Німецька кірха в Терсянці — одна з небагатьох німецьких будівель, що збереглися до нашого часу в селі Терсянка Новомиколаївського району Запорізької області.
Німецька кірха в Терсянці | |
---|---|
47°53′12″ пн. ш. 35°53′46″ сх. д. / 47.88667° пн. ш. 35.89611° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Терсянка |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини України |
Німецька кірха в Терсянці Німецька кірха в Терсянці (Україна) Німецька кірха в Терсянці Німецька кірха в Терсянці (Запорізька область) | |
Німецька кірха в Терсянці у Вікісховищі |
Будівлю називають кірхою або німецьким костьолом, нині це сільський будинкок культури.
Історія споруди
У другій половині XVII ст. починається процес приєднання до Росії південно-українських земель, пов'язаний її бажанням отримати вихід до Чорного та Азовського морів та закріпити свої південні кордони. В результаті російсько-турецькох воєн 1768—1774 та 1787—1791 рр. Росія контролювала великий простір. Нова історична область Імперії отримала нову назву Новоросія. У 1802 році Новоросійська губернія була розділена на: Миколаївську, Херсонську, Катеринославську, Таврійську. На території Катеринославської губернії знаходиться теперішній Новомиколаївський район. Нові території являли собою степи з дуже малочисельними, в основному українськими поселеннями. Для їх заселення необхідний був притік населення ззовні. І 4 грудня 1762 року уряд Катерини ІІ видав Маніфест із закликом іноземців оселитися у Росії.
У Новомиколаївському районі перші німецькі поселення з'явилися на початку XIX століття. Пізніше Законодавство 1804 року «Про прийом й заселення іноземних колоністів» (рос. О приёме й водворении иностранных колонистов) уже робило наголос на переселенні лише тих, хто був заможним господарем, тобто міг служити прикладом для місцевих землевласників у веденні господарства. А прийнятий в 1842 році Статут про колонії давав можливість переселенцям придбати додаткові землі, майно, переходити в інші звання. Після прийняття Статуту граф Конкрин придбав землі біля Пришибу. Царський указ про земства дав можливість німцям створити свій район, який називався Конкринівським. Засновником колонії можна вважати міністра фінансів Російської імперії Єгора (Георга) Канкрина. У тих місцях йому не довелося бувати, але гроші за придніпровські землі він заплатив. Розпоряджалися дорогим придбанням сини графа Олександр, Віктор і Оскар.
Статут реєстрації євангельсько-лютеранської громади дав змогу встановити, що у 1890 році була друга хвиля переселення колоністів на вказані землі. У громаді налічувалося 3000 осіб віком від 18 років, бо віросповідання дозволяло вступити до громади лише після 18 років. Поселилися колоністи на землях, придбаних у місцевого землевласника Устюка. На придбаних землях вони облаштовували своє дворище, на яке виділялося 1/2 га землі : 1 га під город, 1/4 га для саду і 1/4 га для висаджування лісу. У садах висаджували груші, сливи, яблуні, ліщину, кущі смородини, аґрус. Всі будівлі, в основному будувалися з цегли, бо такими були умови для переселенців: будувати своє житло за типом будівель на батьківщині.
