-представницького держави.
Занепад Обраної ради
Причину царської немилості деякі історики [] ] вбачають у тому, що Іван IV був незадоволений розбіжностями деяких членів Ради з покійною Анастасією Захар'їна-Юр'євої, першою дружиною царя. Це підтверджується також тим, що після смерті другої дружини — Марії Темрюківни — Іван Грозний також влаштовував страти неугодних цариці і звинувачував бояр в тому, що вони «винищили» (отруїли) Марію.
У 1553 році Іван Грозний захворів. Хвороба була настільки важка, що в Боярської Думі постало питання про передачу влади. Іван змусив бояр присягнути синові-немовляті — царевичу Дмитру . Але серед членів Ради виникла ідея передати московський престол двоюрідному братові царя — Володимиру, князю Старицькому. Зокрема, Сильвестр зазначив як якість Володимира те, що він любить радників. Однак Іван оговтався від недуги, і конфлікт, на перший погляд, був вичерпаний. Але цар не забув цю історію і використовував її згодом проти Сильвестра і Адашева.
Основне протиріччя полягало в радикальному відміну поглядів царя і Ради на питання централізації влади в державі. Іван IV хотів форсувати цей процес. Обрана Рада же вибрала шлях поступового і безболісного реформування. 05[]
Історичні оцінки
Серед істориків немає однозначної оцінки діяльності «Обраної ради».
Карамзін наглошував на позитивні риси влади Обраної ради, підкреслюючи «мудрую умеренность» і «человеколюбие» царської влади:
«Везде народ благословил усердие правительства к добру общему, везде сменяли недостойных Властителей: наказывали презрением или темницею, но без излишней строгости; хотели ознаменовать счастливую государственную перемену не жестокою казнию худых старых чиновников, а лучшим избранием новых…» |
У Костомарова вплив «гуртка улюбленців» таке, що «без наради з людьми цієї обраної ради Іван не тільки нічого не влаштовував, але навіть не смів думати», в цьому впливі історик бачить «гірке приниження» для самодержавства Івана IV.
Історик А. І. Філюшкін ставить під сумнів саме існування Обраної ради як неформального уряду при Івані Грозному:
«История «Избранной Рады» - это политическая и историографическая легенда, сформировавшаяся на страницах переписки Грозного с Курбским. Это легенда отражает процессы полемики и политической борьбы в 1560-70-е гг., чем реальную историю 1550-х гг» |
Див. також
Примітки
- Коментарі
- Джерела
- Кобрин В. Б. Иван Грозный. [ 18 липня 2019 у Wayback Machine.] — М.: «Московский рабочий», 1989. — 175 с.
- Курбский А. М. Повесть о Великом князе Московском [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.].
- Бестужев-Рюмин К. Русская история. — СПб., 1885. — Т. 2. — С. 216.
- Костомаров Н. И. Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей. — Отдел 1. Гл. 18. Сильвестр и Адашев[недоступне посилання з Июнь 2018].
- Процесс централизации — процесс сосредоточения государственной власти.
- Не следует путать с другим сыном Ивана Грозного — .
- Карамзин Н. М. История государства Российского (ссылка): в 12 т.. — СПб., 1816—1829. — Т. 8. — Гл. 3.
Література
- Филюшкин А. И. История одной мистификации: Иван Грозный и «Избранная Рада». — М., 1998. — 354 с.
- Семенов О. В. Ямская реформа в Московском государстве в XVI в. // Известия Уральского федерального университета. Серия 2. Гуманитарные науки. 2017. Т.1(160). С. 116—129.
Посилання
- Избранная рада // Велика Радянська Енциклопедія : [В 30 т.] / Гл. ред. А. М. Прохоров. - 3-е изд. - М. : Радянська енциклопедія, 1969-1978.