Мирне Поле (Терсянка) розташовувалося прямо в центрі Конкринівській колонії. У Конкринівській колонії жили в хуторах багаті поміщики, і Мирне Поле стало церковним селом на 60 км в окрузі. Згодом тут виникла церква святих Петра і Павла. Одна на навколишніх 18 сіл. У Мирному Полі була школа з інтернатом. Тому вирішено було будувати церкву. Після усного обговорення громада спочатку вирішила вибрати проект простої, маленької будови, на будівництво якої влада дасть дозвіл. Проте цей проект був відхилений і громада вирішила, що церква повинна бути великою. Місцева влада з цим погодилися. Церква будувалася на пожертвування селян і поміщиків. Крім того, надійшли колективні гроші, були й подарунки членів громади в готівці чи у формі обладнання для церкви: органу, кафедри, люстр, прикрас для вікон і вівтаря, це був великий внесок у справу. Після того як було виконано половину роботи, очолювати комісію по будівництву доручили архітектору Туровцю. До складу комісії входили місцевий пастор Фрідріх Гаман, староста Шнайдер, поміщик Мюллер, Яків Шмідт, та інші. За порадою архітектора Туровця при будівництві були застосовані залізобетонні конструкції. І лише завдяки цьому вийшла елегантна споруда з особливо міцним, чудово орнаментованим бетонним ребром і розкішним склепінням. Незважаючи на дорожнечу, для фундаменту і ступенів був використаний граніт. У поєднанні зі світло-червоною цеглою це прикрасило всю будову. До того ж цей матеріал був стійким і не вимагав ніякого ремонту. Всі віконні рами були з заліза, виготовлені і доставлені з Катеринослава (нині м. Дніпропетровськ). Так в Мирному Полі з'явилася нова церква. Це був великий «корабель» у 22 сажені довжини і 10 саженів шириною, з високим арочним склепінням, стягнутим у просторі і який освітлювався шістнадцятьма вікнами. Ряди рожево-мармурових бетонних колон тяглися зправа і зліва через всю церкву. Дві просторові зали, через органну залу, з'єднані були між собою. Вівтар через свою темно-блакитку основу був затемненим. І лише через чудове кольорове скло вікон падало світло в середину. Третина вівтаря була у вирізьблених фігурах Євангелія. Прекрасна картина вівтаря вражала віруючих. Орган фірми «Бах і Шунт» доставили з Штунтгарда. Він мав 20 дзвінких голосів, 2 клавішні, 2 трансмісії і багато іншого. Орган мав чудовий зовнішній вигляд, коштував 5000 рублів, пожертвуваний панами Штерлінгом і Шмідтом.
5 червня 1911 року відбулося урочисте відкриття нової церкви, яке стало великою подією для конкринівских сіл. Історія зберегла враження очевидця, присутнього на відкритті Свято-Петропавлівського храму в Мирному Полі:
Вранці 5 червня 1911 року на всіх дорогах, що ведуть до села, вирувало життя. Котилися візки шевців, високі елегантні фаетони, пошарпані авто, прибували численні екіпажі. І маса людей все щільніше оточувала церкву і будинок пастора Фрідріха Гамана. Під звуки канкринівського духовного хору люди незабаром стали заповнювати велике, на 1200 місць, церковне приміщення. І вже неможливо було втиснутися навіть в проходи. Величний переспів дзвонів полився з дзвіниці в церковні зали. І це море звуків разом з радістю присутніх передалося принишклим небесам. |
На будівництво церкви було витрачено 90.618 рублів. Церква вийшла велика, світла, прекрасна, до того ж чудово побудована і обладнана. На дзвіниці було 3 дзвони — один великий з колотушкою, яка повинна була ударяти, і два малих, які висіли вільно. Їх гучний дзвін можна було чути далеко в степу, коли вони скликали прихожан на молитву. Церква мала кімнату для обідні, два житлові приміщення й кухню. Згодом навколо церкви посадили два ряди тополь. Будинок пастора знаходився біля церкви, мав великий сад і парк з двома десятинами землі.
Церква діяла до осені 1934 року. Після того як останній пастор був заарештований і розстріляний, в приміщенні церкви влаштували кінотеатр. Інтер'єр споруди переобладнали під кінозал, звели сцену, облаштували фоє та підсобні кімнати. Зовні ж споруда має той же вигляд лютеранського храму.
Посилання
- КУЛЬТОВА АРХІТЕКТУРА
- Етапи переселення німців в Україну
- Кирха в Терсянке, VI/7399, 2010 (рос.)
- Фотографии с. Терсянка (Немецкая кирха) (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Nimecka kirha v Tersyanci odna z nebagatoh nimeckih budivel sho zbereglisya do nashogo chasu v seli Tersyanka Novomikolayivskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Nimecka kirha v Tersyanci47 53 12 pn sh 35 53 46 sh d 47 88667 pn sh 35 89611 sh d 47 88667 35 89611Krayina UkrayinaRoztashuvannyaTersyankaStatus spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini UkrayiniNimecka kirha v TersyanciNimecka kirha v Tersyanci Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaNimecka kirha v TersyanciNimecka kirha v Tersyanci Zaporizka oblast Pokazati na mapi Zaporizka oblast Nimecka kirha v Tersyanci u Vikishovishi Budivlyu nazivayut kirhoyu abo nimeckim kostolom nini ce silskij budinkok kulturi Istoriya sporudired U drugij polovini XVII st pochinayetsya proces priyednannya do Rosiyi pivdenno ukrayinskih zemel pov yazanij yiyi bazhannyam otrimati vihid do Chornogo ta Azovskogo moriv ta zakripiti svoyi pivdenni kordoni V rezultati rosijsko tureckoh voyen 1768 1774 ta 1787 1791 rr Rosiya kontrolyuvala velikij prostir Nova istorichna oblast Imperiyi otrimala novu nazvu Novorosiya U 1802 roci Novorosijska guberniya bula rozdilena na Mikolayivsku Hersonsku Katerinoslavsku Tavrijsku Na teritoriyi Katerinoslavskoyi guberniyi znahoditsya teperishnij Novomikolayivskij rajon Novi teritoriyi yavlyali soboyu stepi z duzhe malochiselnimi v osnovnomu ukrayinskimi poselennyami Dlya yih zaselennya neobhidnij buv pritik naselennya zzovni I 4 grudnya 1762 roku uryad Katerini II vidav Manifest iz zaklikom inozemciv oselitisya u Rosiyi U Novomikolayivskomu rajoni pershi nimecki poselennya z yavilisya na pochatku XIX stolittya Piznishe Zakonodavstvo 1804 roku Pro prijom j zaselennya inozemnih kolonistiv ros O priyome j vodvorenii inostrannyh kolonistov uzhe robilo nagolos na pereselenni lishe tih hto buv zamozhnim gospodarem tobto mig sluzhiti prikladom dlya miscevih zemlevlasnikiv u vedenni gospodarstva A prijnyatij v 1842 roci Statut pro koloniyi davav mozhlivist pereselencyam pridbati dodatkovi zemli majno perehoditi v inshi zvannya Pislya prijnyattya Statutu graf Konkrin pridbav zemli bilya Prishibu Carskij ukaz pro zemstva dav mozhlivist nimcyam stvoriti svij rajon yakij nazivavsya Konkrinivskim Zasnovnikom koloniyi mozhna vvazhati ministra finansiv Rosijskoyi imperiyi Yegora Georga Kankrina U tih miscyah jomu ne dovelosya buvati ale groshi za pridniprovski zemli vin zaplativ Rozporyadzhalisya dorogim pridbannyam sini grafa Oleksandr Viktor i Oskar Statut reyestraciyi yevangelsko lyuteranskoyi gromadi dav zmogu vstanoviti sho u 1890 roci bula druga hvilya pereselennya kolonistiv na vkazani zemli U gromadi nalichuvalosya 3000 osib vikom vid 18 rokiv bo virospovidannya dozvolyalo vstupiti do gromadi lishe pislya 18 rokiv Poselilisya kolonisti na zemlyah pridbanih u miscevogo zemlevlasnika Ustyuka Na pridbanih zemlyah voni oblashtovuvali svoye dvorishe na yake vidilyalosya 1 2 ga zemli 1 ga pid gorod 1 4 ga dlya sadu i 1 4 ga dlya visadzhuvannya lisu U sadah visadzhuvali grushi slivi yabluni lishinu kushi smorodini agrus Vsi budivli v osnovnomu buduvalisya z cegli bo takimi buli umovi dlya pereselenciv buduvati svoye zhitlo za tipom budivel na batkivshini Mirne Pole Tersyanka roztashovuvalosya pryamo v centri Konkrinivskij koloniyi U Konkrinivskij koloniyi zhili v hutorah bagati pomishiki i Mirne Pole stalo cerkovnim selom na 60 km v okruzi Zgodom tut vinikla cerkva svyatih Petra i Pavla Odna na navkolishnih 18 sil U Mirnomu Poli bula shkola z internatom Tomu virisheno bulo buduvati cerkvu Pislya usnogo obgovorennya gromada spochatku virishila vibrati proekt prostoyi malenkoyi budovi na budivnictvo yakoyi vlada dast dozvil Prote