- Ельянов Е. Суб'єктивні інтерпретації: вітчизняні історики про епоху Івана Грозного. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ткаченко А. В. Спільні риси в політиці вибраних раді і князя В. [ 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] В. [ 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] Голіцина. [ 18 лютого 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obrana Rada neoficijnij uryad Ivana Groznogo naprikinci 1540 h u 1550 rokah termin vvedenij knyazem A M Kurbskim dlya poznachennya kola osib yaki stanovlyat neformalnij uryad pri Ivani Groznomu v 1549 1560 rokah Sam termin zustrichayetsya lishe v tvori Kurbskogo todi yak rosijski dzherela togo chasu ne dayut cogo kola osib niyakogo oficijnogo nazvi SklikannyaFormuvannya navkolo carya vibranogo kola osib vidbuvayetsya pislya moskovskih podij lita 1547 roku pozhezhi ta nastupnogo za nim Moskovskogo povstannya Zgidno z versiyeyu Kurbskogo pid chas cih podij do carya z yavivsya protopop Silvestr i strashnim zaklyattyam zi Svyatogo Pisma zagrozi caryu lt gt shob lt gt pripiniti jogo bujstva ta strimati shalenij norov SkladSklad obranoyi radi ye predmetom diskusij Odnoznachno v Radi brali uchast svyashenik Blagovishenskogo soboru Kremlya duhivnik carya Silvestr i molodij diyach z ne duzhe znatnogo rodu Oleksij Adashev Z inshogo boku deyaki istoriki zaperechuyut isnuvannya vibranih Radi yak ustanovi kerovanogo viklyuchno vishezaznachenimi osobami N M Karamzin vklyuchaye do skladu mitropolita Makariya a takozh muzhiv dobrochesnih dosvidchenih v mastitoyi starosti she starannih do batkivshini Uchast knyaziv Kurbskogo i Kurlyateva takozh bezsumnivno Krim cih dvoh N I Kostomarov pererahovuye Vorotinskogo Sribnogo Gorbatogo Sheremetyevih Istorik R G Skrinnikov pidkreslyuye sho Obrana Rada ne ye Blizhnoyu Dumoyu formalno isnuyuchoyu ustanovoyu zi strogo pevnim skladom blizhnih lyudej v yaku vhodili boyari knyazi Ivan Mstislavskij Volodimir Vorotinskogo i Dmitro Paleckij Ivan Sheremetyev Mihajlo Morozov Dmitro Kurlyatev Obolenskij Danila Romanov Zahar yin i Vasil Yur yev Zahar yin diti boyarski v dumi Oleksij Adashev i Ignatij Veshnyakov dyak Ivan Viskovatij i drukar Mikita Funikov DiyalnistObrana rada proisnuvala do 1560 roku Vona provodila peretvorennya yaki otrimali nazvi reform seredini XVI stolittya Reformi Obranoyi radi 1549 rik Pershij Zemskij sobor organ stanovogo predstavnictva sho zabezpechuye zv yazok centru ta misc promova Ivana IV z lobnogo miscya osud nepravilnogo boyarskogo pravlinnya ogoloshennya neobhidnosti reform Sudebnik 1550 roku rozvitok polozhen Sudebnika Ivana III obmezhennya vladi namisnikiv i volostelej posilennya kontrolyu carskoyi administraciyi zagalnij obsyag sudovih mit zberezhennya prava selyan na perehid v Georgiyiv den Formuvannya prikaznoyi sistemi reformi centralnogo upravlinnya Sudebnik 1550 roku vstanovlyuye sistemu nakaznogo upravlinnya osnovnij karkas yakoyi zberigayetsya do kincya XVII stolittya Zasnovuyutsya prikazi sho zabezpechuyut osnovni derzhavni potrebi Cholobitnoij Posolskij Pomisnij Strileckij Pushkarskij broni Rozbijnij Drukovanij Sokolnichij Zemski nakazi a takozh chverti Galicka Ustyuzhska Nova Kazanskij nakaz Stoglavijsobor 1551 roku unifikaciya cerkovnih obryadiv viznannya vsih miscevoshanovanih svyatih zagalnorosijskimi vstanovlennya zhorstkogo ikonopisnogo kanonu vimogi do polipshennya morali duhovenstva zaborona lihvarstva sered svyashenikiv Vijskova reforma 1556 roku prijnyato Pokladannya sluzhbu obmezhennya misnictva na period vijskovih dij krim kinnogo pomisnogo opolchennya organizaciya postijnogo vijska strilci garmashi yedinij poryadok vijskovoyi sluzhbi U 1556 roci provedena reforma miscevogo upravlinnya bula skasovana sistema kormlinnya Misce kormlinshikiv zajnyali organi zemskogo samovryaduvannya golovi i ciluvalniki Nadilennya pravami provincijnogo dvoryanstva Reformi Obranoyi radi namitili shlyah do zmicnennya centralizaciyi derzhavi spriyali formuvannyu stanovo predstavnickogo derzhavi Zanepad Obranoyi radiPrichinu carskoyi nemilosti deyaki istoriki hto vbachayut u tomu sho Ivan IV buv nezadovolenij rozbizhnostyami deyakih chleniv Radi z pokijnoyu Anastasiyeyu Zahar yina Yur yevoyi pershoyu druzhinoyu carya Ce pidtverdzhuyetsya takozh tim sho pislya smerti drugoyi druzhini Mariyi Temryukivni Ivan Groznij takozh vlashtovuvav strati neugodnih carici i zvinuvachuvav boyar v tomu sho voni vinishili otruyili Mariyu U 1553 roci Ivan Groznij zahvoriv Hvoroba bula nastilki vazhka sho v Boyarskoyi Dumi postalo pitannya pro peredachu vladi Ivan zmusiv boyar prisyagnuti sinovi nemovlyati carevichu Dmitru Ale sered chleniv Radi vinikla ideya peredati moskovskij prestol dvoyuridnomu bratovi carya Volodimiru knyazyu Starickomu Zokrema Silvestr zaznachiv yak yakist Volodimira te sho vin lyubit radnikiv Odnak Ivan ogovtavsya vid nedugi i konflikt na pershij poglyad buv vicherpanij Ale car ne zabuv cyu istoriyu i vikoristovuvav yiyi zgodom proti Silvestra i Adasheva Osnovne protirichchya polyagalo v radikalnomu vidminu poglyadiv carya i Radi na pitannya centralizaciyi vladi v derzhavi Ivan IV hotiv forsuvati cej proces Obrana Rada zhe vibrala shlyah postupovogo i bezbolisnogo reformuvannya 05 dzherelo Istorichni ocinkiSered istorikiv nemaye odnoznachnoyi ocinki diyalnosti Obranoyi radi Karamzin nagloshuvav na pozitivni risi vladi Obranoyi radi pidkreslyuyuchi mudruyu umerennost i chelovekolyubie carskoyi vladi Vezde narod blagoslovil userdie pravitelstva k dobru obshemu vezde smenyali nedostojnyh Vlastitelej nakazyvali prezreniem ili temniceyu no bez izlishnej strogosti hoteli oznamenovat schastlivuyu gosudarstvennuyu peremenu ne zhestokoyu kazniyu hudyh staryh chinovnikov a luchshim izbraniem novyh U Kostomarova vpliv gurtka ulyublenciv take sho bez naradi z lyudmi ciyeyi obranoyi radi Ivan ne tilki nichogo ne vlashtovuvav ale navit ne smiv dumati v comu vplivi istorik bachit girke prinizhennya dlya samoderzhavstva Ivana IV Istorik A I Filyushkin stavit pid sumniv same isnuvannya Obranoyi radi yak neformalnogo uryadu pri Ivani Groznomu Istoriya Izbrannoj Rady eto politicheskaya i istoriograficheskaya legenda sformirovavshayasya na stranicah perepiski Groznogo s Kurbskim Eto legenda otrazhaet processy polemiki i politicheskoj borby v 1560 70 e gg chem realnuyu istoriyu 1550 h gg Div takozhBoyarska dumaPrimitkiKomentari Dzherela Kobrin V B Ivan Groznyj 18 lipnya 2019 u Wayback Machine M Moskovskij rabochij 1989 175 s Kurbskij A M Povest o Velikom knyaze Moskovskom 4 grudnya 2019 u Wayback Machine Bestuzhev Ryumin K Russkaya istoriya SPb 1885 T 2 S 216 Kostomarov N I Russkaya istoriya v zhizneopisaniyah eyo glavnejshih deyatelej Otdel 1 Gl 18 Silvestr i Adashev nedostupne posilannya z Iyun 2018 Process centralizacii process sosredotocheniya gosudarstvennoj vlasti Ne sleduet putat s drugim synom Ivana Groznogo Karamzin N M Istoriya gosudarstva Rossijskogo ssylka v 12 t SPb 1816 1829 T 8 Gl 3 LiteraturaFilyushkin A I Istoriya odnoj mistifikacii Ivan Groznyj i Izbrannaya Rada M 1998 354 s Semenov O V Yamskaya reforma v Moskovskom gosudarstve v XVI v Izvestiya Uralskogo federalnogo universiteta Seriya 2 Gumanitarnye nauki 2017 T 1 160 S 116 129 PosilannyaIzbrannaya rada Velika Radyanska Enciklopediya V 30 t Gl red A M Prohorov 3 e izd M Radyanska enciklopediya 1969 1978 Elyanov E Sub yektivni interpretaciyi vitchiznyani istoriki pro epohu Ivana Groznogo 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Tkachenko A V Spilni risi v politici vibranih radi i knyazya V 18 lyutogo 2007 u Wayback Machine V 18 lyutogo 2007 u Wayback Machine Golicina 18 lyutogo 2007 u Wayback Machine