cej proekt buv vidhilenij i gromada virishila sho cerkva povinna buti velikoyu Misceva vlada z cim pogodilisya Cerkva buduvalasya na pozhertvuvannya selyan i pomishikiv Krim togo nadijshli kolektivni groshi buli j podarunki chleniv gromadi v gotivci chi u formi obladnannya dlya cerkvi organu kafedri lyustr prikras dlya vikon i vivtarya ce buv velikij vnesok u spravu Pislya togo yak bulo vikonano polovinu roboti ocholyuvati komisiyu po budivnictvu doruchili arhitektoru Turovcyu Do skladu komisiyi vhodili miscevij pastor Fridrih Gaman starosta Shnajder pomishik Myuller Yakiv Shmidt ta inshi Za poradoyu arhitektora Turovcya pri budivnictvi buli zastosovani zalizobetonni konstrukciyi I lishe zavdyaki comu vijshla elegantna sporuda z osoblivo micnim chudovo ornamentovanim betonnim rebrom i rozkishnim sklepinnyam Nezvazhayuchi na dorozhnechu dlya fundamentu i stupeniv buv vikoristanij granit U poyednanni zi svitlo chervonoyu cegloyu ce prikrasilo vsyu budovu Do togo zh cej material buv stijkim i ne vimagav niyakogo remontu Vsi vikonni rami buli z zaliza vigotovleni i dostavleni z Katerinoslava nini m Dnipropetrovsk Tak v Mirnomu Poli z yavilasya nova cerkva Ce buv velikij korabel u 22 sazheni dovzhini i 10 sazheniv shirinoyu z visokim arochnim sklepinnyam styagnutim u prostori i yakij osvitlyuvavsya shistnadcyatma viknami Ryadi rozhevo marmurovih betonnih kolon tyaglisya zprava i zliva cherez vsyu cerkvu Dvi prostorovi zali cherez organnu zalu z yednani buli mizh soboyu Vivtar cherez svoyu temno blakitku osnovu buv zatemnenim I lishe cherez chudove kolorove sklo vikon padalo svitlo v seredinu Tretina vivtarya bula u virizblenih figurah Yevangeliya Prekrasna kartina vivtarya vrazhala viruyuchih Organ firmi Bah i Shunt dostavili z Shtuntgarda Vin mav 20 dzvinkih golosiv 2 klavishni 2 transmisiyi i bagato inshogo Organ mav chudovij zovnishnij viglyad koshtuvav 5000 rubliv pozhertvuvanij panami Shterlingom i Shmidtom 5 chervnya 1911 roku vidbulosya urochiste vidkrittya novoyi cerkvi yake stalo velikoyu podiyeyu dlya konkrinivskih sil Istoriya zberegla vrazhennya ochevidcya prisutnogo na vidkritti Svyato Petropavlivskogo hramu v Mirnomu Poli nbsp Vranci 5 chervnya 1911 roku na vsih dorogah sho vedut do sela viruvalo zhittya Kotilisya vizki shevciv visoki elegantni faetoni posharpani avto pribuvali chislenni ekipazhi I masa lyudej vse shilnishe otochuvala cerkvu i budinok pastora Fridriha Gamana Pid zvuki kankrinivskogo duhovnogo horu lyudi nezabarom stali zapovnyuvati velike na 1200 misc cerkovne primishennya I vzhe nemozhlivo bulo vtisnutisya navit v prohodi Velichnij perespiv dzvoniv polivsya z dzvinici v cerkovni zali I ce more zvukiv razom z radistyu prisutnih peredalosya prinishklim nebesam nbsp Na budivnictvo cerkvi bulo vitracheno 90 618 rubliv Cerkva vijshla velika svitla prekrasna do togo zh chudovo pobudovana i obladnana Na dzvinici bulo 3 dzvoni odin velikij z kolotushkoyu yaka povinna bula udaryati i dva malih yaki visili vilno Yih guchnij dzvin mozhna bulo chuti daleko v stepu koli voni sklikali prihozhan na molitvu Cerkva mala kimnatu dlya obidni dva zhitlovi primishennya j kuhnyu Zgodom navkolo cerkvi posadili dva ryadi topol Budinok pastora znahodivsya bilya cerkvi mav velikij sad i park z dvoma desyatinami zemli Cerkva diyala do oseni 1934 roku Pislya togo yak ostannij pastor buv zaareshtovanij i rozstrilyanij v primishenni cerkvi vlashtuvali kinoteatr Inter yer sporudi pereobladnali pid kinozal zveli scenu oblashtuvali foye ta pidsobni kimnati Zovni zh sporuda maye toj zhe viglyad lyuteranskogo hramu Posilannyared KULTOVA ARHITEKTURA Etapi pereselennya nimciv v Ukrayinu Kirha v Tersyanke VI 7399 2010 ros Fotografii s Tersyanka Nemeckaya kirha ros Otrimano z https uk wikipedia org wiki Nimecka kirha v Tersyanci